Ухвала

від 24.01.2013 по справі 2а/2370/2382/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/2382/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О. Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор 01»до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор 01»задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області від 13.04.2012 року № 0000882301.

Не погоджуючись з постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Кондор 01»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період травень-серпень 2011 року з ТОВ «Лібеті Стайл»(код за ЄДРПОУ 37195372) та травень 2011 року з ТОВ «Вегаплюс»(код за ЄДРПОУ 37401541).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 23.03.2012 року № 7/23-017/36776522.

З акту перевірки вбачається, що відповідач зробив висновок про те, що правочини укладені між позивачем та ТОВ «Лібеті Стайл», ТОВ «Вегаплюс»є нікчемними, без реального здійснення господарських операцій.

На підставі встановленого порушення державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 13.04.2012 року № 0000882301 та № 0000892301.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС у Черкаській області, яке за результатами розгляду даної скарги податкове повідомлення-рішення 13.04.2012 року № 0000882301 залишило без змін, а податкове повідомлення-рішення 13.04.2012 року № 0000892301 -скасувало.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" -бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та «Лібеті Стайл», ТОВ «Вегаплюс»укладені договори поставки інструментів (викрутки, ключі, скорч пакувальний, хомути пластикові, круги шліфувальні, свердла, шила, шпателі, окуляри газорізчика, рукавиці комбіновані, каски будівельні, фарба для розмітки, пензлі тощо).

Виконання зазначених договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, журналом реєстрації довіреностей, які складені у відповідності до вимог законодавства, що підтверджує дійсність даних правочинів та банківські виписки по рахунку позивача.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності договорів поставки, укладених між позивачем та «Лібеті Стайл», ТОВ «Вегаплюс», оскільки виконання даних договорів підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку.

Крім того, позивач надав докази використання придбаних у контрагентів інструментів у подальшій власній господарській діяльності, а саме договори поставки вищезазначених інструментів ПАТ «Нова Лінія», ТОВ «Мерак», ТОВ Торгово-будівельний дім «ОЛДІ»та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та необхідності його скасування.

В свою чергу, відповідачем не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції є такими що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апелянта є безпідставними.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.