Постанова

від 14.01.2013 по справі 2а/0570/17721/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/17721/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 18 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., при секретарі судового засідання Ковальському А.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Ліцоєва С.В.;

відповідача - не з'явися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Слов'янську Донецької області до Слов'янської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції в особі голови ліквідаційної комісії Слов'янської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції Казьміна О.С. про стягнення капіталізованих платежів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Слов'янську Донецької області (далі - позивач, Фонд), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов'янської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції в особі голови ліквідаційної комісії Слов'янської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції Казьміна О.С. про стягнення капіталізованих платежів в сумі 87337,96 грн.

Позовні вимоги мотивовано знаходженням відповідача в процедурі ліквідації та тим, що відповідно до ст. 46 Закону України ""Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав лист з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в призначене на 14.01.2013 року судове засідання.

До вказаного листа відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, що у ньому викладені, що дає суду підстави зробити висновок про відсутність поважних причин для неявки у призначене судове засідання, про час та місце проведення якого відповідач був повідомлений у встановленому КАС України порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Слов'янська міжрайонна санітарно-епідеміологічна станція, код ЄДРПОУ 05499429, є юридичною особою, закладом санітарно-профілактичного профілю і входить до системи державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України. (а.с. 46-50).

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" з 28 квітня 2001 року відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що засвідчено страховим свідоцтвом № 0557000271 (а.с. 11).

Відповідно до акту № 1 від 12.07.2002 року про нещасний випадок на виробництві встановлено, що 30 жовтня 1982 року, о 21 год. 00 хв. головний лікар Слов'янської районної СЕС ОСОБА_3, отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок ДТП, що сталась на автотрасі Харків-Ростов, з вини третьої особи. (а.с. 13-14)

З виписки з акту огляду у МСЕК серія 2-18 АД 045865 від 31.10.2002 року встановлено, що ОСОБА_3 з 17.10.2002 року безстроково визначено ступень втрати працездатності в розмірі 25 %. (а.с. 18).

Постановою позивача № 0556/3125/3125/17 від 28.09.2012 року, у зв'язку із встановленням висновком МСЕК серія 2-18 АД 045865 від 31.10.2002 року ОСОБА_3 стійкої втрати професійної працездатності 25%, останньому, з 01.09.2012 року призначені безстроково щомісячні страхові виплати в розмірі 689, 22 грн. (а.с. 19).

Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 176-0 від 21.09.2012 року про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я прийняте рішення про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, до переліку яких входить і Слов'янська міжрайонна санітарно-епідеміологічна станція (код ЄДРПОУ 05499429). При цьому, ліквідація відповідача здійснюється без правонаступника. (а.с. 7-8, 33-42)

17.10.2012 року державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру про внесення рішення про припинення діяльності Слов'янської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції.

Позивачем було направлено на адресу відповідача заяву № 05-3821 від 22.11.2012 року про кредиторські вимоги щодо визнання та відшкодування 87337,96 грн., шляхом капіталізації страхових виплат по відшкодуванню шкоди робітнику ОСОБА_3 (а.с. 25)

Листом за вих. № 09/2800 від 21.12.2012 року відповідачем в особі голови ліквідаційної комісії надано відповідь на вищевказану заяву, в якій зазначено про відсутність фінансової можливості перерахувати капіталізовані страхові виплати у розмірі 87337,96 грн., через фінансування за рахунок державного бюджету та повідомлено позивача про направлення листа на ім'я Головного лікаря Донецької обласної СЕС про виділення коштів. (а.с. 26).

Вказаний лист свідчить про відсутність заперечень відповідача щодо правомірності нарахування капіталізованих платежів в сумі 87337,96 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV.)

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом статей 15, 46 цього Закону, Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеними нормами Закону № 1105-XIV та Цивільного Кодексу України законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації платоспроможної юридичної особи, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону, а саме порядок, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю"(далі - Порядок).

Положенням п.5-1 Порядку передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Відповідно до п.1 Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Порядком також передбачено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

Згідно із п. 3 вказаного Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Аналогічні висновки щодо правових норм, які підлягають застосуванню у даних спірних правовідносинах, викладено в постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 року за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до ТОВ "Фрунзе-авто" про стягнення капіталізованих платежів.

Згідно з ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Позивачем для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів використано дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, наданих Державною службою статистики України.

Згідно з наданими даними середня очікувана тривалість життя для чоловіків в Україні у віці 69 років (вік ОСОБА_3, станом на момент здійснення капіталізації) становить 10,56 років. (а.с. 21-22).

Перевіривши розрахунок потреби в капіталізації коштів, зроблений позивачем станом на 22.11.2012 року, суд встановив, що його проведено шляхом множення розміру щомісячної виплати, призначеної ОСОБА_3 (689,22 грн.) на середню очікувану тривалість життя для чоловіків в Україні у віці 69 років (10,56), внаслідок чого, позивачем правомірно визначена відповідачу до сплати сума у розмірі 87337,96 грн. (а.с. 12).

Станом на момент розгляду даної справи відповідач свій обов'язок зі сплати капіталізованих платежів позивачу не виконав.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає позовні вимоги правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 110, 112, 1205 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 45, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року, ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122 -154, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Слов'янську Донецької області до Слов'янської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції в особі голови ліквідаційної комісії Слов'янської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції Казьміна О.С. про стягнення капіталізованих платежів в сумі 87337,96 грн. задовольнити повністю.

Стягнути зі Слов'янської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції (код ЄДРПОУ 05499429) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов'янську Донецької області (код ЄДРПОУ 37803368, р/р 37177400900075 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016) капіталізовані платежі в сумі 87337, 96 (вісімдесят сім тисяч триста тридцять сім) гривень 66 (дев'яносто шість) копійок.

Постанова прийнята та підписана у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 14 січня 2013 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено 21 січня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.