Рішення

від 22.01.2013 по справі 5019/1978/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2013 р. Справа № 5019/1978/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" (далі - ПАТ "АЕС Рівнеобленерго")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Балашівський щебеневий завод" (далі - Товариство)

про стягнення заборгованості в сумі 56 573 грн. 02 коп.,

за участю представників:

позивача: Мельник О.П. за дов. від 12 грудня 2012 року № 66;

відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2012 року ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору від 23 жовтня 2009 року № 492, укладеного між Товариством та закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого є позивач, відповідачу в листопаді 2012 року була поставлена електрична енергія на загальну суму 3 656 грн. 92 коп. Крім того, на підставі даної угоди за жовтень 2011 року, листопад 2011 року та листопад 2012 року Товариству була нарахована плата за перетікання реактивної електроенергії в розмірі 52 916 грн. 10 коп.

Оскільки відповідач взяте на себе зобов'язання щодо оплати вищезазначених сум у встановлений договором строк не виконав, позивач, посилаючись на статті 509, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173, 193, 216, 218, 222, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", просив суд стягнути з відповідача дану заборгованість.

Ухвалою господарського суду Рівненької області від 19 грудня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1978/12, розгляд якої було призначено на 3 січня 2013 року.

2 січня 2013 року через канцелярію суду надійшов відзив Товариства на позовну заяву від 2 січня 2013 року (а.с. 51-52), в якому останнє просило суд відмовити ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" у задоволенні його позовних вимог з огляду на те, що у відповідача відсутня заборгованість за спожиту електричну енергію, що надавалася за спірним договором у вищезазначений період. Крім того, даний договір припинив свою дію 31 грудня 2010 року, що виключає можливість виникнення заборгованості відповідача у період з 2011 року по 2012 рік за неналежне виконання умов вказаної угоди.

У судовому засіданні 3 січня 2013 року була оголошена перерва до 22 січня 2013 року.

Представник ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" в судовому засіданні 22 січня 2013 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання 22 січня 2013 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, вимог не заперечив.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представника відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2009 року між закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого є позивач, та Товариством був укладений договір № 492 про постачання електричної енергії, за умовами якого, з урахуванням додатків № 1, № 3, № 4 та № 8 до цієї угоди, останній взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок з сумарною приєднаною потужністю 800 кВт, а Товариство, в свою чергу, - оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 8-17).

Відповідно до пунктів 2.3.3 та 2.3.4 договору на відповідача покладений обов'язок оплачувати постачальнику (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до договору "Про зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків", підписаного між сторонами 23 жовтня 2009 року (а.с. 15), а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (а.с.16-17) від тієї ж дати.

За пунктом 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 4 "Про порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Пунктом 2 вищезазначеного додатку встановлено, що після зняття показників засобів обліку споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає постачальнику нарочним, не пізніше наступного робочого для після зняття показників і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію.

Розрахунок величини плати за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника і споживача здійснюється у порядку, визначеному додатком № 8 "Про порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії" (пункт 8.2 договору).

Згідно з пунктом 8.5 договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально-відокремлену головну організацію.

Судом також встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач у листопаді 2012 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 3 656 грн. 92 коп., у зв'язку з чим останньому був виставлений рахунок за активну електроенергію № 9779136952 від 20 листопада 2012 року на суму 3 656 грн. 92 коп. (а.с. 31).

Крім того, відповідачу був виставлений рахунок за реактивні перетоки електроенергії за листопад 2012 року № 9779136952 від 20 листопада 2012 року на суму 60 425 грн. 86 коп. (в тому числі пеня - 7 509 грн. 76 коп.)

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 23 жовтня 2009 року № 492 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Водночас Товариство взятий на себе за договором обов'язок щодо своєчасної оплати вказаних рахунків не виконало, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість, яка на момент розгляду справи становить 56 573 грн. 02 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За частиною 7 цієї статті оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що наявність у Товариства боргу за договором від 23 жовтня 2009 року № 492 за спожиту у листопаді 2012 року електричну енергію в сумі 3 656 грн. 92 коп. та перетоки реактивної енергії за жовтень 2011 року, листопад 2011 року та листопад 2012 року в сумі 52 916 грн. 10 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог ПАТ "АЕС Рівнеобленерго".

Доводи відповідача про те, що спірний договір на час розгляду даної справи припинив свою дію не беруться судом до уваги з огляду на таке.

Пунктом 10.4 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2009 року. Водночас даним пунктом угоди також передбачено, що договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач заявляв про припинення дії спірного договору, а відтак, з аналізу вищезазначеного пункту договору вбачається, що дана угода була продовженою відповідно з 31 грудня 2010 року до 31 грудня 2011 року та з 31 грудня 2011 року до 31 грудня 2012 року, оскільки сторонами не було припинено договірних відносин у встановленому законом та договором порядку.

Приписами частини 1 статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Балашівський щебеневий завод" (34640, Рівненська область, Березнівський район, село Балашівка, вулиця Лісна, будинок 48, ідентифікаційний код: 34111813) на користь публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" (33013, місто Рівне, вулиця Князя Володимира, будинок 71, ідентифікаційний код: 05424874) 3 656 (три тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 92 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 52 916 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот шістнадцять) грн. 10 коп. заборгованості за перетоки реактивної енергії, а також 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23 січня 2013 року

Суддя В.Г. Торчинюк