Постанова

від 22.01.2013 по справі 5011-53/13382-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа№ 5011-53/13382-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Коваленко В.С.

за участю представників: позивача - Ялі О.Ю.;

відповідача - Зелена Н.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солід»

на рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2012 р.

у справі № 5011-53/13382-2012 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Естріхбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солід»

про стягнення 161327,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Естріхбуд» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солід» (далі - відповідач) про стягнення 161327,76 грн. заборгованості, з яких 157976,47 грн. основної заборгованості та 3351,29 грн. пені за договором підряду № С-221009/П-1 від 22.10.2009 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-53/13382-2012.

26.11.2012 р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 164300,40 грн., з яких 157976,47 грн. основної заборгованості та 6323,93 грн. пені.

Також позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд вважати правильною сумою основного боргу 157218,01 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.11.2012 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Естріхбуд» задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість в розмірі 157218,01 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 26.11.2012 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що оскільки гарантійні зобов'язання позивачем відповідачу не надавалися, у відповідача не виник обов'язок здійснювати залишковий платіж у розмірі 157218,01 грн., а отже відповідач не порушував законні права позивача.

Крім того, відповідач вказує на позбавлення права останнього брати участь у розгляді справи в суді першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 р. порушено апеляційне провадження у справі № 5011-53/13382-2012.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2012 р. залишити без змін.

В засіданні суду 22.01.2013 р. представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження в даній справі у зв'язку із порушенням провадження в іншій справі за позовом ТОВ «Будівельна компанія «Солід» до ТОВ «Естріхбуд» про визнання недійсним договору підряду № С-221009/П-1 від 22.10.2009 р. та акту приймання виконаних робіт № 1 від 31.03.2010 р.

В задоволенні зазначеного клопотання колегією суддів відмовлено, оскільки подання позову в іншій справі не перешкоджає розгляду даного позову, який можливо розглянути самостійно. У випадку визнання недійсним договору підряду № С-221009/П-1 від 22.10.2009 р. та акту приймання виконаних робіт № 1 від 31.03.2010 р. відповідач не позбавлений можливості переглянути рішення по цій справі за нововиявленими обставинами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

22.10.2009 р. між сторонами був укладений договір підряду № С-221009/П-1 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання виконати роботи з улаштування підлог на об'єкті: «Будівля Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в аеропорту Бориспіль» відповідно до вимог ДБН для таких робіт (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що договірна ціна за договором є твердою, визначається згідно ДБН і складає 699407,88 грн. Договірна ціна включає вартість матеріалів, обладнання, усі інші витрати підрядника, пов'язані з виконанням робіт за цим договором. Специфікація матеріалів наведена у додатку № 2 до договору та є його невід'ємною частиною.

Загальний строк виконання робіт встановлено до 20.12.2009 р. Строки виконання окремих етапів робіт вказані у Графіку виконання робіт, який наведений у додатку № 3 до договору та є його невід'ємною частиною (п. 3.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 до договору підряду № С-221009/П-1 від 22.10.2009 р. сторони погодили внести зміни до п. 3.1 Договору стосовно строку виконання робіт та визначили його у новій редакції - до 31 березня 2010 року.

Відповідно до п. 7.1 Договору здача - приймання виконаних робіт оформлюється щомісячними довідками КБ-3 та Актами приймання - передачі виконаних підрядних робіт. Дані документи у 2-х примірниках складає підрядник та надає їх замовнику до 23-го числа кожного місяця.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором будівельного підряду (ст. 875 ЦК України), за умовами якого підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи на загальну суму 699407,88 грн., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2010 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2010 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками останніх.

Пунктами 6.3, 6.4 Договору передбачено, що виконані роботи (з урахуванням сплачених авансів) замовник оплачує підряднику на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт. Строк оплати становить наступні 20 робочих днів з дня підписання Акту.

Відповідно до п. 6.5 Договору виконані підрядником роботи оплачуються замовником за вирахуванням компенсації, належної до сплати замовнику у розмірі 3% від загальної вартості робіт (без урахування вартості матеріалів) (з урахуванням ПДВ 20%). Дана сума залишається замовнику в якості оплати за надані послуги, пов'язані з виконанням умов даного договору.

Листом № 37 від 29.02.2012 р. відповідач інформував позивача щодо графіку оплати заборгованості, рівними частинами протягом березня - червня 2012 року.

Проте, всупереч умов Договору, відповідач за виконані в березні 2010 року підрядні роботи вчасно та повністю не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 157218,01 грн. (з урахуванням 3% компенсації генпідряднику, що становить 12189,87 грн. та часткової оплати 530000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку позивача).

Враховуючи те, що відповідачем всупереч умов договору підряду № С-221009/П-1 від 22.10.2009 р. не було перераховано позивачу заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 157218,01 грн., колегія судів вважає обґрунтованими позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем доведено належне виконання прийнятого на себе за Договором зобов'язання з виконання робіт. Разом з тим, доказів повної оплати зазначених робіт чи наявності підстав для не проведення платежу в сумі 157218,01 грн. за їх виконання, відповідачем не надано, а отже судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги в цій частині.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушені строки розрахунку за виконані роботи.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Пунктом 9.1 Договору зазначається, що за порушення строків розрахунків замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно сплачених коштів, за кожний день прострочення.

Статтею 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з простроченням оплати виконаних робіт позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, нарахував відповідачу, на підставі п. 9.1 Договору та ч. 2 ст. 231 ГК України, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 231 день прострочення за період з 01.04.2012 р. по 19.11.2012 р. в сумі 6323,93 грн., виходячи з суми заборгованості та з урахуванням часткової оплати.

Разом з тим, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачем до винесення рішення у справі заявлено про застосування, передбаченого ст. 258 ЦК України, скороченого строку позовної давності до вимоги про стягнення пені, а позивачем не обґрунтовано поважності причин пропуску зазначеного строку давності для відповідних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення 6323,93 грн. пені задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення позивачем умов п. 8.2 Договору щодо надання гарантійних зобов'язань, колегією суддів визнається необґрунтованим з наступних підстав.

Так, пунктом 8.2 Договору передбачено, що гарантійні зобов'язання складаються у вигляді окремого документа, який надається замовнику разом з актом виконаних робіт. У випадку невиконання цієї умови замовник має право не підписувати акт та притримати платежі за договором.

Таким чином, право замовника притримати платежі поставлено в залежність від підписання або непідписання акту прийняття виконаних робіт.

Проте, відповідач прийняв виконані роботи, підписавши відповідний акт, що свідчить про виконання позивачем усіх зобов'язань за договором підряду № С-221009/П-1 від 22.10.2009 р.

Законом та Договором не передбачено іншого підтвердження факту надання відповідної гарантії замовникові. Саме підписаний з боку відповідача акт виконаних робіт і є таким підтвердженням.

З матеріалів справи вбачається, що в період з квітня 2010 року по лютий 2011 року відповідач сплатив на користь позивача 140000,00 грн. саме на підставі зазначеного акту, тобто не скористався правом на притримання платежу, що також свідчить про відсутність підстав для такого притримання.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на позбавлення права останнього на участь у розгляді справи колегією суддів визнаються необґрунтованими, оскільки нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі.

Неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов.

До того ж, колегія зазначає про те, що матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач дав свої пояснення стосовно суті позовних вимог, що дало суду першої інстанції змогу розглядати справу у відсутності відповідача, представник якого двічі не з'являвся в судові засідання.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2012 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солід» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2012 р. у справі № 5011-53/13382-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-53/13382-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.