Постанова

від 15.01.2013 по справі 2а-12394/11/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2013 р. (12:30) Справа №2а-12394/11/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., представників сторін:

від позивача - Бодак Л.М.,

від відповідача - не з'явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак-омега"

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодіак-омега" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову від 15.01.2013 р. просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим форми "Р" від 14.04.2011р. № 0001222301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26907грн., застосування штрафних (фінансових) на суму 6728 грн., на загальну суму 33635грн.; форми "В4"від 14.04.2011р. №0001232301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970 грн.; форми "Р" від 11.07.2011р. № 0002992301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 985,00 грн., застосування штрафних (фінансових) на суму 246,25грн., на загальну суму 1231,25грн.; форми "В4"від 11.07.2011р. № 0002982301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства, відповідачем порушені норми Податкового кодексу України під час призначення перевірки. Позивач зазначає, що висновки відповідача, які покладені в основу акту перевірки, є необґрунтованими, оскільки прийняті без урахування порушеної процедури банкрутства відносно позивача, а відтак податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі акту перевірки № 634/23-4/22280572 від 25.03.2011р., є протиправними та підлягають скасування.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.10.11р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.03.2012 року по справі призначено судово-економічну експертизу, зупинено провадження у справі до одержання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.2012 року провадження по справі поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2013 року наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову від 15.01.2013 р. у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надав пояснення по суті спору. Відповідач у судове засідання 15.01.2013 р. явку представника не забезпечив, про місце, день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Під час розгляду справи представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі та у межах повноважень податкового органу, у зв'язку з встановленням порушень податкового законодавства з боку позивача.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Заслухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, висновок експерта, оцінивши докази в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 22280572, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Ялті АР Крим, є платником податків та зборів, зокрема платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу №303 від 14.03.2011 р. згідно пп. 20.1.4, ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України та п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.20910 р. №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2008р. по 31.12.2008р., 01.01.2009р. по 31.05.2009р.

За результатами перевірки складено акт від 25.03.2012 року №634/23-4/22280572.

На підставі вказаного акту відповідач 14.04.2011р. прийняв податкові повідомлення-рішення:

- №0001232301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2008 року, жовтень 2008р., лютий 2009р. та березень 2009р. на загальну суму 14955 грн.

- №0001222301 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 33635 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 26907,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6728,00 грн.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач направив адміністративну скаргу до ДПА в АР Крим. Рішенням про результат розгляду первинної скарги від 25.06.2011р. № 2443/10/25-023:

- податкове повідомлення-рішення №0001222301 від 14.04.2011р. залишено без змін;

- податкове повідомлення-рішення №0001232301 від 14.04.2011р. скасовано частково, в частині зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 985,00 грн.;

- збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1231,25 грн., у тому числі за основним платежем на суму 985 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 246,25 грн.

На підставі Рішення про результат розгляду первинної скарги від 25.06.2011р. №2443/10/25-023 ДПА в АР Крим та зазначеного вище акту перевірки були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" від 11.07.2011р. № 0002992301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 985,00 грн., застосування штрафних ( фінансових) санкцій на суму 246,25грн., на загальну суму 1231,25грн.;

- форми "В4"від 11.07.2011р. № 0002982301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970,00 грн.

Судом встановлено, що позивач направив адміністративну скаргу до ДПА України. Рішенням про результат розгляду первинної скарги від 08.09.2011р. № 16363/6/25-0115 ДПА України залишені без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Ялта від 14.04.2011 р. №0001222301, №0001232301, з урахуванням рішення ДПА в АР Крим від 25.06.2011 р №2443/10/25-023, прийнятого за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ в м. Ялта в АР Крим позивач звернувся до суду з позовними вимоги, відповідно до яких, з урахуванням уточнень від 15.01.2013р., просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Ялта в АР Крим форми "Р" від 14.04.2011р. № 0001222301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26907 грн., застосування штрафних ( фінансових) на суму 6728грн., на загальну суму 33635грн.; форми "В4"від 14.04.2011р. № 0001232301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970 грн.; форми "Р" від 11.07.2011р. № 0002992301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 985,00 грн., застосування штрафних ( фінансових) на суму 246,25грн., на загальну суму 1231,25грн.; форми "В4"від 11.07.2011р. № 0002982301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи дотримання податковим органом порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Суд зазначає, що невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Як вбачається з наказу на проведення перевірки та акту перевірки, підстави для проведення перевірки визначені пп. 20.1.4, ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України та п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку».

Водночас відповідно до наведених норм податкового законодавства невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Разом з тим, в порушення вказаних норм Податкового кодексу України податковим органом не вказана підстава для проведення перевірки, яка зазначена в ст. 77, 78 Податкового кодексу України.

Отже суд вказує, що податковим органом порушений порядок призначення перевірки.

Крім того, суд вважає необґрунтованим зазначення в наказі на проведення перевірки як підставу для проведення перевірки п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», оскільки вказана постанова регулює порядок призначення перевірки для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, між тим у даному випадку податковим органом було перевірено правомірність формування податкового кредиту, ані бюджетного відшкодування.

Суд вважає помилковою позицію представника позивача про відсутність підстав у податкового органу для визначення грошових зобов'язань та зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у зв'язку з порушенням відносно підприємства процедури банкротства та зважає на наступне.

Згідно наведеного в статті 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначення, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

В силу вимог пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без застосування норм цього Закону.

Втім у наведеній нормі йдеться про заяву кредитора стосовно вимог, що виникли до порушення справи про банкрутство, як це випливає зі змісту статті 7, пункту 15 статті 11, статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, приписи Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не регулюють питання погашення зобов'язань або стягнення податкового боргу, які виникли до порушення провадження про банкрутство боржника та визнані господарським судом конкурсними вимогами.

В даному разі, як вбачається з матеріалів справи, спірні грошові зобов'язання є поточними вимогами податкового органу у розумінні абзацу шостого статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позаяк виникли після введення мораторію.

За змістом абзацу двадцять четвертого статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу вимог пункту 4 статті 12 названого Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

У зв'язку з чим, на нарахування, здійснені Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим спірними повідомленнями - рішеннями, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обмеження не поширюються, оскільки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, які виникли до, а нараховані (виявлені) були після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання до моменту введення мораторію.

Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. За поточними зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Отже, нарахування грошових зобов'язань, в тому числі штрафних санкцій після порушення провадження є поточними вимогами кредитора у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, оскільки порушення податкової дисципліни, які слугували підставою для донарахування позивачеві оспарюваних податкових зобов'язань, мали місце після введення мораторію, то застосування штрафних санкцій в силу факту таких правопорушень слід також визнати правомірним.

А відтак, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача та чи відповідають Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку прийняттям таких повідомлень - рішень, якими позивачеві зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на донараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість, донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість та встановлено наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту у квітні 2010 року були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон 168).

Суд зазначає, що згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону №168 податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Згідно з підпунктом 7.2.1. пункту 7.2 статті 7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах

отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.3.4 ст. 3 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, із змінами, що діяли під час виникнення спірних правовідносин, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах цієї норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Перевіряючи законність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень форми "Р" від 14.04.2011р. № 0001222301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26907 грн., застосування штрафних ( фінансових) на суму 6728грн., на загальну суму 33635грн.; форми "В4"від 14.04.2011р. № 0001232301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970 грн.; форми "Р" від 11.07.2011р. № 0002992301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 985,00 грн., застосування штрафних ( фінансових) на суму 246,25грн., на загальну суму 1231,25грн.; форми "В4"від 11.07.2011р. № 0002982301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з висновків акту перевірки, підставою для донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по вказаним податковим повідомленням-рішенням стало встановлене перевіркою порушення пунктів 7.2.1, п.7.2, п.п 7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 (зі змінами та доповненнями): заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 144094,00 грн. (117187,00+26907,00) по взаємовідносинам з контрагентами, вказаними в акті перевірки, за період березень 2008р. - грудень 2009р.

Розбіжність у висновках акту перевірки та у сумі фактичного зменшення податковим органом від'ємного значення суми податку на додану вартість (за оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями) у розмірі 102232,00 грн., виникла в результаті того, що вказана сума податкового кредиту була сформована позивачем по взаємовідносинах з контрагентами, вказаними в акті перевірки, у березні-квітні 2008р.

Відповідно до п.102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що формування податкового кредиту позивачем по операціям, з контрагентами, вказаними в акті перевірки, у березні-квітні 2008р. на загальну суму ПДВ 102232,00 грн. не повинно досліджуватись у межах названої адміністративної справи, оскільки операції, які стали підставою для нарахування податкового кредиту, вишли за межі 1095 днів.

Крім того, суд зазначає, що при винесені податкового повідомлення-рішення податковий орган (при розрахунку суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість) також не приймав до уваги формування податкового кредиту позивачем у розмірі 102232,00 грн. у березні-квітні 2008р., у зв'язку з тим, що платник податку (позивач) звільнений від сплати грошового зобов'язання за березні-квітні 2008р. після закінчення граничного строку сплати, а саме 1095 днів (як це передбачено п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України).

А відтак, враховуючи вище зазначене, суд вважає за необхідне дослідити документи первинного та бухгалтерського обліку позивача в розрізі контрагентів, вказаних в акті перевірки, на підставі яких був сформований податковий кредит у розмірі 41862,00 грн. (144094,00 - 102232,00).

З висновків акту перевірки вбачається, що підставою для донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по вказаним податковим повідомленням-рішенням стало встановлене перевіркою порушення позивачем пунктів 7.2.1, п.7.2, п.п 7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.97 (зі з мінами та доповненнями)» при формуванні податкового кредиту та віднесення сум до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на додану вартість на загальну суму 41862 грн., у тому числі по періодам: за травень 2008 на суму ПДВ у розмірі 288,00 грн., за червень 2008 на суму ПДВ у розмірі 8130,00 грн., за липень 2008 на суму ПДВ у розмірі 2766,00 грн., за серпень 2008 на суму ПДВ у розмірі 859,00 грн., за вересень 2008р. на суму ПДВ у розмірі 131,00 грн., за жовтень 2008р. на суму ПДВ у розмірі 854 грн. за листопад 2008 р. на суму ПДВ у розмірі 14 769,00 грн., за грудень 2008 р. на суму ПДВ у розмірі 95,00 грн., за лютий 2009р. на суму ПДВ у розмірі 13969,00 грн. та за березень 2009р. на суму ПДВ у розмірі 1,00 грн.

Судом встановлено, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Оптіма телеком», Фірма «Альфатер Крим», Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», ДП «Дослідне господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду - національного наукового центру, Дочірнє підприємство «Фокстрот-Ялта», ТОВ «Таврія будпостач», ТОВ «Азіяфорест», ТОВ «Український сертифікаційний центр», ВАТ «Крименерго»; Українське державне підприємство поштового зв'язку «Украпошта», ПП «Офіс-юг», ТОВ «Арт-маркетинг груп «Цивілізейшн», ТОВ «Метінвест-СМЦ» Редакція газети «Кримська газета», ТОВ «Вілард-Торгмаркет», ПП «Интерконусюг», ПАТ «БРВ Київ», ТОВ «Дуо-Україна», ТОВ «Югенергомонтаж», ОСОБА_1, ТОВ «Вишукувальна експедиція «Фундаментпроект», ТОВ «Дельта Моторс Крим», ТОВ «Брайт-Т», ТОВ «Балаклава-Еліт», ПП Фірма «Пантера», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», ПП Торгівельна компанія «Краска», ТОВ «Кримінвестбуд 2005», за результатом яких були отримані товари (роботи, послуги).

Що стосується взаємовідносин з контрагентами у травні 2008р., то суд зазначає наступне.

Так, між ТОВ «Оптіма Телеком» - Провайдер та ТОВ «Зодіак-омега» - Клієнт укладено договір на надання послуг доступу в Інтернет №АУЗо121 від 13.02.2007р.

Відповідно до п.1.1 предметом договору є надання Провайдером Клієнту платної послуги з доступу в Інтернет через вузол зв'язку, а також додаткові послуги, у відповідності з умовами цього договору та чинного прейскуранта, що публікується на офіційному сервері Провайдера. Умови договору виконані.

ТОВ «Зодіак-омега» відповідно до акту приймання-здачі виконаних робіт згідно договору №АУЗо121 від 13.02.2007 отримало послуги з підключення до мережі Інтернет та послуги мережі на загальну суму 500 грн., в тому числі ПДВ 83,33 грн.

Відповідно до наданих послуг, ТОВ «Зодіак-омега» по факту отримання послуг постачальником (ТОВ «Оптіма Телеком») виписані податкові накладні № 0131/254 від 01.04.2008р. на загальну суму 200,00 грн., у тому числі ПДВ 33,33 грн., та 0131/254/3418 від 21.04.2008р. на загальну суму 350,00 грн., у тому числі ПДВ 58,34 грн., які були відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у травні 2008р.

Фактична сплата коштами позивачем отриманих послуг від ТОВ «Оптіма Телеком» підтверджується виписками банку від 12.03.2008р., від 19.03.2008р., 20.03.2008р., 01.04.2008р. та 21.04.2008р. на загальну суму 550,00 грн. у тому числі ПДВ 91,66 грн.

Крім того, як вбачається з акту перевірки у травні 2008р. податковим органом виключено зі складу податкового кредиту позивача ПДВ у розмірі 196,67 грн. по взаємовідносинам з Фірмою «Альтфатер Крим», ПДВ у розмірі 0,02 грн. по взаємовідносинам з Редакцією газети «Кримська газета», ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Вілард-торгмаркет», ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам з ПП «Интерконусюг» та ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам з ПАТ «Товариство «БРВ Київ». Проте при дослідженні податкових декларацій за перевіряємий період та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2008р. - липень 2009р. судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у травні 2008р. не були віднесені суми ПДВ по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, що також підтверджується висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12. Ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи, податковим органом не було надано будь-яких пояснень з приводу виключення суми ПДВ у розмірі 196,72 грн. (196,67 +0,02+0,01+0,01+0,01) зі складу податкового кредиту позивача у травні 2008р.

Що стосується взаємовідносин з контрагентами у червні 2008р., то суд зазначає наступне.

1) ТОВ «Зодіак-омега» у червні 2008р. відповідно видаткових накладних отримало побутові прилади від ДП «Фокстрот-Ялта» на загальну суму 1047,00 грн., в тому числі ПДВ 174,50 грн.

По факту отримання товарів постачальником (ДП «Фокстрот-Ялта») була виписана податкова накладна № ФЯ1706-9 від 09.06.2008р. на загальну суму 1047,00 грн., в тому числі ПДВ 174,50 грн., яка відображена позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у червні 2008р. під порядковим номером 44.

Фактична сплата коштами позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжним дорученням № 917 від 09.06.2008р. на загальну суму 1047грн. у тому числі ПДВ 174,50 грн.

2) ТОВ «Зодіак-омега» відповідно до акту виконаних робіт №090708 від 26.09.2008 отримало транспортні послуги від ТОВ «Таврія Будпостач» у вересні 2008 на загальну суму 10440,00 грн., в тому числі ПДВ 1740,00 грн.

Фактична сплата коштами позивачем отриманих транспортних послуг підтверджується платіжним дорученням № 1025 від 25.06.2008р. на загальну суму 10440,00 грн., в тому числі ПДВ 1740,00 грн.

По факту сплати вказаних послуг постачальником (ТОВ «Таврія Будпостач») на користь ТОВ «Зодіак-омега» була виписана податкова накладна № 260608 від 25.06.2008р. на загальну суму 10440,00 грн., в тому числі ПДВ 1740,00 грн., яка була відображена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у червні 2008р. за номером 53.

3) ТОВ «Зодіак-омега» відповідно видатковим накладним отримало товарно-матеріальні цінності від ДП «ДГ «Приморське» НБС- ННЦ» у червні 2008 на загальну суму 1290,00 грн., в тому числі ПДВ 215,00 грн.

По факту отримання товарів постачальником (ДП «ДГ «Приморське» НБС- ННЦ») була виписана податкова накладна № 172 від 03.06.2008р. на загальну суму ПДВ 215,00 грн., яка відображена позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у червні 2008р. під порядковим номером 8.

Фактична сплата коштами позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжним дорученням № 856 від 02.06.2008р. на загальну суму 1290,00 грн., в тому числі ПДВ 215,00 грн.

4) ТОВ «Зодіак-омега» придбало послуги основної зйомки, виготовлення техпаспорта від Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»

Платіжним дорученням № 766 від 27.05.2008р. позивачем була здійснена передоплата за послуги основної зйомки виготовлення техпаспорта від контрагента на загальну суму 36000,00 грн., у тому числі ПДВ 6000,00 грн., проте платіжним дорученням № 264 від 06.06.2008р. вказані кошти були повернені позивачеві.

Отримана податкова накладна №1079 від 27.05.2008, та розрахунок коригування до податкової накладної №1 від 05.06.2008 до податкової накладної від 27.05.2008 №1079 в податковому кредиту ТОВ «Зодіак-омега» не відображені. В реєстр отриманих та виданих податкових накладних у червні 2008р. не вносились. Згідно з декларації з податку на додану вартість за червень 2008р., а саме з розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, по контрагенту Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», за індивідуальним податковим номером, сума ПДВ у розмірі 6000,00 грн. заявлена не була.

Крім того, як вбачається з акту перевірки червні 2008р. податковим органом виключено зі складу податкового кредиту позивача суму ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам з ПП «Офіс-юг», суму ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам з ПАТ «Товариство «БРВ Київ», суму ПДВ у розмірі 0,03 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Дуо-Україна», суму ПДВ у розмірі 0,40 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Югенергомонтаж» та суму ПДВ у розмірі 0,10 грн. по взаємовідносинам з ОСОБА_1 Проте при дослідженні податкових декларацій за перевіряємий період та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2008р. - липень 2009р. судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у червні 2008р. не були віднесені суми ПДВ по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, що також підтверджується висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12. Ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи, податковим органом не було надано будь-яких пояснень з приводу виключення суми ПДВ у розмірі 0,55 грн. (0,01+0,01+0,03+0,40+0,10) зі складу податкового кредиту позивача у червні 2008р. по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Що стосується взаємовідносин з контрагентами у липні 2008р., то суд зазначає наступне.

ТОВ «Зодіак-омега» відповідно до видаткових накладних, та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) отримало товари та роботи з влаштування паркету від ТОВ «Азіяфорест» у липні 2008 на загальну суму 16440,00 грн., в тому числі ПДВ 2740,00 грн.

По факту отримання робіт постачальником були виписана податкові накладні № 18,19 від 17.07.2008р. на загальну суму 16440,00 грн. у тому числі ПДВ 2740,00 грн.

Фактична сплата коштами позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжним дорученням № 1215 від 17.07.20008р. на загальну суму 16440,00 грн. у тому числі ПДВ 2740,00 грн.

Крім того, як вбачається з акту перевірки у липні 2008р. податковим органом виключено зі складу податкового кредиту позивача суму ПДВ у розмірі 25,00 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Український сертифікаційний центр», суму ПДВ у розмірі 0,20 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Вишукувальна експедиція «Фундаментпроект», суму ПДВ у розмірі 0,42 грн. по взаємовідносинам з Редакцією газети «Кримська газета». Проте при дослідженні податкових декларацій за перевіряємий період та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2008р. - липень 2009р. судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у липні 2008р. не були віднесені суми ПДВ по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, що також підтверджується висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12. Ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи, податковим органом не було надано будь-яких пояснень з приводу виключення суми ПДВ у розмірі 25,62 грн. (25,00+0,20+0,42) зі складу податкового кредиту позивача у липні 2008р. по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Що стосується взаємовідносин з контрагентами у серпні 2008р., то суд зазначає наступне.

Так, між ВАТ «Крименерго» Ялтинська МЕМ - Виконавець, та ТОВ «Зодіак- омега» - Споживач укладено ряд договорів на експлуатаційне обслуговування, а саме № 72 від 22.06.2008р, та договір на експлуатаційне обслуговування № 73 від 23.06.2008.

У відповідності з п.1.1. предметом договору є передача Виконавцем та приймання Споживачем в тимчасове обслуговування наступне обладнання ЮкВ ТП 1056, 2 силових трансформаторів по 630 кВт, 3 кл ЮКвт, ТП 1056-РП81, ТП1056- ТП1054, та по договору №73 від 23.06.2008р. Виконавець передає, а споживач а приймає в тимчасове обслуговування наступне обладнання ЮкВ ТП 1057, 2 силових трансформаторів по 630 кВт, 4 кл ЮКвт ТП 1057-ТП 1056, ТП 1057-ТП 711, ТП 1057-ТП 82, ТП 1057-ТП 240 з метою скорочення тривалості аварійних відключень електромереж. Послуги сплачені через розрахунковий рахунок.

Так, по факту сплати коштів позивачем через розрахунковий рахунок на загальну суму 5599,94 грн., у тому числі ПДВ 933,33 грн., ВАТ «Крименерго» Ялтинська МЕМ були виписані наступні податкові накладні № 1420/86, 1421/86, 1424/86, 1425/86, 1426/86, 1427/86 від 21.08.2008р. на загальну суму 5599,94 грн., у тому числі ПДВ 933,33 грн., які відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних в жовтні 2008р., у зв'язку з отриманням вказаних накладних у жовтні 2008р.

Крім того, як вбачається з акту перевірки у серпні 2008р. податковим органом виключено зі складу податкового кредиту позивача суму ПДВ у розмірі 0,13 грн. по взаємовідносинам позивача з ПП «Офіс-юг», суму ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Дельта Моторс Крим», суму ПДВ у розмірі 0,07 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Брайт-Т». Проте при дослідженні податкових декларацій за перевіряємий період та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2008р. - липень 2009р. судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2008р. не були віднесені суми ПДВ по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, що також підтверджується висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12. Ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи, податковим органом не було надано будь-яких пояснень з приводу виключення суми ПДВ у розмірі 0,21 грн. (0,13+0,01+0,07) зі складу податкового кредиту позивача у серпні 2008р. по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Що стосується взаємовідносин з контрагентами у вересні 2008р., то суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки у вересні 2008р. податковим органом виключено зі складу податкового кредиту позивача суму ПДВ у розмірі 131,00 грн. по взаємовідносинам позивача з Фірмою «Альтфатер Крим», суму ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам позивача з ВАТ «Крименерго», суму ПДВ у розмірі 0,14 грн. по взаємовідносинам з ПП «Офіс-Юг», суму ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Дуо-Україна», суму ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Балаклава-Еліт». Проте при дослідженні податкових декларацій за перевіряємий період та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2008р. - липень 2009р. судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2008р. не були віднесені суми ПДВ по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, що також підтверджується висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12. Ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи, податковим органом не було надано будь-яких пояснень з приводу виключення суми ПДВ у розмірі 131,17 грн. (0,01+0,14+131,00+0,01+0,01) зі складу податкового кредиту позивача у вересні 2008р. по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Що стосується взаємовідносин з контрагентами у жовтні 2008р., то суд зазначає наступне.

ТОВ «Зодіак-омега» відповідно видатковим накладним № 148 від 15.10.2008р., отримало товари, а саме друковану продукцію від ПП фірма «Пантера» у жовтні 2008 на загальну суму 4680,00 грн., в тому числі ПДВ 780,00 грн.

По факту отримання робіт постачальником були виписана податкова накладна № 289 від 15.10.2008р. на загальну суму 4680,00 грн., в тому числі ПДВ 780,00 грн., яка була відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у жовтні 2008р.

Фактична сплата коштами позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжним дорученням № б/н від 15.10.2008р. на загальну суму 4680,00 грн., в тому числі ПДВ 780,00 грн.

Що стосується взаємовідносин з контрагентами у листопаді 2008р., то суд зазначає наступне.

Так між Позивачем та ТОВ «Арт-маркетинг груп «Цивілізейшн» - Продавець та ТОВ «Зодіак- омега» - Покупець був укладений договір № 26/01 від 26.04.2007.

У відповідності з п.1.1. предметом договору є передача Постачальником у власність Покупця, та оплата й приймання Покупцем меблі, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікації. Умови договору виконані.

На виконання умов вказаного договору позивачем від ТОВ «Арт-маркетинг груп «Цивілізейшн» були отримані меблі, що підтверджується видатковою накладною № 49 від 20.12.2007р. на загальну суму 732758,38 грн., у тому числі ПДВ 122126,39 грн.

По факту отримання товарів постачальником були виписана податкова накладна № 87 від 15.11.2007р. на загальну суму 86583,88 грн., в тому числі ПДВ 14430,65 грн., яка була відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у грудні 2008р., що підтверджується матеріалами справи та висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12.

Часткова сплата коштами позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжними дорученнями № 1833 та 1827 від 15.11.2007р. на загальну суму 156383,78 грн. у тому числі ПДВ 26063,96 грн.

Крім того, як вбачається з акту перевірки у листопаді 2008р. податковим органом виключено зі складу податкового кредиту позивача суму ПДВ у розмірі 16,80 грн. по взаємовідносинам позивача з Українським Державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта», суму ПДВ у розмірі 321,85 грн. по взаємовідносинам позивача з ПП «Офіс-Юг»ПДВ, суму ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Югенергомонтаж», проте при дослідженні податкових декларацій за перевіряємий період та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2008р. - липень 2009р. судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2008р. не були віднесені суми ПДВ по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, що також підтверджується висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12. Ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи, податковим органом не було надано будь-яких пояснень з приводу виключення суми ПДВ у розмірі 338,66 грн. (16,80+321,85+0,01) зі складу податкового кредиту позивача у листопаді 2008р. по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Що стосується взаємовідносин з контрагентами у грудні 2008р., то суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки у грудні 2008р. податковим органом виключено зі складу податкового кредиту позивача суму ПДВ у розмірі 0,18 грн. по взаємовідносинам позивача з Спеціалізованим ліфтовим управлінням №2 ПАТ «Отіс» та суму ПДВ у розмірі 94,32 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Метінвест-СМЦ». Проте при дослідженні податкових декларацій за перевіряємий період та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2008р. - липень 2009р. судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2008р. не були віднесені суми ПДВ по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, що також підтверджується висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12. Ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи, податковим органом не було надано будь-яких пояснень з приводу виключення суми ПДВ у розмірі 94,50 грн. зі складу податкового кредиту позивача у грудні 2008р. по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Що стосується взаємовідносин з контрагентами у лютому 2009р., то суд зазначає наступне.

Так, між ВАТ «Кримгаз» Ялтинське управління з експлуатації газового господарства» - Постачальник, та ТОВ «Зодіак-омега» - Споживач укладений договір поставки природного газу № 73 від 24.12.2008р.

У відповідності з п.1.1. предметом договору є надання газу Споживачеві у відповідності з лімітами. Умови договору виконані.

ТОВ «Зодіак-омега» відповідно до акту прийому-передачі природного газу б/н від 28.02.2009 отримано природний газ на загальну суму 99509,89 грн., в тому числі ПДВ 16584,98 грн.

По факту отримання газу постачальником Споживачеві (ТОВ «Зодіак-Омега») була виписана податкова накладна № 474 від 27.02.2009р. на загальну суму 83812,39 грн., в тому числі ПДВ 13968,73 грн., яка відображена в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у червні 2009р., у зв'язку з отриманням вказаної податкової накладної у червні 2009р., що підтверджується матеріалами справи та висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12.

Що стосується взаємовідносин з контрагентами у березні 2009р., то суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки у березні 2009р. податковим органом виключено зі складу податкового кредиту позивача суму ПДВ у розмірі 1,00 грн. по взаємовідносинам позивача з ПП «Офіс-Юг», суму ПДВ у розмірі 0,04 грн. по взаємовідносинам позивача з ПП Торгівельна компанія «Краска», суму ПДВ у розмірі 0,01 грн. по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Кримінвестбуд 2005», проте при дослідженні податкових декларацій за перевіряємий період та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2008р. - липень 2009р. судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту у березні 2009р. не були віднесені суми ПДВ по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, що також підтверджується висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12. Ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи, податковим органом не було надано будь-яких пояснень з приводу виключення суми ПДВ у розмірі 1,05 грн. (1,00+0,04+0,01) зі складу податкового кредиту позивача у березні 2009р. по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Таким чином, у досліджуваному періоді, а саме травень 2008р.- березень 2009р. позивачем від ТОВ «Оптіма телеком», ДП «Дослідне господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду - національного наукового центру, Дочірнє підприємство «Фокстрот-Ялта», ТОВ «Таврія будпостач», ТОВ «Азіяфорест», ВАТ «Крименерго», ПП Фірма «Пантера», ТОВ «Арт-маркетинг груп «Цивілізейшн», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», було отримано товарів, робіт (послуг) на загальну суму 210443,21 грн. у тому числі ПДВ 35073,87 грн.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, робіт(послуг)/по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів, робіт(послуг) відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у позивача виникло право на формування податкового кредиту у 2008-2009 роках по взаємовідносинах з ТОВ «Оптіма телеком», ДП «Дослідне господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду - національного наукового центру, Дочірнє підприємство «Фокстрот-Ялта», ТОВ «Таврія будпостач», ТОВ «Азіяфорест», ВАТ «Крименерго», ПП Фірма «Пантера», ТОВ «Арт-маркетинг груп «Цивілізейшн», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в сумі 35073,87 грн., що підтверджено податковими накладними та реєстрами отриманих податкових накладних за 2008 - 2009 років, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судом встановлено, що постачальники - ТОВ «Оптіма телеком», ДП «Дослідне господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду - національного наукового центру, Дочірнє підприємство «Фокстрот-Ялта», ТОВ «Таврія будпостач», ТОВ «Азіяфорест», ВАТ «Крименерго», ПП Фірма «Пантера», ТОВ «Арт-маркетинг груп «Цивілізейшн», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 мали право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Крім того, постачальники позивача були зареєстрованими суб'єктами господарювання - юридичними особами на час вчинення господарських операцій згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом було зменшено суму податкового кредиту у 2008-2009 роках у зв'язку з тим, що позивачем не були відображені суми податкового кредиту у тому звітному періоді у якому отримані/виписані податкові накладні, проте суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Суд зазначає, що згідно положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були частково включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

У разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності здійснює визначення сум податкового кредиту. Строки давності та їх застосування встановлено ст. 15 Закону N 2181.

Отже, сума податку на додану вартість за податковою накладною, отриманою до закінчення строку позовної давності (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту зокрема, у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Таким чином, аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 р. дає підстави вважати, що платник податків не обмежений правом на включення нарахованих (сплачених) сум податку на додану вартість конкретним податковим періодом. Вирішальним є включення сум ПДВ до складу податкового кредиту при наявності податкової накладної та можливість включення цих сум протягом 1095 днів, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації з податку на додану вартість звітного періоду.

Зазначена позиція узгоджується з позицією ДПА України. Так, відповідно до Листа від 18.04.2008 № 8109/7/16-1117 Державної податкової адміністрації України податковий кредит звітного періоду може складатися не тільки із сум податку, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних та одержаних у звітному періоді, а і податкових накладних, одержаних із запізненням та виписаних у попередніх податкових періодах. Тому в розділі ІІ додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" кількість записів по окремому контрагенту буде дорівнювати кількості податкових періодів, в яких такі податкові накладні були виписані.

Суд також вказує, що Верховний суд України у постанові від 26.03.2012 висловив таку правову позицію, «В ухвалі від 7 червня 2011 року, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України, застосовуючи підпункт 7.2.6 пункту 7.2, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, дійшов протилежного висновку і зазначив, що цим Законом встановлено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. У разі коли платник податку отримує оформлену належним чином податкову накладну із запізненням, він має право включити до податкового кредиту того звітного періоду, в якому отримана податкова накладна, зазначену в цій податковій накладній суму податку в межах строку давності, встановленого статтею 15 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Такий висновок касаційного суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права».

Суд зауважує, що актом перевірки не встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум за податковими накладними з порушенням строку давності, визначеним ст. 15 Закону N 2181, не встановлено подвійного включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, які були виписані у попередніх податкових періодах.

У зв'язку з чим, дослідивши додатки 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" декларацій позивача з податку на додану вартість за період 2008-2009 роки, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних у попередніх податкових періодах та отриманих із запізненням по взаємовідносинам з контрагентами, які вказані в акті перевірки.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд вказує, що позивачем було правомірно віднесено до податкового кредиту за період травень 2008-березень 2009р. суму ПДВ у розмірі 35073,87 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Оптіма телеком», ДП «Дослідне господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду - національного наукового центру, Дочірнє підприємство «Фокстрот-Ялта», ТОВ «Таврія будпостач», ТОВ «Азіяфорест», ВАТ «Крименерго», ПП Фірма «Пантера», ТОВ «Арт-маркетинг груп «Цивілізейшн», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз».

Як вбачається з висновків акту перевірки, податкових повідомлень - рішень та по тексту акту перевірки, податковим органом по вказаним контрагентам був виключений податковий кредит на загальну суму 41862,35 грн. (по податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 14.04.2011р. №0001222301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26907 грн., застосування штрафних (фінансових) на суму 6728грн., на загальну суму 33635грн.; форми "В4"від 14.04.2011р. № 0001232301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970 грн.; форми "Р" від 11.07.2011р. № 0002992301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 985,00 грн., застосування штрафних ( фінансових) на суму 246,25грн., на загальну суму 1231,25грн.; форми "В4"від 11.07.2011р. № 0002982301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970грн.), проте, в порушення ст. 72 КАС України, ані в акті перевірки, ані представником податкового органу під час розгляду справи не було надано будь-яких пояснень або обґрунтувань с приводу виключення саме суми у розмірі 41862,35 грн. зі складу податкового кредиту позивача по взаємовідносинам з контрагентам, які вказані в акті перевірки у періоді травень 2008р. - березень 2009р.

Розбіжність між фактичними обставинами та висновками акту (по періодам які увійшли до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) на суму 6788,48 грн., а саме по періодах: у травні 2008р. на суму ПДВ у розмірі 196,72 грн., у червні 2008р. на суму ПДВ у розмірі 6000,55 грн., у липні 2008р. на суму ПДВ у розмірі 25,62 грн., у серпні 2008р. на суму ПДВ у розмірі 0,21 грн., у вересні 2008р. на суму ПДВ у розмірі 131,17 грн., у листопаді 2008р. на суму ПДВ у розмірі 338,66 грн., у грудні 2008р. на суму ПДВ у розмірі 94,50 грн., у березні 2009р. на суму ПДВ у розмірі 1,05 грн., була встановлена судом при дослідженні податкових декларацій за перевіряємий період та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень 2008р. - липень 2009р., відповідно до яких позивачем до складу податкового кредиту у травні 2008р. - березні 2009р. не були віднесені суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами, а саме: Фірма «Альфатер Крим», Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», ПП «Офіс-юг», ОСОБА_1, ТОВ «Метінвест-СМЦ» Редакція газети «Кримська газета», ТОВ «Вишукувальна експедиція «Фундаментпроект», ПП «Интерконусюг», ПАТ «БРВ Київ», ТОВ «Дуо-Україна», ТОВ «Югенергомонтаж», , ТОВ «Дельта Моторс Крим», ТОВ «Брайт-Т», ТОВ «Балаклава-Еліт», ТОВ «Український сертифікаційний центр», ПП Торгівельна компанія «Краска», ТОВ «Кримінвестбуд 2005», Українське державне підприємство поштового зв'язку «Украпошта», ТОВ «Вілард-Торгмаркет», що також підтверджується висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12.

Ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи, податковим органом не було надано будь-яких пояснень з приводу виключення суми ПДВ у розмірі 6788,48 грн. зі складу податкового кредиту позивача у травні 2008р. - березні 2009р. по взаємовідносинам з вказаними контрагентами та які не брали участь у формуванні податкового кредиту у вказаних податкових періодах.

Перевіряючи чи були отримані товари, роботи (послуги) з метою використання в господарській діяльності, суд вказує на наступне.

Термін «господарська діяльність» не встановлений Законом №168, але п.1.15. ст.1 Закону №168 передбачено, що «Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування».

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 встановлено, що «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах».

Судом встановлено, що отримані товари (роботи, послуги) від контрагентів позивача були використані в оподаткованих операціях позивачем та пов'язані з господарською діяльністю останнього, що підтверджується актами списання, актами установки, документами бухгалтерського обліку.

Так, в даному випадку між позивачем та його контрагентами були вчинені господарські операції щодо отримання товарів (робіт, послуг). Матеріали справи підтверджують отримання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання в господарської діяльності. Крім того, вказані обставини встановлені висновком судової бухгалтерської експертизи 73/12.

Зазначене свідчить про те, що господарські операції між позивачем та його постачальниками були спрямовані на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарських операцій, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України. Крім того, господарські операції призвели до зміни в структурі активів та зобов'язань платника податків - позивача у справі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується реальний рух активів в процесі здійснення господарської операції; податковий статус контрагентів позивача як платників ПДВ на час здійснення господарських операцій; наявність безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг) та господарською діяльністю позивача; наявність господарської мети при укладенні правочину з контрагентами позивача.

А відтак, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товару (робіт, послуг) з метою використання в господарської діяльності позивача.

Суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу акту перевірки, про наявність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту у зв'язку з не відображенням та не сплатою контрагентами позивача податкових зобов'язань з ПДВ, та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з отримання товарів (робіт, послуг) від контрагентів, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Звідси, власне відсутність доказів сплати постачальниками позивача до бюджету податків не може слугувати достатньою підставою для зменшення податкового кредиту при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд зауважує, що посилання податкового органу на дані результату автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є безпідставним, оскільки, такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно адже відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205 (чинного на час виникнення спірних відносин) акт -це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно із п. 1.7 цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для прийняття рішення про визначення суми податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд зазначає, що дані автоматизованого зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, суд вказує, що податковим органом взагалі не були досліджені первинні бухгалтерські документи та не була надана ним оцінка. Більш того, податковим органом виключені суми ПДВ з податкового кредиту по операціям з контрагентами позивача, які взагалі не брали участь у формування податкового кредиту у вказаних податкових періодах.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 41862,35 грн., по операціям з ТОВ «Оптіма телеком», Фірма «Альфатер Крим», Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», ДП «Дослідне господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду - національного наукового центру, Дочірнє підприємство «Фокстрот-Ялта», ТОВ «Таврія будпостач», ТОВ «Азіяфорест», ТОВ «Український сертифікаційний центр», ВАТ «Крименерго»; Українське державне підприємство поштового зв'язку «Украпошта», ПП «Офіс-юг», ТОВ «Арт-маркетинг груп «Цивілізейшн», ТОВ «Метінвест-СМЦ» Редакція газети «Кримська газета», ТОВ «Вілард-Торгмаркет», ПП «Интерконусюг», ПАТ «БРВ Київ», ТОВ «Дуо-Україна», ТОВ «Югенергомонтаж», ОСОБА_1, ТОВ «Вишукувальна експедиція «Фундаментпроект», ТОВ «Дельта Моторс Крим», ТОВ «Брайт-Т», ТОВ «Балаклава-Еліт», ПП Фірма «Пантера», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», ПП Торгівельна компанія «Краска», ТОВ «Кримінвестбуд 2005», знаходяться поза межами вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Ялта в АР Крим форми "Р" від 14.04.2011р. № 0001222301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26907 грн., застосування штрафних ( фінансових) на суму 6728грн., на загальну суму 33635грн.; форми "В4"від 14.04.2011р. № 0001232301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970 грн.; форми "Р" від 11.07.2011р. № 0002992301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 985,00 грн., застосування штрафних ( фінансових) на суму 246,25грн., на загальну суму 1231,25 грн.; форми "В4"від 11.07.2011р. № 0002982301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970грн., прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, та є протиправними.

У зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.01.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 21.01.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта в АР Крим форми "Р" від 14.04.2011р. № 0001222301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26907 грн., застосування штрафних ( фінансових) на суму 6728грн., на загальну суму 33635грн.; форми "В4"від 14.04.2011р. №0001232301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970 грн.; форми "Р" від 11.07.2011р. № 0002992301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 985,00 грн., застосування штрафних (фінансових) на суму 246,25грн., на загальну суму 1231,25 грн.; форми "В4"від 11.07.2011р. № 0002982301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13970грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак-омега" (ЄДРПОУ 22280572) 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Тоскіна Г.Л.