Постанова

від 05.06.2014 по справі 2а/0470/10017/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2014 р. м. Київ К/800/7581/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року

у справі № 2а/0470/10017/12

за позовом Приватного підприємства «Екосвіт Ю»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі

міста Дніпропетровська

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В

Приватне підприємство «Екосвіт Ю» (надалі також - ПП «Екосвіт Ю», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська (надалі також - ДПІ, відповідач), в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у встановленні відсутності факту реального вчинення позивачем господарських операцій з контрагентами у травні та червні 2011 року, та зобов'язати відповідача виключити з системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості щодо відсутності факту реального вчинення позивачем господарських операцій з контрагентами у травні та червні 2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року позов задоволено. Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби під час проведення зустрічної звірки, та висновки щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій за травень та червень 2011 року (щодо нікчемності правочинів, укладених між Приватним підприємством «Екосвіт Ю» та його контрагентами), викладені в акті № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» (код ЄДРПОУ 37069906) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року» від 2 липня 2012 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань Приватного підприємства «Екосвіт Ю» по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року - без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року і ухвалити нову постанову відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ДПІ 2 липня 2012 року складено акт № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Екосвіт Ю» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року».

В висновках зазначеного акту вказано про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за травень 2011 року та червень 2011 року.

На підставі зазначеного акту ДПІ здійснено коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача за травень-червень 2011 року у автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, позбавивши його права на використання податкового кредиту.

Роблячи висновок про протиправність дій ДПІ під час проведення зустрічної звірки позивача, суди попередніх інстанцій зазначили наступне, з чим погоджується і Вищий адміністративний суд України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (надалі також - Порядок №1232).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Тобто, право на проведення зустрічної звірки у податкового органу виникає виключно у тому випадку, коли під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1232 з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Разом з тим, як встановлено попередніми судовими інстанціями та не спростовується відповідачем в касаційній скарзі, ДПІ не надано до суду запитів інших податкових органів на проведення зустрічної звірки позивача, як і не зазначено інших підстав для проведення зустрічної звірки ПП «Екосвіт Ю». Не містить вказаних посилань і акт від 2 липня 2012 року № 940/225/37069906.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій, роблячи висновок про визнання незаконними дій ДПІ під час проведення зустрічної звірки дійшли юридично правильного висновку про задоволення позову в цій частині.

Крім того, суд касаційної інстанції погоджується із висновками про задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПІ відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань Приватного підприємства «Екосвіт Ю» по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року з огляду на наступне.

Так, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Отже, інформація, що міститься в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», може вплинути на права платника податків у сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України . Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної звірки здійснено не було, то суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанцій правильно поновив порушені права та законні інтереси позивача.

Щодо висновків попередніх судових інстанцій про визнання протиправними висновків щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій за травень та червень 2011 року (щодо нікчемності правочинів, укладених між Приватним підприємством «Екосвіт Ю» та його контрагентами), викладених в акті № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» (код ЄДРПОУ 37069906) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року» від 2 липня 2012 року Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття 2 , підпункт 1 пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки (звірки); дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки (звірки) без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають лише ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені акті від 2 липня 2012 року № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» (код ЄДРПОУ 37069906) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року» від 2 липня 2012 року, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки самі по собі не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході звірки обставин.

Акт є носієм доказової інформації щодо підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, є податковою інформацією, у разі використання якої, можуть виникнути правові наслідки, однак оцінка акту (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо їх викладення в ньому висновків) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, або у випадку можливого використання такого акту, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Вищенаведена позиція застосування норм матеріального права відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13 за позовом ОСОБА_4 до Державної фінансової інспекції у Волинській області, головного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Інспекції Омельчук С. І. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 33770792).

Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи те, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними висновків щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій за травень та червень 2011 року (щодо нікчемності правочинів, укладених між Приватним підприємством «Екосвіт Ю» та його контрагентами), викладених в акті № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» (код ЄДРПОУ 37069906) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року» від 2 липня 2012 року, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення вказаної вище позовної вимоги та ухвалення в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року скасувати в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними висновків щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій за травень та червень 2011 року (щодо нікчемності правочинів, укладених між Приватним підприємством «Екосвіт Ю» та його контрагентами), викладених в акті № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» (код ЄДРПОУ 37069906) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року» від 2 липня 2012 року.

Ухвалити в цій частині нову постанову.

В задоволенні позовної вимоги позовної вимоги про визнання протиправними висновків щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій за травень та червень 2011 року (щодо нікчемності правочинів, укладених між Приватним підприємством «Екосвіт Ю» та його контрагентами), викладених в акті № 940/225/37069906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Екосвіт Ю» (код ЄДРПОУ 37069906) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2011 року» від 2 липня 2012 року відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 , 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко