Постанова

від 21.11.2012 по справі 2а/0470/10017/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/10017/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участі представників сторін:

позивача Скрипник О.А.

відповідача Довгополої О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Екосвіт Ю» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

23 серпня 2012 року Приватне підприємство «Екосвіт Ю» (далі - ПП «Екосвіт Ю») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у встановленні відсутності факту реального вчинення позивачем господарських операцій з контрагентами у травні та червні 2011 року, та зобов'язати відповідача виключити з системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості щодо відсутності факту реального вчинення позивачем господарських операцій з контрагентами у травні та червні 2011 року.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська зроблені безпідставні та хибні висновки про нереальність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, які викладені у акті № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» (код ЄДРПОУ 37069906) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року» від 02.07.2012 року. Зокрема, позивач посилається на те, що наведені у акті відомості не дають податковому органу право вчиняти дії по визнанню правочинів нікчемними, а є лише підставою, за наявності достатніх доказів, для звернення у встановленому порядку до суду з вимогою про визнання правочину недійсним (оспорюваний правочин). При цьому, позивач посилається на ст. 204 ЦК України, згідно якої, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний недійсним в судовому порядку. Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними, і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим, застосовується принцип правомірності вказаних правочинів та наявності взаємних прав і обов'язків сторін. Крім того, відповідачем у акті не обґрунтовано та не доведено, що угоди позивача з його контрагентами порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства або спрямовані на заволодіння майном держави. Натомість, податковим органом зроблено лише бездоказові припущення, які не підтверджені дослідженням первинних документів. При цьому, висновки податкового органу про не підтвердження наявності поставок товарів (послуг) від або до підприємств-контрагентів не могли бути зроблені без дослідження первинних документів позивача та без встановлення факту відсутності поставки, чого податковим органом зроблено не було. Натомість, всупереч вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідач не надсилав на адресу позивача жодних запитів про надання документів, а тому проведення зустрічної звірки було безпідставним. Позивач також зазначив, що, оскільки його не було повідомлено про проведення перевірки і він не мав можливості надати первинні документи, що підтверджують його господарську діяльність, висновки податкового органу про неправомірність формування підприємством податкових зобов'язань та податкового кредиту є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Скрипник О.А. підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» не породжує для позивача жодних правових наслідків, які можуть бути предметом спору. При цьому, форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання передбачена додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236. Також, відповідно до п.п. 4.4 ст. 4 Методичних рекомендацій, зокрема, у разі встановлення відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальним підрозділом не пізніше 2-х робочих днів від дати надходження запиту складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки. В даному випадку, на момент проведення звірки позивач має стан 9 (направлено повідомлення про відсутність платника за своїм місцезнаходженням). Отже, акт складено у відповідності до вимог чинного законодавства (т. 1 а.с. 46-50). Також, на вимогу суду під час розгляду справи відповідачем були надані письмові пояснення, в яких зазначено, що запит про надання документів для проведення зустрічної звірки позивачу не направлявся, оскільки Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, не передбачено, що обов'язковою передумовою для проведення зустрічної звірки платника податків є направлення запиту про надання інформації (т. 4 а.с. 86). Стосовно суті порушень, викладених у акті про неможливість проведення зустрічної звірки, та доводів позивача щодо безпідставності висновків податкового органу про нікчемність укладених ним в травні-червні 2011 року угод, обґрунтованих заперечень відповідачем не надано.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю Довгопола О.М. проти задоволення адміністративного позову заперечила, посилаючись на наведені вище обставини, просила відмовити у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Приватне підприємство «Екосвіт Ю» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08.04.2010 р., з 09.04.2010 р. перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, та, згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100285086 від 25.05.2010 р., є платником податку на додану вартість.

Як зазначено у вступній частині акту, на підставі службової довідки № 9108/10/04-033 (до матеріалів справи відповідачем не надана), старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю Калашніковою О.І., у відповідності до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ПП «Екосвіт Ю» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за травень 2011 року (а.с. 20).

За результатами зазначених заходів, службовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Калашніковою О.І. складено акт № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» (код ЄДРПОУ 37069906) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року» від 02.07.2012 року, з посиланням на те, що зустрічну звірку неможливо провести, оскільки на момент її проведення суб'єкт господарювання має стан 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) (а.с. 20-32).

При цьому, всупереч висновку про неможливість проведення зустрічної звірки, в розділі 1 цього акту зазначається про проведення зустрічної звірки, та викладаються фактичні обставини, встановлені звіркою.

Зокрема, в акті робиться посилання на встановлення відсутності підприємства за місцезнаходженням (вул. Караваєва, 30, м. Дніпропетровськ), у зв'язку з чим, звірку проведено на підставі матеріалів, що знаходяться у справі ПП «Екосвіт Ю», інформаційних баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів», АРМ «Бест-Звіт», та інших джерел інформації, що використовуються в ДПІ. При цьому, суд зазначає, що юридичною адресою позивача згідно реєстраційних документів є вул. Караваєва, б. 30, кв. 30 в м. Дніпропетровську.

За висновками акту, по ПП «Екосвіт Ю» відсутній факт реального вчинення господарських операцій за травень та червень 2011 року. При цьому, жодного обґрунтування зазначеного висновку у акті про неможливість проведення зустрічної звірки не наведено, тоді як текст акту містить виключно відомості про суб'єкта господарювання та перелік даних податкової звітності ПП «Екосвіт Ю» (т. 1 а.с. 20-23), відомості щодо постачальників та покупців у травні та червні 2011 року у табличному вигляді (т. 1 а.с. 23-28), та витяги з нормативних актів (щодо правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, розрахунків за перевезення, норм Цивільного кодексу України щодо змісту господарського договору, норм Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо оформлення первинних документів, та Податкового кодексу України щодо визначення об'єктів оподаткування та податкового кредиту з ПДВ (т. 1 а.с. 28-32).

При цьому, у акті відсутнє жодне посилання на обставини, що стосуються ПП «Екосвіт Ю», які б досліджувалися податковим органом при проведенні звірки і яких стосуються наведені у акті витяги із законодавчої бази, а тому з тексту акту неможливо встановити, з яких підстав податковим органом зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість за травень-червень 2011 р. у зв'язку з відсутністю факту реального вчинення господарських операцій. У висновках акту також не зазначено, реальність виконання яких саме угод, укладених позивачем, та з якими саме контрагентами, не підтверджена зазначеним актом (т. 1 а.с. 32).

Натомість, у описовій частині акту з посиланням на дані додатку 5 податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за травень та червень 2011 року (розділів 1 «Податкові зобов'язання», та 2 «Податковий кредит»), а також системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (АРМ «Контрагенти») наводиться лише перелік контрагентів позивача (як покупців, так і продавців) окремо по періодам (за травень, червень 2011 року), та суми задекларованих позивачем та його контрагентами податкових зобов'язань та податкового кредиту (т. 1 а.с. 23-28).

Отже, не маючи жодних фактичних даних щодо діяльності підприємства, не перевіряючи його первинні бухгалтерські документи, договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності, тощо, податковий орган у своєму акті робить висновок про відсутність факту реального вчинення всіх господарських операцій за перевіряємий період, тобто, фактично, про нікчемність укладених позивачем правочинів.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить посилання на документи, досліджені під час перевірки, на підставі яких податковим органом були зроблені вказані вище висновки.

На вимогу суду, під час розгляду справи такі документи відповідач також не надав.

На підставі висновків «Акту про неможливість проведення зустрічної звірки» від 02.07.2012 р., податковим органом складено висновок № 290 щодо наявності/відсутності ознак фіктивності та наявності/відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, погоджений начальником юридичного відділу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська 20.07.2012 р., в якому ПП «Екосвіт Ю» визначено як «податкову яму», та зазначено, що документи до перевірки не надані, а у підприємства відсутні матеріальні, фінансові та трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності (т. 1 а.с. 51-52).

Наслідками складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки та зазначеного висновку, стало не підтвердження наявності у ПП «Екосвіт Ю» податкового кредиту за травень-червень 2011 року, шляхом виключення з електронної автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларованих в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказаний період 2011 року (т. 4 а.с. 87-90).

Податкове повідомлення-рішення за результатами «звірки» податковим органом не виносилося.

Вважаючи, що діями під час проведення «зустрічної звірки», що виразилися у її проведенні без передбачених законом підстав, без дотримання порядку її проведення та оформлення результатів (оформленої «Актом про неможливість проведення зустрічної звірки»), але з настанням негативних наслідків для позивача, відповідач порушив права позивача (зокрема, право на надання до перевірки первинних документів), позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

При цьому, щодо доводів відповідача про те, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» не породжує для позивача жодних правових наслідків, які можуть бути предметом спору, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що через порушення податковим органом порядку проведення звірки та її проведення без законних на то підстав, без витребування та дослідження первинних документів, що підтверджують господарську діяльність позивача, а також зважаючи на настання негативних наслідків у вигляді виключення з електронних систем обліку показників податкової звітності позивача, він змушений звернутися до суду за поновленням своїх порушених прав шляхом оскарження неправомірних дій податкового органу, та зобов'язання вчинити певні дії. Інакше, він взагалі буде позбавлений права на оскарження, оскільки податковий орган не оформлює акт належним чином, та не приймає рішення встановленої форми (податкове повідомлення-рішення) у разі, якщо акт містить достатні висновки щодо встановлених порушень.

Встановивши обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що зустрічну звірку позивача, як зазначено у вступній частині акту, проведено згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою підтвердження господарських відносин з контрагентами за травень - червень 2011 року (т. 1 а.с. 20).

Згідно п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, а також підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками, і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За їх результатами складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

У відповідності до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, постановою Кабінету міністрів України № 1232 від 27.12.2010 р. затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, пунктом 1 якого передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу, якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного н6ачеленого пункту.

У відповідності до пункту 4 Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження.

Таким чином, зазначеним вище Порядком врегульовано підстави та порядок проведення зустрічних звірок, передбачених п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України. При цьому, з аналізу наведених вище норм вбачається, що метою зустрічної звірки є документальне підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження виду, обсягу, якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, щодо якого під час проведення перевірки виникли сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, та направлено відповідний запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних, шляхом зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

В даному випадку, у відповідача не було жодної з підстав, передбачених Порядком, для проведення зустрічної звірки позивача. Зокрема, ніяких запитів про проведення зустрічної звірки з ПП «Екосвіт Ю» від інших органів державної податкової служби (в яких перебувають на обліку платники податків - контрагенти позивача, і за результатами перевірок яких виникла потреба у проведенні звірки), до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська не надходило, ніякі первинні документи позивача як платника податків не перевірялися та не зіставлялися з даними, задекларованими контрагентами, а отже, податковим органом не дотримано вимоги Порядку щодо наявності підстав, та не додержано порядок проведення зустрічної звірки.

За викладених обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що фактично, дії відповідача мали на меті під виглядом «зустрічної звірки», без наявності підстав, передбачених законом, провести перевірку платника податків з відповідними наслідками, але при цьому ухилитися від повідомлення його про проведення перевірки та від дослідження первинних документів. Натомість, позивач заздалегідь був позбавлений права надати до перевірки первинні документи та пояснення стосовно його взаємовідносин з контрагентами у спірному періоді.

Щодо висновків, викладених у акті про неможливість проведення зустрічної звірки № 940/225/37069906 від 02.07.2012 р., суд зазначає наступне.

Висновки вказаного акту про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за травень та червень 2011 року, як вже зазначалося вище, не обґрунтовані посиланням на жодні обставини та документи, досліджені під час проведення звірки. З тексту акту взагалі неможливо встановити, з яких підстав податковим органом зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість за травень-червень 2011 р. у зв'язку з відсутністю факту реального вчинення господарських операцій. У висновках акту також не зазначено, реальність виконання яких саме угод, укладених позивачем, та з якими саме контрагентами не підтверджена зазначеним актом. Крім того, податковим органом не встановлено ні предмету, ні умов виконання угод, фактично визнаних ним нікчемними, ні порядку розрахунків за цими угодами, тощо. Більш того, податковим органом взагалі не досліджувався факт реального виконання у травні-червні 2011 року угод, укладених між позивачем та його контрагентами, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.

Отже, вказані висновки відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях, не підкріплених посиланням на жодні докази, що є неприпустимим.

Водночас, під час розгляду справи судом позивач надав первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами за травень-червень 2011 року, копії яких залучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 54, т. 2 а.с. 1-79, 94-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-85).

При цьому, надавати оцінку вказаним документам суд не вважає за потрібне, оскільки відповідачем не заперечується, що жодні первинні документи на підтвердження господарських операцій позивача у періоді, що перевірявся, ним не витребовувалися та не досліджувалися. В той же час, суд не має підміняти собою податковий орган та проводити за нього перевірку первинних документів платника податків та робити відповідні висновки, що належить виключно до повноважень контролюючого органу.

Суд також зазначає, що у відповідності до презумпції правомірності правочину, що закріплено ст. 204 Цивільного кодексу України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

В даному випадку, жодних судових рішень про недійсність правочинів, укладених позивачем та його контрагентами, не приймалося.

Також, договори купівлі-продажу самі по собі не є такими, що порушують публічний порядок, а тому не є нікчемними в силу закону. Так, Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначеними ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Отже, відповідач, зробивши у акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 02.07.2012 р. висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за травень та червень 2011 року (а отже, фактично, про нікчемність правочинів), керувався лише припущеннями; його позиція про нікчемність укладених угод (не зазначено, яких саме), не підкріплена належними доказами, зокрема, рішеннями суду про визнання конкретних правочинів нікчемними, або вироком суду про встановлення вини посадових осіб позивача або його контрагента.

Таким чином, зазначений висновок податкового органу, викладений у акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 02.07.2012 р., є недоведеним, а отже, не може бути підставою для настання негативних наслідків для позивача.

Проте, безпідставні висновки вказаного акту відповідач почав використовувати у подальшій роботі, зокрема, на підставі зазначеного акту здійснив коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за травень-червень 2011 року у автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, позбавивши його права на використання податкового кредиту.

При цьому, в судовому засіданні представник відповідача не надав обґрунтованих пояснень з посиланням на норми діючого законодавства щодо наявності компетенції податкового органу вносити коригування показників діяльності платників податків в електронну автоматизовану інформаційну систему на підставі висновків акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки».

Зазначені дії, з огляду на викладене, суд вважає неправомірними.

Зважаючи на викладені обставини у їх сукупності, суд вважає дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби під час проведення зустрічної звірки (зокрема, щодо порушення порядку її проведення та вимог щодо наявності підстав) неправомірними, а її висновки щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій (а фактично, щодо нікчемності правочинів, укладених між Приватним підприємством «Екосвіт Ю» та його контрагентами), викладені у акті № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» (код ЄДРПОУ 37069906) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року» від 02.07.2012 року - безпідставними.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача в частині протиправності дій відповідача були сформульовані неконкретно, а саме, заявлено вимогу про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у встановленні відсутності факту реального вчинення Приватним підприємством «Екосвіт Ю» господарських операцій з контрагентами за травень та червень 2011 року, суд вважає за необхідне в цій частині, у відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту порушеного права позивача, про захист якого він просить, та конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому.

Також, враховуючи, що наслідком вчинення відповідачем дій, які визнаються судом неправомірними, стало застосування до позивача негативних наслідків у вигляді виключення з електронних систем обліку показників його податкової звітності, що позбавляє платника податків права на отримання податкового кредиту, та у зв'язку з неприйняттям податкового повідомлення-рішення за встановленою формою (яке підлягає самостійному оскарженню), суд вважає, що порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань Приватного підприємства «Екосвіт Ю» по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Приватного підприємства «Екосвіт Ю» - задовольнити.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби під час проведення зустрічної звірки, та висновки щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій за травень та червень 2011 року (щодо нікчемності правочинів, укладених між Приватним підприємством «Екосвіт Ю» та його контрагентами), викладені в акті № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» (код ЄДРПОУ 37069906) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року» від 02.07.2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань Приватного підприємства «Екосвіт Ю» по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 26.11.2012 року.

Суддя В.В.Чорна