Ухвала

від 08.10.2012 по справі 2а-3341/12/0170/20

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-3341/12/0170/20

08.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Курапової З.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кисельова О.М. ) від 28.04.2012 у справі № 2а-3341/12/0170/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Детективно-охоронне агентство "Сандар" (вул. Хабаровська, буд.48, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28 квітня 2012 року у справі № 2а-3341/12/0170/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Детективно-охоронне агентство «Сандар»до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 22 березня 2012 року № 0000282204.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28 квітня 2012 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром».

У судове засідання представник відповідача не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сповіщений належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи позивач сповіщався за адресою, що була вказана ним у адміністративному позові, а саме: м. Сімферополь, вул.. Хабаровська, 48, але повістка повернулась на адресою суду з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причини, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія вважає за можливим здійснити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у сумі 63878 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 31939 грн., про що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2012 року № 0000282204.

З вказаного повідомлення-рішення вбачається, що підставою для його прийняття сталися висновки акту ДПІ в м. Сімферополі АР Крим «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Детективно-охоронне агентство «Сандар»(ЄДРПОУ 33713538) з питань взаємовідносин з ТОВ «Олімп-Пром»(ЄДРПОУ -37517265), за серпень 2011р.»від 26 січня 2012 року № 689/23-4/33713538 про завищення позивачем податкового кредиту в розмірі 63878,00 грн. у серпні 2011 року, в результаті чого позивачу було донараховано податкове зобов'язань з ПДВ за серпень 2011 рок у сумі 63878 грн.

З вказаного акту перевірки вбачається, що підставою до висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року у сумі 63878,00 грн. сталися висновки податкової інспекції про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром», що було здійснено на підставі договору про реалізацію обладнання від 02.08.11 року № 192.

Так, у процесі перевірки було встановлено наявність у позивача усіх необхідних документів, які підтверджують факт здійснення операцій із ТОВ «Олімп-Пром», а саме: видаткової накладної, податкової накладної, договору та специфікації до договору, банківських документів у підтвердження розрахунків у безготівковій формі за договором.

Також податковою інспекцією було з'ясоване питання щодо реалізації позивачем отриманого від ТОВ «Олімп-Пром»обладнання, а саме: за договором № 0521-03 від 26.09.11року з ТОВ «М.С.Л.», за договором № 0516-03 від 02.09.11 року ТОВ «М.С.Л.», за договором № 003-09 від 23.08.11 року ТОВ «Озон-Юг».

Але, підставою до висновку про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром»за договором про реалізацію обладнання від 02.08.11 року № 192 сталося те, що за інформацією Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції не можливо провести зустрічну звірку ТОВ «Олімп-Пром»(код ЄДРПОУ 37517265) із питання взаєморозрахунків з ТОВ «Детективно-охоронне агентство «Сандар», про що складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Олімп-Пром»код ЄДРПОУ 37517265 щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Детективно - охоронне агентство «Сандар»(код ЄДРПОУ 33713538) від 06.12.2011 року № 29/23-0/37517265. Крім того, відповідача було повідомлено про те, що платником -ТОВ «Олімп-Пром»за другий та третій квартали 2011 року звітність форми 1-ДФ було подано, кількість працюючих у 2-му кварталі - 1 особа, у 3-му кварталі -4 особи. Також було зазначено, що ТОВ «Олімп-Пром»відповідно до наказу ДПА України від 08.08.2011 року № 475/ДСК віднесено до категорії «транзитери». Згідно бази даних АІS «Контрагенти»ТОВ «Олімп-Пром»має 9 стан (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Тобто висновок податкової інспекції щодо нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром»фактично ґрунтується на неможливості здійснити зустрічної перевірки ТОВ «Олім-Пром». Але, судова колегія зазначає, що податкова відповідальність платників податків має індивідуальний характер. Висновок податкової інспекції щодо нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром»повинен бути доведеним.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України «Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину»зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочин між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром»суперечить інтересам держави та суспільства, недійсність правочину прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, податкова інспекція, яка є заінтересованою особою та заперечує дійсність правочину між позивачем та ТОВ «Олімп-Пром»у судовому порядку не оспорила дійсність вказаного правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

При відсутності належних доказів у спростування реального виконання умов договору №192 від 02.08.2011 у суду немає правових підстав до висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по здійсненим за договором операціям.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

При таких обставинах справи судова колегія дійшла до висновку про повноту дослідження судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи та відповідності висновків суду фактичним обставинам справи при правильному застосуванні судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги та залишенню судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2012 у справі № 2а-3341/12/0170/20 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2012 у справі № 2а-3341/12/0170/20 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська