Постанова

від 23.01.2013 по справі 2а-14641/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 січня 2013 року № 2а-14641/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макік" до Т-ті особиДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби ДП «Херсонський морський торгівельний порт» ТОВ «Агроінвест СК» проскасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2012р. № 0006542209 та №0006532209 На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Держаної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2012р. № 0006542209 та №0006532209.

Ухвалою суду від 26.10.12р. відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 06.12.12р. до участі в справу було залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ДП «Херсонський морський торгівельний порт» та ТОВ «Агроінвест СК».

В судових засіданнях неодноразово оголошувалось перерви з метою отримання усіх необхідних доказів для встановлення істини по справі.

В судове засідання 25.12.12р. до суду не з'явився представник третьої особи ДП «Херсонський морський торгівельний порт», хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, відповідно до якого відповідач знаходиться за адресою, на яку судом надсилались ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки -виклики.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Учасники судового розгляду, щодо розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

У зв'язку із наведеним судом у судовому засіданні 25.12.12р. прийнято рішення про розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Макік» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «Мораксель» за період з 01.03.11р. по 31.03.11р. За результатами перевірки складено акт від 04.07.12р. за № 470/22-9/33497110 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. а п. 198,1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС 16.07.12р. винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0006542209 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011року на суму 166 839,00грн.

№ 0006532209 яким позивачу збільшено суду грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34 662,00грн. в тому числі за основним платежем - 34 661,00грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00грн.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим звернувся до суду щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

З аналізу наявних матеріалів справи вбачається, що податковим органом зроблено висновки щодо неможливості настання реальних наслідків за договором купівлі - продажу від 21.01.11р. № 2101ММ (далі - Договір ) укладеним позивачем з ТОВ «Мораксель», в силу відсутності у останнього технічної можливості виконання своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що вище вказаний договір укладено на поставку сої українського походження врожаю 2010року насипом за умовами якого ТОВ «Мораксель» зобов'язувався поставити таку позивачеві до 15.04.11р. на умовах ЕХW - Херсонський морський торгівельний порт/ порт Херсон на квоту ТОВ «Агроінвест СК» (Додаток 1 до Договору).

На виконання умов Договору сторонами такого складено Акт №1 прийому-передачі товару від 28.03.11р. на загальну суму 1 209 000,00грн. в тому числі ПДВ на суму 201 500,00грн., видаткову накладну за № РН-0000026 від 28.03.11р., а також ТОВ «Мораксель» виписано податкову накладну за №27 від 28.03.11р.

Висновки податкового органу з приводу відсутності у ТОВ «Мораксель» технічної можливості виконувати свої договірні зобов'язання, в тому числі і перед позивачем грунтуються на тому, що відповідно до Акту № 531/23-5/37420695 від 24.02.12р. складено ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мораксель» за січень, лютий, травень, червень, вересень-грудень 2011року.

Вказаний акт , як на це вказується у акті перевірки містить відомості службової записки ВПМ ПДІ к Приморському районі м. Одеси від 24.02.12р. № 1353/26-53, зокрема вказано на те, що в результаті відпрацювання ТОВ «Мораксель» встановлено, що таке підчас здійснення господарської діяльності у 2011році мало взаємовідносини з ТОВ «Гудвіл» (код 32882419), ТОВ «Єврогрейн» (код 36487256) які визнані банкрутами та з ТОВ «Юпітер русторг» (код 37352217) відносно якого порушено кримінальну справу за фактом організації фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 295 КК України, крім того ТОВ «Юпітер русторг» не знаходиться за податковою адресою, зустрічну звірку такого провести не являється можливим, відсутні основні фонди та необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської діяльності.

Крім того податковим органом вказується на акт перевірки від 24.02.11р. за № 502/23-5/37009873, відповідно до якого одним із постачальників ТОВ «Юпітер русторг» є ПП «Малахіт 2007» перевірку якого здійснити не виявилось можливим, а перевірка звітності показала відсутність у такого технічних можливостей виконання договірних зобов'язань.

Саме твердження, щодо відсутності у контрагентів ТОВ «Мораксель», та далі по ланцюгу, а саме у ТОВ «Юпітер росторг» та його контрагента ПП «Малахіт 2007», можливостей виконання договірних зобов'язань слугували підставою для тверджень щодо відсутності настання реальних наслідків і за договором укладеним позивачем з ТОВ «Мораксель».

Слід зауважити, що податковим органом як у акті перевірки так і у судовому засіданні не надано доказів укладення договорів на поставку сої українського походження, врожаю 2010року, між ТОВ «Юпітер росторг» та ПП «Малахіт 2007», між ТОВ «Юпітер росторг» та ТОВ «Мораксель» та в подальшому з позивачем.

Відповідно до наявних матеріалів справи ТОВ «Мораксель» на підставі договору № 2202РМ від 22.02.11р. придбано 180 т. сої українського походження, врожаю 20101року у ПП «Равас», в підтвердження поставки такого товару позивачем до матеріалів справи додано копії товарно-транспортних накладних, із змісту яких вбачається, що сою контрагенту позивача поставлялась 18-19 березня 2011року у Херсонський морський торгівельний порт/ порт Херсон на квоту ТОВ «Агроінвест СК».

Крім того відповідно до листа № 144 від 27.06.12р. ТОВ «Мораксель» повідомив, що усю сою у кількості 333,18т., ним було отримано від ПП «Равас» на підставі накладних, а саме податкових накладних № 52 від 17.03.11р. та №67 від 21.03.11р., а також видаткових накладних № РН-17/03/1 від 17.03.11р. та № РН-21/03/2.

Слід зауважити, що в підтвердження поступлення від ПП «Равас» сої у Херсонський морський торгівельний порт/ порт Херсон на квоту ТОВ «Агроінвест СК» до матеріалів справи додано копії Карток обліку експортного грузу (Акт прийому): № 158 від 19.01.11р. відповідно до якого Херсонським морським портом від ПП «Равас» отримано 184,12 т. сої та № 166 від 20.03.11р. на отримання 124,260т.

Також у судовому засіданні спростовано доводи податкового органу щодо відсутності у ТОВ «Мораксель» складських та інших приміщень, відповідно до наявних матерів справи ТОВ «Мораксель» на підставі договору оренди № 06/12 від 06.12.10р. винаймалось приміщення за адресою : м. Одеса пер. Нечипуренка, 9, кв. 3, загальною площею 15,5кв.м., Крім того на підставі договору № 205 від 01.02.11р. ТОВ «Мораксель» орендувались приміщення загальною площею 66,3кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140-А.

Таким чином суд не може погодитись з твердженнями податкового органу, щодо укладення ТОВ «Мораксель» договорів на поставку сої виключно з ТОВ «Юпітер росторг», яке на переконання відповідача не в змозі виконувати будь-які зобов'язання в силу наведених вище обставин.

З аналізу наведених фактичних обставини справи, наявних матеріалів вбачається, що у ТОВ «Мораксель» була реальна можливість виконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Враховуючи наведені обставини суд погоджується із доводами позивача, щодо реальності настання наслідків за договором, та отримання від ТОВ «Мораксель» сої.

Слід зауважити, що в подальшому, ТОВ «Агроінвест СК» на виконання договору комісії укладеного з позивачем 24.01.11р. за № 2401АМ, поставлений від ТОВ «Мораксель» товар, а саме сою у кількості 300,00т., було продано на підставі зовнішньоекономічного контракту №3101-S від 31.01.11р. Компанії TRADECENTER CORPORATION.

В підтвердження вказаних обставин, позивачем до позову додано копії вказаних вище договору та контракту, копія звіту ТОВ «Агроінвест СК» перед позивачем по виконанню договору комісії, копію сертифікату якості товару (сої), фітосанітарний сертифікат та ін.

Крім того, судом з метою встановлення істини по справі, залучались до участі в справі ДП «Херсонський морський торгівельний порт» та ТОВ «Агроінвест СК» в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Представник ТОВ «Агроінвест СК» у судовому засіданні 25.12.12р. у повній мірі підтвердив рух товару - сої від ПП «Равас» до ТОВ «Мораксель» на квоту ТОВ «Агроінвест СК» у ДП «Херсонський морський торгівельний порт», придбання товару позивачем та перебування такого товару на складі Херсонського морського торгівельного порту до реалізації такого за кордон.

Як зазначалось вище, позивачем в підтвердження отримання товару від ТОВ «Мораксель» позивачем як до суду так і до перевірки надавались, податкові та видаткові накладні та акт прийому-передачі товару, однак такі податковим органом не були розцінені як первинні, в силу того, що такі не відображають реального настання наслідків за правочином.

Вставивши усі наведені вище обставини, суд у повні мірі виконав рекомендації Вищого адміністративного суду України, щодо дослідження товарності правочинів при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності ( Лист від 02.06.11р.), та встановив обставини які підтверджують товарність договору укладеного позивачем з ТОВ «Мораксель».

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В свою чергу статтею 198 Податкового кодексу України , визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз норм податкового законодавства, що встановлює право суб'єкта господарювання на формування податкового кредиту з податку на додану вартість дозволяє зробити висновки, що таке виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів та послуг, підтверджені належною первинною документацією, а така позивачем в повній мірі була надана не лише до суду, а й під час проведення перевірки, суд приходить до переконання щодо підставності позовних вимог у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Печерському районі м. Києва підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва податкові повідомлення-рішення від 16.07.12р. №0006542209 та № 0006532209.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2 015,01грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макік», за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В.Смолій