Постанова

від 27.06.2012 по справі 2а-1908/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 р. № 2а-1908/12/1370

13 год. 17 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Голуб О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -Дубас В.М.

від відповідача -Антонюк І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українсько -Російське спільне підприємство «Лакма»»до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 29.11.2011 року №0001000801/23712 та №0001010801/23710,-

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство ««Українсько -Російське спільне підприємство «Лакма»»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 29.11.2011 року №0001000801/23712 та №0001010801/23710.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення від 29.11.2011 року №0001000801/23712 та №0001010801/23710 є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов від 12.04.2012 року № 681/10-010149, вважає, що позивачем в порушення вимог Податкового кодексу України безпідставно сформовано податковий кредит по тимчасовій ВМД. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що оскільки митний кодекс України розрізняє умови (причини), за яких здійснюється оформлення тимчасової (неповної) декларації та митної декларації, то при визначенні податкового кредиту, необхідно брати до уваги дату видачі підприємству митницею, саме повністю оформленої ВМД, а не тимчасової чи неповної.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 03 липня 2012 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПрАТ «УРСП «Лакма»(ЄДРПОУ 19338138), з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок наступних звітних періодів за серпень 2011 року, за результатами, якої складено акт № 1404/80-01/19338138 від 11.11.2011 року .

Даною перевіркою було встановлено, порушення п. 14.1.18, п. 14.1.181, ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, ст. 200, п. 201.1, п. 201.2, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI, завищення податкового кредиту в липні 2011 року в рядку 12.1, 17 податкової декларації з податку на додану вартість на 935077 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень 2011 року (рядок 18 декларації) на 803545 грн., яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень на 131532 грн., заниження суми податкового кредиту в серпні 2011 року в рядку 12.1, 17 податкової декларації з податку на додану вартість на 935077 грн., що призвело до заниження від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2011 року (рядок 19 декларації) на 935077 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом (відповідачем) винесено податкові повідомлення-рішення від 29.11.2011 року № 0001010801/23710, № 0001000801/23712 та розрахунки штрафних санкцій .

В акті перевірки зазначено, (а.с.5), що в рядку 12.1 «Податок на додану вартість, сплачений митним органом»розділу ІІ «Податковий кредит»податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, підприємством відображено суму ПДВ у розмірі 841982 грн., встановлено, що на формування даного показника мало вплив придбання поліетилену високої платності «Hostalen». ТзОВ ПрАТ УРСП «Лакма»укладено зовнішньоекономічні контракти з компаніями «VoIker». При проведені документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ПрАТ УРСП «Лакма»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок наступних звітних періодів за серпень 2011 року, встановлено, що включення в ряд. 12.1 розділу ІІ «Податковий кредит»ПДВ, сплачене митним органом в сумі 93 5076, 54 грн., згідно тимчасових декларацій.

Дана сума включена до податкового кредиту на підставі тимчасових митних декларацій № 209120000/2011/019695 від 04.07.2011 року, № 209120000/2011/019694 від 04.07.20011 року, №209120000/2011/020281 від 07.07.2011 року, № 209120000/2011/021334 від 14.07.2011 року, № 209120000/2011/021380 від 14.07.2011 року, № 209120000/2011/022432 від 20.07.2011 року, № 209120000/2011/022455 від 20.07.2011 року, № 209120000/2011/022428 від 20.07.2011 року, № 209120000/2011/022303 від 25.07.2011 року, № 209120000/2011/023535 від 26.07.2011 року, №209120000/2011/023553 від 26.07.2011 року, № 209120000/2011/023555 від 26.07.2011 року, № 209120000/2011/023773 від 27.07.2011 року, №209120000/2011/023777 від 27.07.2011 року, № 209120000/2011/024919 від 02.08.2011 року, № 209120000/2011/025178 від 04.08.2011 року, № 209120000/2011/025235 від 04.08.2011 року, № 209120000/2011/026264 від 09.08.2011 року, № 209120000/2011/026456 від 10.08.2011 року, №209120000/2011/027326 від 15.08.2011 року, № 209120000/2011/027522 від 16.08.2011 року, № 209120000/2011/027706 від 17.08.2011 року, № 209120000/2011/027907 від 18.08.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ПК України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає їх вичерпний перелік, порядок адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Отже, при визначенні підстав та порядку формування податкового кредиту слід керуватись саме нормами ПК України.

Згідно п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (далі - ПК) для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст.187 ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів па митну територію України, відповідно до п. 187.8 ст. 187 розділу V ПК, є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 розділу V ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п.201.12 статті 201 ПК).

Митна декларація -це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення (ст.1 Митного кодексу України).

Окремого визначення поняття «тимчасової митної декларації»Митний кодекс України, Податковий кодекс України не містять.

Відповідно до ст. 82 Митного кодексу передбачається різновиди митної декларації, до яких відносяться - тимчасова та неповна митної декларації.

Порядок застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг) затверджено наказом Держмитслужби України від 30.12.03 №932, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.01.04р. за №66/8665 ( зі змінами та доповненнями, далі - Порядок).

Згідно цього Порядку, тимчасова та неповна декларації оформлюються на партію або частину партії товарів (якщо інша частина цієї партії товарів може бути оформлена у відповідний митний режим у повному обсязі) (п.1.4.).

Митне оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларації проводиться відповідно до Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. №314.

Якщо згідно з цим Порядком подання тимчасової декларації не потребує отримання дозволу митного органу, подана митному органу тимчасова декларація підтверджує взяття декларантом зобов'язання не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг подати митному органу вантажну митну декларацію, заповнену в звичайному порядку, і передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, задекларованих у тимчасовій декларації, що не подавались при оформленні тимчасової декларації (п.4.1. Порядку).

Після завершення оформлення тимчасової та неповної декларацій вони беруться на контроль у ПМО, а їх електронні копії - у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України (далі - ЄАІС Держмитслужби України) (4.2.Порядку).

Податки й збори (обов'язкові платежі) сплачуються в повному обсязі на момент митного оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларацій (4.3. Порядку).

При оформленні ВМД застосовуються умови сплати податків та зборів (розміри ставок обов'язкових платежів, курсу валюти, встановленого Національним банком України) та нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митним органом тимчасової чи неповної декларації, за якою товари були випущені у вільний обіг (п.4.6 Порядку).

Зняття тимчасової чи неповної декларацій з контролю в ПМО та ЄАІС Держмитслужби України здійснюється на підставі оформленої ВМД, у графі 40 якої зазначається номер відповідної тимчасової або неповної декларації (4.7.Порядку).

Судом досліджено, а сторонами підтверджено, що на виконання вимог п.4.1 Порядку затвердженого наказом Держмитслужби України від 30.12.03 №932 позивачем тимчасові ВМД було замінено на вантажні митні декларації, заповнені в звичайному порядку, в графі 40 яких зазначено номер відповідної тимчасової декларації, копії яких є в матеріалах справи.

Судом встановлено, а відповідачем підтверджено, що представлені позивачем тимчасові митні декларації за липень, серпень 2011 року були оформленні належним чином та у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Статті 186, 198, 201 Податкового кодексу, на які посилаються сторони, не містять жодного обов'язку платника податку оформляти саме повну митну декларацію, а не тимчасову для виникнення у платника податків права на податковий кредит з операцій по ввезенню товарів на митну територію України.

Відтак, тимчасова митна декларація відповідно до ст.201 Податкового кодексу являється належним документом (підставою), що посвідчує право на віднесення платником податків сум податку до податкового кредиту. Тому відповідно до вимог п.198.2 ст.198 ПК України платника податку виникло право на формування податкового кредиту за вказаними ВМД в липні 2011 року, що ним і було зроблено.

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про неправомірність дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Львові щодо винесення спірних податкових повідомлень - рішень № 0001000801/23712 та № 0001010801/23710 від 29.11.2011 року оскільки відповідачем допущено розширене (вільне) трактування положень п.198 ПК України, відтак, - наявні усі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати у вигляді судового збору (2146 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 29.11.2011 року № 0001000801/23712 та № 0001010801/23710.

3. Стягнути з Державного Бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Українсько - Російнське спільне товариство «Лакма»(адреса: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 8, код ЄДРПОУ 19338138) 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна