Рішення

від 16.01.2013 по справі 1715/22253/12

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1715/22253/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Сидорука Є.І.

при секретарі Патій Н.А.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третіх осіб Друга Рівненська державна нотаріальна контора, управління Держземагенства у м. Рівне про визначення часток на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на спадкове майно ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із цивільним позовом до ОСОБА_3, третіх осіб Друга Рівненська державна нотаріальна контора, управління Держземагенства у м. Рівне про визначення часток на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба -ОСОБА_6, яка за життя залишила заповіт на своїх синів -ОСОБА_3 та ОСОБА_7. ОСОБА_8 прийняти спадщину не встиг, так як ІНФОРМАЦІЯ_2 помер сам. Вказує, що відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги після свого батька, а успадкував належне його батьку майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 Крім того, до спадкового майно входить земельна ділянка, на якій розміщене домоволодіння по АДРЕСА_1. Зважаючи на наведене, у відповідності до ст.ст. 1261, 1269, 1270 ЦК України, просив визнати за ним право власності на спадкове майно -1/3 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, а за ОСОБА_3 -2/3 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1, а також скасувати Державний акт серії ЯА № 056429 від 23.06.2005 року та зобов'язати Управління Держземагенства у місті Рівне видати сторонам Державний акт на право спільної часткової власності на зазначену земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали за мотивів, викладених у позові, просили позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечив щодо задоволення позову та визнанням за позивачем 1/3 частини земельної ділянки, яка розміщена по АДРЕСА_1, а за ним 2/3 частини земельної ділянки, яка розміщена по АДРЕСА_1.

Представник третьої особи другої державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та заздалегідь, однак до початку розгляду справи по суті, завідувач другої Рівненської нотаріальної контори Л.Л. Рева подав до суду повідомлення, у якому просив розгляд справи проводити без представника нотаріальної контори, а рішення по справі прийняти на розсуд суду.

В судовому засіданні представник третьої особи управління Держземагенства у м. Рівне ОСОБА_4 не заперечив щодо задоволення позову та підтримав думку представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1, актовий запис № 1300, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29331922 від 17.03.2011 року, виданого комунальним підприємством Рівненське міське бюро технічної інвентаризації, домоволодіння у АДРЕСА_1 зареєстроване за -ОСОБА_6 -2/3 частки, ОСОБА_3 -1/3 частки.

За час свого життя ОСОБА_6 залишила заповіт, у відповідності до якого після смерті належний їй на праві приватної власності житловий будинок, що в АДРЕСА_1 та сарай заповідає синові -ОСОБА_3, а літню кухню та гараж заповідає сину -ОСОБА_7.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7, про що в книзі реєстрації смертей зроблено запис № 316, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.

Встановлено, що ОСОБА_1 являється сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого будинком щастя міста Рівне.

За час свого життя ОСОБА_7 заповіту не залишив.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 -1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні достовірно доведено, що на час смерті ОСОБА_7 разом з ним проживав його син -ОСОБА_1.

Крім того, ОСОБА_1 у передбачені ст. 1270 ЦК України строки, подав заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_6 у відповідності до заповіту від 2 вересня 1995 року .

Як вбачається із витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством Рівненське міське бюро технічної інвентаризації, що наявний в матеріалах справи, до складу домоволодіння по АДРЕСА_1 належить також земельна ділянка площею 1000 кв.м.

Відповідно до п. 2 ст. 120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Таким чином, в судовому засіданні встановлені визначені законом підстави задоволення позову та визнання за позивачем права власності на спадкове майно в розмірі 1/3 частини земельної ділянки, а визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи із вище наведеного суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-218, 294, 296, 297 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити, що померлій - ОСОБА_6 належить 2\3 частини земельної ділянки, що по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - 1\3 частину земельної ділянки, що розміщена по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 2\3 частини земельної ділянки , що розміщена по АДРЕСА_1.

Скасувати Державний акт серія ЯА 056429 від 23 червня 2005 року, виданий ОСОБА_6 та ОСОБА_3, на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га., що ролзміщена за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 5610100000:01:050:0082 та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01055830565.

Видати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 документ на право спільної часткової власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Сидорук Є. І.

Повний текст рішення виготовлено 21 січня 2013.

Суддя : Сидорук Є.І.