Ухвала

від 23.01.2013 по справі 907/23/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" січня 2013 р. Справа № 907/23/13

Розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород

до відповідача Приватного підприємства "Інтер Карс-Уж", м. Ужгород

про стягнення 15933,62 грн. заборгованості за договором кредиту №02-1/3к-56 від 16.12.2010

Суддя Л.М. Якимчук

За участю представників сторін:

від позивача - Гартман М.Т., представник за довіреністю №01/13 від 15.01.2013,

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Інтер Карс-Уж", м. Ужгород про стягнення 15933,62 грн. заборгованості за договором кредиту №02-1/3к-56 від 16.12.2010 та додатковою угодою до нього за №1 від 16.12.2011, в тому числі 13636,38 грн. - сума заборгованості по кредиту та 2297,24 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Також у судовому засіданні подав клопотання на підставі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову (01-16/юр-25 від 23.01.2013) та просить тимчасово обмежити виїзд за кордон керівника боржника Приватного підприємства "Інтер Карс-Уж", м. Ужгород, оскільки вважає, що регулярні поїздки за кордон на тривале перебування за межами території України дають підстави стверджувати, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову у забезпеченні позову з наступним обґрунтуванням.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 зазначеного Кодексу одним із заходів забезпечення позову, який суд вправі застосувати є, зокрема, заборона вчиняти певні дії.

На підставі правових позицій, викладених у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову та предметом відповідної вимоги, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Враховуючи загальні вимоги, передбачені статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язком заявника є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У даному випадку позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження виїзду за кордон керівника боржника. Разом з тим, наявність поведінки відповідача, спрямованої на зменшення або зникнення наявних у нього грошових коштів, що в послідуючому, у випадку задоволення позову, може призвести до утруднення виконання судового рішення, позивачем документально не доведено та не обґрунтовано.

Виходячи з наведених вище мотивів, суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних ухвалами суду від 10.01.2013 документів не подав.

Разом з тим, до суду повернулася поштова кореспонденція, надіслана на адресу відповідача, з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Вказані обставини є підставою для відкладення розгляду справи на інший термін відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Розгляд справи відкласти на "07" лютого 2013 р. на 10:30 год.

2. Зобов'язати подати суду:

позивача:

- пояснення до позову, зокрема, щодо загальної суми отриманого кредиту за договором №02-1/3к-56 від 16.12.2010 та додаткової угоди №1 від 16.12.2011 і відповідно уточнити розрахунок до позову;

відповідача:

- письмовий відзив на позов і докази, що його підтверджують;

- докази про оплату заборгованості повністю або частково;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

3. Явку уповноважених представників сторін у судове засідання визнати обов'язковою.

4. У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову №01-16/юр-25 від 23.01.2013 відмовити.

Суддя Л.М. Якимчук