Постанова

від 23.01.2013 по справі 5009/3195/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.01.2013 р. справа №5009/3195/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівСтойка О.В., Шевкової Т.А. від позивача:Дудник С.М. - дов.№09-01-11-23/13039 від 27.12.2012р. від відповідача:Ніколаєнко Д.В. - дов. №б/н від 03.01.2012р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Газонні машини», м.Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2012 року у справі№5009/3195/12 (суддя Ніколаєнко Р.А.) за позовомЗапорізької митниці, м.Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газонні машини», м.Мелітополь Запорізької області про стягнення 101656,71 грн. та витребування майна ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Запорізька митниця, м.Запоріжжя звернулася до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газонні машини», м.Мелітополь Запорізької області про стягнення 101656,71 грн. та витребування майна.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.11.12р. позовні вимоги Запорізької митниці, м.Запоріжжя задоволені частково. Зобов»язано товариство з обмеженою відповідальністю «Газонні машини», м.Мелітополь Запорізької області повернути майно, передане згідно з договором зберігання №2 від 23.03.2011р. за актами прийому-передачі майна на відповідальне зберігання; в частині стягнення вартості втраченого майна у розмірі 101656грн. 71коп. провадження у справі було припинено.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газонні машини», м.Мелітополь Запорізької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просять Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.12р. скасувати в частині задоволення позовних вимог та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, через канцелярію суду надав заперечення на апеляційну скаргу, яке долучено до матеріалів справи та у судовому засіданні просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши представників сторні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2011 між Запорізькою митницею, як поклажодавцем, та ТОВ "Газонні машини", як зберігачем, було укладено договір зберігання № 2 (далі - договір), на підставі якого відповідач зобов'язався за дорученням позивача зберігати під митним контролем в безоплатному порядку вантажі -майно, яке передається позивачем за актами прийому-передачі на відповідальне зберігання. Адреса зберігання: Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Зіндельса, 17.

Згідно з п.2.1 договору зберігання відповідач зобов'язався зберігати майно, отримане від поклажодавця; вжити всіх заходів, необхідних для збереження переданого майна; повернути майно по першій вимозі поклажодавця, незалежно від терміну зберігання; забезпечити належні умови зберігання, що виключають доступ до нього сторонніх осіб; не використовувати майно для особистих потреб.

Пунктом 3.1 договору зберігання встановлено, що передача майна проводиться на підставі акту прийому-передачі, підписаного представниками поклажодавця та зберігача.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання та укладений на невизначений строк.

У відповідності до п.5.1 договору зберігання за невиконання або неналежне виконання умов Договору зберігач несе юридичну відповідальність в розмірі втраченого майна або майна, якого не вистачає.

Відповідно до актів приймання-передачі від 21.12.2010р., від 23.03.2011р., від 22.04.2011р. (2 акти), від 03.08.2011р. та від 03.01.2012р. (2 акти) позивачем були передані, а відповідачем прийняті на зберігання майно.

Позивачем також заявлена вимога про стягненя з відповідача суми в розмірі 101656,71грн. (вартість втраченого майна)

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності ( ч.1 ст. 936 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, після порушення провадження у даній справі відповідач відшкодував вартість трактору John Deere 5203, перерахувавши на рахунок Запорізької митниці за платіжним дорученням № 388 від 05.11.2012 суму 101656,71 грн. з призначенням платежу "Оплата за втрачене майно (трактор)". Оригінал платіжного доручення № 388 від 05.11.2012 оглянуто судом у засіданні.

Представником позивача в засіданні 07.11.2012 підтверджено відсутність на цей час у митниці претензій до відповідача стосовно трактору John Deere 5203.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимоги про стягнення з відповідача 101656,71 грн. в рахунок відшкодування вартості втраченого майна (майна, якого не вистачає) слід припинити у відповідності до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України -у зв'язку з відсутністю предмета спору. Судовий збір за цією позовною вимогою покладається на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

Також в силу п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припинення провадження за вимогами щодо повернення такого майна, що передавалося на зберігання згідно з Договором зберігання.

Суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо решти вимог про зобов»язання ТОВ «Газонні машини» повернути Запорізькій митниці майно, яке було передано за актами прийому-передачі на відповідальне зберігання на підставі п.2.1.3 договору зберігання.

Зокрема, листом від 25.05.2012 вих.№ 07-01-13/24/5902, який того ж дня отримано відповідачем, Запорізька митниця повідомила про необхідність 28.05.2012 на підставі п.2.1.3 Договору вжити всіх заходів для повернення майна, що знаходиться під митним контролем за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Зіндельса, 17., але відповідачем відповідних дій не здійснено.

21.08.2012 позивачем складено два акти (о 10-00 год. та о 16-00 год.) про неможливість доступу до товарів, що знаходяться під митним контролем та зберігаються на складах ТОВ "Газонні машини" за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Зіндельса, 17, оскільки склади виявилися закритими, а керівництво -відсутнім.

Щодо майна, переданого на підставі акту приймання-передачі від 21.12.2010, то є безпідставним приєднання до Договору зберігання, укладеного 23.03.2011, акту приймання-передачі майна, датованого до укладення договору, та одночасне їх покладення у підставу позову. З таких підстав, визначених позивачем, вимоги не можуть бути задоволені.

Щодо автомобілю Опель Вектра, то згідно з представленими самим позивачем матеріалами, доданими до заяви "Про надання документів" від 07.11.2012, цей автомобіль конфісковано ВДВС Мелітопольського МРУЮ на підставі постанови Бердянського міськрайсуду Запорізької області від 22.04.2010 по справі № 3-1725/10.

Щодо трактору "Інтернаціональ", то постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 по справі № 2а-1582/10/0870 Бердянську митницю, правонаступником якої стала Запорізька митниця, зобов'язано видати ТОВ "Газонні машини" цей трактор.

Щодо трактору John Deere 5203, то позивачем первісно заявлено до стягнення відшкодування вартості цього трактору, як втраченого майна (майна, якого не вистачає) і у підставу вимоги покладено обставини щодо відсутності цього майна.

Одночасне заявлення про повернення майна та застосування відповідальності у вигляді відшкодування його вартості з покладенням у підставу вимог обставин щодо відсутності майна є необґрунтованим.

На цей час вартість трактору John Deere 5203 позивачу відшкодована.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, наявності правових підстав для утримання майна позивача та належного виконання зобов»язань з повернення майна відповідно до умов договору та ст. 949 Цивільного кодексу України, тому суд апеляційної інстанції вважає правомірним задоволення позовних вимог щодо повернення майна, переданого згідно з договором зберігання №2 від 23.03.2011р. за актами прийому-передачі майна на відповідальне зберігання, а в частині стягнення вартості втраченого майна у розмірі 101656грн. 71коп. провадження у справі припинено.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2012 року у справі №5009/3195/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газонні машини», м.Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2012 року у справі №5009/3195/12 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.2012 року у справі №5009/3195/12 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А. Шевкова