Рішення

від 14.01.2013 по справі 5023/5044/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р.Справа № 5023/5044/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український консервний дім" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Іщенко" (Харківська обл., с. Черкаські Тишки) про стягнення 143563,69грн. за участю представників:

позивача - Волтарніст М.О. (довіреність №25-24/5 від 31.12.12 р.);

відповідача - Марків Н.В. (довіреність №2 від 22.11.12 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Український консервний дім", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Торговий Дім "Іщенко" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №7 від 28.10.11 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 143563,69 грн., з яких 122927,98 грн. - сума основного боргу, 17241,61 грн. - сума штрафних санкцій, 3% річних в розмірі 3394,10 грн. Судові витрати в розмірі 2871,27 грн. просить суд покласти на відповідача.

14.01.13 р. до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує, що після підготовки та подання позовної заяви станом на 10 січня 2013р. в зв'язку із поверненням товару відповідачем та частковим погашенням ним боргу, сума основного боргу зменшилась на 63414,02 грн. і становить суму в розмірі 59513,96 грн., що підтверджується підписаним позивачем актом звірки станом на 10.01.13р.

14.01.13 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення суду, в якому просить задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача 49513,96 гривень, в задоволенні інших позовних вимог відмовити, надати розстрочку виконання рішення суду до 01.03.2013 року. Також відповідач зазначив, що за час розгляду позовної заяви відповідачем було частково сплачено заборгованість та повернуто нереалізований твар на загальну суму 73414,02 грн., станом на 14.01.2013 року відповідач залишається зобов'язаним на суму 49513,96 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні 14.01.13 р. підтримує позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем, проти клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду заперечує.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.01.13 р. визнає позов в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 49513,96 грн., наполягає на задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між TOB „Український консервний дім" (продавець) та TOB "Торговий Дім "Іщенко" (дистриб'ютор) 28 жовтня 2011 року був укладений договір №87.

Відповідно до п. 2.1. договору, на умовах цього договору продавець зобов'язується передати у власність дистриб'ютору продукцію, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію.

Відповідно до п. 3.2. договору, за вимоги продавця дистриб'ютор в будь-який час забезпечує допуск: представників продавця до всякого місця, де зберігається чи продається продукція.

Відповідно до п. 3.4. договору, по закінченні кожного календарного місяця продавець направляє дистриб'ютору акт звірки взаєморозрахунків. Дистриб'ютор зобов'язаний підписати і повернути продавцю акт звірки взаєморозрахунків протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання його від продавця. У разі неповернення у зазначений строк акту звірки взаєморозрахунків акт вважається узгодженим Дистриб'ютором, а суми розрахунків - підтвердженими.

Відповідно до п.7.8. договору, дистриб'ютор здійснює оплату за поставлену продукцію на поточний рахунок продавця, вказаний в цьому договорі, на підставі видаткової накладної протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту оформлення видаткової накладної. У платіжному дорученні дистриб'ютор зобов'язаний вказати номер і дату видаткової накладної продавця за продукцію, за яку здійснюється платіж, із зазначенням номера та дати справжнього договору. Платіж вважається здійсненим, а оплата - проведеної з моменту зарахованого банківською установою на поточний рахунок продавця. Якщо останній день оплати припадає на вихідний, неробочий або святковий день, то дистриб'ютор зобов'язаний здійснити оплату в останній робочий день перед таким вихідним, неробочим або святковим днем.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних на суму 466524,02 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Судом встановлено, що за час розгляду справи відповідачем було частково сплачено заборгованість та повернуто нереалізований твар на загальну суму 73414,02 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними повернення постачальнику №№82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91 від 15.11.12 р.

В матеріалах справи наявні акт звірки розрахунків від 04.12.12 р. за період з 01.11.11 р. по 04.12.12 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств, в якому відповідач визнає заборгованість перед позивачем на суму 63513,96 грн., акт звірки розрахунків від за період з 01.12.12 р. по 10.01.13 р., який підписаний та скріплений печаткою позивача, в якому позивач зазначає заборгованість відповідача на суму 59513,96 грн., акт звірки розрахунків від 11.01.13 р. за період з 01.12.12 р. по 11.01.13 р., який підписаний та скріплений печаткою відповідача, в якому він зазначає свою заборгованість перед позивачем на суму 49513,96 грн.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору №87 від 28.10.11 р., не в повному обсязі оплатив за отриманий товар.

Доказами часткової сплати відповідачем заборгованості за договором №87 від 28.10.11 р. підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовим рахункам сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про повне погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 49513,96 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу у сумі 73414,02 грн., суд вважає за необхідне провадження у справі припинити в цій частині на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Пунктом 11.1. договору №87 від 28.10.11 р. передбачено, що за неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України та даним договором.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11.5. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості товару, ТОВ "Торговий дім "Іщенко" сплачує позивачу пеню в наступних розмірах:

1) при прострочці оплати від 1 (одного) до 10 календарних днів включно виплачує пеню в розмірі 0,3 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки в цей період;

2) при прострочці оплати від 11 до 20 календарних днів включно виплачує пеню в розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки в цей період;

3) при прострочці оплати від 21 дня до дня повної фактичної оплати включно виплачує пеню в розмірі 1 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки в цей період, включаючи день фактичного виконання зобов"язання по оплаті.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок штрафних санкцій (пені), суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 17241,61 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних за весь час прострочки, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3394,10 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2871,27 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно п. 6 ч.1 ст. 83 ГПК України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

Відповідно абз. 1 п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" зі змінами та доповненнями, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно п. 2 зазначеного Роз'яснення, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

В даному випадку посилання відповідача на важкий фінансовий стан є винятковою обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд вважає за можливе задовольнити її та надати розстрочку виконання рішення суду до 01.03.13 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Іщенко" (62440, Харківська обл., Харківський район, село Черкаські Тишки, провулок Н-Дома, буд. 5; код ЄДРПОУ 37263452, ІПН 372634520230, свідоцтво № 100308706, п/р 26003034086980 в ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит», МФО 350697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український консервний дім" (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 1-Б, кв. 35; код ЄДРПОУ 36477060, ІПН 364770626575, свідоцтво №100224954, п/р 2600201032066 у ВАТ „БМ „Банк" м. Київ, МФО 380913) суму основного боргу в розмірі 49513,96 грн., суму штрафних санкцій (пені) в розмірі 17241,61 грн., суми 3% річних за весь час прострочки в розмірі 3394,10 грн. та судовий збір в розмірі 2871,27 грн.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області по справі 5023/5044/12 рівними частинами до 01.03.13 р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 73414,02 грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.