Ухвала

від 21.01.2013 по справі 2а-8825/12/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-8825/12/0170/1

21.01.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 15.10.2012 у справі № 2а-8825/12/0170/1

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГБУДРЕЗЕРВ" (вул. Лермонтова, 13 кв. 34, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГБУДРЕЗЕРВ» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 0007571502 від 31.07.2012, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до пункту 2 частини першої статі 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГБУДРЕЗЕРВ»(далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби(далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0007571502 від 31.07.2012 про застосування штрафних санкцій в сумі 505,12 грн. за порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що грошове зобов'язання було сплачено позивачем в повному обсязі своєчасно, тому спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій винесене не на підставі чинного законодавства, що не відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи 31.07.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007571502, яким позивачу було нараховане штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу у сумі 505,12грн.

Передумовою застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 505,12грн. став акт 11.07.2012 № 3934/152 камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за травень 2012року самостійно визначеного грошового зобов'язання по податкової декларації з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податкової декларації з податку на додану вартість №9034835256 від 19.06.2012 протягом строків, визначених пунктом 57.1статті 57 Податкового кодексу України, граничний термін сплати 30.06.2012, фактично сплачено 02.07.2012, кількість днів затримки сплати 2дні, сума сплаченого податкового боргу 5051,23грн.

Платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2 статті 49 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що за травень 2012 року позивачем було задекларовано, податкових зобов'язань у сумі 45846,00грн.(рядок 9 декларації) податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 33708,00 грн. (рядок 17 декларації).

Згідно декларацій з податку на додану вартість за травень 2012 року нараховано податку на додану вартість, який підлягає перерахуванню до бюджету у сумі 12138,00 грн. (рядок 25 декларації), що підтверджується наданої позивачем копією податкової декларації з податку на додану вартість. Розбіжностей в сумі податкового зобов'язання між сторонами не встановлено.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що визначене позивачем податкове зобов'язання в розмірі 12138,00 грн. було сплачене позивачем з дотриманням строків, визначених статтею 54 Податкового кодексу України, що підтверджується:платіжним дорученням №73 від 26.06.2012 у сумі 4038,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2012р.»; платіжним дорученням № 67 від 26.06.2012 у сумі 2600,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2012р.»; квитанцією № 86 від 27.06.2012р. у сумі 5500,00грн. з призначенням платежу «податок на додану вартість за травень 2012р.».

Судова колегія зауважує, що оскільки відповідачем проведена камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість позивача за травень 2012 року, без дослідження первинних документів, відповідач безпідставно прийшов до висновку про несвоєчасну сплату позивачем податкових зобов'язань.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що своєчасна сплата позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2012 року 26.06.2012 та 27.06.2012 підтверджується первинними документами, у яких чітко вказані дата проведення розрахунку, сума податку та призначення платежу, що повністю відповідає приписам статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Помилковими вважаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2012року, оскільки згідно листу Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим зазначено, що відповідно до меморіальному ордеру № 13185 від 27.06.2012 кошти у сумі 5500,00 грн. надійшли до Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (місто Сімферополь, код банку 824026) від Філії КРУ АТ «Ощадбанк» України 02.07.2012, які були зараховані до Державного бюджету України на рахунок № 31114029700002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на ім'я Управління Державної казначейської служби України у місті Сімферополі АР Крим.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків відповідача про несвоєчасну сплату позивачем податкових зобов'язань за податковим-повідомленням рішенням №0007571502 від 31.07.2012, оскільки позивач своєчасно та у повному обсязі сплатив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2012року: 26.06.2012 в сумі - 6638,00грн. та 27.06.2012в сумі - 5500,00грн., тобто до граничного строку сплати 30.07.2012, тому відсутні правові підстави щодо несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань за податковим-повідомленням рішенням №0007571502 від 31.07.2012.

Судова колегія звертає увагу на те, що згідно пункту 129.6 статі 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.2012 у справі № 2а-8825/12/0170/1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко