Постанова

від 24.01.2013 по справі 5009/532/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.01.2013 р. справа №5009/532/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарової З.П., Кододової О.В. від скаржникане з'явився від заявникаСемченко В.В. - за довір. від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у справі№5009/532/12 (суддя Ніколаєнко Р.А.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галактика-М», м. Дніпропетровськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо» м. Запоріжжя пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.02.2012 року за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Галактика-М», м. Дніпропетровськ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо», м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/532/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; справу призначено до розгляду на 16.02.2012 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо» визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначений - ініціюючий кредитор ТОВ «Галактика-М», м. Дніпропетровськ.

Ухвалою від 17.04.2012 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо» та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором вжито всіх встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури. Згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують ліквідаційну процедуру, рухоме та нерухоме майно за банкрутом не зареєстроване, корпоративних прав банкрут не має, виконавчі документи на виконанні не перебувають, грошові кошти на рахунках відсутні, заборон та обтяжень не зареєстровано. Проведеною ліквідатором роботою встановлено, що майно банкрута за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість відсутнє, що підтверджено матеріалами ліквідаційної процедури. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Лівобережна міжрайонна державна інспекція в м. Дніпропетровську подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у справі №5009/532/12, в якій просить апеляційний суд скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не об'єктивно, без дослідження всіх обставин справи та знехтував законодавчо покладеним обов'язком щодо витребування належних доказів, зокрема інформації від органів державної податкової служби про проведення перевірки боржника щодо дотримання вимог податкового законодавства. Також, вказує на те, що ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладених на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової документальної перевірки та формування кредиторських вимог.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.01.2013 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Ініціюючий кредитор - ліквідатор Товариство з обмеженою відповідальністю «Галактика-М», м. Дніпропетровськ проти апеляційної скарги заперечує надавши відзив на апеляційну скаргу.

Що стосується права апелянта на перевірку, ліквідатор посилається на те, що й господарським судом й ліквідатором під час провадження справи про банкрутство було належним чином та своєчасно повідомлено про визнання боржника банкрутом, та податкова служба була обізнана та мала можливість провести перевірку боржника у відповідності до вимог закону.

Представники апелянта у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Представники боржника не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 17.04.12р. про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо» та досліджуючи правомірність здійснення ліквідаційної процедури, апеляційний суд встановив наступне.

Згідно ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Частиною 5 статті 52 Закону передбачено, що ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами банкрута.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів (ч. 1 ст. 32 Закону).

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.02.2012 року ТОВ «Торговий дім «Санчо» визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором боржника призначений ініціюючий кредитор - ТОВ «Галактика-М». Відповідна постанова направлена на адресу ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року за вих. № 09-11б/537. Також, ухвала про порушення справи про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Санчо» була надіслана на адресу ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, якою судом було зобов'язано надати довідку про заборгованість боржника з податків і зборів (обов'язкових платежів).

При таких обставинах, були обізнані про рух справи про банкрутство, ліквідацію боржника ТОВ «Торговий дім «Санчо» та визнання його банкрутом податкові органи, а саме, ДПІ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в яких боржник на обліку не перебував, до яких звітність не надавав, та податки не сплачував, оскільки весь період діяльності ТОВ «Торговий дім «Санчо» знаходилось на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська.

З матеріалів справи видно, що 29.02.12р. ліквідатором ТОВ «Галактика-М» було повідомлено податковий орган, в якому банкрут знаходився на податковому обліку - Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська.

У зв'язку з чим, 15.03.2012р. Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулась до господарського суду Запорізької області з клопотанням, яким просила суд не затверджувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Торговий дім «Санчо» та не припиняти провадження у справі до проведення відповідного типу перевірки підприємства -банкрута.

23.03.2012р. вих. №948/10/10-1 Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська звернулась до ліквідатора ТОВ «Торговий дім «Санчо» - ТОВ «Галактика-М» з заявою про визнання грошових вимог на загальну суму 776,00грн.

14.03.2012р. Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська направила ліквідатору лист №8519/10/241-135 про забезпечення надання ліквідатором документів фінансово-господарської діяльності для проведення позапланової виїзної перевірки, необхідність надання інформації щодо руху грошових коштів по рахунках ТОВ «Торговий дім «Санчо», отримання від установ банку руху грошових коштів для перевірки наявності дебіторської заборгованості банкрута, з посиланням на такий обов'язок ліквідатора, передбачений ст.ст. 25, 34, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також, податкова інспекції просила не завершувати ліквідаційну процедуру, не складати ліквідаційний баланс до завершення перевірки.

Проте, як видно із матеріалі справи, ліквідатором - ТОВ «Торговий дім «Санчо» будь-які фінансові документи боржника та інформація про рух коштів та активів боржника до податкової інспекції не було надано.

Однак, як видно із матеріалів справи 10.04.2012р. ліквідатор направив до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська лист №7-24/1, яким повідомив їх про те, що бухгалтерська та інша документація банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору не передавались, оскільки керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, місцезнаходження посадових осіб та бухгалтерської документації не відоме.

В свою чергу, Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, разом із заявою про визнання грошових вимог - 23.03.2012р., були надані документи на підтвердження звітування боржника за грудень 2011 року, а саме податкова декларація з податку на додану вартість, якою було встановлено податковий борг у сумі 776,00грн., розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до декларації) та розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (додаток №1 до податкової декларації з ПДВ).

Дані документи податкової звітності було подано до податкової інспекції 03.01.2012р. та підписані директором ТОВ «ТД «Санчо» - Сохач С.В.

Вказаним вище розрахунком коригування сум податку на додану вартість були скореговані суми податку на додану вартість по контрагентам за весь 2011 рік.

Дослідивши зазначений додаток №1 до податкової декларації боржника за 2011 рік, судом апеляційної інстанції встановлено, що відсутній боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо», мав господарські відносини з такими контрагентами, як ПП «Тіаграм», ПП «Євростиль», ПП «Ясінь», ТОВ «Цербера-Агро», ТОВ «ВК «Віконні системи», ТОВ «Карпати - Логістик», які виступали отримувачами (покупцями) товарів у відносинах з боржником. Розрахунок коригування сум ПДВ містить повний перелік цих підприємств з їх індивідуальними податковими номерами та датами податкових накладних, також обсяги постачання товарів, які були підставою для здійснення господарських операцій з цими підприємствами.

В якості підстави для коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в розрахунку вказано зміна вартості та повернення товару, які відбулись по даті коригування у грудні 2011 року.

Зазначене вказує на те, що боржник, ще в грудні 2011 року мав активну підприємницьку діяльність, здійснював постачання та повернення товарів, в значних об'ємах, звітував з приводу цього, змінював та корегував свої податкові зобов'язання та перелік господарських суб'єктів, з якими боржник вступав у господарські відносини, які є явно відомими та були в належному порядку відомі й ліквідатору й суду першої інстанції.

Проте, ліквідатор не здійснив дій стосовно дослідження вказаних операцій, аналізування наявності чи відсутності дебіторської та кредиторської заборгованості по цим підприємствам, не перевірив рух коштів по банківським рахункам по операціям з вказаними контрагентами, на предмет вивчення питання наявності фактичних активів та пасивів боржника, з урахуванням дослідження операцій з цими контрагентами.

Також, той факт, що директор підписував первинні документи, по яким корегував податкові зобов'язання, вів всю бухгалтерську та податкову документацію боржника, звітував до податкової інспекції, підписував декларації 03.01.2012р., печаті та штампи підприємства мав в своєму розпорядженні, свідчить про необхідність дослідження цих обставин ліквідатором та судом першої інстанції.

Також, повністю зрозуміло та явно, що бухгалтерська та інша документація банкрута, печатки і штампи банкрута, знаходились та знаходяться у директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо», в свою чергу справа про банкрутство була порушена 08.02.2012р., про яку директор міг і не знати з точки зору можливості затвердження ліквідаційного звіт та балансу, оскільки доказів повідомлення та запитування ліквідатора керівника та засновника в матеріалах справи відсутні, його адреса місце проживання відома із Єдиного державного реєстру.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення, здійснює такі повноваження, зокрема приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Нормами ч. 2 цієї ж статті передбачено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Статтею 34 Закону передбачено, що ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

Отже, виходячи з приписів вказаних норм, суд апеляційної інстанції вважає, що під час ліквідаційної процедури боржника на ліквідатора покладаються обов'язки у виконанні активних дій, у тому числі для отримання від боржника - його попередніх керівників, документації (фінансової, звітної та іншої).

Одним із можливих способів встановлення місцезнаходження бухгалтерської та іншої первинної документації банкрута апеляційний суд вважає вжиття ліквідатором заходів щодо з'ясування фізичної або юридичної особи, яка є засновником чи директором товариства з обмеженою відповідальністю - банкрута. Способом встановлення особи керівника чи засновників ТОВ «Торговий дім «Санчо» є звернення ліквідатора до органу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців із запитом про надання інформації з цього питання.

Крім того, в матеріалах справи наявний спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Торговий дім «Санчо», в якому вказані дані про власника підприємства - Сохач С.В., який також є і керівником.

У даному витягу також зазначено адресу керівника ТОВ «Торговий дім Санчо», що в свою чергу надає можливість ліквідатору та податковій інспекції звернутись до нього за вказаною адресою.

У справі про банкрутство відсутнє звернення ліквідатора до власника підприємства із запитом щодо з'ясування бухгалтерської та первісної господарської документації, печатки та штампів, майнових активів банкрута.

Тобто, ліквідатор не вжив всіх можливих заходів, достатніх та необхідних при проведенні ліквідаційної процедури, направлених на виявлення майнових активів банкрута з врахуванням відсутності в матеріалах справи доказів звернення ліквідатора до керівника чи засновника підприємства про передачу фінансової документації.

Також, зі спеціального витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців України станом на 16.02.2012р., який був зроблений на запит суду першої інстанції, стосовно боржника (запис 1), в графі: "Дата державної реєстрації юридичної особи зазначено: "12.09.2006", а рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи внесено 19.01.2012р.

З матеріалів справи видно, що первісно місцезнаходженням ТОВ «Торговий дім «Санчо», за яким було проведено державну реєстрацію був адрес: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, 10.

З Довідки ЄДРПОУ видно, що 10.01.2012р. відбулась зміна адреси боржника , на адресу в м. Запоріжжя.

Тобто, зазначене підприємство здійснювало свою діяльність на протязі 6 років, саме в м. Дніпропетровську.

Крім того, одночасно із зміною адреси (на наступний день) судом встановлено, що був виданий боржником вексель від 11.01.2012р., в якому вказана адреса: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 83.

З наведеного вбачається, що боржник змінив своє місцезнаходження лише 11.01.2012р., тобто, безпосередньо за місяць до порушення справи про банкрутство, а весь час свого існування здійснював підприємницьку діяльність за попереднім місцезнаходженням в м. Дніпропетровську.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що ліквідатором не досліджено відомості про рух коштів по рахункам боржника в банківських установах.

Дослідивши матеріали додані до ліквідаційного звіту, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення дій ліквідатора з виявлення грошових коштів, кредиторської та дебіторської заборгованості, шляхом встановлення та аналізування руху коштів по рахункам боржника.

Так, Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська було надано суду та ліквідатору у справі довідку про рахунки в банківських (фінансових) установах, які належать ТОВ «Торговий дім «Санчо» станом на 03.03.2012р. Згідно якої, відкритими рахунками боржника є №26059050205713, №26005050203305 у ПАТ КБ «ПриватБанк» та №26008183417500 у АТ «УкрСиббанк».

У матеріалах справи наявна довідка ПАТ КБ «ПриватБанк» №08.7.0.0.0/120402111828 від 02.04.2012р., відповідно до якої повідомлено, що станом на 02.04.2012р. залишок коштів на рахунку №26005050203305 становить 0,00грн.

Проте, дані залишку коштів по решті банківських рахунках боржника, ліквідатором взагалі не з'ясовувались.

Ліквідатором до матеріалів справи не додано докази встановлення руху коштів по рахунках, закриття рахунків, а також, відсутності грошових коштів на рахунку боржника на дату порушення провадження у справі про банкрутство та в період здійснення ліквідаційної процедури.

Грошові кошти є основним та ліквідним активом будь-якого підприємства.

Без з'ясування вказаних питань, які повинні бути підтверджені належними доказами, суд не може дійти висновку про відсутність грошових коштів у боржника, дебіторської заборгованості боржника під час провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо».

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що безпосередньо ліквідатором досліджувались місцезнаходження банкрута в м. Запоріжжя та попереднє місцезнаходження банкрута в м. Дніпропетровську з метою виявлення та отримання від посадових осіб банкрута бухгалтерської та іншої документації, печатки і штампа, матеріальних та інших цінностей банкрута.

Таким чином, матеріали справи свідчать про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків у цій справі про банкрутство, про відсутність повного та об'єктивного розгляду місцевим господарським судом всіх обставин справи та відсутність законних підстав для затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, припинення провадження по справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що без встановлення вищевказаних фактичних обставин, ліквідація юридичної особи боржника -ТОВ «Торговий дім «Санчо» та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, судом першої інстанції не може вважатися такою, що здійснено всебічно, повно та об'єктивно.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду за результатами проведення ліквідаційної процедури не відповідає нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, вона підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію проведення ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у справі №5009/532/12 -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.04.2012 року у справі №5009/532/12 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №5009/532/12 про банкрутство - скасувати.

Справу №5009/532/12 направити для розгляду до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради та державному реєстратору м. Дніпропетровська для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо» (код ЄДРПОУ 34589295), м. Запоріжжя у зв'язку з ліквідацією банкрута, згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та внесення відповідного запису до реєстру про відновлення стану юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Санчо» (код ЄДРПОУ 34589295).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

О.В. Кододова

Повний текст постанови складено та підписано 21.01.2013р.