Рішення

від 16.01.2013 по справі 5023/5212/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р.Справа № 5023/5212/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Компанія "Суффле Негос" С.А.С. (Soufflet Negoce S.A.S.) (Франція) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроКорн" (м. Харків) про стягнення 3 229 172,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Абраменко Д.О. (довіреність від 01.11.12 р.),

відповідача - Чеглов С.М. (довіреність №1 від 14.12.12 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Компанія "Суффле Негос" С.А.С. (Soufflet Negoce S.A.S.), звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроКорн" на користь позивача завдані збитки у розмірі 240000,00 доларів США, що є еквівалентом 1918320,00 грн. за курсом НБУ та штраф в розмірі 164000,00 доларів США, що є еквівалентом 1310852,00 грн. за курсом НБУ на момент звернення до суду. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач відмовився в односторонньому порядку від виконання умов контракту №С 12/001 від 25.05.12 р. в частині постачання товару (кукурудзи). Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Нормативно обґрунтовує свої вимоги ст.ст. 175,193,216-218,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 11,22,526,527,598,607,610,611,651 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що в середині літа на деяких територіях України спостерігалася засуха. На момент запланованого здійснення поставки на адресу позивача середня ціна на товар в порту становила понад 250дол.США/тонна. Літня засуха особливо торкнулася саме східних регіонів України, зокрема Харківської області. Так, на полях боржників відповідача - СТОВ «Дмитровка» та ФХ «Лаврик Ю.В.» посіви кукурудзи загинули повністю. Крім того, контрактна ціна не відповідає рівню державного цінового регулювання - отже, при виконанні контракту відповідачеві загрожували б фінансові санкції за порушення державної дисципліни цін. В таких умовах навіть спроба виконання контракту на адресу позивача не просто завдала б відповідачу збитків, а зробила б його неплатоспроможним та поставила б за межу банкротства.

Також зазначає, що в збігу обставин, що спіткав його у 2012 році вбачаються всі обставини, передбачені ст 652 ЦК України, тому він неодноразово прохав позивача обрати спосіб зміни зобов'язання сторін з урахуванням змінених обставин: збільшити ціну до рівня ринкової; розірвати контракт або відкласти поставку на 2013 рік.

Відповідач вважає, що його підприємством вчинено всіх заходів для належного виконання зобов'язань перед позивачем. На час підписання контракту він розраховував на отримання товару від третіх осіб з упевненістю, що базувалась на попередній його оплаті. Порушення контракту сталося не просто без вини відповідача, але навіть без вини його постачальників. Першопричиною не поставки товару позивачеві стали природні кліматичні обставини, які є непідконтрольними відповідачеві та носять непереборний характер.

За таких обставин просить суд звільнити відповідача від відповідальності за контрактом С 12/001 від 25.05.12р. за ст.ст. 614, 617 ЦК України через відсутність вини у цивільно-правовому правопорушенні.

Крім того, позовну вимогу про стягнення з відповідача збитків, понесених позивачем у зв'язку із невиконанням ним контракту № С 12/001 від 25.05.12р, вважає необгрунтованою та не доказаною жодними доказами.

Розгляд справи відкладався згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

14.01.2013р. від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 1052) про зупинення провадження у справі у зв»язку з поданням ТОВ «АгроКорн» до суду позовної заяви про визнання недійсним контракту № С 12/001 від 25.05.12р.

15.01.2013р. представником відповідача було подано клопотання ( вх.№ 1215) про зупинення розгляду у справі № 5023/5212/12 до вирішення пов»язаної справи, що розглядається іншим судом.

15.01.2013р. представник відповідача надав клопотання (вх. № 1216) про продовження строку розгляду справи на 15 днів, керуючись ст. 69 ГПК України у зв»язку зі складністю спору та необхідністю подання додаткових доказів.

У судовому засіданні з 14.01.2013р. по 16.01.2013р. оголошувалась перерва.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача від 14.01.13р. (вх.№ 1052), залишив його без задоволення у зв»язку з відсутністю доказів на його підтвердження.

Дослідивши клопотання представника відповідача від 15.01.13р. (вх.№ 1215), суд вважає необхідним відмовити в його задоволенні, оскільки воно не доведено жодним доказом.

Стосовно клопотання представника відповідача (вх.№ 1216) суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п.п. 3.8 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18, продовження передбачених частинами першою і другою ст.69 ГПК строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п»ятнадцять днів.

Але суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки воно позбавлено достатнього фактичного обґрунтування та вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Позивач в судовому засіданні, що відбулось 16.01.13р., позовні вимоги підтримав.

Відповідач підтримав заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне.

25.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроКорн», як Продавець, та «Суффле Негос» С.А.С., в якості Покупця, укладено Контракт № С 12/001, предметом якого є кукурудза 3 класу для кормових цілей, українського походження, врожай 2012, відповідно до ДСТУ 4525:2006 (далі - «Товар»).

Кількість Товару, що підлягає поставці становить 4 000, 000 метричних тон +/- 5 % за вибором Покупця і за контрактною ціною (пункт 3.1. Контракту).

Відповідно до пункту 4.2. Контракту ціна Товару становить 205, 00 доларів США за одну метричну тону Товару на умовах СРТ - зерновий термінал компанії ТОВ МСП Ніка-Тера (ст. Жовтнева - екс., базис поставки згідно з ІНКОТЕРМС 2000). Загальна контрактна вартість становить 820 000 доларів США +/- 5% (пункт 5.1. -Іонтракту).

Згідно з пунктом 6.3. Контракту поставка здійснюється по 30 жовтня 2012 року.

Датою поставки вважається дата приймання Товару терміналом. Постачання пізніше встановлених строків здійснюється виключно за письмовим погодженням з Покупцем.

Розділом 7 Контракту передбачено, що оплата здійснюється наступним чином:

90 % вартості кожних мін 500 метричних тон відвантажених залізничним транспортом протягом 3-х банківських днів проти наступних документів:

1. Оригінал рахунку продавця на 90 %;

2. Реєстр вагонів;

3. Копія залізничної квитанції; 4 Копія сертифікатів якості ГХІ;

5. Копія карантинних сертифікатів;

4. Копія ветеринарних свідоцтв Ф-2 з відміткою погранветконтролю;

7. Копія експертного висновку Державного комітету ветеринарної медицини України;

8. Копія протоколу лабораторних досліджень на показники безпечності та ГМО;

9. Оригінал Акту приймання-передавання прав власності на Товар;

10.Підтвердження експедитора в порту про отримання митного відкріплення.

Відповідно до розділу 8 Контракту до обов'язків Продавця належить:

Надати заявку про готовність Товару до завантаження з зазначенням станції завантаження, ваги та кількості вагонів.

Забезпечити безперебійне постачання Товару в стандартних, технічно справних вагонах, придатних для перевезення Товару в термінал у відповідності з графіком поставок та суворо у відповідності з інструкціями Покупця.

Забезпечити наявність всієї необхідної для експорту документації.

Оплатити всі витрати пов'язані з отриманням експортної ліцензії, біржовою реєстрацією контракту, митними процедурами, експортним митом та іншими витратами, що виникають при експортному оформленні товару.

Постійно інформувати Покупця про в письмовому вигляді (факс/ електронна пошта) про хід завантаження вагонів, номерах товаротранспортних накладних, орієнтовному часі прибуття вагонів на термінал.

Продавець надає Покупцю номер заявки, зареєстрованої в АС Месплан (з вказівкою станції відвантаження, дороги, кількості та найменування Товару до перевезення) мінімум за 5 (п'ять) робочих днів до запланованого початку відвантаження. Мінімум за 3 (три) робочі дні до запланованої дати відвантаження надати щодобовий графік відвантаження Товару та внести його до АРМ (оперативне планування).

Відповідно до розділу 9 Контракту до обов'язків Покупця належать:

Протягом 5 робочих днів з дати укладання Контракту Покупець має надати Продавцю інструкції по заповненню залізно дорожніх накладних. Зобов'язання організувати підтвердження заявки Продавця в АС Месплані з боку станції призначення (Порта) протягом 5 робочих днів з часу отримання заявки. Організувати підтвердження щодобового графіку відвантаження Продавця в системі АРМ (оперативне планування) протягом 3 робочих днів з часу отримання заявки.

Відповідно до пункту 12.1. Контракту, у разі повної або часткової не поставки Товару в контрактні строки, Продавець сплачує Покупцю штраф із розрахунку 10% від вартості за кожен день прострочки.

Однак, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором, ТОВ «АгроКорн» відмовився від виконання умов договору, мотивуючи це відсутністю економічного інтересу.

Саме одностороння відмова відповідача від виконання прийнятих на себе зобов'язань за контрактом і стала підставою для звернення позивача до суду.

Предметом позову у цій справі є вимога про відшкодування збитків у розмірі 240 000,00 доларів США, що є еквівалентом 1 918 320,00грн. за курсом НБУ, завданих, на думку позивача, внаслідок порушення відповідачем зобов»язання щодо поставки кукурудзи, та штрафу в розмірі 164 000,00 доларів США, що є еквівалентом 1 310 852,00 грн., передбаченого п. 12.1 контракту № С12/001 від 25.05.2012р.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов»язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов»язання, які виникають з договорів та інших право чинів або внаслідок завдання шкоди.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 ЦК). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до частини першої ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом прядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Збитки мають бути реальними, має існувати причинно-наслідковий зв'язок між діями боржника та збитками.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

У відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Розмір збитків в сумі 240 000,00 доларів США, завданих «Суффле Негос» С.А.С., на думку позивача, складається з різниці між загальною вартістю 4000,000 метричних тон товару за контрактом № С 12/012 від 18.09.2012р., який було укладено між позивачем та ПАТ «Технологічна Аграрна Компанія Об»єднана» ( предметом якого є кукурудза 3 класу для кормових цілей, українського походження, врожай 2012 в кількості 5 000,000 метричних тон за ціною 265 доларів США за тону) та між загальною вартістю тих самих 4000,000 метричних тон товару за контрактом № С 12/001 від 25.05.2012р.

На підтвердження позовних вимог в частині завданих збитків, позивач посилається на акт звіряння між ПАТ «Технологічна аграрна компанія Об»єднана» та «Суфле Негос» С.А.С, в якому зазначено, що станом на 10.12.12р . в рамках контракту № С 12/012 від 18.09.2012р. продавець поставив, а покупець прийняв 3,874,100 мт товару загальною вартістю 1 026636,50 дол.США.

З приводу наведених позивачем доводів суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю правовою природою акт звіряння носить інформаційний характер, але має складатись виключно на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів.

Відповідно до ст.34 ГПК України вищезазначений акт звіряння не приймається судом до уваги, оскільки вказаний акт не можна вважати платіжними документами і він не підтверджує фактичне перерахування грошових коштів на розрахункові розрахунки на виконання умов контракту № С 12/012 від 18.09.2012р.

Кожна сторона, згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність передбачених Законом умов для стягнення збитків з відповідача, у зв»язку з чим позовні вимоги про стягнення збитків в розмірі 240000,00 доларів США, що є еквівалентом 1918320,00грн. за курсом НБУ, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 164000,00 доларів США, що є еквівалентом 1310852,00грн. за курсом НБУ, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12.1 контракту № С 12/001 від 25.05.2012р. у випадку повної або часткової не поставки товару в строки, передбачені контрактом , продавець (відповідач) сплачує покупцю (позивачу) штраф з розрахунку 10% від вартості непоставленої партії за кожний день прострочення.

Пунктом 6.3. контракту сторони передбачили, що поставка здійснюється по 30 жовтня 2012р.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно норм ст.ст. 525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов"язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з положеннями ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

У відзиві на позов відповідач просить суд звільнити його від відповідальності через відсутність вини, посилаючись на: 1) відсутність грошових коштів у зв»язку з повною попередньою оплатою майбутніх поставок від СТОВ «Дмитровка» та ФХ «Лаврик Ю.В.» та відсутністю товару, через невиконання постачальниками зобов»язань перед відповідачем; 2) наявність істотних змін обставин, якими сторони керувались при укладенні договору (зміну ринкової ціни товару в сторону збільшення); 3) наявність форс-мажору - літньої засухи, через яку на полях СТОВ «Дмитровка» та ФХ «Лаврик Ю.В.» повністю загинули посіви кукурудзи.

Згідно з положеннями ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов»язання звільняється від відповідальності за порушення зобов»язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема недодержання своїх обов»язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов»язань, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов»язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб»єкт господарювання за порушення господарського зобов»язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов»язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов»язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов»язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно положень ст.618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов»язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (ст.528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність беспосередньо виконавця.

П.4 ч.1 ст.44 ГК України передбачено, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Суд вважає необхідним зауважити, що зміна ринкової ціни товару є комерційним ризиком відповідача та не може бути підставою для невиконання зобов»язань за даним контрактом.

У цивільному праві непереборна сила, що є обставиною для звільнення від відповідальності, це надзвичайна та незапобіжна при даних умовах подія (стихійне лихо, військові дії, інші громадські явища).

Пунктом 10.2. контракту № С 12/001 від 25.05.2012р. сторони передбачили, що обставини форс-мажору мають бути підтверджені Торгово-промисловою палатою України.

Але відповідачем не було надано жодного офіційного документу від Торгово-промислової палати України, яким би підтверджувалось наявність літньої засухи в 2012р., яка унеможливила виконання зобов»язань за контрактом.

Таким чином, до обставин, які б виключали відповідальність відповідача, наведені останнім обставини не належать.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 164000,00 доларів США, що є еквівалентом 1310852,00г рн. за курсом НБУ обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11,22,525,526,530,549,611,612,614,617,618,623,629,1166 ЦК України, ст.ст.44,193,218,224,225 ГК України, ст.ст.32,33,34,43,49,75,77,82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроКорн" (63350, Харківська обл., Красноградський р-н., село Мартинівка; код ЄДРПОУ 32724821; реєстраційний номер юр. особи в ЄДР 10004565776; р/р 26004820516801 в ПАО "АВУБ "Грант" м. Харків, МФО 351607) на користь Компанії Акціонерного товариства спрощеного типу "Суффле Негос" (Набережна Женераль Сарай - 10400, Ножан-сюр-Сен; номер у ТПП м. Труа 345322846, номер управління 88 В 193) (Soufflet Negoce S.A.S.; Quai du General Sarrail - 10400 Nogent-sur-Seine; R.C.S Troyes 345322846, № de Gestion 88 B 193) 164000,00 доларів США, що є еквівалентом 130852,00грн. за курсом НБУ на 13.11.12 р. та судового збору в розмірі 26134,46 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.