Постанова

від 04.04.2013 по справі 25/160-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р. Справа№ 25/160-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участі представників:

від Генеральної прокуратури України: Скрипка М.В. - прокурор відділу

від позивача-1: Миргородська О.С. - за дов.

від позивача-2: Хачатурян Е.М. - за дов.

від відповідача: Переяславська М.В. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ»

на рішення господарського суду Київської області від 17.01.2013

у справі № 25/160-12 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі: 1) Міністерства інфраструктури України

2) Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ»

про стягнення 42 496 551,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі, позивач-1) та Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі, позивач-2) до Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ» (далі, відповідач) про стягнення 42496551,72 грн., з яких: 41563425,93 грн. - основна заборгованість, 772131,71 грн. - пеня, 160994,08 грн. - 3% річних.

Позов подано прокурором на підставі статті 121 Конституції України, статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру», статті 2 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з порушенням економічних інтересів держави, яке полягає у тому, що несплата заборгованості відповідачем зменшує розмір грошових надходжень до державного підприємства - позивача-2, яке належить до сфери управління позивача-1.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.01.2013 у справі № 25/160-12 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 41 563 425 (сорок один мільйон п'ятсот шістдесят три тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 93 коп. основної заборгованості, 157 442 (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста сорок дві) грн. 50 коп. 3% річних та 772 131 (сімсот сімдесят дві тисячі сто тридцять одна) грн. 71 коп. пені.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ» до державного бюджету 64 374 (шістдесят чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 62 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Київської області від 17.01.2013 у справі № 25/160-12 мотивовано тим, що відповідач не виконав договірних зобов'язань з оплати послуг з наземного обслуговування повітряних суден, що отримані від позивача-2 у вересні - жовтні 2012 року, що підтверджується матеріалами справи та є підставою для стягнення з нього суми основної заборгованості та сум відповідних штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду Київської області від 17.01.2013 у справі № 25/160-12 прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та без врахування фактичних обставин справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до автоматичного розподілу справ апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ» у справі № 25/160-12 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2013, керуючись статтями 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно пункту 2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012, було визначено здійснити розгляд справи № 25/160-12 у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2013 порушено апеляційне провадження у справі № 25/160-12, розгляд справи призначено на 04.04.2013.

Представник позивача-2 проти доводів апеляційної скарги заперечив, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу № 35-22/3-256 від 29.03.2013, поданому через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 01.04.2013, рішення господарського суду Київської області від 17.01.2013 у справі № 25/160-12 просив залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

02.04.2013 представник прокуратури подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу № 05/1/2-36847-12 від 02.04.2013, у яких просив апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 17.01.2013 у справі № 25/160-12 залишити без змін.

Представник позивача-1 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ», а рішення господарського суду Київської області від 17.01.2013 у справі № 25/160-12 залишити без змін.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:

Між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (обслуговуюча компанія) та Приватним акціонерним товариством «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ» (перевізник) укладено договір на наземне обслуговування від 01.05.2010 у вигляді Додатку № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 до Стандартної Угоди ІАТА про наземне обслуговування від січня 2004 року (далі, Договір).

У преамбулі Додатку № В1.1/02.1.1-14/23.9-62 вказано, що він складений у відповідності до спрощеної процедури, де сторони погоджуються про те, що умови Основної угоди та Додатку А до Стандартної Угоди ІАТА про наземне обслуговування від січня 2004 року, опубліковані Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, застосовуються так, що ніби ці умови були повністю повторені в цьому документі. Підписавши цей Додаток В, сторони підтверджують, що вони ознайомлені з зазначеною вище Основною угодою та Додатком А.

Умовами Договору сторони, зокрема, погодили послуги, що надаються за Договором та їх ціни, а також те, що аеропортові збори: за посадку-зліт повітряного судна (далі, ПС), за обслуговування пасажирів в аеровокзалі, за забезпечення авіаційної безпеки, за наднормативні стоянки повітряного судна, не входять у вартість наземного обслуговування і встановлюються відповідним наказом уповноваженого органу державної виконавчої влади.

Відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 було реорганізовано Міністерство транспорту та зв'язку України та утворено замість нього Міністерство інфраструктури України.

Відповідно до пункту 1, підпунктів 5.5., 5.8. пункту 5 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 № 581/2011, Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що займається формуванням та забезпеченням реалізації державної політики у сферах авіаційного транспорту та використання повітряного простору України.

Міністерство інфраструктури України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур; здійснює претензійно-позовну роботу, звертається до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави у відповідних сферах.

Наказом Мінтрансзв'язку України від 26.03.2008 № 337 «Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» передбачено, що аеропортові збори стягуються за аеропортове обслуговування повітряних суден і пасажирів, пов'язане із забезпеченням: посадки-зльоту ПС, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, наднормативні стоянки ПС, авіаційної безпеки, а також установлено розміри цих зборів у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Шляхом укладення додаткових угод (всього 23) протягом строку дії Договору до нього постійно вносилися зміни (т.1, а.с. 67-122).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що оплата послуг здійснюється відповідачем за місяць двома частинами.

Оплата здійснюється на підставі рахунків, які виставляються позивачем-2 за період з 01 по 15 число поточного місяця та проводиться до 20 числа, а рахунків за період з 16 по 31 число поточного місяця здійснюється до 5 числа місяця, що настає за звітним.

Сторони погодили, що датою отримання рахунку вважається фактична дата його отримання, засвідчена підписом представника перевізника.

Разом з рахунком перевізник отримує складений обслуговуючою компанією Акт приймання-здачі виконаних послуг (далі, Акт). Підписаний Акт перевізник зобов'язаний повернути в бухгалтерію обслуговуючої компанії протягом 30 робочих днів з дати його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ними повноважними особами. У разі підписання Актів не керівниками, сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують Акти. Якщо протягом 30 робочих днів Акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним.

Згідно з пунктом 4.2. Договору оплата за надані послуги здійснюються відповідачем у розмірі 70 % суми рахунку - протягом 7 робочих днів з дати отримання рахунку та 30 % суми рахунку - протягом 17 робочих днів з дати його отримання.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, в редакції пункту 3 Додаткової угоди від 15.04.2011 № 4, яка є невід`ємною частиною Договору, рахунки виставляться на основі складених по кожному рейсу Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС, підписаних представниками сторін (з боку перевізника - командиром повітряного судна або представником перевізника, який належним чином уповноважений на їх підписання, з боку обслуговуючої компанії - техніком групи з забезпечення та контролю наземного обслуговування ПС або іншою належним чином уповноваженою особою). Перевізник надає обслуговуючій компанії документи, що підтверджують право підписання Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС та своєчасно інформує обслуговуючу компанію про їх зміну. Сторони погодили, що у разі відсутності таких документів, Карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Картки обліку послуг з наземного обслуговування ПС вважаються належним чином підписаними сторонами.

У випадку будь-якого розходження в облікових даних сторін оплата проводиться без порушення встановлених строків, а необхідні уточнення проводяться при виставленні рахунків за наступний місяць.

На виконання умов Договору від 01.05.2010 протягом вересня - жовтня 2012 року позивачем-2 за надані відповідачу послуги з наземного обслуговування ПС та інші послуги було виставлено відповідачу рахунки-фактури, а саме: від 30.09.2012 №№ 71/494 , 71/502, 71/503, 71/1224, 94/292, 94/302, 94/315, 94/325; від 05.10.2012 №№ 71/474, 71/475, 71/476; від 18.10.2012 №№ 71/512, 71/513, 71/514, 71/515; від 31.10.2012 №№71/541, 71/550, 71/551, 94/336, 94/347, 94/363, 94/368, 171/1268, 171/1270, 171/1272, 171/1287, 171/1320; від 06.11.2012 №№ 71/538, 71/539, 71/540 (всього 30 штук) на загальну суму 42 947 502,54 грн.

У відповідності до пункту 4.1. Договору рахунки разом з Актами приймання-здачі виконаних послуг передані відповідачу згідно реєстрів про передачу рахунків - фактур та доданих до них Актів, що підтверджується підписами уповноважених представників відповідача на вказаних реєстрах (том 1, а.с. 33-37). Згідно з умовами Договору (абзац 2, пункт 4.1.), якщо протягом 30-ти робочих днів Акт не буде повернено до Обслуговуючої компанії, він вважається підписаним сторонами.

Також до матеріалів справи долучені Карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Картки обліку послуг з наземного обслуговування ПС, що складені позивачем-2 у відповідності до пункту 4.3. Договору, в редакції пункту 3 Додаткової угоди від 15.04.2011 № 4.

У матеріалах справи міститься банківська довідка від 10.01.2013 № 5-70-22/58 (том 1, а.с. 397-398), яка підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки, відповідно до якої відповідач частково оплатив послуги, що отримані за спірний період, на загальну суму 1 384 076,61 грн. по рахунку-фактурі від 05.10.2012 № 71/474.

Доказів оплати решти послуг в сумі 41 563 425,93 грн., отриманих відповідачем за Договором у період з вересня по листопад 2012 року, до матеріалів справи не надано.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме його конституційного права на захист шляхом подання до суду своїх заперечень та письмових доказів. Окрім того, відповідач наголошує на тому, що не отримав в установленому порядку ухвали суду про порушення провадження у справі № 25/160-12 і дізнався про її розгляд із засобів масової інформації та з інформації, наданої йому інформаційним центром господарського суду Київської області. У зв'язку з цим представник Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ» подав до господарського суду Київської області клопотання про відкладення розгляду справи, яке, на його думку, було проігноровано судом, а спір був вирішений за одне судове засідання. Вказані обставини, на думку відповідача, є безумовною підставою для скасування рішення суду у даній справі.

Заперечення відповідача, викладені в апеляційні скарзі щодо порушення судом норм процесуального права, колегією суддів до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої з сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2012 було порушено провадження у справі № 25/160-12, розгляд справи призначено на 17.01.2013, зобов'язано сторін виконати певні дії. Даною ухвалою відповідачу роз'яснено право, відповідно до статті 59 Господарського процесуального кодексу України, подати господарському суду відзив на позовну заяву і документи на його підтвердження, а також надано час для підготовки до судового засідання, достатній для забезпечення явки в судове засідання представника та подання суду доказів.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (втратила чинність на підставі наказу Вищого господарського суду України від 27.02.2013 № 7 у зв'язку з затвердженням наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 нової Інструкції з діловодства в господарських судах України), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

28.12.2012 копії ухвали господарського суду Київської області від 26.12.2012 у справі № 25/160-12 направлено на адреси учасників судового процесу, зазначені у позовній заяві, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Окрім цього, у матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 430), яким підтверджується факт отримання відповідачем копії ухвали суду про порушення провадження у справі.

Отже, відповідач був належно повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у справі № 25/160-12, проте у засідання не з'явився, своїм правом подати письмовий відзив та документи, що підтверджують заперечення на позовну заяву, не подав.

Колегія суддів вважає також необґрунтованими посилання апелянта на безпідставність відмови судом першої інстанції у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи від 17.01.2013 з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18.

Отже, у разі неможливості прийняти участь у судовому засіданні одного представника, відповідач мав можливість вжити інші заходи щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме: направити в судове засідання іншого представника.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Однак, в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не додано до клопотання про відкладення жодного доказу на підтвердження тих обставин, що в ньому зазначені.

Крім того, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Проте, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В апеляційній скарзі відповідач також посилається на те, що позивач-2 надав суду рахунки за виконані ним послуги з наземного обслуговування по завищеному тарифу, зокрема, апелянт зазначає, що розмір позовних вимог завищено принаймі на 30 %, оскільки позивачем-2 не взято до уваги, що частина пасажирів, перевезених Публічним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт», є трансферними, збір за перевезення яких є меншим, ніж за перевезення не трансферних пасажирів.

Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до статті 81 Повітряного кодексу України у разі надання в аеропортах та на аеродромах послуг із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, пошуку та рятування в зоні відповідальності аеропорту, забезпечення наднормативної стоянки, обслуговування вантажів, забезпечення приймання, зберігання, контролю якості та видачі авіаційного пального для заливу в паливозаправники або заправлення баків повітряних суден та в разі надання інших послуг, пов'язаних з діяльністю аеропорту, в аеропортах та на цивільних аеродромах справляється плата за надання таких послуг.

Розмір плати за надання послуг із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, забезпечення наднормативної стоянки (аеропортові збори) та за інші послуги, що надаються аеропортом користувачам, встановлюється відповідно до законодавства України. Порядок розрахунку плати за аеропортове обслуговування та інші послуги, що надаються в аеропортах (на аеродромах), порядок оплати та звільнення від неї визначаються відповідно до законодавства України та стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації.

Укладеним між позивачем-2 та відповідачем Договором у формі Додатку В 1.1/02.1.1- 14/23.9-62 від 01.05.2010 (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до нього) до Стандартної угоди з наземного обслуговування (СУНО) від січня 2004 року регулюються як відносини з надання послуг по наземному обслуговуванню, так і сплата аеропортових зборів.

Додатковою угодою № 20 від 04.07.2012 (том 1, а.с. 110) до Договору передбачено, що аеропортові збори, у тому числі збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі не входить у вартість наземного обслуговування і встановлюється відповідним наказом уповноваженого органу державної виконавчої влади України.

Пунктом 2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» передбачено, що аеропортові збори за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України (посадка - зліт повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, наднормативна стоянка повітряних суден, забезпечення авіаційної безпеки) встановлюються Міністерством транспорту та зв'язку України (наразі, Міністерством інфраструктури України) за погодженням з Міністерством економіки України.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2008 № 337 «Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» передбачено, що за аеропортове обслуговування пасажирів у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль стягується аеропортовий збір, а також встановлений розмір цього збору.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.07.2010 № 504 «Про внесення змін до наказу Мінтрансзв'язку від 26.03.2008 № 337» було внесено зміни до пункту 2.2. Наказу № 337, яким встановлено збір за обслуговування пасажирів в аеровокзалі для опублікування в системах бронювання та для авіаперевізника:

для міжнародних сполучень:

- 17,00 дол. США за кожного відправленого пасажира;

- 8,50 дол. США за кожного трансферного пасажира, який прибуває та відправляється на міжнародних рейсах.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що рахунки виставляються на основі складених по кожному рейсу «Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль», «Довідок про виконані роботи по технічному обслуговуванню повітряних суден до «Карт-нарядів на технічне обслуговування» та «Карток обліку послуг з наземного обслуговування повітряних суден».

У випадку будь-якого розходження в облікових даних сторін оплата проводиться без порушення встановлених строків, необхідні уточнення проводяться при виставленні рахунків на наступний місяць. При цьому, у випадку розходження в облікових даних сторін щодо кількості пасажирів, підставою для оплати є зведена завантажувальна відомість, яка обов'язково надається перевізником обслуговуючій компанії по кожному рейсу та копії авіаквитків.

Пунктом 4.3 додаткової угоди № 4 від 15.04.2011 (том 1, а.с. 75) до Договору внесено зміни, а саме: рахунки виставляються на основі складених по кожному рейсу Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль та Карток обліку послуг з наземного обслуговування повітряних суден, підписаних представниками Сторін.

У випадку будь-якого розходження в облікових даних сторін оплата проводиться без порушення встановлених строків, необхідні уточнення проводяться при виставленні рахунків на наступний місяць. При цьому, у випадку розходження в облікових даних сторін щодо кількості пасажирів, підставою для оплати є зведена завантажувальна відомість, яка обов'язково надається перевізником обслуговуючій компанії по кожному рейсу та копії авіаквитків (для трансферних пасажирів, міжнародні рейси).

Проте, за період вересень - жовтень 2012 року відповідачем у встановлені строки не надавалися позивачу-2 належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують перевезення трансферних пасажирів та їх кількість, як це передбачено Договором.

Крім того, всі акти приймання-здачі виконаних послуг, що були отримані відповідачем разом з рахунками-фактури прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, а тому, оскільки в матеріалах справи відсутні Акти приймання-здачі виконаних послуг із зауваженнями відповідача або докази направлення таких актів позивачу-2, відповідно до пункту 4.1. Договору всі Акти за спірний період вважаються підписаними.

Таким чином, відповідач фактично погодився з рахунками, отриманими від позивача-2, у зв'язку з чим його посилання на завищений розмір позовних вимог є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

З огляду на те, що заборгованість відповідача перед позивачем-2 на час прийняття рішення господарським судом Київської області не сплачена, а її розмір підтверджується матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача-2 заборгованості в сумі 41 563 425,93 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, вірним є висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 772 131,71 грн. пені на підставі підпункту 1 пункту 4.4. Договору є доведеними, її розрахунок є правильним, а відтак теж підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач-2 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляв до стягнення 3% річних у розмірі 160 994,08 грн.

Враховуючи те, що в розрахунку 3 % річних, наданому суду позивачем-2, не враховано часткової сплати відповідачем коштів за рахунком-фактурою від 05.10.2012 № 71/474, що підтверджується банківською довідкою від 10.01.2013 № 5-70-22/58, колегія суддів погоджується тим, що розрахунок 3 % річних за рахунком-фактурою від 05.10.2012 №71/474 має бути здійснено не на загальну суму, що в ньому зазначена - 14 487 103,30 грн., а на суми з урахуванням часткових оплат, а саме: за період прострочення з 19.10.2012 по 13.11.2012 нарахування має здійснюватись на суму 10 140 972,31 грн., що становить 70% від загальної суми рахунку - 14 487 103,30 грн., за період прострочення з 14.11.2012 по 21.11.2012 нарахування має здійснюватись на суму 9 756 895,70 грн. (з урахування сплати відповідачем 13.11.2012 коштів у розмірі 384 076,61 грн.), за період прострочення з 22.11.2012 по 20.12.2012 нарахування має здійснюватись на суму 8 756 895,70 грн. (з урахування сплати відповідачем 21.11.2012 коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.).

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що перерахунок, здійснений господарським судом Київської області є вірним, а позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 157 442,50 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи це, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АВІАКОМПАНІЯ «АЕРОСВІТ» на рішення господарського суду Київської області від 17.01.2013 у справі № 25/160-12 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 17.01.2013 у справі № 25/160-12 залишити без змін.

Матеріали справи № 25/160-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.