Рішення

від 14.01.2013 по справі 5011-41/15675-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/15675-2012 14.01.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кокшетуаський Молочний завод «Молоко Синегорья» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича сервісна фірма «Фіорд» Простягнення 35 946,58 доларів США Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Науменко С.Б. - дов. № 15/40-1 від 15.10.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кокшетауський Молочний Завод «Молоко Синегорья» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича сервісна фірма «Фіорд» про стягнення 35 946, 58 доларів США.

Ухвалою від 09.11.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2012 року частково надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 07.12.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні 07.12.2012 року подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів по справі № 5011-41/15675-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 14.01.2013 року.

11.01.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог у відповідності до якої позивач просив стягнути з відповідача 30 000,00 доларів США попередньої оплати, 3 000,00 доларів США неустойки, 1 008,49 грн. три відсотки річних та 2 387,67 доларів США процентів за користування чужими грошовими коштами.

Представник позивача в судовому засіданні 14.01.2013 року підтримав подану заяву про збільшення розміру позовних вимог та надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

14.01.2013 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом була розглянута та прийнята заява позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.01.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Кокшетуаський Молочний завод «Молоко Синегорья» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича сервісна фірма «Фіорд» (постачальником) укладено контракт № 14/04, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує обладнання, зазначене в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.2 контракту передбачено, що загальна вартість контракту становить 30 000, 00 доларів США, яка включає в себе вартість обладнання, вартість виготовлення тари і упаковки для перевезення обладнання, вартість митного оформлення на території України, технічну документацію, вартість доставки обладнання до пункту призначення, зазначеної в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.4. контракту покупець здійснює передоплату в розмірі 15 000,00 доларів США протягом 7 банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку.

Згідно з пунктом 2.5. контракту, платіж в розмірі 15 000,00 доларів США, покупець здійснює протягом 7 банківських днів з моменту повідомлення продавцем про готовність обладнання до відвантаження.

Відповідно до умов пункту 5.3 контракту, продавець зобов'язаний здійснити відвантаження товару протягом 30 днів з дати здійснення оплати згідно п. 2.4 цього договору.

Згідно з п. 5.8 договору строк поставки обладнання в місці поставки 50 календарних днів з дати отримання попередньої оплати згідно п. 2.4 цього контракту.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов контракту № 14/04 від 14.04.2011 року покупцем 21.04.2011 р. було здійснено перший авансовий платіж у розмірі 15 000,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням на перерахування грошей в іноземній валюті, та 20.05.2011 р. було здійснено другий авансовий платіж, що підтверджується платіжним дорученням на перерахування грошей в іноземній валюті. Загалом позивачем перераховано відповідачу 30 000,00 доларів США.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки обладнання у строки встановлені в договорі не виконав.

16.11.2011 року позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 498, в якому на підставі п. 11.2 контракту повідомив про його розірвання та вимагав повернення суми попередньої оплати та сплати неустойки. Проте відповідач вимоги претензії не виконав.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було поставлено продукцію та не повернено суму попередньої оплати, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 30 000,00 доларів США попередньої оплати, 3 000,00 доларів США неустойки, 1 008,49 грн. три відсотки річних та 2 387,67 доларів США процентів за користування чужими грошовими коштами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з п. 11.2 договору, у випадку невиконання продавцем зобов'язань з відвантаження обладнання у строк встановлений пунктом 5.3 цього контракту, більше ніж на 10 днів, покупець в праві вимагати розірвання контракту і повернення грошових коштів у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дати заявлення такої вимоги, включаючи штрафні санкції нараховані до дати такого повернення.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за поставку обладнання згідно контракту № 14/04 від 14.04.2011 р. перерахував на рахунок відповідача 30 000,00 доларів США. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки обладнання не виконав, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у розмірі 30 000,00 доларів США.

Позивач за прострочення строків поставки обладнання, керуючись пунктом 11.1 контракту № 14/04 від 14.04.2011 р. нарахував та просить стягнути з відповідача 3000,00 доларів США неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що у випадку прострочення постачання обладнання чи виконання робіт, продавець зобов'язується сплатити покупцю неустойку у розмірі 0,1 % від вартості контракту за кожен день прострочи, але не більше ніж 10 % від вартості цього договору.

Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (зазначена правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2010 р. № 14/80-09-2056).

У зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення поставки товару, господарський суд перевірив розрахунок договірної неустойки та прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 3 000,00 доларів США.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кокшетуаський Молочний завод «Молоко Синегорья» просить суд також стягнути з відповідача 1 008,49 доларів США три відсотки річних та 2 387,67 доларів США відсотків за користування безпідставно отриманими відповідачем грошовими коштами на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України та п. 67 Положення «Про поставки продукції виробничо-технічного призначення».

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 008,49 доларів США.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 2 387,67 доларів США відсотків за користування безпідставно отриманими відповідачем грошовими коштами на підставі п. 67 Положення «Про поставки продукції виробничо-технічного призначення» № 888 від 25.07.1988 р. відмовлено, з врахуванням того, що грошові кошти були перераховані позивачем і прийняті відповідачем на підставі договору і в зв'язку з цим не має підстав вважати, що грошові кошти були отримані відповідачем безпідставно (зазначена правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 08.06.2006 р. № 41/494-30/298).

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича сервісна фірма «Фіорд» (місцезнаходження : 03150, м. Київ, Печерський р-н, вул. Предславинська, 34-Б, код ЄДРПОУ 14354262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кокшетуаський Молочний завод «Молоко Синегорья» (місцезнаходження: 020000, Республіка Казахстан, Акмолинська область, м. Кокшетау, Східна промзона, проїзд 20, № 13/2/8, БІН 081140019675) 30 000 (тридцять тисяч) доларів США 00 центів (що еквівалентно 239 790,00 грн.) суми попередньої оплати, 3 000 (три тисячі) доларів США 00 центів (що еквівалентно 23 979,00 грн.) неустойки, 1 008 (одна тисяча вісім) доларів США 49 центів (що еквівалентно 8 060,86 грн.) три відсотки річних та 5 436 (п'ять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 60 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.01.2013 р.

Суддя Спичак О.М.