Рішення

від 09.01.2013 по справі 19/5025/1266/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2013 р.Справа № 19/5025/1266/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Розізнана І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укржелдорремсервіс" м.Запоріжжя

до Колективного підприємства Славутський піщаний кар'єр с. Стригани Славутського району Хмельницької області

про стягнення 37858,74 грн.

Представники сторін:

від позивача: Никитенко А.А. (довіреність №2/11 від 26.11.2012р.)

Перепічка Д.Г. (довіреність №1/11 від 26.11.2012р.)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судових засіданнях 28.11.2012р., 11.12.2012р. та 24.12.2012р. оголошувались перерви.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Укржелдорремсервіс" м. Запоріжжя звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача - Колективного підприємства „Славутський піщаний кар"єр" 37858,74 грн., з яких: 31629,48 - основний борг, 4938,09 - пеня, 974,88 грн. - 3% річних та 316,29 - інфляційні збитки від простроченої суми основного боргу.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що між ним та Колективним підприємством "Славутський піщаний кар'єр" укладено договір № 24/08 від 22 серпня 2011 року.

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач (підрядник за договором) взяв на себе зобов'язання провести роботи згідно додатків (специфікацій) до договору, а відповідач (замовник за договором) зобов'язався у повному обсязі, своєчасно забезпечити виконання умов по відправці техніки на ремонт, а також сплатити вартість робіт визначену договором.

Згідно додатку №1 від 22 серпня 2011 року до договору, а саме калькуляції вартості капітального ремонту дизеля 1Д12В400, вартість робіт становить 61629,48 грн.

В п. 1.2 договору сторони погодили, що додатки (специфікації) є невід'ємними частинами договору з моменту їх підписання сторонами.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 від 13 вересня 2011 року до договору сторони визначили, що остаточна вартість робіт складає 81629,48 грн.

Зазначені у п.1 договору зобов'язання позивач виконав, на підставі чого був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №8 від 17 жовтня 2011 року, підписаний двома сторонами, скріплений їх печатками та відображає вартість проведених робіт в сумі узгодженій договором.

Згідно додатку №1 від 22 серпня 2011 року до договору оплата повинна бути здійснена відповідачем у розмірі 50 % вартості робіт у вигляді передоплати та останніх 50 % на протязі десяти днів після підписання акта виконаних робіт.

Згідно п. 2.4 договору оплата робіт здійснюється замовником банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно умов, обумовлених в кожному додатку ( специфікації) до договору, на підставі виставленого замовнику рахунку.

Відповідачем грошові зобов'язання виконані частково на суму 50000,00 грн.

Порушивши умови п. 2.4, п. п. 5.2.2, додатку №1 від 22 серпня 2011 року до договору та додаткової угоди №1 від 13 вересня 2011 року до договору, відповідач не в повному обсязі сплатив зазначену вартість робіт.

П. 6.2 договору передбачено, що у разі прострочення платежу відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення від суми невиконаного зобов'язання.

Позивачем були вжиті заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачеві претензії №1 від 27.12.2011р. та претензії №2 від 09.07.2012р. Відповідей на претензії не отримано.

Так, 23.11.2011 р. відповідач надіслав позивачу претензію №35, в якій повідомив позивача про те, що після 84 м/годин роботи відремонтований ним тепловоз ТГМ-23 "Д" №249 вийшов з ладу та просив позивача терміново прислати представника. Позивач не відреагував на дану претензію. Виходячи з наведених вище фактичних обставин, відповідач стверджує, що згідно п. 1 ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Отже, в розумінні норми ст. 859 ЦК України, якщо договором передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. У відповідності з п. 1 ст. 860 ЦК Укрнаїни перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником. Фактично за договором №24/08 позивач надав відповідачу гарантійний талон №36 від 17.10.2011 року згідно з яким позивач гарантував відповідачу надійну роботу відремонтованого обладнання протягом шести місяців. З моменту передачі виконаних робіт згідно Акту №8 від 17.10.2011 року до пред'явлення претензії №35 від 23.11.2011 року пройшов один місяць і шість днів, отже є очевидним, що позивач в порушення норми п. 1 ст. 857 ЦК України не виконав роботи таким чином, щоб вони відповідали умовам даного договору; в порушення норми п. 1 ст. 859 ЦК України результат роботи позивача не відповідав вимогам протягом всього гарантійного строку. В порядку ст. 688 ЦК відповідач повідомив позивача в розумний строк, оскільки час протягом одного місяця був необхідним відповідачу для того, щоб з'ясувати причину поломки локомотиву, чи виникла вона в обладнанні, що ремонтувалося позивачем за договором №24/08 і зазначене підтвердилося. В той же час, тепловоз ТГМ-23 "Д" №249 є необхідним ланцюгом в технології виробництва товару (пісок) за рахунок якого відповідач здійснює свою діяльність, тому вихід з ладу тепловоза позбавляє позивача доходу в розмірі 700400 гривень ( довідка №25 від 21.11.2012 року). Відповідач змушений придбати новий тепловоз, який має вартість 400000 гривень.

24.12.12 року на адресу суду відповідач направив додатковий відзив на позов, в обґрунтування якого зазначає, що відповідно до 5.1."Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу", затвердженого наказом Міністерства транспорту України від

22.04.2002 року № 261 виконавець гарантує відповідність відремонтованого рухомого складу, вузлів та агрегатів вимогам технічної документації на ремонт та модернізацію, та їх працездатність на протязі гарантійного терміну.

09.01.2013 року позивач надав суду заперечення на додатковий відзив на позов у якому зазначає, що Положення про порядок подачі в ремонт і видачі з ремонту рухомого складу, затв. наказом Міністерства транспорту України 22.04.2002 року №261 не зареєстроване Міністерством юстиції України, як передбачено Указом Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", тому не може зачіпати спірні відносини між позивачем і відповідачем.

08.01.2013 року на адресу суду від відповідача надійшла заява в порядку ст.22 ГПК України в якій зазначається, що позивачем безпідставно включено до позовних вимог 20 000,00грн. доплати по ремонту відповідно до Додаткової угоди № 1 від 13.09.2011р., які не ґрунтуються (не підтверджені) узгодженою між сторонами калькуляцією (специфікацією), як цього вимагає п.8.2 договору № 24/08 та пп.1.1. Додаткової угоди № 1.

Представник позивача в судовому засіданні 09.01.2013 року подав заяву в якій вказав, що позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат нараховані за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року.

Представники позивача в судовому засіданні надали усні пояснення по справі, наполягають на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в попередніх судових засіданнях надав усні пояснення по справі, проти позову заперечує.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укржелдорремсервіс" - зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесене до ЄДРПОУ, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 459732 від 26.11.2012 року, код 35105601.

Колективне підприємство „Славутський піщаний кар'єр" - зареєстроване, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа з присвоєним кодом ЄДРПОУ 01527494.

22.08.2011 року між ТОВ „Укржелдорремсервіс" та КП „Славутський піщаний кар'єр" укладено договір, згідно з п.1.1 якого, підрядник зобов'язується провести роботи у відповідності з додатками (специфікаціями) до договору, а замовник зобов'язується в повній мірі і своєчасно забезпечити виконання умов договору по відправці техніки на ремонт, а також оплатити суму робіт у відповідності до договору.

В п. 1.2 договору сторони погодили, що додатки (специфікації) є невід'ємними частинами договору з моменту їх підписання сторонами.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 від 13 вересня 2011 року до договору сторони визначили, що остаточна вартість робіт складає 81629,48 грн.

Зазначені у п.1 договору зобов'язання позивач виконав. На підставі чого був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №8 від 17 жовтня 2011 року, підписаний двома сторонами, скріплений їх печатками та відображає вартість проведених робіт в сумі узгодженій договором.

Згідно додатку №1 від 22 серпня 2011 року до договору оплата повинна бути здійснена відповідачем у розмірі 50 % вартості робіт у вигляді передоплати та останніх 50 % на протязі десяти днів після підписання акта виконаних робіт.

Згідно п. 2.4 договору оплата робіт здійснюється замовником банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно умов, обумовлених в кожному додатку ( специфікації) до договору, на підставі виставленого замовнику рахунку.

Позивачем надано суду для долучення до матеріалів справи рахунок № 212 від 23.08.2011 р. на підставі якого проведена оплата відповідачем робіт у сумі 30000 грн. ( виписка з рахунку банку від 23.08.2011 р.) та рахунок №227 від 13.08.2011 р. на підставі якого проведена оплата відповідачем робіт в сумі 20000 грн. ( виписка з рахунку банку від 15.09.2011 р.)

Таким чином відповідачем грошові зобов'язання виконані частково на суму 50000,00 грн.

Порушивши умови п. 2.4, п. п. 5.2.2, додатку №1 від 22 серпня 2011 року до договору та додаткової угоди №1 від 13 вересня 2011 року до договору, відповідач не в повному обсязі сплатив зазначену вартість робіт.

П. 6.2 договору передбачено, що у разі прострочення платежу відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення від суми невиконаного зобов'язання.

Позивачем були вжиті заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачеві претензії №1 від 27.12.2011р. та претензії №2 від 09.07.2012р. Відповідей на претензії не отримано.

Відповідно до п. 4.1 договору гарантія на відремонтовані вузли і агрегати вказується в додатках (специфікації), являються невід'ємною частиною договору.

Згідно п.5.1.1 договору обов'язком підрядника являється виконання вказаних робіт в повному обсязі і в строки, передбачені в додатках (специфікації). Пунктом 5.1.2 договору підрядник зобов'язується надати строк гарантії на виконані роботи, згідно додатку (специфікаціям), що являється невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 8.1 договір вступає в силу з дати підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011 р., а в частині виконання зобов'язань по договору - до повного їх виконання сторонами.

17.10.2011 року позивачем виписаний відповідачу гарантійний талон № 36 згідно якого позивач гарантує надійну роботу відремонтованого обладнання протягом 6 місяців з моменту вводу в експлуатацію.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір підряду, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

За ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Факт виконання позивачем встановлених у договорі робіт та їх вартість в сумі 81629,48 грн. підтверджується актом здачі-приймання робіт №8 від 17.10.2011р. Матеріалами справи підтверджується також наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 31629,48 грн.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про неналежне виконання робіт по ремонту дизеля, оскільки факт передачі справного дизеля без жодних претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт від відповідача підтверджується актом здачі-приймання робіт №8 від 17.10.2011р.

Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Частиною 4 ст. 853 ЦК України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували неналежне виконання робіт позивачем по ремонту дизеля, а також не доведено суду наявність причинного зв'язку між неякісним ремонтом дизеля та його поломкою.

Згідно ст. 858 ЦК України відповідачу надано право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника (у разі, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру):

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Так, пунктом 6.2 договору, укладеного між сторонами, передбачено, що у випадку прострочки строків платежу або ремонту, винна сторона сплачує потерпілій пеню в розмірі 0,2% але не більше двійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який начисляється пеня, за кожний день прострочки від суми невиконаного зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд вважає, що наданий позивачем розрахунок пені здійснений неналежним чином, тому зробивши власний розрахунок, сума пені, що підлягає задоволенню становить 2451,08 грн. (за період з 27.10.2011 р. по 28.04.2012 р. на суму 31629,48 грн.)

Крім того, судом враховується, що згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як видно із даної норми індекс інфляції та 3% річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини, а 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків у розмірі 316,29 грн. здійснений належним чином (за період з жовтня 2011 р. по березень 2012 р. на суму 31629,48 грн.), а тому судом підлягає задоволенню.

Суд вважає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних здійснений неналежним чином, тому, зробивши власний розрахунок, вирішив, що нараховані 3% річних (за період з 28.10.2011 р. по 05.11.2012 р. на суму 31629,48 грн.) підлягають задоволенню у розмірі 972,68 грн.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача 31629,48 грн. основної заборгованості, 2451,08 грн. пені, 316,29 грн. втрат від інфляції та 972,68 грн. 3% річних.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне, відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотка ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2012 року становить 1073,00 грн.

Враховуючи викладене, в даному випадку позивач мав сплатити суму судового збору в розмірі 1609,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати). Як вбачається з платіжного доручення № 487 від 05.11.2012р. позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1677,00 грн., тобто більшому ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В пункті 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" передбачено, що згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Укржелдорремсервіс" (м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Стартова, буд. 1Є, код 35105601) з Державного бюджету України 67,50 грн. (шістдесят сім гривень 50 коп.) - зайво сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укржелдорремсервіс" м. Запоріжжя до Колективного підприємства Славутський піщаний кар'єр с. Стригани Славутського району Хмельницької області про стягнення 37858,74 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства Славутський піщаний кар'єр (с. Стригани Славутського району Хмельницької області, код 01527494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укржелдорремсервіс" (м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Стартова, буд. 1Є, код 35105601) 31629,48 грн. (тридцять одна тисяча шістсот двадцять дев'ять гривень 48 коп.) основної заборгованості, 2451,08 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят одна гривня 08 коп.) пені, 316,29 грн. (триста шістнадцять гривень 29 коп.) втрат від інфляції, 972,68 грн. (дев'ятсот сімдесят дві гривні 68 коп.) 3% річних та 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укржелдорремсервіс" (м.Запоріжжя, Шевченківський район, вул. Стартова, буд. 1Є, код 35105601) з Державного бюджету України 67,50 грн. (шістдесят сім гривень 50 коп.) - зайво сплаченого судового збору.

Повний текст рішення складено 14.01.2013 р.

Суддя І.В. Розізнана

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (ТОВ "Укржелдорремсервіс" 69013, м. Запоріжжя, Шевченківський р-н., вул.Стартова, 1є.),

3 - відповідачу (Колективне підприємство "Славутський піщаний кар'єр" Хмельницька обл. Славутський р-н., с. Стригани) рек.