Постанова

від 16.01.2013 по справі 5011-32/11634-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р. Справа№ 5011-32/11634-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Фісун Г.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Екобудсервіс»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 07.11.2012 року

по справі № 5011-32/11634-2012 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району»

до Приватного підприємства «Екобудсервіс»

про стягнення 41 289,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2012 року позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району» до Приватного підприємства «Екобудсервіс» задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Екобудсервіс» на користь Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району» борг з орендної плати в сумі 41 132,78 грн., пеню в сумі 127,00 грн., проценти річних в сумі 29,40 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Екобудсервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2012 року по справі № 5011-32/11634-2012. Відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що судом не досліджено надану позивачем заяву ПП «Екобудсервіс» про реструктуризацію боргу, яку суд помилково прийняв як факт наявності між сторонами орендних правовідносин. Зазначена заява стосувалась заборгованості за договорами № 400/2 від 22.12.2009 року та № 683/2 від 27.10.2010 року і не може бути доказом наявності між сторонами орендних правовідносин за договорами № 341/2 від 05.11.2009 року та № 684/2 від 27.10.2010 року.

Суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність підпису керівника ПП «Екобудсервіс» на актах звіряння взаєморозрахунків. Відсутність підпису свідчить про те, що доступ працівникам ПП «Екобуд» до приміщення, що орендується, так і не було надано, тобто фактично позивач не виконав істотні вимоги договорів № 341/2 від 05.11.2009 року та № 684/0 від 27.10.2010 року в частині передачі орендованого приміщення відповідачу, що в свою чергу свідчить про відсутність між сторонами орендних правовідносин за договорами № 341/2 від 05.11.2009 року та № 684/2 від 27.10.2010 року.

Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району» заперечує проти апеляційної скарги.

Приватне підприємство «Екобудсервіс» своїх представників в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлене.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

05.11.2009 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради - Орендодавець та Приватним підприємством «Екобудсервіс» - Орендар, було укладено Договір № 341/2 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва, далі Договір, предметом якого (п. 1.1.) є зобов'язання Орендодавця передати, а Орендаря прийняти у строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю, споруду), а саме: напівпідвал з орендованою площею 75, 7 кв. м., згідно поверхового плану приміщення, розміщене за адресою: вул. Б.Хмельницького, 50-А (Об'єкт оренди), на підставі Розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 154 від 08.10.2009 р. /а.с. 29-31/.

Так, за користування приміщенням Орендар сплачує орендні платежі в сумі 11,00 грн. з 1 кв. м. загальної площі, що складає 4456, 85 грн. на місяць разом з ПДВ за перший місяць, далі згідно додатку (п. п. 2.1., 2.2. Договору).

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 р. № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція Шевченківського району» було закріплено на праві господарського відання майно згідно з додатками та відповідно акту приймання-передачі справ по договорах оренди ліквідаційної комісії з припинення діяльності Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради від 14.02.2011 р. передано до Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району», до складу якого відноситься і Об'єкт оренди. /а.с. 22-26/.

27.10.2010 р. між Комунальним підприємством «Керуюча дирекція Шевченківського району» та ПП «Екобудсервіс» укладено Договір № 684/2 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва, далі Договір 2, предметом якого відповідні зобов'язання Орендодавця та Орендаря щодо прийняття у строкове платне користування Об'єкта оренди, на підставі Розпорядження голови Шевченківської районної у м. Києві ради № 101 від 27.10.2010 р.

За користування приміщенням Орендар сплачує орендну плату, розмір якої становить 2127,92 грн. за перший місяць разом з ПДВ, далі згідно додатку (п. п. 2.1., 2.2. Договору 2).

Перелік підстав для зміни розміру орендної плати визначений п. 2.3. Договорів.

Сторонами погоджено у п. п. 2.4., 2.5. Договорів, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності починаючи с дня їх підписання, але не пізніше 20-го числа поточного місяця, а обов'язок її внесення з боку Орендаря своєчасно і в повному обсязі визначений у п. 3.2.1.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендних платежів у останнього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 41 132,78 грн. (з жовтня по грудень 2010 р. у розмірі 4 626,77 грн., з лютого по грудень 2011 р. у розмірі 8 795,72 грн., з листопада 2009 р. по жовтень 2010 р. в сумі 17 710, 29 грн.).

Доказів погашення заборгованості на спірну суму, як і реагування на листи № 45 від 26.05.2011 року, № 113 від 27.07.2011 року, претензії № 301 від 16.01.2012 року, № 657 від 17.05.2012 року матеріали справи не містять.

За таких обставин, вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із такими висновками та зазначає наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. (п. 6 ст. 762 ЦК України).

Зазначеного відповідач належними та допустимими доказами не навів та не довів.

Разом з цим, відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частина 1 ст. 763 Цивільного кодексу України визначає, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Пунктом 3.5. Договору оренди сторони передбачили, що останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами - ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, за статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 7.2. Договору сторони встановили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення випадку прострочення. У випадку стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати, у порядку встановленому чинним законодавством України, з Орендаря також стягуються у повному обсязі витрати, пов'язані з таким стягненням.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Посилання апелянта на заяву про реструктуризацію боргу, як на підставу відсутності орендних правовідносин за договорами № 341/2 від 05.11.2009 року та № 684/2 від 27.10.2010 року, є безпідставними, оскільки в заяві чітко зазначено про Договір оренди № 684/2 від 27.10.2010 року. /а.с. 103/.

Наявність між сторонами орендних правовідносин по спірних договорах, окрім зазначеного, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських витягів, де відображено призначення платежу - орендна плата за нежитлове приміщення за договором № 684/2 від 27.10.2010 року. /а.с. 117-120/.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 07 листопада 2012 року у справі № 5011-32/11634-2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2012 року у справі № 5011-32/11634-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 5011-32/11634-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Тищенко О.В.