Постанова

від 22.01.2013 по справі 2/105-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа№ 2/105-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Аньол В.М. - дов. б/н від 16.01.13р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни»,

на рішення господарського суду Київської області від 05 грудня 2012 року,

у справі № 2/105-12 (суддя Конюх О.В.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ветінкорм», смт. Якимівка, Запорізька обл.,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни», с. Садки-Строївка, Макарівський р-н, Київська обл.,

про стягнення 112 619,97 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ветінкорм» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ТОВ «Слов'яни» про стягнення 112 619,97 грн. (а.с. 4-6).

Рішенням господарського суду Київської області від 05 грудня 2012 року по справі № 2/105-12 позов задоволено повністю (а.с. 96-101).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 05 грудня 2012 року у справі № 2/105-12 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки не взяв до уваги те, що в ТОВ «Інвек» відсутні правові підстави для укладення договору про відступлення права вимоги, також скаржник посилається на те, що видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи, не відповідають тим, які знаходяться у відповідача, що на думку останнього є порушенням положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ «Слов'яни» по справі № 2/105-12 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 27 грудня 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 2/105-12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22 січня 2013 року.

В судовому засіданні 22 січня 2013 року представник відповідача надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 05 грудня 2012 року по справі № 2/105-12 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи ту обставину, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представника позивача не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

09 березня 2010 року між ТОВ «Інвек» (постачальник) та ТОВ «Слов'яни» (замовник) укладено договір поставки № 39/03/10/Р (далі по тексту - договір), (а.с. 12).

Згідно з п. 1.1. договору поставки, постачальник зобов'язується передати у власність замовника, а замовник зобов'язується оплатити та прийняти на протязі дії договору кормові добавки (префікси, концентрати, вітаміни, амінокислоти, ензими), вакцини, ветеринарні препарати та ветеринарні інструменти в кількості, асортименті та за цінами вказаних у накладних постачальника.

Відповідно до п. 2.4 вказаного договору, підтвердженням виконання постачальником заявки замовника є відмітка замовника (підпис уповноваженої особи) в накладній постачальника.

Асортимент, кількість, ціна, адреса місця поставки, вид транспорту та строки поставки мають бути узгоджені будь-яким зручним та прийнятним способом (п. 2.5 договору поставки).

Пунктами 3.1, 3.3 договору поставки погоджено, що оплата товару здійснюється замовником на умовах 100% авансового платежу в гривнях на рахунок постачальника або на вибір замовника готівкою в касу постачальника.

Пунктом 5.1 договору погоджено, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 18 січня 2011 року по 03 лютого 2011 року ТОВ «Інвек» поставив, а ТОВ «Слов'яни» отримав товар на загальну суму 489 282,65 грн., що підтверджується видатковими накладними № ТОВ-0243 від 18 січня 2011 року на суму 97 246,80 грн., № ТОВ-0261 від 20 січня 2011 року на суму 133 416 грн., № ТОВ-0309 від 24 січня 2011 року на суму 89 870, 77 грн., № ТОВ-0502 від 03 лютого 2011 року на суму 98 767,08 грн., № ТОВ-0491 від 03 лютого 2011 року на суму 69 982 грн. (а.с. 75-79).

Зазначені накладні підписані без зауважень. У судовому засіданні 22 січня 2013 року, представник відповідача надала для огляду оригінали вказаних накладних.

Отже, в супереч умов договору, ТОВ «Слов'яни» не виконало свої грошові зобов'язання в повному обсязі, сплативши тільки частину вартості від поставленої продукції, у зв'язку з чим у відповідача перед ТОВ «Інвек» виникла заборгованість в сумі 112 619,97 грн.

За своєю правовою природою, договір укладений між ТОВ «Інвек» та ТОВ «Слов'яни» є договором поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

10 червня 2011 року між ТОВ «Інвек» (первісний кредитор) та ТОВ «Ветінкорм» (новий кредитор), укладено договір про відступлення права вимоги № 05/06/11, згідно якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги до ТОВ «Слов'яни» за основним договором поставки від 09 березня 2010 року № 39/03/10/Р в сумі 112 619,97 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною другої ст. 516 ЦК України, передбачено: «якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.»

5 липня 2012 року, позивач направив відповідачу лист-повідомлення та копії повідомлення та договору про відступлення боргу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист ( а.с. 15-17).

Отже, у позивача виникло право вимоги, а у відповідача обов'язок сплати заборгованості в сумі 112 619,97 грн. яке перейшло до позивача на підставі договору 05/06/11.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимога ТОВ «Ветінкорм» про стягнення з ТОВ «Слов'яни» заборгованості в сумі 112 619,97 грн. є законною та обґрунтованою.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що в ТОВ «Інвек» відсутні правові підстави для укладення договору про відступлення права вимоги, також скаржник посилається на те, що видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи, не відповідають тим, які знаходяться у відповідача, що на думку останнього є порушенням положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Однак вказані доводи апелянта є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В матеріалах справи наявний підписаний обома сторонами та скріплений печатками акт звіряння взаєморозрахунків від 14 березня 2011 року, згідно якого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 112 619 грн. 97 коп. ( а.с. 13).

Отже, на день укладення договору 05/06/11 про відступлення права вимоги заборгованість відповідача була реальною.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До винесення рішення судом першої інстанції відповідачем без поважних причин ненадані документальні докази, які могли б стати підставою для відмови в задоволені позовних вимог. Тобто, представником відповідача на надано суду документальних підтверджень і обґрунтованих заперечень на позовну заяву в суді першої інстанції. В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним або розірвання договору поставки № 39/03/10/Р та договору про відступлення права вимоги, також відсутні будь-які відомості про невідповідність видаткових накладних вимогам чинного законодавства, про що вказує в своїй скарзі апелянт.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що представник відповідача був присутній в судових засіданнях 07 та 28 листопада 2012 року, що підтверджується протоколом судових засідань (а.с. 68, 89), однак документальних доказів, які могли б стати підставою для відмови в задоволені позову, не надав.

На заперечення відповідача щодо того, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 10 червня 2011року первісний кредитор товариство з обмеженою відповідальністю «Інвек» вже не існував як юридична особа, оскільки був реорганізований в товариство з обмеженою відповідальністю «Оптісвіт», відповідно не мав повноважень відступати право вимоги до відповідача іншій особі місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, щодо безпідставності заявлених заперечень, з огляду на наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09 листопада 2012 року № 022838-41, первісний кредитор змінив назву з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвек» на товариство з обмеженою відповідальністю «Оптісвіт» ( а.с.120-123).

Зміна назви юридичної особи не означає реорганізацію юридичної особи і не тягне за собою припинення юридичної особи. Код ЄДРПОУ та організаційно-правова форма первісного кредитора, який зареєстрований як юридична особа 10.03.2006р., не змінювались, юридична особа первісного кредитора не припинялася, на день розгляду справи є включеною в реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до правової позиції ВГСУ, викладеної в пункті 1.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, водночас вона тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів.

Крім того, як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції відповідач не надав доказів, які спростовують факт наявності на день винесення рішення місцевим господарським судом, заявленої позивачем заборгованості.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни» на рішення господарського суду Київської області від 05 грудня 2012 року, задоволенню не підлягає.

Рішення господарського суду Київської області від 05 грудня 2012 року, по справі № 2/105-12 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. І ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'яни» на рішення господарського суду Київської області від 05 грудня 2012 року по справі № 2/105-12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 05 грудня 2012 року по справі № 2/105-12 залишити без змін.

3. Справу № 2/105-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.