Ухвала

від 14.01.2013 по справі 2а-9036/12/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9036/12/0170/4

14.01.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алатау"- Кірдан Роман Петрович, довіреність б/н від 01.03.12

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-9036/12/0170/4 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 20.09.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алатау" (вул. Куйбишева, буд.13 кв.68, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алатау" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0002932204 від 08.08.2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Алатау»(ідентифікаційний код 30270678) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього у розмірі 17116,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 13693,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 3423,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 та прийняти нове рішення по справі.

У судове засідання з'явився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Заявник апеляційної скарги зауважує, що господарські операції позивача з ПП «Інтерстрой-2011» не підтверджуються, за юридичною адресою зазначений контрагент не знаходиться, та встановити його місцезнаходження не можливо, тому позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по податковим накладним, виданим ПП «Інтерстрой-2011»за січень 2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алатау" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 року №0002932204 про нарахування податку на додану вартість на суму 13693,00 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 3423,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алатау" зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 18.01.1999 року (ідентифікаційний код юридичної особи 30270678), з 20.01.1999 року перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, зареєстроване у якості платника ПДВ (свідоцтво №00885584) з 01.06.2005 року (а.с.154-159).

Позивач за КВЕД-2010 здійснює будівництво житлових і нежитлових будівель; електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; оптову торгівлю деревиною, будівельними матеріалами, санітарно-технічним обладнанням; та інше, що підтверджується довідкою ГУ статистики АРК з ЄДРПОУ серії АА №529069 від 08.08.2012 року (а.с.155).

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП «Інтерстрой-2011»у січні 2012 року, за результатами якої складено Акт від 03.08.2012 року №1258/22-3/30270678 (а.с.161-172), згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України щодо недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ПП «Інтерстрой-2011»при придбанні та продажу товарів(послуг), які не були передані в порушення ст.ст.662,655,656 ЦК України та п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 13693,00 грн. та донараховано основного платежу в сумі 13693,00 грн.

Відповідно до акту від 03.08.2012 року №1258/22-3/30270678, позивачем безпідставно сформований податковий кредит по податковим накладним, отриманим від ПП «Інтерстрой-2011»на підставі нікчемного правочину на суму ПДВ в розмірі 13693,00 грн., що відображено у податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року (вх.№9006719399 від 20.02.2012 року).

Встановлено, що позивач при здійсненні господарської діяльності за січень 2012 року мав взаємовідносини з ПП «Інтерстрой-2011»(код ЄДРПОУ 37626563), вчинив правочин, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, є нікчемним. Перевіркою встановлено, що ПП «Інтерстрой-2011»за юридичною адресою не знаходиться, не має необхідних умов для здійснення господарських операцій у відповідних обсягах, у нього відсутні трудові ресурси, складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, засоби транспортування, отже вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з метою податкової вигоди.

В акті перевірки робиться висновок про те, що укладений правочин між позивачем і ПП «Інтерстрой-2011»не був спрямований на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених.

На підставі зазначеного Акту від 08.08.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002932204 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з ПДВ всього у розмірі 17116,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 13693,00 грн., штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 3423,00 грн. (а.с.160).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1. ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, право покупця на податковий кредит обумовлено двома вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства та наявність належно оформленої податкової накладної.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. (п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК України)

Відповідно до п.п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п.п.2.1. "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.п.201.8-201.9 ст. 201 ПК України).

Отже, достатньою підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати одержувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Порядок, визначення суми податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків з 01.01.2011 року встановлені ст. 200 ПК України.

Встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП «Інтерстрой-2011»(постачальник) було укладено договір постачання №60 від 10.01.2012 року, за яким постачальник зобов'язується передати покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити його. Загальна сума договору -300000,00 грн. з ПДВ., розрахунки здійснюються у безготівковій формі. (а.с.8)

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із пунктом 2 статті 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

ПП «Інтерстрой-2011»виписано податкові накладні №67 від 19.01.2012 року на суму 17160,96 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2860,16 грн.; №102 від 26.01.2012 року на суму 3889,88 грн., у тому числі ПДВ в сумі 648,31 грн.; №122 від 31.01.2012 року на суму 61107,48 грн., у тому числі ПДВ в сумі 10184,58 грн., які отримані позивачем 19.01.2012 року, 26.01.2012 року, 31.01.2012 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних (а.с. 56-60,104).

Податкові накладні, виписані ПП «Інтерстрой-2011»містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам передбаченим ст.201 ПК України, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПАУ від 21.12.2010 року №969.

Реалізація товару також підтверджується рахунками-фактурою №СФ-0105/01 від 19.01.2012 року на суму 17160,96 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2860,16 грн.; №СФ-0155/01 від 25.01.2012 року на суму 3889,88 грн., у тому числі ПДВ в сумі 648,31 грн.; №СФ-0180/01 від 30.01.2012 року на суму 61107,48 грн., у тому числі ПДВ в сумі 10184,58 грн. (а.с.61-63).

Господарські операції з поставки товару оформлені видатковими накладними, які підтверджують факт передачі товару: №РН-0062/01 (решітка металева, поріжок алюмінієвий з гумою для ступенів, килим гумовий, суміш бетону, рідкі цвяхи, та інше) від 19.01.2012 року на суму 17160,96 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2860,16 грн.; №РН-0094/01 (плитка морозостійка, плінтус стельовий, та інше) від 26.01.2012 року на суму 3889,88 грн., у тому числі ПДВ в сумі 648,31 грн.; №РН-0112/01 (металопластик, пінопласт, колектор гофра, та інше) 31.01.2012 року на суму 61107,48 грн., у тому числі ПДВ в сумі 10184,58 грн. (а.с.107-109).

Оплата позивачем 31.01.2012 року 82158,30 грн., у тому числі ПДВ в сумі 13693,05 грн. за поставлений товар підтверджується виписками банку (а.с.145).

Встановлено, що зберігання отриманого товару здійснюється у нежитлових приміщеннях, які передані позивачеві за договором найму №5/12 від. 01.01.2012 року на підставі акту прийому передачі нежитлових приміщень у найм від 01.01.2012 року, що свідчить про наявність у позивача реальної можливості для придбання, зберігання придбаного товару (а.с.9-11).

31.01.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Будівельна Компанія «Крим-Білдінг»(підрядник) укладено договори: №013105 по виконанню робіт по поточному ремонту ділянки №2 гарячого водопроводу гот. «Москва»у м. Сімферополі; №013106 по виконанню робіт по поточному ремонту приміщень клінічного пологового будинку №2. Роботи виконуються у тому числі з матеріалів замовника; №013102 по виконанню робіт з розширення багатоквартирного житлового будинку №27 по вул.Садова у м.Ялта (а.с.13-18). При виконанні робіт позивачем використано товари (матеріали), придбані у ПП «Інтерстрой-2011», включені у відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року (ф.КБ -2в) та відповідно у Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2012 року (ф. КБ-3) (а.с.36-47).

Також між позивачем (підрядник) та Оздоровчим комплексом «Парус»(замовник) укладено договори: 05.01.2012 року№0501 на виконання робіт з капітального ремонту спального корпусу №5 в оздоровчому комплексі «Парус»СБ України по вул.Морська,6 в м.Саки; 17.01.2012 року №1/01 на виконання робіт з поточного ремонту приймального відділення Оздоровчого комплексу «Парус»СБ України вул.Морська,6 в м.Саки (а.с.24-26). При виконанні робіт позивачем використано товари (матеріали), придбані у ПП «Інтерстрой-2011», включені у відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ -2в) та відповідно у Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3). (а.с. 29-35).

Отже, наявними в матеріалах справи документами первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджується факт здійснення поставки товару по взаємовідносинам з ПП «Інтерстрой-2011», а також подальше використання цього товару у господарській діяльності позивача.

Встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит січня 2012 року з урахуванням суми податку на додану вартість, сплаченого за податковими накладними, що виписані ПП «Інтерстрой-2011»в сумі ПДВ 13693,05 грн.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України суми, віднесені до складу податкового кредиту, мають бути обов'язково підтверджені відповідними документами, в тому числі податковими накладними. В разі недотримання цього правила платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, які були виписані ПП «Інтерстрой-2011», мають всі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Але як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів, які б вказували на недійсність даних, відображених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на знищення, пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним, вважається таким, що порушує публічний порядок (ч. 1), а отже, є нікчемним (ч. 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат. Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками контрагента позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Алогічна думка викладення у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10.

Сумуючи наведене та враховуючи, що під час розгляду справи спростовано висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується факт сплати позивачем податку на додану вартість разом з ціною товару, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає необґрунтованим збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 13693,00 грн.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 по справі № 2а-9036/12/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 січня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко