ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2382/2012
15 год. 15 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Кульчицького С.О.,
при секретарі -Поліщук О.О.,
за участю:
представників позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2 (за довіреністю),
представників відповідача -ОСОБА_3, ОСОБА_4 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор 01» до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондор 01»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби , в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.04.2012 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України виніс оскаржуване рішення.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондор 01»зареєстроване Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області 08.07.2010 року, ідентифікаційний код 36776522, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100294540.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі службового посвідчення УЧК № 061174 та наказу від 16.03.2012 року № 20, виданого Катеринопільською ОДПІ, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор 01»(код за ЄДРПОУ 36776522) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період травень-серпень 2011 року з ТОВ «Лібеті Стайл»(код за ЄДРПОУ 37195372) та травень 2011 року з ТОВ «Вегаплюс»(код за ЄДРПОУ 37401541).
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 23.03.2012 року № 7/23-017/36776522 та встановлено:
- відсутність поставок товарів та укладання угод без мети настання реальних наслідків. Господарські операції за період за період травень-серпень 2011 року з придбання ТОВ «Кондор 01»товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Лібеті Стайл»та за травень 2011 року у ТОВ «Вегаплюс», контрагентів постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у постачальників. Відповідно до п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України, встановлено нікчемність правочинів, в тому числі по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Кондор 01»в ТОВ «Лібеті Стайл»та ТОВ «Вегаплюс»;
- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-IVвід 02.10.2010 року, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у сумі 184437 грн. 85 коп., в тому числі за травень 2011 року на суму 57542 грн. 10 коп. по взаємовідносинах з ТОВ «Вегаплюс», за травень 2011 на суму 35067 грн. 65 коп., за червень 2011 року на суму 28582 грн. 51 коп., за липень 2011 року 34391 грн. 77 коп., за серпень 2011 року на суму 28853 грн. 82 коп. по взаємовідносинах з ТОВ «Лібеті Стайл».
На підставі встановленого порушення державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 13.04.2012 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .
Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС у Черкаській області, яке за результатами розгляду даної скарги податкове повідомлення-рішення 13.04.2012 року № НОМЕР_1 залишило без змін, а податкове повідомлення-рішення 13.04.2012 року № НОМЕР_2 -скасувало.
З акту перевірки вбачається, що відповідач зробив висновок про те, що правочини укладені між позивачем та ТОВ «Лібеті Стайл», ТОВ «Вегаплюс»є нікчемними, без реального здійснення господарських операцій.
Суд не може погодитись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки, з огляду на наступне.
Згідно матеріалів справи, між позивачем та «Лібеті Стайл», ТОВ «Вегаплюс»укладені договори поставки інструментів (викрутки, ключі, скорч пакувальний, хомути пластикові, круги шліфувальні, свердла, шила, шпателі, окуляри газорізчика, рукавиці комбіновані, каски будівельні, фарба для розмітки, пензлі тощо).
Виконання зазначених договорів підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, журналом реєстрації довіреностей, які складені у відповідності до вимог законодавства, що підтверджує дійсність даних правочинів та банківські виписки по рахунку позивача.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
ОСОБА_5 адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, судом встановлено, що умови укладеного між позивачем та «Лібеті Стайл», ТОВ «Вегаплюс» договорів поставки інструментів (викрутки, ключі, скорч пакувальний, хомути пластикові, круги шліфувальні, свердла, шила, шпателі, окуляри газорізчика, рукавиці комбіновані, каски будівельні, фарба для розмітки, пензлі тощо) - виконані, про що свідчать первинні документи.
Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Суд звертає увагу, що позивач надав докази використання придбаних у контрагентів інструментів у подальшій власній господарській діяльності, а саме договори поставки вищезазначених інструментів ПАТ «Нова Лінія», ТОВ «Мерак», ТОВ Торгово-будівельний дім «ОЛДІ»та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні.
Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочину укладеного між позивачем та «Лібеті Стайл», ТОВ «Вегаплюс», то суд зазначає наступне.
Питання нікчемності правочинів регулюється Цивільним кодексом України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.
Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Взаємовідносини позивача з контрагентами - «Лібеті Стайл», ТОВ «Вегаплюс»мають реальний характер та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.
Суд, дослідивши зміст акту перевірки, наголошує на тому, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України - як ознак нікчемності спірних правочинів.
Отже, доводи відповідача про нікчемність договорів поставки інструментів (викрутки, ключі, скорч пакувальний, хомути пластикові, круги шліфувальні, свердла, шила, шпателі, окуляри газорізчика, рукавиці комбіновані, каски будівельні, фарба для розмітки, пензлі тощо) є помилковими.
Окрім цього, суд звертає увагу, що позивач та його контрагенти («Лібеті Стайл», ТОВ «Вегаплюс») є належними суб'єктами господарювання України, що набули правоздатності та внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У відповідності до п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.
Отже, враховуючи положення п. 184.1 ст. 184 ПК України, судом встановлено, що під час укладання договору та в момент його виконання (січень 2011 року) сторони за спірним договором були зареєстрованими у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість і це не заперечується відповідачем.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002922301 від 13.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Кондор 01»по податку на додану вартість в розмірі 200250 грн. 25 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор 01»сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн., згідно платіжного доручення від 27.06.2012 року № 27060.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий С.О.Кульчицький
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2012 |
Оприлюднено | 02.09.2015 |
Номер документу | 49134537 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
С.О.Кульчицький
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні