Постанова

від 15.01.2013 по справі 5016/3790/2011(18/52)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5016/3790/2011(18/52) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргу ДАК "Хліб України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року у справі господарського суду№ 5016/3790/2011 (18/52) Миколаївської області за заявоюДочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор" до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор" про визнання банкрутом за відсутності явки у судове засідання учасників провадження у справі про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.11.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор" (далі - ДП ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор") за заявою Голови ліквідаційної комісії ДП ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор" за спеціальною процедурою, регламентованою статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону) (том 1, а.с. 1).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 14.03.2012 року (суддя Давченко Т.М.) Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Кушніра Р.С., якого зобов'язано у 5-денний строк подати до офіційного друкованого органу - газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр" оголошення про банкрутство боржника та відкриття ліквідаційної процедури, докази публікації надати суду, подати до суду реєстр вимог кредиторів (том 2, а.с. 61 - 64).

Не погоджуючись з винесеною постановою, Управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції від 14.03.2012 року, справу №5016/3790/2011 (18/52) направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном. Зокрема, скаржником зазначено про помилковість висновків суду першої інстанції про можливість визнання ДП ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор" банкрутом та введення щодо нього ліквідаційної процедури, оскільки його віднесено до переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, а тому положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині санації чи ліквідації застосовуються до боржника після його виключення у встановленому порядку зі зазначеного переліку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Воронюка О.Л., Аленіна О.Ю.) апеляційну скаргу задоволено частково, постанову господарського суду Миколаївської області від 14.03.2012 року скасовано, провадження у справі №5016/3790/2011 (18/52) припинено (том 2, а.с. 123 - 128).

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, ДАК "Хліб України" в особі Голови правління Почепа В.А., як засновник та орган управління майном боржника, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 07.08.2012 року, а постанову суду першої інстанції від 14.03.2012 року залишити в силі, матеріали справи направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 117, 129 Конституції України, статті 25 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", статей 5, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", постанови Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010 року "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", статей 53, 107 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції від 07.08.2012 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 5 Закону передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно з частиною 5 статтею 5 Закону, положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Відповідно до частини 3 статті 214 Господарського кодексу України (далі - ГК України), процедури щодо неплатоспроможних боржників, передбачені цим Кодексом, не застосовуються до казенних підприємств. До державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №847-XIV від 07.07.1999 року затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з Додатком №1, до якого, зокрема, включено: "00955124 - Врадіївський елеватор, 329000, смт. Врадіївка, вул. Леніна, 12" .

Отже, чинним законодавством виключається можливість здійснення банкрутства юридичної особи шляхом введення процедури ліквідації щодо державних підприємств, приватизація яких заборонена.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд зі заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора ) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Отже, у випадку порушення провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 51 Закону, в першому ж судовому засіданні за наслідком розгляду заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство, приймається постанова про визнання боржника банкрутом, що виключає можливість застосування до боржника інших судових процедур банкрутства, визначених статтею 4 Закону.

Згідно з частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) , комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи (в редакції статті, чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (в редакції статті, чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство).

Частиною 3 статті 110 ЦК України передбачено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (в редакції статті, чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство).

Згідно з частиною 1 статті 111 ЦК України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (в редакції статті, чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство).

Отже, враховуючи зазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року роз'яснено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №764 від 11.08.2010 року "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", відповідно до пунктів 1, 2 якої установлено, що повноваження з управління корпоративними правами, держави щодо Державної акціонерної компанії "Хліб України" здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства; дочірні підприємства ДАК "Хліб України", визначені у додатку до постанови (до якого включено "Врадіївський елеватор", код 00955124), припиняються шляхом ліквідації.

Отже, органом управління боржником, уповноваженим приймати рішення про припинення боржника шляхом ліквідації, звертатися до суду із заявами, подавати касаційні (апеляційні) скарги є Міністерство аграрної політики (уповноважені ним органи, особи).

Судами встановлено, що на виконання зазначеної постанови ДАК "Хліб України" видано наказ за №137 від 25.10.2010 року "Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор", яким прийнято рішення припинити діяльність дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор" шляхом його ліквідації, утворено комісію з ліквідації у складі голови комісії Єфімова О.П., членів комісії - Голтей В.І., Кузнецової А.С., Кушніра Р.С., Богерук Л.І., Сінчук Т.А., визначено обов'язки голови комісії, встановлено строк ліквідації до 25.01.2011 року (том 1, а.с. 93 - 96) .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, головою ліквідаційної комісії на виконання зазначеного наказу здійснено публікацію оголошення про ліквідацію ДП ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор" в газеті "Урядовий кур'єр" №215 (4366) від 17.11.2010 року (том 1, а.с. 101 - 103).

Суд першої інстанції відповідно до заяви ліквідатора боржника від 01.11.2011року встановив, що у встановлений строк до боржника звернулося п'ять кредиторів зі заявами про визнання кредиторських вимог, вимоги чотирьох з яких визнано ліквідаційною комісією в повному обсязі та внесено до реєстру вимог кредиторів боржника на загальну суму 1 317 068, 82 грн., заборгованість з виплати заробітної плати відсутня (том 1, а.с. 17 - 18, 21).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відсутність у боржника майна, грошових коштів та інших активів, що можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, підтверджується проміжним ліквідаційним балансом боржника станом на 15.02.2011 року (том 1, а.с. 15 - 16).

З огляду на встановлене, суд першої інстанції постановою від 14.03.2012 року визнав боржника банкрутом, відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Кушніра Р.С., кандидатуру якого було запропоновано боржником.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився з висновками суду першої інстанції, скасував постанову про визнання боржника банкрутом від 14.03.2012 року та припинив провадження у справі №5016/3790/2011 (18/52).

Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що боржник, як юридична особа з кодом ЄДРПО № 00955124 на момент розгляду справи про банкрутство перебуває у переліку об"єктів, що не підлягають приватизації згідно до додатку №1 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №847-XIV від 07.07.1999 року, тому застосування до даного державного підприємства таких судових процедур як санація чи ліквідація є можливим лише після його виключення у встановленому порядку зі зазначеного переліку.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, в судовому засіданні представником ДАК "Хліб України" не спростовано факту перебування боржника в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та не надано доказів на підтвердження виключення його з такого переліку у встановленому порядку. Апеляційний суд дійшов висновку, що обставини зміни державою органу, якому підпорядковується юридична особа, яка включена до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, не означають зміни правового статусу її майна, як державного майна, що не підлягає приватизації, оскільки виключення зазначеної юридичної особи з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації не відбулося.

З огляду на це, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор" підлягає припиненню на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону та пункту 1 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України як таке, що порушене відносно підприємства, щодо якого діє законодавча заборона на порушення справи про банкрутство.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 51 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами, у зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації (самоліквідації) юридичної особи. Також, згідно зі статтею 51 Закону, одразу після порушення провадження у справі, суд вводить ліквідаційну процедуру, а у випадку, якщо згідно з частиною 5 статті 5 Закону введення ліквідаційної процедури заборонено в силу закону, не можна вважати обґрунтованим і порушення провадження у справі за статтею 51 Закону, оскільки законодавцем не передбачено можливість здійснення провадження в ліквідаційній процедурі певної категорії боржників.

Як вбачається з пункту 1.1. Статуту Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Врадіївський елеватор", дане підприємство створене в 2001році шляхом реорганізації державного підприємства "Врадіївський елеватор" на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1218 від 15.11.1997 року, відповідно до рішення Спостережної Ради ДАК "Хліб України" від 10.03.1998року, протокол №3. Статут зареєстровано Врадіївською райдержадміністрацією, реєстраційний №88 від 29.05.1998 року, ідентифікаційний код 00955124, місцезнаходження: Миколаївська область, Врадіївський район, м. Врадіївка, вул. Леніна, 12. Відповідно до пункту 4.3 Статуту майно Компанії передається Підприємству в користування. Підприємство має право вчиняти щодо майна Компанії будь-які дії тільки з дозволу Компанії (том 2, а.с. 23, 27).

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що відповідно до пунктів 2, 5 Постанови Кабінету Міністрів України прийнято постанову №764 від 11.08.2010 року "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", серед яких у додатку до постанови зазначено "Врадіївський елеватор", код 00955124 . Ліквідація дочірніх підприємств відбувається шляхом передачі до ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Компанії, що в силу статті 191 Цивільного кодексу України означає передачу новоствореному органу управління державним майном як активів, так пасивів цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства, яке ліквідується .

Відтак, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про безпідставність порушення даної справи про банкрутство та, про можливість припинення провадження у справі №5016/3790/2011 (18/52) відповідно до пункту 7 частини 1 статті 40 Закону та пункту 1 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, згідно з приписами статей 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає підстав для скасування прийнятої у справі Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року, а доводи скаржника про його обов'язок здійснити заходи з ліквідації дочірнього підприємства згідно з постановою Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010 року, вважає такими, що не спростовують обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції та не перешкоджають належному виконанню постанови Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010 року з передачею новоствореному органу управління державним майном цілісного майнового комплексу боржника відповідно до статті 191 Цивільного кодексу України у складі активів та пасивів юридичної особи, що ліквідується.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи скаржника про те, що боржник не належить до переліку об'єктів права державної власності, заборонених до приватизації у зв'язку з розбіжністю у найменуванні підприємства-боржника згідно з його статутними документами та найменуванні підприємства, що міститься у Додатку №1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", є необґрунтованим, оскільки код ЄДРПУО - 00955124 боржника є тотожним коду підприємства "Врадіївський елеватор", зазначеному у Додатку 1 до Закону. При цьому, включення підприємства до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації не забороняє такому підприємству в подальшому здійснити реорганізацію, зокрема, щодо зміни органу управління державним майном підприємства, що в цілому не змінює правового статусу юридичної особи, як такої, майно якої не підлягає приватизації.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ДАК "Хліб України" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року у справі №5016/3790/2011 (18/52) залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко