Постанова

від 25.01.2013 по справі 1570/5472/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5472/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Чебан О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Пріс» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Пріс» (далі - ТОВ «Компаня Пріс») до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0000731505 державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про зменшення ТОВ «Компаня Пріс» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 132874,00 гривень.

У своєму позові позивач зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, за результатами якої складено акт за № 4491/15-525/36155826 та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0000731505. Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.3., п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України. Позивач зазначив, що здійснюючи господарську діяльність, укладає угоди з контрагентами, предметом яких є купівля-продаж товарів, та за якими позивачем здійснюються розрахунки в порядку, передбаченому ст. 201 Податкового кодексу України. Аналізуючи зміст статей 198 та 201 Податкового кодексу України, позивач зазначає про визначеність чинним законодавством чітких умов, за наявності яких платник податку отримує право на податковий кредит з податку на додану вартість, а саме, наявність першої події (придбання товару, послуг, робіт), наявність належним чином оформленої податкової накладної та дотримання строків щодо включення сум податку на додану вартість по отриманих податкових накладних. Позивач вважає, що ним було виконано всі ці вимоги законодавства та правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість. На підставі п. 4.6.6. розділу V наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» відповідне від'ємне значення з податку на додану вартість було враховано ТОВ «Компанія Пріс» у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року. Разом з тим, на думку позивача, у згаданому акті перевірки не конкретизується, в чому саме полягає порушення ТОВ «Компанія Пріс» норм податкового законодавства, внаслідок чого були зроблені висновки про завищення значення рядку 24 податкової декларації.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 66-68), в яких зазначив, що ним було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року та рядку 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Позивачем до ДПІ було надано декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року із значенням у ряд. 24 суми 132874 грн.. Відповідно до додатку 2 до декларації «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок відшкодованих сум ПДВ складається з податкових періодів: грудень 2011 року - 573,00 грн., квітень 2012 року - 116630,00 грн., травень 2012 року - 15671,00 грн., усього - 132874,00 грн. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є імпорт в обсягах, що значно перевищують обсяги поставки. Відповідач вказав, що станом на час подання декларації з ПДВ за червень 2012 року залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації) оплачено митним органам. За результатами перевірки дотримання вимог Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, у частині відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24), встановлено безпідставне відображення суми ПДВ у розмірі 132874 грн.. Також в порушення п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України у додатку 2 до декларації з ПДВ за червень 2012 року не відображено залишок від'ємного значення, фактично сплачений постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України та не погашено податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування. Дане порушення встановлено відповідачем на підставі п. 200.1., п. 200.3, п. 200.4., п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України.

Позивач надав до суду додаткові пояснення до позову (а.с. 73-75), в яких наводить зміст п. 200.1., п. 200.3, п. 200.4., п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, наголошуючи на тому, що податковий кредит та бюджетне відшкодування є правом, а не обов'язком платника податку, у зв'язку з чим платник податку на власний розсуд може вирішувати, чи скористатися йому таким правом та не може відповідати за небажання скористатись у певний момент цим правом. Також позивач зазначив, що рядок 24 декларації з ПДВ є різницею між рядком 22 декларації та рядком 23 декларації, а у випадку відмови позивача скористатись правом на бюджетне відшкодування, рядок 24 формується за рахунок рядка 22 декларації.

Відповідачем також надані пояснення по справі (а.с. 118-120), в яких ним наведено міркування, виходячи з яких на підставі положень згаданих норм Податкового кодексу України та п. 4.6.4., п. 4.6.6. п. 4.6. ст. 4 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» до рядку 24 декларації з ПДВ підлягає виключно сума, яка є залишком від'ємного значення саме після бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях та поясненнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

20.07.2012 року ТОВ «Компанія Пріс», яка є платником податку на додану вартість, було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову звітність з податку на додану вартість за червень 2012 року (а.с. 16-24).

ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Компанія Пріс», код ЄДРПОУ 36155826, у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, а саме, ряд. 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за результатом якої складено акт від 08.08.2012 року № 4491/15-525/36155826 (а.с. 10-14).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, що полягає у завищенні значення у рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі 132874 грн..

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0000731505, яким ТОВ «Компанія Пріс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 132874,00 грн. за податковою декларацією від 20.07.2012 року № 9042113876 за період червень 2012 року (а.с. 15).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року позивачем було задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 15671 грн., які позивачем було віднесено до рядку 20.2 декларації «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (а.с. 76-86).

У податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року у рядку 19 декларації позивачем також задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 169542 грн. (а.с. 16-24). При цьому у рядках декларації 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21- рядок 18)» позивачем задекларовано показник 132874 грн.

У рядку 23 декларації «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2)», а також у рядку 3 Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість позивачем не зазначено будь-яких показників.

В свою чергу, до рядку 24 декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) позивачем задекларовано показник 132874 грн.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.2. та 200.3. зазначеної норми права передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Поряд з цим, виходячи з положень п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, а позивачем не заперечувалось, що податок на додану вартість, за рахунок якого було сформовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, фактично був сплачений ним митним органам в межах здійснення позивачем імпортних операцій у періоді, охопленому перевіркою за даними податкових декларацій за грудень 2011 року, квітень, травень 2012 року.

Враховуючи наведені обставини, суд встановив, що у червні 2012 року у позивача виникло право на бюджетне відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 132874 грн..

Згідно з п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Сукупний аналіз наведених норм права свідчить по те, що умовою, за наявності якої платник податку може скористатися правом прийняття рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, є обов'язкове дотримання вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, яка, в свою чергу, визначає, що включенню до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду підлягає лише від'ємне значення попередніх податкових періодів, яке становить залишок після бюджетного відшкодування.

Крім того, цією нормою окремо зазначено, що, у разі прийняття такого рішення, зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів, тобто, не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Зазначене також кореспондується з положеннями п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492.

Так, пп. 4.6.5. згаданої норми визначено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Вказаною нормою визначений однозначний механізм заповнення декларації при виникненні права на бюджетне відшкодування платників податків, які заповнили рядок 22 декларації, що, зокрема, було здійснено й позивачем, який полягає в обов'язковому здійсненні розрахунку бюджетного відшкодування, подачі Додатку 3 до декларації з податку на додану вартість та перенесенні значення рядка 3 цього Додатку до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період, що, втім, не було зроблено позивачем.

Виходячи з положень п. 4.6.6. згаданого Порядку, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Тобто, вказаною нормою визначено умови формування показника рядку 24 декларації лише за рахунок тієї частини від'ємного значення, яка залишилась після бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, нормами ст. 200 Податкового кодексу України не передбачено можливості вибору у відношенні проведення чи не проведення відшкодування податку на додану вартість платником податку, який має право на таке відшкодування.

При цьому відповідно до пп. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п. 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Позивач у своєму позові та наданих до суду поясненнях наголошував, що декларування ним показника 132874 грн. у рядку 24 декларації було здійснено внаслідок реалізації його права, визначеного п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України. Водночас аналіз пп. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України свідчить про те, що право, визначене п. 200.6. ст. 200 Податкового кодексу України, є альтернативою платника податку реалізації ним права на бюджетне відшкодування, яка відповідно виключає можливість в подальшому бюджетного відшкодування відповідного від'ємного значення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає правомірними дії відповідача щодо складання податкового повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0000731505, яким ТОВ «Компанія Пріс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 132874,00 грн. за податковою декларацією від 20.07.2012 року № 9042113876 за період червень 2012 року.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2,4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Пріс» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 30.08.2012 року №0000731505 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Пріс» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 132874 гривні - відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 25.01.2013 року.

Суддя С.М.Корой

25 січня 2013 року

.