Рішення

від 14.01.2013 по справі 5006/19/74/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.13 р. Справа № 5006/19/74/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат Донецьк», м. Донецьк

про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р. в розмірі 381 551,53 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кальян С.П. за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

14.01.2013р. з 11.50 год. по 12.00 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат Донецьк», м. Донецьк про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р. в розмірі 381 551,53 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р., у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою суду від 06.09.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/74/2012.

15 жовтня 2012р. через канцелярію суду відповідачем надано клопотання про відкладення розгляду у зв'язку, обґрунтоване необхідністю витребування у позивача уточнюючий розрахунок всіх сум позовних вимог, в т.ч. залишку заборгованості по відсотках із вказівкою процентної ставки, періоду прострочення, пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості, пені за порушення строків погашення відсотків. Ухвалою суду від 15.10.2012р. вищевказані клопотання судом задоволені.

05 листопада 2012р. позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р., повідомив про збільшення кредитної заборгованості, яка станом на 23.10.2012р. складає 360 378,99 грн., в тому числі 33 711,26 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту, та 21 729,32 грн. - пеня за порушення строків погашення відсотків.

27 листопада 2012р. через канцелярію суду позивачем надано заяву №СО5-120-1-1/10239 від 26.11.2012р., в якій він повідомив про часткову сплату заборгованості за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р. поручителем боржника, Косяковим Олексієм Григоровичем, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р. у розмірі 319 591,70 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 7 631,03 грн.

За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.3.11 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", оскільки чинним Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про уточнення позовних вимог, в разі надходження до господарського суду такої заяви останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Проаналізувавши зміст заяви про уточнення позовних вимог у співвідношенні з первісними позовними вимогами, суд дійшов висновку, що позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Виходячи зі змісту вищевикладеного, судом вбачається, що позивачем фактично зменшено розмір позовних вимог у відповідності до чинного законодавства, тому справа №5006/19/74/2012 розглядається з урахуванням вищевказаних заяв позивача №СО5-120-1-1/10239 від 26.11.2012р.,№СО5-120-1-27/778 від 17.12.2012р.

В судовому засіданні 17.12.2012р. представником позивача надано заяву №СО5-120-1-27/778 від 17.12.2012р., в якій він повідомив про часткову сплату заборгованості за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р. у розмірі 303 934,87 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 7 631,03 грн., та підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням їх уточнення, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні 14.01.2013р. представником позивача надано первинні документи бухгалтерського обліку, які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність спірної заборгованості станом на дату розгляду справи (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: №2068,2069,2062,2067) за підписом керівника та головного бухгалтера, крім того в судовому засіданні пояснив, що 11 грудня 2012р. відповідачем була погашена заборгованість у розмірі 3 000,00 грн., представник відповідача в судове засідання не з'явився.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2009р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Формат-Донецьк» (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №012/06/502, згідно з п.1.1 якого кредитор з 29.12.2009р. надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Кредит надається позичальнику на наступних умовах:

- кредитний ліміт складає 587 400,00 грн.;

- цільове призначення кредиту - рефінансування поточної заборгованості в доларах США за кредитним договором №010/07-175/055 від 08.09.2008р.

- дата остаточного погашення кредиту - 30.11.2011р.

- процентна ставка за користування кредитом - 28% річних.

Розділом 13 кредитного договору встановлено умови відповідальності сторін. Зокрема, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання (п.13.4).

Згідно з п.14.1, кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору №012/06/502 від 28.12.2009р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.07.2011р. по справі №28/88 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат Донецьк», м. Донецьк , позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» були задоволені частково, а саме стягнуто «з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат Донецьк» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Донецької обласної Дирекції товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом в сумі 552 530,12 грн., заборгованість за відсотками в сумі 241 467,84 грн., пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 2 236,58 грн., пеню за порушення строків погашення відсотків в сумі 2 659,36 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 7 988,94 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232,21 грн.»

За приписами ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд вважає доведеним належним чином факт видачі позивачем кредитних коштів позичальнику відповідно до умов кредитного договору №012/06/502 від 28.12.2009р.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, протягом дії кредитного договору позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого в нього перед банком утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів та заборгованість зі сплати відсотків.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до приписів наведених норм та умов п.13.4 кредитного договору, позивачем за період з 14.06.2012р. по 14.12.2012р. нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 20 733,23 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 28 263,23 грн. З огляду на часткове виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р., а саме - сплату грошових коштів в погашення кредитної заборгованості, частину яких було спрямовано банком на погашення пені, остаточний розмір вимог позивача становить 300 934, 87 грн. та складається з вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 20 733,23 грн., пені за не своєчасну сплату відсотків в сумі 28 263,23 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 251 938, 41 грн.

В судовому засіданні 14.01.2013р. представник позивача зазначив, що 11.01.2013р. відбулось часткове погашення відсоткової заборгованості за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р. в сумі 3 000,00 грн., що кваліфіковано судом як заява про зменшення розміру позовних вимог згідно зі ст. 22 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позовні вимоги є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не заперечуються, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені Донецькою обласною дирекцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, 575, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат Донецьк», м. Донецьк про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р. в розмірі 303 934,87 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат Донецьк» (83012, м. Донецьк, вул. Горнова, 2Д, ЄДРПОУ 31872368) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) пеню за несвоєчасне повернення кредиту за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р. в сумі 20 733,23 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором №012/06/502 від 28.12.2009р. в сумі 28 263,23 грн., заборгованість за відсотками в сумі 251 938, 41 грн., та судовий збір в сумі 6 018,70 грн.

Припинити провадження у справі №5006/19/74/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат Донецьк»,м. Донецьк про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 3 000,00 грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) судовий збір в сумі 1 612,33 грн. у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог та припиненням провадження в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 3 000,00 грн.

Видати наказ та постановити ухвалу про повернення судового збору після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 21.01.2013р.

Суддя Демідова П.В.