Постанова

від 17.01.2013 по справі 2а-12719/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12719/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2013 року м. Київ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтборд-юкрейн»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтборд-юкрейн»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфтборд-юкрейн»(далі -Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0002512240/10744 від 06.09.2012 року та №0002522240/10743 від 06.09.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, мотивував свої рішення тим, що первинні документи, надані Позивачем у підтвердження реальності здійсненої господарської операції та у підтвердження правомірності віднесення сум до валових витрат та податкового кредиту не можуть братися до уваги. Крім того, вказує на відсутність у Позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов»язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов»язань.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Позивач є юридичною особою, взятий на податковий облік Відповідачем 18.10.2004 року за №7379, зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.01.2008 року №100092391 (індивідуальний податковий номер 331480326511).

Відповідачем проведено документальну виїзну перевірку Позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ізумруд» (код ЄДРПОУ 32377965) за період діяльності з 01.06.2009 року по 20.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 22.08.2012 року №4110/2240/33148030.

За результатами перевірки Відповідачем виявлено порушення Позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Ізумруд» пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість за період з 01.06.2009 року по 20.06.2012 року у розмірі 75 417,00 грн ., яка підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 27), а саме по періодам: вересень 2010 року - 19 500,00 грн.; жовтень 2010 року 21 750,00 грн.; листопад 2010 року -34 167,00 грн; п.5.1, абз.4 пп. 5.3.9, п. 5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено заниження об'єкта оподаткування прибутку підприємств за період з 01.06.2009 року по 20.06.2012 року у розмірі 377 083,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.06.2009 року по 20.06.2012 року у розмірі 94 270,00 грн. , а саме: за ІІІ квартал 2010 року 24 375,00 грн., ІV квартал 2010 року 69 895,00 грн.

На підставі акту перевірки Відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення №0002512240/10743 від 06.09.2012 року про визначення Позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 94 270,00 грн. за основним платежем та 23 567,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0002512240/10744 від 06.09.2012 року про визначення Позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 75 417,00 грн. за основним платежем та 18 854,25 за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підтвердження законності включення до складу валових витрат та податкового кредиту сум Позивачем надано копію договору на обслуговування внутрішньої реклами в пасажирських ліфтах житлових будинків №01-09/10 від 01.09.2010р. укладеного між ТОВ «Ліфтборд-юкрейн»та ТОВ «Ізумруд», за умовами якого ТОВ «Ізумруд»(Виконавець) зобов'язується обслуговувати рекламоносії Позивача (Замовник), розташовані всередині кабін ліфтів, що знаходяться в житлових будинках міста Києва: усувати механічні пошкодження, проводити своєчасну заміну захисного пластика, видаляти з поверхні ліфтової кабіни і рекламоносія несанкціоновану рекламну інформацію, проводити вологе прибирання рекламоносія і пасажирського ліфта не рідше 3-ох раз в тиждень, своєчасно сповіщати про кількість непрацюючих ліфтів, не рідше одного разу в день, виключаючи вихідні і святкові дні.

Позивачем до складу валових витрат по операціям з ТОВ «Ізумруд»за період з 01.06.2009 року включені такі суми: 97 500,00 грн. в періоді за 3 квартал 2010 року та 279 583,33 грн. в періоді за 4 квартал 2010 року, що підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт та податкових накладних, підписаних від імені ТОВ «Ізумруд»ОСОБА_2

Відповідно до п.4.1 ст.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід -це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону встановлено, що не належать де складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»).

З огляду на те, що податкові накладні, складені ТОВ «Ізумруд», відповідають вимогам, встановленим ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», колегія суддів приходить до висновку про те, що вони є первинними документами та, відповідно, підтверджують правомірність віднесення Позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат вищевказаних сум.

За приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсними договорів, укладених між Позивачем та ТОВ «Ізумруд». Сторонами не пред»являлися одне до одного претензії щодо невиконання умов укладених договорів.

Крім того, ТОВ «Ізумруд»в період фінансово-господарських взаємовідносин з Позивачем мало повну цивільну правоздатність та дієздатність, знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ті фізичних осіб-підприємців, був зареєстрований платником податків та мав індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Отже, відсутні підстави стверджувати про недійсність або нікчемність укладених між Позивачем та ТОВ «Ізумруд» договорів.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, виписані ТОВ «Ізумруд» за договором на обслуговування внутрішньої реклами в пасажирських ліфтах житлових будинків №01-09/10 від 01.09.2010 року, які стали підставою для включення витрат до складу валових та формування Позивачем податкового кредиту, підписані директором ОСОБА_2

Згідно показів ОСОБА_2, який є директором ТОВ «Ізумруд», що містяться в протоколі допиту (а.с.55), ТОВ «Ізумруд»придбано ним без мети здійснення діяльності зазначених в статутних документах та за грошову винагороду. Фактично фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ «Ізумруд» він не здійснював, їх рахунками та майном не розпоряджався, бухгалтерську та податкову звітність не вів, рахувався лише номінальним директором ТОВ «Ізумруд», не здійснював поставки товарів, не надавав послуг іншим підприємствам.

Проте, колегія суддів вважає про те, що зазначені покази ОСОБА_2 не є належними та допустимими доказами у підтвердження нікчемності вчинених ТОВ «Ізумруд»правочинів із своїми контрагентами, оскільки згідно положень Кримінально-процесуального кодексу України показання обвинуваченого підлягають обов»язковій перевірці, а визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

Вирок суду у кримінальній справі чи постанова у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов»язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок чи постанову суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (ч.4 ст.72 КАС України).

Таким чином, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обгрутованість позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0002512240/10744 від 06.09.2012 року та №0002522240/10743 від 06.09.2012 року та їх задоволення.

Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід задовольнити, постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтборд-юкрейн»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтборд-юкрейн»задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0002512240/10744 від 06.09.2012 року та №0002522240/10743 від 06.09.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Постанова складена в повному обсязі 22 січня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.