Рішення

від 17.01.2013 по справі 25/160-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2013 р. Справа № 25/160-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника Генерального прокурора України

01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15

в інтересах держави в особі:

1) Міністерства інфраструктури України,

01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14

2) Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Приватного акціонерного товариства "АВІАКОМПАНІЯ "АЕРОСВІТ",

08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора

про стягнення 42 496 551,72 грн.

за участю представників:

прокурора - Орленко А.О. (посвідчення від 18.07.20012 №000336);

позивача 1 - Кушпіль Д.С. (довіреність від 16.01.2013 № 127/03/14-13);

позивача 2 - Євтушенко В.В. (довіреність від 02.01.2013 № 35-30-3);

Дзюбайло О.О. (довіреність від 02.01.2013 № 35-30-5);

Хачатурян Е.М. (довіреність від 02.01.2013 № 35-30-1);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі - позивач 1) та Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач 2) до Приватного акціонерного товариства "АВІАКОМПАНІЯ "АЕРОСВІТ" (далі - відповідач) про стягнення 42 496 551,72 грн., з яких: 41 563 425,93 грн. - основна заборгованість, 772 131,71 грн. - пеня, 160 994,08 грн. - 3% річних.

Позов подано прокурором на підставі статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 2 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з порушенням економічних інтересів держави, яке полягає у тому, що несплата заборгованості відповідачем зменшує розмір грошових надходжень до державного підприємства - позивача 2, яке належить до сфери управління позивача 1.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуг з наземного обслуговування повітряних суден, що отримані від позивача 2 у вересні, жовтні, листопаді 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.01.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №638 від 15.01.2013) від позивача 2 надійшли документи на виконання ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 26.12.2012. Документи долучені до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №678 від 16.01.2013) від позивача 2 надійшли документи на виконання ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 26.12.2012. Документи долучені до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №767 від 17.01.2013) від прокурора надійшли письмові пояснення на виконання ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 26.12.2012. Письмові пояснення долучені до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №737 від 17.01.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представників відповідача у судових процесах в Бориспільському міськрайонному суді Київської області та для надання часу для здійснення відповідачем перевірки розміру заявленої до стягнення заборгованості. За наслідками розгляду вказаного клопотання у судовому засіданні 17.01.2013 у задоволенні клопотання відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

16.01.2013 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Банківське телебачення» про надання судом дозволу на проведення відеозапису в залі судового засідання 17.01.2013 під час розгляду справи № 25/160-12.

17.01.2013 до суду надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Національні інформаційні системи» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» про надання судом дозволу на проведення відеозапису в залі судового засідання 17.01.2013 під час розгляду справи № 25/160-12.

За наслідками розгляду у судовому засіданні 17.01.2013 поданих до суду заяв, ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2013, відповідно до частини 2 статті 11 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", надано дозвіл на проведення відеозапису в залі судового засідання 17.01.2013 під час розгляду справи №25/160-12 Товариству з обмеженою відповідальністю «Національні інформаційні системи» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна»; у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Банківське телебачення» про надання судом дозволу на проведення відеозапису в залі судового засідання 17.01.2013 судом відмовлено.

У судовому засіданні 17.01.2013 за ініціативою суду здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до частини 7 статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.01.2013 прокурор та представники позивачів повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.01.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників позивачів, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позов подано прокурором на підставі статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", статті 2 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) осіб у відносинах з державою.

У відповідності до вимог частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві прокурором визначено, що несплата відповідачем коштів, стягнення яких є предметом позову, порушує економічні інтереси держави, оскільки зменшує розмір грошових надходжень до державного підприємства - позивача 2, а також вказано орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивача 1.

Відповідно до додатку 1 «Перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури» до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2011 № 265-р «Питання управління Міністерством інфраструктури об'єктами державної власності», Загальних положень та пункту 4.2. Статуту Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 23.06.2011 №179 майно позивача 2 є державною власністю і належить йому на праві господарського відання.

Згідно з абзацом 2 пункту 1, підпунктами 5.5., 5.8. пункту 5 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 № 581/2011 Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики, зокрема, у сферах авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, яке з метою організації своєї діяльності здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур; здійснює претензійно-позовну роботу, звертається до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави у відповідних сферах.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуг з наземного обслуговування повітряних суден, що отримані від позивача 2 у вересні, жовтні, листопаді 2012 року.

Між Державним міжнародним аеропортом "Бориспіль" (далі - позивач 2, обслуговуюча компанія) та Приватним акціонерним товариством "АВІАКОМПАНІЯ "АЕРОСВІТ" (далі - відповідач, перевізник) укладено договір на наземне обслуговування від 01.05.2010 у вигляді додатку № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 до Стандартної Угоди ІАТА про наземне обслуговування від січня 2004 року (далі - Договір).

Договір складено відповідно до спрощеної процедури, згідно з якою сторони погодили, що умови Основної Угоди та Додатку А до СУНО 2004 року, що опубліковані Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, застосовуються так, якби ці умови були повністю повторені у Договорі, а також сторони підтвердили, що вказані умови їм відомі.

Умовами Договору сторони, зокрема, погодили послуги, що надаються за Договором та їх ціни, а також те, що аеропортові збори: за посадку-зліт ПС, за обслуговування пасажирів в аеровокзалі, за забезпечення авіаційної безпеки, за наднормативні стоянки ПС, не входять у вартість наземного обслуговування і встановлюються відповідним наказом уповноваженого органу державної виконавчої влади.

Наказом Мінтрансзв'язку України від 26.03.2008 №337 «Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» передбачено, що аеропортові збори стягуються за аеропортове обслуговування повітряних суден і пасажирів, пов'язане із забезпеченням: посадки-зльоту ПС, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, наднормативні стоянки ПС, авіаційної безпеки, а також установлено розміри цих зборів у Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

До Договору вносились зміни, шляхом укладення 23 додаткових угод (Т.1, а.с. №№67-122).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що оплата послуг здійснюється відповідачем на підставі рахунків, які виставляються позивачем 2.

Оплата рахунків за період з 01 по 15 число поточного місяця здійснюється до 20 числа, а рахунків за період з 16 по 31 число поточного місяця здійснюється до 5 числа місяця що, настає за звітним.

Сторони погодили, що датою отримання рахунку вважається фактична дата його отримання, засвідчена підписом представника перевізника.

Разом з рахунком перевізник отримує складений обслуговуючою компанією Акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - Акт). Підписаний Акт перевізник зобов'язаний повернути в бухгалтерію обслуговуючої компанії протягом 30 робочих днів з дати його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ними повноважними особами. У разі підписання Актів не керівниками, сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують Акти. Якщо протягом 30 робочих днів Акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним.

Згідно з пунктом 4.2. Договору оплата за надані послуги здійснюються відповідачем у розмірі 70 % суми рахунку - протягом 7 робочих днів з дати отримання рахунку та 30 % суми рахунку - протягом 17 робочих днів з дати його отримання.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, в редакції пункту 3 Додаткової угоди від 15.04.2011 № 4, рахунки виставляться на основі складених по кожному рейсу Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС, підписаних представниками сторін (з боку перевізника - командиром повітряного судна або представником перевізника, який належним чином уповноважений на їх підписання, з боку обслуговуючої компанії - техніком групи з забезпечення та контролю наземного обслуговування ПС або іншою належним чином уповноваженою особою). Перевізник надає обслуговуючій компанії документи, що підтверджують право підписання Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС та своєчасно інформує обслуговуючу компанію про їх зміну. Сторони погодили, що у разі відсутності таких документів, Карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Картки обліку послуг з наземного обслуговування ПС вважаються належним чином підписаними сторонами.

Позивачем 2 надано відповідачу послуги за Договором в період з вересня по листопад 2012 року на загальну суму 42 949 407,66 грн., у зв'язку з чим, позивачем 2 виставлено відповідачу рахунки-фактури, а саме: від 30.09.2012 №№ 71/494, 71/502, 71/503, 71/1224, 94/292, 94/302, 94/315, 94/325; від 05.10.2012 №№ 71/474, 71/475, 71/476; від 18.10.2012 №№ 71/512, 71/513, 71/514, 71/515; від 31.10.2012 №№71/541, 71/550, 71/551, 94/336, 94/347, 94/363, 94/368, 171/1268, 171/1270, 171/1272, 171/1287, 171/1320; від 06.11.2012 №№ 71/538, 71/539, 71/540 (копії долучені до матеріалів справи).

Рахунки разом з Актами, у відповідності до пункту 4.1. Договору, передані відповідачу згідно реєстрів про передачу рахунків - фактур та доданих до них Актів приймання-здачі виконаних послуг, що підтверджується підписами уповноважених представників відповідача (Том 1, а.с. №№33-37).

Також до матеріалів справи долучені Карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Картки обліку послуг з наземного обслуговування ПС, що складені позивачем 2 у відповідності до пункту 4.3. Договору, в редакції пункту 3 Додаткової угоди від 15.04.2011 № 4.

Відповідно до вищевказаних документів, що долучені до матеріалів справи, позивачем 2 за період з вересня по листопад 2012 року надано відповідачу послуги за Договором на суму 42 949 407,66 грн., які прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, оскільки в матеріалах справи відсутні Акти приймання-здачі виконаних послуг із зауваженнями відповідача або докази направлення таких актів позивачу 2, а тому, відповідно до пункту 4.1. Договору всі Акти за спірний період вважаються підписаними.

Відповідач частково оплатив послуги, що отримані за спірний період на загальну суму 1 384 076,16 грн. по рахунку-фактурі від 05.10.2012 №71/474, що підтверджується банківською довідкою від 10.01.2013 № 5-70-22/58, яка підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи, Т.1, а.с. №№397-398).

Доказів оплати послуг, що отримані відповідачем у вересні, жовтні та листопаді 2012 року за Договором, у повному обсязі, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

17.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №737 від 17.01.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представників відповідача у судових процесах в Бориспільському міськрайонному суді Київської області та для надання часу для здійснення відповідачем перевірки розміру заявленої до стягнення заборгованості.

При розгляді даного клопотання судом враховано, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 26.12.2012 відповідачу роз'яснено право, відповідно до статті 59 Господарського процесуального кодексу України, подати господарському суду відзив на позовну заяву і документи на його підтвердження, а також надано час для підготовки до судового засідання, достатній для забезпечення явки в судове засідання представника та подання суду доказів.

Крім того, з урахуванням обставин даної справи, суд дійшов висновку про відхилення доводів відповідача щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника з причин, пов'язаних з участю в іншому судовому засіданні.

При цьому, господарський суд виходить з того, що у даному випадку відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами 1-5 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

З огляду на вказане, судом враховано, що в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не додано до клопотання жодного доказу на підтвердження тих обставин, що в ньому зазначені.

Зважаючи на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, а справу, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

За наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що відповідачем грошове зобов'язання, строк виконання якого настав, перед позивачем 2 виконане частково та про наявність у відповідача перед позивачем 2 заборгованості у розмірі 41 563 425,93 грн. - різниці між загальною вартістю послуг, що надані за Договором у період з вересня по листопад 2012 року та сумою часткової оплати, що здійснена відповідачем.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем 2 на час прийняття рішення не сплачена, її розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 2 заборгованості в сумі 41 563 425,93 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, до складу позовних вимог входить стягнення з відповідача на користь позивача 2 пені у розмірі 772 131,71 грн. та 3% річних у розмірі 160 994,08 грн.

При розгляді вказаних позовних вимог, господарським судом, зважаючи на те, що відповідно до норм чинного законодавства пеня та 3% річних нараховуються на суму боргу за період прострочення платежу, враховано умови Договору, якими визначаються строки оплати та наявні в матеріалах справи письмові докази для встановлення розмірів сум, що підлягали сплаті, строку виникнення обов'язку відповідача з оплати послуг, а також здійснені відповідачем часткові оплати для встановлення періодів прострочення платежів та сум боргу, на які мають бути нараховані пеня та 3% річних.

Відповідно до пункту 4.2. Договору оплата за надані послуги здійснюються відповідачем у наступному порядку: 70 % суми рахунку - протягом 7 робочих днів з дати отримання рахунку, а 30 % суми рахунку - протягом 17 робочих днів з дати його отримання.

Дати отримання рахунків встановлені судом на підставі наявних в матеріалах справи реєстрів про передачу рахунків - фактур та доданих до них Актів приймання-здачі виконаних послуг (Том 1, а.с. №№33-37).

Відомості щодо оплати спірних рахунків-фактур: дати, розміри та призначення платежів встановлені судом за наявною в матеріалах банківською довідкою від 10.01.2013 № 5-70-22/58 (Т.1, а.с. №№397-398).

На підставі пункту 4.4. Договору заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком, що доданий до позовної заяви (Том 1, а.с. №№23-24), складає 772 131,71 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом перевірено правильність розрахунку пені та встановлено, що доданий до позовної заяви розрахунок пені в розмірі 772 131,71 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 160 994,08 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд перевірив розрахунок розміру 3 % річних, що доданий до позовної заяви (Т.1, а.с. №№ 25-28) та з'ясував, що в даному розрахунку не враховано часткової сплати відповідачем коштів за рахунком-фактурою від 05.10.2012 №71/474, стягнення заборгованості за яким входить до предмету позову в даній справі.

У зв'язку з чим, розрахунок 3 % річних за рахунком-фактурою від 05.10.2012 №71/474 має бути здійснено не на загальну суму, що в ньому зазначена - 14 487 103,30 грн., а на суми, з урахуванням часткових оплат, а саме: за період прострочення з 19.10.2012 по 13.11.2012 нарахування має здійснюватись на суму 10 140 972,31 грн., що становить 70% від загальної суми рахунку - 14 487 103,30 грн., за період прострочення з 14.11.2012 по 21.11.2012 нарахування має здійснюватись на суму 9 756 895,70 грн. (з урахування сплати відповідачем 13.11.2012 коштів у розмірі 384 076,61 грн.), за період прострочення з 22.11.2012 по 20.12.2012 нарахування має здійснюватись на суму 8 756 895,70 грн. (з урахування сплати відповідачем 21.11.2012 коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд здійснив власний перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних та дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 157 442,50 грн.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: 41 563 425,93 грн. основної заборгованості, 772 131,71 грн. пені та 157 442,50 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовна вимога в частині стягнення 3 % у розмірі 3 551,58 грн. задоволенню не підлягає як безпідставна.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, зважаючи на те, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 64 374,62 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АВІАКОМПАНІЯ "АЕРОСВІТ" (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20572069) 41 563 425 (сорок один мільйон п'ятсот шістдесят три тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 93 коп. основної заборгованості, 157 442 (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста сорок дві) грн. 50 коп. 3% річних та 772 131 (сімсот сімдесят дві тисячі сто тридцять одна) грн. 71 коп. пені.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АВІАКОМПАНІЯ "АЕРОСВІТ" (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20048090) до державного бюджету 64 374 (шістдесят чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 62 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 22.01.2013.

Суддя С.О. Саванчук