Постанова

від 14.03.2013 по справі 5023/5044/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р. Справа № 5023/5044/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Шевель О. В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Побийвовк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 539 Х/3-9 ) на рішення господарського суду Харківської області від 14.01.13 р. у справі № 5023/5044/12

за позовом ТОВ "Український консервний дім", м. Київ

до ТОВ "Торговий дім "Іщенко", Харківська область

про стягнення 143563,69 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Український консервний дім", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ТОВ "Торговий Дім "Іщенко" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №7 від 28.10.11р., заявлена до стягнення сума заборгованості становить 143563,69 грн., з яких 122927,98 грн. - сума основного боргу, 17241,61 грн. - сума штрафних санкцій, 3% річних в розмірі 3394,10 грн., судові витрати в розмірі 2871,27 грн. просив покласти на відповідача.

14.01.13 р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що після підготовки та подання позовної заяви станом на 10 січня 2013р. в зв'язку із поверненням товару відповідачем та частковим погашенням ним боргу, сума основного боргу зменшилась на 63414,02 грн. і становить суму 59513,96 грн., що підтверджується підписаним позивачем актом звірки станом на 10.01.13р.

14.01.13 р. відповідач надав клопотання про розстрочення виконання рішення суду, в якому просив задовольнити позовні вимоги частково та стягнути 49513,96 гривень, в задоволенні інших позовних вимог відмовити, надати розстрочку виконання рішення суду до 01.03.2013 року, посилаючись, що за час розгляду позовної заяви частково сплачено заборгованість та повернуто нереалізований товар на загальну суму 73414,02 грн., станом на 14.01.2013 року відповідач залишається зобов'язаним на суму 49513,96 гривень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.01.2013 по справі № 5023/5044/12(суддя Сальникова Г.І.) позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Іщенко" на користь ТОВ „Український консервний дім" суму основного боргу в розмірі 49513,96 грн., суму штрафних санкцій (пені) в розмірі 17241,61 грн., суму 3% річних за весь час прострочки в розмірі 3394,10 грн. та судовий збір в розмірі 2871,27 грн., з посиланням на невиконання умов договору в частині оплати отриманої продукції. Суд розстрочив виконання рішення господарського суду Харківської області по справі 5023/5044/12 рівними частинами до 01.03.13 р. В частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 73414,02 грн. провадження у справі припинено.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити, позов задовольнити частково, стягнути на користь позивача суму основного боргу в розмірі 49513,96 грн., суму штрафних санкцій в розмірі 5558,71 грн. та судовий збір в розмірі 1156,55 грн. В інший частині позову відмовити. В інший частині рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2013 року у справі № 5023/5044/12 залишити без змін.

У апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо стягнення пені у розмірі 17241,61 грн., оскільки не взяв до уваги повернення товару та застосування строку нарахування штрафних санкцій ( пені) - 6 місяців. Крім того, суд першої інстанції безпідставно не зменшив суму штрафних санкцій ( пені) пропорційно задоволеним позовним вимогам про стягнення основної суми боргу до 5558,71 грн. та безпідставно стягнув 3394,10 грн. в якості 3% річних.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав, не з'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між TOB „Український консервний дім" (продавець) та TOB "Торговий Дім "Іщенко" (дистриб'ютор) 28 жовтня 2011 року укладений договір №87., відповідно до п. 2.1. договору, на умовах цього договору продавець зобов'язується передати у власність дистриб'ютору продукцію, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти та оплатити цю продукцію.

Пунктами 3.2.,3.4 договору передбачено, що за вимогою продавця дистриб'ютор в будь-який час забезпечує допуск: представників продавця до всякого місця, де зберігається чи продається продукція; по закінченні кожного календарного місяця продавець направляє дистриб'ютору акт звірки взаєморозрахунків. Дистриб'ютор зобов'язаний підписати і повернути продавцю акт звірки взаєморозрахунків протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання його від продавця. У разі неповернення у зазначений строк акту звірки взаєморозрахунків акт вважається узгодженим Дистриб'ютором, а суми розрахунків - підтвердженими.

У п.7.8. договору зазначено, що дистриб'ютор здійснює оплату за поставлену продукцію на поточний рахунок продавця, вказаний в цьому договорі, на підставі видаткової накладної протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту оформлення видаткової накладної. У платіжному дорученні дистриб'ютор зобов'язаний вказати номер і дату видаткової накладної продавця за продукцію, за яку здійснюється платіж, із зазначенням номера та дати справжнього договору. Платіж вважається здійсненим, а оплата - проведеної з моменту зарахованого банківською установою на поточний рахунок продавця. Якщо останній день оплати припадає на вихідний, неробочий або святковий день, то дистриб'ютор зобов'язаний здійснити оплату в останній робочий день перед таким вихідним, неробочим або святковим днем.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що на виконання умов договору позивач передав у власність дистриб'ютору продукцію, а відповідач (дистриб'ютор) товар отримав, що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних на суму 466524,02 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств, але відповідач оплату здійснив частково та повернув нереалізований товар на загальну суму 73414,02 грн., що підтверджується накладними про повернення постачальнику № №82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91 від 15.11.12 р.

В матеріалах справи є акт звірки розрахунків від 04.12.12 р. за період з 01.11.11 р. по 04.12.12 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств, в якому відповідач визнає заборгованість перед позивачем на суму 63513,96 грн., акт звірки розрахунків від за період з 01.12.12 р. по 10.01.13 р., який підписаний та скріплений печаткою позивача, в якому позивач зазначає заборгованість відповідача на суму 59513,96 грн., акт звірки розрахунків від 11.01.13 р. за період з 01.12.12 р. по 11.01.13 р., який підписаний та скріплений печаткою відповідача, в якому він зазначає свою заборгованість перед позивачем на суму 49513,96 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що заборгованість відповідача складає 49513,96 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 264 -271 Господарського кодексу України не врегульовані питання оплати отриманої продукції. В зв'язку з чим необхідно застосувати норми ст.ст. 692, 712 ЦК України, згідно з якими покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи відповідач у встановлений договором тридцяти денний строк не сплатив вартість отриманої продукції.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов'язання щодо передання у власність дистриб'ютору продукцію виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів повної сплати не надав, та задовольнив позов щодо стягнення заборгованості у сумі 49513,96 грн.

У зв'язку зі здійсненням часткової оплати боргу та поверненням товару всього на суму 73414,02 грн. після звернення з позовом, суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження в цієї частині на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" зазначено, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 11.5. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату вартості товару, ТОВ "Торговий дім "Іщенко" сплачує позивачу пеню в наступних розмірах:

1) при прострочці оплати від 1 (одного) до 10 календарних днів включно виплачує пеню в розмірі 0,3 % від вартості неоплаченого товару за кожний день про строчки в цей період;

2) при прострочці оплати від 11 до 20 календарних днів включно виплачує пеню в розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожний день про строчки в цей період;

3) при прострочці оплати від 21 дня до дня повної фактичної оплати включно виплачує пеню в розмірі 1 % від вартості неоплаченого товару за кожний день про строчки в цей період, включаючи день фактичного виконання зобов'язання по оплаті.

Як свідчать матеріали справи відповідач прострочив виконання зобов'язанням по оплаті отриманої продукції та повинен сплатити штрафні санкції.

Посилання відповідача на необхідність зменшення пені в зв'язку з поверненням товару та застосування шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій ( пені) безпідставні, так як пеня нарахована по кожній накладній на отримання товару та строк нарахування не перевищує 6 місяців по кожній накладній,штрафні санкції розраховані станом на 1.10.2012р.,тому підстави для перерахування розміру санкцій с урахуванням повернення товару та часткової оплати, здійснених після зазначеної дати /2.10.,25.10., 15.11., 22.11.,5.12.,21.12. 2012р./ та звернення до суду відсутні,так як санкції з 2.10.2012р. не нараховувались.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення пені в сумі 17241,61 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання та повинен сплатити проценти річних від простроченої суми.

Посилання відповідача на неправомірне стягнення 3% річних ,так як договором визначений інший розмір процентів необґрунтоване та суперечить матеріалам справи, у договорі сторони не встановили іншій розмір процентів річних, а у п. 11.5. договору, на який посилається відповідач, сторони узгодили розмір пені за несвоєчасну оплату вартості товару, яка не є процентом річних

Отже, суд першої інстанції правомірно застосував норми ч. 2 ст.625 ЦК України та задовольнив позов в частині стягнення 3% річних в сумі 3394,10 грн.

Суд першої інстанції задовольнив заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, посилаючись на те, що важкий фінансовий стан відповідача є винятковою обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду та надав розстрочку виконання рішення суду до 01.03.13 р.

Посилання відповідача на порушення норм процесуального та матеріального права не підтверджується матеріалами справи, суд першої інстанції правомірно стягнув судовий збір з відповідача, так як припинення провадження у справі в зв'язку з частковою оплатою та поверненням товару після звернення до господарського суду не є підставою для віднесення частини судового збору на позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 526, 610,611, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 80,101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 14.01.2013 р. по справі № 5023/5044/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 14.03.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Шевель О. В.

Суддя Плужник О.В.