Ухвала

від 15.01.2013 по справі 2а-11719/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11719/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Панюшкіної Л.М., представника відповідача Жукової В.І., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудбізнес»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудбізнес»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2012 року № 0000992202, №0001002202,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, що прийнята всупереч нормам матеріального та процесуального права, та за відсутності повного та всебічного з'ясування обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Євробудбізнес»(код за ЄДРПОУ 34241415) по взаємовідносинах з ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397), ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298), ТОВ «БКК Інтермарр»(код за ЄДРПОУ 33887638), ТОВ «КГ «СВ»(код за ЄДРПОУ 32978954), ТОВ «Томкет Груп»(код за ЄДРПОУ 37242956), ТОВ «Технолоджі Груп»(код за ЄДРПОУ 36800209), ПП «Сіті Будком»(«Неттелко Буддім-СТ»)(код за ЄДРПОУ 36845779), ТОВ «Добробут 05»(код за ЄДРПОУ 33746694), ТОВ «УА Реалті»(код за ЄДРПОУ 35839518) за період з 01.01.2009 р. по 05.01.2012 р., за результатами якої складено акт від 30 липня 2012 року № 579/22-2/34241415.

В акті зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі постанови СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі про призначення позапланової перевірки від 05.01.2012.

За результатами перевірки, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС встановлені наступні порушення ТОВ «Євробудбізнес»:

- п. 138.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Євробудбізнес»занижено податок на прибуток на суму 72 261, 00 грн, в тому числі за ІІІ квартал 2010 року на суму 48 914, 00 грн, за І квартал 2011 року на суму 1 400, 00 грн, за ІІІ квартал 2011 року на суму 21 947, 00 грн;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Євробудбізнес»занижено податок на додану вартість на суму 142 903, 00 грн, в тому числі за серпень 2010 року на суму 10 333, 00 грн, за вересень 2010 року на суму 31 991, 00 грн, за жовтень 2010 року на суму 12 035, 00 грн, за листопад 2010 року на суму 38 333, 00 грн, за грудень 2010 року на суму 3 423, 00 грн, за квітень 2011 року на суму 7 253, 00 грн, за серпень 2011 року на суму 11 229, 00 грн, за вересень 2011 року на суму 19 973, 00 грн, за жовтень 2011 року на суму 8 333, 00 грн.

ТОВ «Євробудбізнес»06 серпня 2012 року надано заперечення на акт перевірки від 30 липня 2012 року № 579/22-2/34241415.

16 серпня 2012 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001002202, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абзацом 2 п. 123.1 ст. 123 та п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення п. 138.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 84 491, 00 грн, у тому числі: 72 261, 00 грн - основний платіж, 12 230, 00 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- № 0000992202, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абзацом 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 176 817, 00 грн, у тому числі: 142 903, 00 грн - основний платіж, 33 914, 00 грн - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

27 серпня 2012 року ТОВ «Євробудбізнес»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, дійшов до висновку, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2012 року № 0000992202, №0001002202 діяло відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування у суду немає.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Оскільки документальна позапланова перевірка позивача здійснювалася за період з 01.01.2009 по 05.01.2012, то основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини в даній справі є: Закон України «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість», Податковий кодекс України.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом не враховано той факт, що правовідносини позивача з з ТОВ «БК «Арміс», ТОВ «БКК «Інтермарр», ТОВ «Добробуд-05»виникли і діяли до набрання чинності ПК України, а тому, на думку позивача, застосування норм ПК України до правовідносин, що виникли до набрання ним законної сили, суперечить ст.58 Конституції України.

Щодо правомірності таких заяв позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 24.11.2011 № 2198/11/13-11, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, посилання апелянта на неправомірність застосування до спірних правовідносин норм Податкового кодексу України, є безпідставним.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що пунктом 86.9 ст. 86 ПК України та п. 7 розд. IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача на те, що заборона прийняття податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішенням суду можлива лише у тому випадку, коли стосовно такого платника податків порушена кримінальна справа та в межах досудового слідства призначена податкова перевірка.

Що ж стосується заборони прийняття податкових повідомлень-рішень контрагентів платника податків щодо якого порушена кримінальна справа, то законодавством України такої заборони не передбачено.

Таким чином, враховуючи наведене, посилання позивача щодо неправомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень № 0000992202 від 16 серпня 2012 року, №0001002202 від 16 серпня 2012 року є безпідставним.

Водночас позивач в апеляційній скарзі зазначає, що наявними первинними документами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується реальність вчинення господарських операцій між ним та ТОВ «БК «Арміс», ТОВ «БКК Інтермар», ТОВ «Добробуд-05».

Відповідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, при вирішенні категорії справ, що стосуються встановлення правомірності віднесення сум до податкового кредиту, судам необхідно установити зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Натомість суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що дають підстави вважати, що подані позивачем договори, первинні документи, податкові накладні, призвели до будь-яких змін активів платника податку -позивача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, дослідивши в сукупності всі обставини справи, вважає, що Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 16 серпня 2012 року № 0000992202, №0001002202 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудбізнес»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2012 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 20.01.2013 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.