Рішення

від 22.01.2013 по справі 4127-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.2013Справа №5002-21/ 4127-2012

За позовом Комунального підприємства «Гурзуф»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена»

про усунення перешкод в користуванні майном.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

18 грудня 2012 року

Від позивача Соловйов О.О., представник, довіреність № б/н від 11.04.2012,

Від відповідача Ванін В.І., представник, довіреність № 35 від 17.12.2012

17 січня 2013 року

Від позивача Соловйов О.О., представник, довіреність № б/н від 11.04.2012,

Від відповідача Ванін В.І., представник, довіреність № 35 від 17.12.2012

22 січня 2013 року

Від позивача Соловйов О.О., представник, довіреність № б/н від 11.04.2012,

Від відповідача Ванін В.І., представник, довіреність № 35 від 17.12.2012

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство «Гурзуф» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена», у якому просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні комунальним майном шляхом звільнення нежитлових приміщень площею 18,3 кв. м., розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 52, зобов'язати відповідача передати позивачу нежитлові приміщення площею 18,3 кв. м., розташовані за адресою: м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 52, та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 10 632,30 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує наступне. 01.07.2000 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна комунальної власності. Строк дії договору неодноразово продовжувався, а відповідно до додаткової угоди № 1 від 10.12.2008 строк дії договору закінчився 31.12.2011. Позивач вказує, що відповідно нормам діючого законодавства у разі припинення договору наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ. У зв'язку із закінчення строку дії договору оренди позивач просить зобов'язати відповідача повернути йому об'єкт оренди та стягнути неустойку.

Представник позивача у засідання суду 18.12.2012 з'явився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 18 грудня 2012 року з'явився, надав відзив на позовну заяву за вих. № б/н від б/д, у якій проти позову заперечує за наступними підставами. 01 липня 200 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 18-0. Пунктом 5.1. договору оренди сторони встановили строк дії договору - три роки. Строк дії спірного договору неодноразово продовжувався. Додатковою угодою № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № 18-0 від 01 липня 2000, затвердженого рішенням виконкому № 55 від 07 червня 2000, за адресою: смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 52, від 02 грудня 2009 року, - Орендар та Орендодавець дійшли згоди продовжити строк дії договору на 2 роки з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року. У період дії договору відповідач листом від 01 грудня 2011 року за вих. № 74, який був отриманий позивачем 02.12.2011, звернувся до позивача щодо продовження дії спірного договору до 31 грудня 2016 року, тобто строком на 5 років. Оскільки від орендодавця не надійшло заперечень з приводу продовження строку оренди, відповідач вважав договір оренди продовженим, та продовжив строк договору страхування орендованого майна та повідомив про це орендодавця листом від 04.01.2012. Крім того, дій позивача, який приймав від відповідача орендні платежі, також розцінюються відповідачем як погодження орендодавцем продовження дії договору. (а. с. 41).

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду, яке відбулося 18 грудня 2012 року було оголошено перерву до 17 січня 2013 року, та у засіданні суду 17 січня 2013 року було оголошено перерву до 22 січня 2013 року.

Представник позивача у засідання суду 22 січня 2013 року з'явився, вимоги позову підтримав, надав письмові пояснення щодо позовних вимог за вих. № б/н від 22.01.2013.

Представник відповідача у засіданні суду 22 січня 2013 року проти позовних вимог позивача заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01 липня 2000 року між Гурзуфським територіально-виробничим управлінням житлово-комунального господарства (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селена» (Орендарем) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 18-0, предметом якого є відносини сторін з господарського використання майна для організації.

Відповідно пункту 2.2. договору - об'єкт оренди (нежитлові приміщення площею 18,3 кв. м.) розташований за адресою: смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 52.

Як визначено частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно вимогам статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Частина 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 5.1. договору оренди сторони встановили строк дії договору - три роки.

У разі закінчення договору, якщо немає письмової відмови сторін, договір вважається пролонгованим на наступний період, що встановлено пунктом 3.4.8. договору.

Строк дії спірного договору неодноразово продовжувався.

Додатковою угодою № 1 до договору орне нежитлових приміщень № 18-0 від 01 липня 2000, затвердженого рішенням виконкому № 55 від 07 червня 2000, за адресою: смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 52, від 02 грудня 2009 року, - Орендар та Орендодавець дійшли згоди продовжити строк дії договору на 2 роки з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

У період дії договору відповідач листом від 01 грудня 2011 року за вих. № 74, який був отриманий позивачем 02.12.2011, звернувся до позивача щодо продовження дії спірного договору до 31 грудня 2016 року, тобто строком на 5 років.

Відповідно статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України).

Позивач не надав документів на підтвердження повідомлення відповідача щодо розгляду його пропозиції у встановлений строк, а відповідач не звертався до суду про внесення змін під час дії договору. Тобто, сторонами на день закінчення строку спірного договору залишено договір у існуючій редакції.

Відповідно вимогам частини 1, 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач не надав доказів направлення заяви відповідачу щодо припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Протокол № 17 від 21 грудня 2011 року засідання постійно діючої комісії з орендних відносин щодо розгляду питання про продовження договору не може вважатися належним доказом своєчасного направлення відповідачу заяви про зміну умов договору або припинення договору.

Пояснення позивача щодо необхідності відповідно статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» для продовження договору проведення оцінки об'єкта оренди, що потребує значного часу також не може бути прийнято до уваги, оскільки необхідність проведення такої оцінки не знаходиться у причинному зв'язку з термінами, визначеними статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідно приписам статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» спірний договір є продовженим, а, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на позивача.

В судовому засіданні 22 січня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 25 січня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Суддя С.І. Чонгова