Рішення

від 03.12.2012 по справі 5023/3372/12 (н.р. 5023/8861/11)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2012 р.Справа № 5023/3372/12 (н.р. 5023/8861/11)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-Інвест" (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр" (м. Харків) , 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 (м. Київ) про визнання недійсним договору, за участю представників:

позивача - Козлової Н.Б. (довіреність від 15.10.12 р.),

відповідача (ТОВ "Прес-Центр") - Куштим О.М. (довіреність №02-12 від 02.10.12 р.),

відповідача (ФОП ОСОБА_4) - не з'явився,

3-ї особи - ОСОБА_1 (особисто),

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:

1) визнати недійсним договір №005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.09 р., укладений між ТОВ "Прес-Центр" та ФОП ОСОБА_1, на підставі якого 11.10.10 р. здійснено публікацію в офіційному бюлетені №19 відповідно до рішення №10066 від 11.10.11 р.;

2) визнати недійсним договір про передачу виключних майнових прав на торговельну марку для товарів і послуг від 01.03.11 р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, на підставі якого 26.09.11 р. здійснено публікацію в офіційному бюлетені №18 відповідно до рішення №11661 від 26.09.11 р.;

3) визнати за ТОВ "ІТ-Інвест" право інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг " triolan" щодо усіх товарів і послуг за класами МКТП, зазначених у свідоцтві НОМЕР_1, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 26.01.09 р.;

4) зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати в офіційному бюлетені та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про:

- визнання договору №005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.09 р. недійсним;

- визнання договору про передачу виключних майнових прав на Торговельну марку для товарів і послуг від 01.03.11 р. недійсним;

- спростування інформації про передачу права власності на знак для товарів та послуг "triolan" ОСОБА_1 на підставі договору від 01.03.11 р.;

- передачу ТОВ "ІТ-Інвест" права власності на знак для товарів та послуг "triolan" щодо усіх товарів і послуг за класами МКТП, зазначених у свідоцтві НОМЕР_1, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 26.01.09 р.

5) зобов'язати ТОВ "Прес-Центр" передати ТОВ "ІТ-Інвест" для подання до Державної служби інтелектуальної власності оригінал свідоцтва НОМЕР_1, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 26.01.09 р., на знак для товарів і послуг "triolan";

6) заборонити ТОВ "Прес-Центр", ОСОБА_4 та ОСОБА_1 використовувати знак для товарів і послуг "triolan" з графічним зображенням;

7) стягнути з Державної служби інтелектуальної власності судові витрати.

Відповідач (ТОВ "Прес-Центр"), в відзиві на позовну заяву, заперечує проти позову та просить суд у позові відмовити повністю (т.1 а.с.73-77).

Відповідач (ФОП ОСОБА_4.), в відзиві на позовну заяву, заперечує проти позову та просить суд у позові відмовити повністю (т.1 а.с.85-87).

Відповідач ОСОБА_1 в відзиві на позовну заяву, заперечує проти позову та просить суд у позові відмовити повністю (т.1 а.с.94-99).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.12 р. апеляційну скаргу ТОВ "ІТ-Інвест" на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.12.11 р. у справі №5023/8861/11 задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 01.12.11 р. у справі №5023/8861/11 скасовано, справу №5023/8861/11 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Відповідно до витягу від 25.07.12 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №5023/3372/12 (н.р.5023/8861/11) призначено для розгляду судді Ольшанченко В.І.

07.08.12 р. позивач надав заяву про часткову відмову від позову, яка прийнята судом ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.12 р. та припинено провадження у справі в цій частині.

За рештою позовних вимог позивач просить суд визнати недійсним договір №005-мл про відчуження виключного права на товарний знак від 10.08.09 р., укладений між ТОВ „Прес-Центр" та ФОП ОСОБА_1, на підставі якого 11.10.10 р. здійснено публікацію в офіційному бюлетені №19 відповідно до рішення №10066 від 11.10.11 р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірний договір укладено неуповноваженою на момент укладання договору особою - ОСОБА_6, посилаючись при цьому частини 1, 2 ст. 203 та частини 1, 3 ст. 215 ЦК України, та на договір №1/05-10 від 05.10.10 р., укладений між ТОВ „ІТ-інвест" та ТОВ „Прес-центр" про передачу права власності на знак для товарів та послуг „triolan".

Відповідач (ТОВ "Прес-Центр") у новому відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги позивача.

Третя особа у відзиві на позовну заяву заперечує проти позову та просить суд у позові відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач (ФОП ОСОБА_4.) у відзиві на позовну заяву заперечує проти позову та просить суд у позові відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача (ФОП ОСОБА_4.) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач (ФОП ОСОБА_4.) був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач (ТОВ "Прес-Центр") надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, вказаних у додатку до нього.

Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Третя особа надала клопотання про долучення до матеріалів справи документів, вказаних у додатку до нього.

Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва НОМЕР_1 станом на 14.10.11 р., наданого Державною службою інтелектуальної власності України за №13568 від 14.10.11 р., торговельна марка „triolan" 26.01.09 р. була зареєстрована за ТОВ „Прес-центр" (свідоцтво НОМЕР_1) у червоному та сірому кольорах у 38 класі МКТП.

02.07.09 р. на загальних зборах учасників ТОВ „Прес-центр" було прийнято рішення (протокол №02/07-2009 від 02.07.09 р.) про передачу виключних майнових прав на торговельну марку „triolan", опис якої наведено у свідоцтві на знак для товарів та послуг НОМЕР_1 від 26.01.09 р., третій особі - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, а також зобов'язано директора ОСОБА_6 належним чином оформити передачу виключних майнових прав на торговельну марку „triolan", опис якої наведено у свідоцтві на знак для товарів та послуг НОМЕР_1 від 26.01.09 р., третій особі - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, шляхом укладання попереднього договору та основного договору, строком не пізніше 10 липня 2009 року, за суму не менше п'ятиста гривень на умовах конфіденційності з умовою оплати на першу вимогу уповноваженої особи товариства.

06.07.09 р. між ТОВ „Прес-центр" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено попередній договір про відчуження виключного права на товарний знак „triolan" за ціною 650,00 грн. у строк не пізніше 10.07.09 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.08.11 р. по справі № 12/211 за позовом ТОВ „Прес-центр" до ФОП ОСОБА_4 про визнання договору недійсним прийнято відмову позивача від позову та припинено провадження у справі. Також цією ухвалою встановлено судом, що 10.07.09 р. між ТОВ „Прес-центр" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено основний договір №005-мл про відчуження виключного права на товарний знак „triolan" (надалі - спірний договір) за ціною 650,00 грн., проте внаслідок технічної помилки зазначено 10 серпня 2009 р.

Крім того, ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 08.11.12 р. по справі №2037/1461/12 за позовом ТОВ „Прес-ценрт" до ОСОБА_1, третя особа - Державна служба інтелектуальної власності України про визнання права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг залишено без змін рішення Дергачівського районного суду міста Харкова від 08.10.12 р. та встановлено, що договір №005-мл був підписаний не 10.08.09 р., а 10.07.09 р., про що на договорі зроблено виправлення. До того ж, посилання позивача на нікчемність правочину в зв'язку з підписанням його неналежною особою ОСОБА_6, яка була директором ТОВ тільки у період з 01.07.09 р. по 31.07.09 р. спростовуються наданими доказами, оскільки ОСОБА_6 на час підписання договору 10.07.09 р. була директором товариства і мала право на укладання договорів від імені ТОВ.

18.07.11 р. ФОП ОСОБА_4 перерахував ТОВ „Прес-центр" оплату за відчуження виключних прав на товарний знак згідно договору №005-мл, п.3.1 попереднього договору від 06.07.09 р. в сумі 650,00 грн., що підтверджується копією квитанції №ПН3827 від 18.07.11 р., випискою з особового рахунку ТОВ „Прес-центр" та ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.11 р. по справі №12/211.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

17.09.10 р. Державний департамент інтелектуальної власності прийняв рішення про публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність" та внесення Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знак для послуг класу 38, свідоцтво України НОМЕР_1, реєстраційний номер 10066, дата публікації та реєстрації 11.10.10 р.

Згідно виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва НОМЕР_1 станом на 14.10.11 р., наданого Державною службою інтелектуальної власності України за №13568 від 14.10.11 р., на підставі рішення Державного департаменту інтелектуальної власності №10066 від 11.10.10 р. зареєстрована передача права власності на торговельну марку „triolan" за ОСОБА_4

05.10.10 р. ТОВ „ІТ-інвест" та ТОВ „Прес-центр", в особі нового директора ОСОБА_3, був підписаний договір №1/05-10 про передачу права власності на знак для товарів та послуг „triolan".

01.03.11 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір про передання виключних майнових прав на торговельну марку для товарів і послуг.

Згідно виписок з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, наданих Державною службою інтелектуальної власності України за №13568 від 14.10.11 р. і за №2/465/11 від 10.10.11 р., на підставі рішення Державного департаменту інтелектуальної власності №11661 від 26.09.11 р. зареєстрована передача права власності на торговельну марку „triolan" (НОМЕР_1 від 26.01.09 р.) за ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також ч. 1 ст. 207 ГК України встановлює, що судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності). Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Згідно ст. 1113 ЦК України за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як свідчать матеріали справи, умови, викладені у спірному договорі, щодо предмету, ціни та строку його дії (умови, що є обов'язковими згідно ст. 180 ГК України) не суперечать ані чинному законодавству, ані моральним засадам суспільства та відповідають вимогам ст.ст. 638, 1113, 1114 ЦК України, ст. 180 ГК України.

Спірний договір укладений у простій письмовій формі, що відповідає вимогам ст. 1107 ЦК України, які ставляться до форми даного виду договорів.

За приписом ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Отже, спірний договір відповідає вимогам діючого законодавства України.

Згідно частин 1 та 3 статті 237 ЦК Україні представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.5.4 нової редакції Статуту ТОВ „Прес-центр", зареєстрованого 28.12.09 р., директор має право без доручення здійснювати дії від імені товариства, укладати правочини на суму, що не перевищує 30000,00 грн. з однією особою, вчиняти юридичні дії від імені товариства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки товариства в установах банків.

Таким чином, ОСОБА_6, будучи на посаді директора ТОВ „Прес-центр" уклала спірний договір з ФОП ОСОБА_4 в межах повноважень, наданих їй Статутом.

Згідно ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Навіть якщо допустити, що ОСОБА_6 перевищила свої повноваження, уклавши від імені ТОВ „Прес-центр" з ФОП ОСОБА_4 спірний договір, то в подальшому відбулося схвалення ТОВ „Прес-центр" спірного договору, яке виразилося в його виконанні сторонами та прийнятті товариством від ФОП ОСОБА_4 оплати за спірним договором, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку ТОВ „Прес-центр". Доказів повернення ФОП ОСОБА_4 сплаченої за спірним договором суми, як помилково отриманої або з будь-яких інших підстав, ТОВ „Прес-центр" не надало суду.

Підписання спірного договору саме 10.07.09 р., а не 10.08.09 р. уповноваженою на то особою - директором ОСОБА_6 підтверджується нотаріально посвідченими поясненнями самої ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4, а також встановлено апеляційним судом Харківської області в ухвалі від 08.11.12 р. по справі №2037/1461/12 і відповідно до положень ст. 35 ГПК України не потребує повторного доказування.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що технічна описка у даті укладання договору, яка до того ж в наступному була виправлена сторонами договору, не може бути підставою для визнання його недійсним.

Посилання третьої особи у відзиві на позов на повідомлення ТОВ „Прес-центр" адресоване позивачу від 16.12.11 р. про розірвання договору в порядку односторонньої відмови від договору №1/05-10 від 05.10.10 р., суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, діючим законодавством не передбачено права на односторонню відмову від договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; по-друге, виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК).

Посилання позивача на договір №1/05-10 від 05.10.10 р., укладений між ТОВ „ІТ-інвест" та ТОВ „Прес-центр" про передачу права власності на знак для товарів та послуг „triolan", як на підставу виникнення у нього права власності на товарний знак „triolan" в обґрунтування свого порушеного права власності на вказану ТМ, суд вважає безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки: по-перше, ТОВ „Прес-центр" не мав права укладати цей договір та передавати виключні майнові права на ТМ „triolan", оскільки на час підписання сторонами цього договору ТОВ „Прес-центр" їх не мав, тому, що вже передав їх ФОП ОСОБА_4 по договору №005-мл від 10.07.09 р. (п. 2.1 виключне право на ТЗ переходить від правовласника до правонабувача в день укладання договору); по-друге, згідно п. 1.3 договору №1/05-10 від 05.10.10 р. право інтелектуальної власності на ТЗ переходить від власника до правонаступника в день підписання сторонами цього договору. Факт передачі права власності на ТЗ від власника правонаступнику підтверджується цим договором та оформлення додаткових документів не потребує, але, як убачається з наданих ТОВ „Прес-центр" фінансових звітів за 2009 р., 2010 р. та на 01.10.2012 р., а також бухгалтерської довідки про розшифровку строки 031, виключні майнові права на ТМ ТОВ „Прес-центр" не передавав і продовжує обліковувати домен та ТЗ „triolan" у себе в основних засобах. Вказане свідчить про те, що позивач не набував і не міг набути виключних прав на ТМ „triolan"; по-третє, позивач не здійснював оплати за придбання ТМ.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивачем не доведено наявність обставин, зазначених в ст.ст. 203, 215 ЦК України, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 203, 215, 216, 237, 239, 241, 638, 1107, 1113, 1114 ЦК України, ст.ст. 180, 207 ГК України, ст.ст. 33-35, 43, 47, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 07.12.2012 р.

Суддя Ольшанченко В.І.