Рішення

від 21.01.2013 по справі 6/5014/3074/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.13 Справа № 6/5014/3074/2012

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮВЕРС", м. Стаханов Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Стахановська збагачувальна фабрика",

м. Стаханов Луганської області

про стягнення 8 944 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін :

від позивача - Нестеренко Ю.М., дов. б/н від 12.12.2012;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8 944 грн. 00 коп. за договірними зобов'язаннями про надання транспортних послуг.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання двічі не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчать відповідні відмітки на повідомленнях про вручення поштового відправлення, а також телеграма відповідача від 19.12.2012.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

При цьому наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідач мав реальну можливість надати до суду відповідні пояснення або заперечення на позовну заяву.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в період з січня по березень 2011 року ТОВ «ЛЮВЕРС» надавав ПАТ «Стахановська збагачувальна фабрика» послуги з надання автотранспорту шляхом обміну листів та підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг.

На думку позивача, між сторонами було укладено відповідні договори, на виконання умов яких позивач зобов'язався надати відповідачу певні послуги, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги в повному обсязі.

Так, позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 33 944, 00 грн., яку останній оплатив частково в сумі 25 000, 00 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 8 944, 00 грн.

З метою отримання оплати за надані послуги позивач направляв відповідачу листи від 15.08.2011, 19.10.2011, 12.09.2012, які відповідачем були отримані, але залишені без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідачем сума заборгованості за надані послуги в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать надані позивачем докази, в період: вересень 2009 року - березень 2010 року, відповідач неодноразово звертався до позивача з листами, за якими просив позивача виділити автокран для здійснення робіт з навантаження та вивантаження вантажів. При цьому відповідач в листах зазначав, що оплату гарантує.

Позивачем вказані листи приймалися до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Тобто, в даному випадку, сторони досягли згоди щодо договору про надання певних послуг.

Наданими позивачем до справи доказами, в тому числі актами приймання-здачі виконаних робіт, рахунками-фактурами, путьовими листами, листами позивача до відповідача підтверджено, що позивачем надавалися відповідачу відповідні послуги з роботи автокрану в період: вересень 2010 року - березень 2011 року, на загальну суму 33 944 грн. 00 коп.

Як свідчать виписки з банківського рахунку позивача, відповідач здійснював оплату послуг автотранспорту згідно виставлених рахунків на загальну суму 25 000 грн. 00 коп.

За розрахунком позивача, заборгованість за надані послуги становить 8 944 грн. 00 коп., яку відповідач в добровільному порядку не сплатив.

З метою отримання вказаної заборгованості позивач направляв відповідачу листи від 09.08.2011 № 24, від 19.10.2011 № 31/1, від 12.09.2012 № 35, які були отримані відповідачем, але залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач - як боржник, який в повному обсязі не виконав зобов'язання з оплати наданих послуг.

Приймаючи до уваги викладене, а також фактичні обставини справи слід зазначити, що позивачем належним чином були виконані відповідні зобов'язання, які відповідачем в повному обсязі не оплачені.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів оплати заборгованості не надав.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 8 944 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати з оплати судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Стахановська збагачувальна фабрика», м. Стаханов Луганської області, м. Ірміно, вул. Єнісейська, буд. 1, код 20328151, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Люверс», м. Стаханов Луганської області, вул. Тельмана, адмінбудинок ПКІВ «Горняк», код 23259367, заборгованість в сумі 8 944 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 24.01.2013

Суддя Т.А. Василенко