Постанова

від 07.11.2012 по справі 2а-11870/12/0170/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2012 р. (15 год. 40 хв.) Справа №2а-11870/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., секретар судового засідання Устінова І.В., за участю представника позивача Рєдкозубової О.Є., представника відповідача Белущенко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000254110 від 11.10.2012р. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 79/41-10/36499654 від 26.09.2012р., які були покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України. Зокрема, позивач стверджує, що усі дані, що заносились до податкової декларації з податку на додану вартість та відображались у податковій звітності, базуються виключно на підставі договорів з ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн», первинних та інших документах, що складались з дотриманням вимог законодавства України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових запереченнях на позов (а.с. 104-106).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши думку представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби у зв'язку з прийняттям такого повідомлення -рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" є юридичною особою, яка зареєстрована Сімферопольською районною державною адміністрацією в АР Крим 05.05.2009 року, що підтверджується свідоцтвом серії А 01 № 116768 (а.с. 84), довідкою АА № 528432 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.86) та статутом (а.с. 87-95).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" перебуває на обліку у позивача як платника податків та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100275467 від 03.07.2009р. (а.с. 85).

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З 19.09.2012р. по 21.09.2012р. на підставі п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України та наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 19.09.2012р. № 238 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія», була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ "Кримська водочна компанія" з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн», код на ЄДРПОУ 37078837, за період з 01.04.12 по 30.04.12, за результатами якої складено акт перевірки № 79/41-10/36499654 (а.с.13-25).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 п., 101.10 ст. 201 Податкового кодексу України не підлягає включенню до складу податкового кредиту квітня-червня 2012р. сума ПДВ 150663 грн., у т.ч. травня 2012р. - 4405 грн., червня 20120р - 145228 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 101 Податкового кодексу України не підлягає включенню до складу операцій з придбання товарів (послуг) без права включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за червень 2012р. сума 78950 грн.

Висновки акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення № 000025110 від 11.10.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 150633 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 75316,50 грн. (а.с. 26).

Не погодившись із наведеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду щодо його оскарження.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, судом встановлено наступне.

Як слідує з акту перевірки, відповідач дійшов до наведеного вище висновку по взаємовідносинам, які позивач мав у перевіреному періоді - квітні 2012р. з контрагентом - ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» у зв'язку з тим, що згідно акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 18.07.2012р. № 816/22-20/37078837 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн», код на ЄДРПОУ 37078837, з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р.» встановлено, що ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» має стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», відповідно до форми 18-ОПП Повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання).

Суд з вказаними висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 14 листопада 2011 року між ТОВ «Кримська водочна компанія» (Замовник) та ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» (Виконавець) укладений договір про надання послуг з популяризації імені або найменування та/чи знаку для товарів та послуг № СП-3. Відповідно до п. 2.1 вказаного договору Виконавець на замовлення замовника надає йому за плату Послуги. Пунктом 2.2. передбачено, що сторониузгоддили наступні вимоги до якості послуг, що надаються за цім договором: якість послуг має відповідати умовам договору та додатків до нього. У п. 4. Наведеного договору встановлено, що оплата послуг здійснюється на підставі рахунків, що виставляються Виконавцем (а.с.33-38).

Додатком № 14 від 14 лютого 2012 року до Договору № СП-3 від 14.11.2011 року було передбачено, що виконавець на замовлення Замовника зобов'язується надати йому в період з 19.02.2012 року по 31.05.2012 року послуги з популяризації ТМ «Коктебель» на телеканалі «Інтер» в програмі «Что? Где? Когда?». Загальна вартість послуг за весь період склала 105 715 грн. 20 коп., які ТОВ «Кримська водочна компанія» повинна була перерахувати частками. Сума, яку потрібно було оплатити у квітні 2012 року склала 26 428,80 грн. в т.ч. ПДВ 4 404,80 грн. : 5 285,76 грн. 76 коп. (в т.ч. ПДВ) до 14.04.2012 року; 21 143,04 грн. (в т.ч. ПДВ) до 29.04.2012 року (а.с.39-40).

30 квітня 2012 року ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» склало Акт здачі-прийому виконаних робіт за період квітень 2012 року та податкову накладну № 36 на суму 26 428,80 грн., в т.ч. ПДВ 4 404,80 грн. (а.с.41,42).

Оплата за надані послуги була здійснена 18.04.2012 року на підставі рахунку 3/15 від 14.02.2012 року, що підтверджується випискою по банківським рахункам.

14 листопада 2011 року між ТОВ «Кримська водочна компанія» (Рекламодавець) та ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» (Виконавець) був укладений Договір про розповсюдження реклами № Р-4. Пунктом 2.1. вказаного договору передбачено, що на умовах та в порядку, передбачених договором та додатками до нього Виконавець на замовлення Рекламодавця надає йому за плату Рекламні послуги. У п 2.2. встановлено, що вимоги до якості послуг має відповідати умовам договору та додатків до нього (а.с. 43-48).

Додатком № 12 від 14.02.2012 р. до Договору № Р-4 передбачено, що Рекламодавець замовляє розміщення в Ефірі Телеканалу у плановій період з 19 лютого по 31 травня 2012 року Рекламу ТМ «Коктебель». Загальна вартість послуг за цей період разом склала 2008588,80 грн. серед яких за квітень склала 502147,20 грн.: 100429,44 грн. (в т.ч. ПДВ) до 14.04.2012 року; 401717,76 грн. (в т.ч. ПДВ) до 29.04.2012 року (а.с.49).

30 квітня 2012 року ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» склало Акт здачі-прийому виконаних робіт за період квітень 2012 року та податкову накладну № 37 на суму 502147,20 грн., в т.ч. ПДВ 83691,20 грн. (а.с.50,51).

Оплата за надані послуги була здійснена 13.04.2012 року та 27.04.2012 р. на підставі рахунку Р-4/12 від Л2 року, що підтверджується випискою по банківським рахункам.

Додатком № 13 від 26.03.2012 р. до Договору № Р-4 було передбачено, що Рекламодавець замовляє розміщення в Ефірі телеканалу «Студія 1+1» у плановий період з 01 по 15 квітня 2012 року реклами ТМ Medoff. Вартість рекламних послуг склала 12000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 2000,00 грн. (а.с.52).

30 квітня 2012 року ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» склало Акт здачі-прийому виконаних робіт за період квітень 2012 року та податкову накладну № 59 на суму 12000,00 грн. в т.ч. ПДВ 2000,00 грн. (а.с.53).

Оплата за надані послуги була здійснена на підставі рахунку Р-4/12 від 14.02.2012 року, що підтверджується зо банківським рахункам.

01 лютого 2012 року між ТОВ «Кримська водочна компанія» (Замовник) та ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» (Виконавець) був укладений договір про надання рекламних послуг № Р-5. Пунктом 2.1. договору передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується розмістити на каналі радіомовлення рекламні матеріали на умовах та в строки передбачені договором та додаткам до нього, а Замовник вчасно оплатити рекламні послуги та підписати відповідні акти наданих послуг. Згідно п.п. 3.1.1., 3.1.3 договору канали радіомовлення узгоджувались сторонами у Додатках до договору, а звіт про проведену рекламну компанію надавався у вигляді ефірної довідки або Акту наданих послуг (а.с. 54-56).

Відповідно до Додатку № 3 від 26 березня 2012 року до Договору рекламні матеріали ТМ «Наша Марка» розміщувались на радіоканалі «Шансон» у період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року (а.с. 57).

30 квітня 2012 року ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» склало Акт здачі-прийому виконаних робіт за період квітень та податкову накладну № 52 на суму 77 858,82 грн. в т.ч. ПДВ 12 976,47 грн. (а.с. 58-59).

Оплата за надані послуги була здійснена року на підставі рахунку р-5/3 від 26.03.2012 року, що підтверджується випискою по банківським рахункам.

14 листопада 2011 року між ТОВ «Кримська водочна компанія» (Замовник) та ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» (Виконавець) був укладений Договір про надання послуг № СП-2. Відповідно до п. 1.1. Виконавець на умовах Договору та Додатків до нього надає Замовнику рекламні послуги та послуги з популяризації. Пунктом 1.2. передбачено, умови про надання послуг має відповідати умовам Договору та Додатків до нього. Відповідно до п. 4.1. Замовник перераховує вартість послуг в порядку та в строки, визначені у відповідних додатках до цього договору (а.с.60-64).

Додатком № 8 від 26 березня 2012 року до Договору № СП-2 про надання послуг від 14.11.2011 року було передбачено, що Виконавець на замовлення Замовника зобов'язується надати йому в період з 02.04.2012 року по 15.04.2012 року послуги з реклами ТМ «Medoff», що поширюється по всій території мовлення каналу «Україна». Загальна вартість послуг за весь період склала 47560,80 грн., які ТОВ «Кримська водочна компанія» повинна була перерахувати частками. Сума, яку потрібно було оплатити у квітні 2012 року склала 285364,80 грн. в т.ч. ПДВ 47560,80 грн. (а.с. 65).

30 квітня 2012 року ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» склало Акт здачі-прийому виконаних робіт за період квітень 2012 року та податкову накладну № 63 на суму 285364,80 грн. в т.ч. ПДВ 47560,80 грн. (а.с. 66-67)

Оплата за надані послуги була здійснена року на підставі рахунку 48/04-р від 30.04.2012 року, що підтверджується випискою по банківським рахункам.

Судом встановлено, що податкові накладні від 30.04.2012р. № 36, № 37, № 52, № 59 та № 63 містить всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем суду первинні бухгалтерські документи, з яких податкові накладні від 30.04.2012р. № 36, № 37, № 52, № 59 та № 63, досліджені відповідачем при проведенні перевірці, вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що наведені вище первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» під час виписки податкових накладних від 30.04.2012р. № 36, № 37, № 52, № 59 та № 63 було зареєстровано як платник ПДВ, про що зазначено й в самому акті перевірки № 79/41-10/36499654 від 26.09.2012р. на сторінці 7 (а.с.19).

Слід відзначити, що матеріалами справи, у тому числі актом перевірки, не підтверджується, а з боку відповідача, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів допущених порушень при оформленні податкових накладних, виписаних вказаним вище контрагентом позивача.

Посилання відповідача в акті перевірки на дані, що вказують про те, що контрагент позивача ТОВ «Медіа Коммьюнікейшн» має стан 9 - «направлення повідомлення про відсутність за місцезнаходженням» не може свідчити про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Крім того, самі по собі зазначена обставина, тобто, не встановлення місцезнаходження контрагента, не свідчить про неможливість включення платником податку до податкового кредиту сум ПДВ, підтверджених податковими накладними, оскільки таки обставини не встановлені чинним законодавством.

Перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, перевіряти місцезнаходження контрагента, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Частиною 4 ст. 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до положень частин 1,2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи - контрагента позивача ТОВ «Медія Коммьюнікейшн», на момент укладення угод з позивачем та виписки податкових накладних від 30.04.2012р.

В акті перевірки також відсутні посилання на внесення до єдиного державного реєстру такого запису, а навпаки вказано ідентифікаційний код єдиного державного реєстру підприємств і організацій України контрагентів позивача, який привласнюється внаслідок реєстрації юридичної особи у Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено позивачу податковим повідомленням-рішенням № 000025110 від 11.10.1012р. суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 150633 грн., оскільки це суперечить податковому законодавству України та не ґрунтується на фактичних обставинах, а тому і застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 75316,50 грн. є безпідставним.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 000025110 від 11.10.2012р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету за рахунок коштів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.11р. № 2135/11/13-11.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146,00 грн., здійснення сплати якого документально підтверджено платіжним дорученням від 22.10.2012р. № ВЖ-0000829.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.11.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 12.11.2012 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 000025110 від 11.10.2012р.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка вул. Садова, б. 19, ЄДРПОУ 36499654) судовий збір в розмірі 2146,00 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.