Ухвала

від 22.01.2013 по справі 5016/898/2011(3/63)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"22" січня 2013 р. Справа № 5016/898/2011(3/63)

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»

04073, м. Київ, пр-т Московський, 9

Позивач (стягувач): Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»

04080, м. Київ, вул.. Новокостянтинівка, 18-В

Відповідач (боржник): Фізична особа підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Орган Державної виконавчої служби: Відділ Державної виконавчої служби

Южноукраїнського міського управління юстиції

55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ,

Бульвар Цвіточний, 4

про: заміну сторони у виконавчому провадженні.

Суддя О.Г. Смородінова

Представники в судове засідання на виклик не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

26.12.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» вдруге звернулось до господарського суду Миколаївської області з заявою № 1283-12/12 від 24.12.2012р. про заміну вибулого стягувача Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання наказу по справі № 5016/898/2011(3/63) від 13.06.2011 року виданого господарським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором № СМП/04006/92-002 від 19.04.2006 року в сумі 111 378,76 грн.

Заява ґрунтується на підставі п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, п.5 ст. 8 та ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» та мотивована тим, що відповідно до договору факторингу №11 від 02.02.2012р. Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах боржників.

ТОВ «Вердикт Фінанс» вимоги ухвали суду від 28.12.12 р. не виконало, витребувані судом документи не надало, в судове засідання свого представника з невідомих причин не направило, хоча про час та місце розгляду заяви було повідомлено належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 0407311667281.

Представники інших учасників процесу також в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду заяви були повідомленні належним чином, про що свідчить як відмітка канцелярії на зворотній стороні ухвали.

Ознайомившись з наданим заявником пакетом документів, дослідивши факти та проаналізувавши їх відповідно до діючого законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного:

26.05.2011 року господарський суд Миколаївської області прийняв рішення по справі № 5016/898/2011(3/63) яким задовольнив позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, стягнувши з останнього 72 941,79 грн. заборгованості по кредиту, 23 935,31 грн. заборгованості по простроченим відсоткам, 13 165,26 грн. пені по кредиту і процентам, 1100,40 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13.06.2011 р. господарським судом на виконання рішення було видано стягувачу відповідний наказ.

15.07.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5016/898/2011(3/63) виданого 13.06.2011 року.

Як вбачається з наданих заявником документальних доказів, 02.02.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - Банк або Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (далі - Фактор) було укладено договір факторингу № 11 згідно з умовами якого клієнт відступає Факторові свої Права Вимоги Заборгованості по кредитних договорах від Боржників, зазначених у Реєстрі Заборгованості Боржників, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації, а Фактор набуває Права Вимоги такої заборгованості від Боржників та передає Клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить Ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором.

Відповідно до п.2.3 договору перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості Боржників відбувається в момент отримання по Акту прийому-передачі Реєстру Заборгованості Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Складений, підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Заборгованості, за формою, встановленою в додатку №2 до цього договору, підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості. Реєстр Заборгованості Боржників надається Фактору в двох оригіналах, а також в електронному вигляді, за формою, встановленою Додатком №5 до цього Договору, про що Сторони підписують Акт прийому-передачі, що є Додатком № 6 цього Договору.

Також, як вбачається з п.2.5 договору, банк зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів, наступних за розрахунковою датою та датою укладення правочину щодо відступлення права вимоги за договорами забезпечення, надіслати письмові повідомлення боржникам про відступлення банком Фактору прав вимоги заборгованості та відповідно права вимоги за договорами забезпечення, підготовлені за формою, встановленою в Додатку №3 до цього договору. Банк зобов'язується самостійно (без участі Фактора) забезпечити надіслання (рекомендованим листом) або вручення Боржникам, від імені Банку письмових повідомлень про відступлення Фактору Прав вимоги Заборгованостей та Права Вимоги за договорами забезпечення. Письмові повідомлення про відступлення Банком Фактору Права Вимоги Заборгованості та Права Вимоги за Договорами забезпечення можуть бути вручені Банком Боржнику особисто під розпис. Копії письмових повідомлень і документи, що підтверджують їх відправлення Боржникам, Банк передає Фактору не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів, наступних за Розрахунковою Датою та датою укладення правочину щодо відступлення Права Вимоги за Договорами забезпечення. Фактор компенсує Клієнту 50% (п'ятдесят відсотків) витрат, понесених на поштові відправлення письмових повідомлень Боржникам, що підлягають направленню згідно цього пункту цього Договору, на підставі рахунку, виставленого Клієнтом протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту відправлення повідомлень Боржникам. До рахунку в обов'язковому порядку додаються копії фіскальних чеків, що підтверджують понесені Клієнтом витрати. Разом з рахунком Клієнт передає Фактору підписані екземпляри Акту приймання-передачі наданих послуг, який підписується та повертається Фактором Клієнту протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його одержання. Оплата рахунку здійснюється протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту його отримання Фактором на рахунок, який вкаже Клієнт.

За приписами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до чинного законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За правилами ч.1 ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно приписів ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним грошових зобов'язань, повинен підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Заявником всупереч вищенаведеним нормам не надано суду належних доказів передачі йому прав вимоги заборгованості від стягувача до боржника за договором факторингу (відсутня вся первинна бухгалтерська документація), а саме: всі додатки до договору факторингу № 11 від 02.02.2012 року; акт прийому-передачі Реєстру заборгованості боржників (за формою додатку № 2) (п. 2.3 договору); Реєстр заборгованості боржників (п. 2.1 договору факторингу № 11 від 02.02.12 р.); докази реалізації п. 2.4 договору факторингу № 11 від 02.02.2012 року; письмове повідомлення про відступлення прав вимоги та докази його направлення боржнику ( п. 2.5 договору факторингу № 11 від 02.02.12 р.).

Витяг з договору факторингу № 11, який надано заявником, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки не відповідає вимогам належного та допустимого доказу.

Лише посилання заявника на договір факторингу № 11 не є доказом заміни кредитора в зобов'язанні у розумінні правил ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, керуючись ст.ст. 25, 32, 33, 34, 36, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» за вих. № 1283-12/12 від 24.12.2012 року про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 5016/898/2011 (3/63) відмовити.

Суддя О.Г. Смородінова