Постанова

від 21.01.2013 по справі 2а-4400/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2013 року 2а-4400/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представників позивача: Безуха О.В., Біденка О.В.,

представників відповідача : Мурги Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" доДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорпіон" (далі - ТОВ «Скорпіон» або Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач або ДПІ у Вишгородському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.12.2011 №0001252300, № 0001262300.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на порушення Відповідачем строків давності для визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій, оскільки перевірка була проведена щодо господарських операцій, які вчинені понад 1095 днів, відсутність порушення ним вимог податкового законодавства та вважає висновки податкового органу безпідставними, необґрунтованими, так як Позивач правильно визначив податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, укладені договори з ТОВ «Реал Альянс» та ТОВ «Фронтек» мали реальний характер - послуги надані контрагентами у повному обсязі й оплачені, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності.

За наведених обставин Позивач вважає оскаржувані рішення відповідача про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій незаконними, оскільки при їх прийнятті Відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представники Позивача у судовому засіданні 21.01.2013 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.01.2013 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Скорпіон» є юридичною особою, що зареєстрована Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 30.11.1998 № 1 334 120 0000 000304. Як платник податків Позивач перебуває на податковому обліку з 01.12.1998 за № 437-ТОВ. У періоді, за який проводилась перевірка, Позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100090241 від 18.01.2008, виданого ДПІ у Вишгородському районі, був платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності ТОВ «Скорпіон» є проведення розслідувань та забезпечення безпеки. У періоді, який підлягав перевірці Позивач мав ліцензію № 540594 серія АВ на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності.

У період з 22.11.2011 по 28.11.2011 на підставі направлення від 22.11.2011 № 510/23-2, наказу від 22.11.2011 № 693 «Про проведення позапланової виїзної перевірки», постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області майора податкової міліції Понамарчука О.В. від 24.06.2011 по кримінальній справі № 11/079002 та відповідно до положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ у Вишгородському районі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Скорпіон» код за ЄДРПОУ 30207187 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фронтект» (код 35919231), ТОВ «Реал Альянс» (код 34728755) за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

За результатами перевірки складений акт від 05.12.2011 № 2770/23-2/30207187 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення Позивачем:

1) частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, оскільки укладені правочини між Позивачем та ТОВ «Фронтект» - договір № 30/10 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.10.2008 на загальну суму 310000,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 51666,67 грн. та між Позивачем та ТОВ «Реал Альянс» - договір № 05/05 про проведення закупівлі та робіт з монтажу обладнання засобів безпеки від 05.05.2008 на загальну суму 151530,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 25254,99 грн. мають ознаки нікчемності;

2) підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.2, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16 пункту 2, підпункту 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704;

3) підпункту 3.4 пункту 3 Порядку заповнення і надання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054;

4) підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 76921,67 грн. в тому числі за травень 2008 року на суму 7708,33 грн., за серпень 2008 року на суму 8200,00 грн., за вересень 2008 року на суму 9346,66 грн., за жовтень 2008 року на суму 25833,34 грн. та за листопад 2008 року на суму 25833,34 грн.;

5) пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток що підлягає до сплати за 2008 рік на загальну суму - 96152,08 грн., в тому числі за півріччя 2008 року у сумі 9635,42 грн., за три квартали 2008 року у сумі 31568,75 грн. та за 2008 рік у сумі 96152,08 грн.

На підставі Акта перевірки, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, ДПІ у Вишгородському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.12.2011 № 0001252300, відповідно до якого Позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 32291,68 грн., в тому числі, за основним платежем - 25833,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6458,34 грн.; від 15.12.2011 №0001262300, відповідно до якого Позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 80729,16 грн., в тому числі, за основним платежем - 64583,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16145,83 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є висновок податкового органу про відсутність наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків. У зв'язку з чим, правочини, укладені позивачем з ТОВ «Фронтект» та ТОВ «Реал Альянс», спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, проведення перевірки позивача обумовлене наявністю постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 24.06.2011 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Скорпіон» для встановлення істотних обставин, які мають значення у кримінальній справі № 11/079002, яка порушена щодо директора ПП «Будмаксплюс» (код НОМЕР_1 ОСОБА_5 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками складів злочинів, передбачених частиною третьою статті 212 та частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України. Відносно невстановлених слідством осіб, які діяли від імені, зокрема, ТОВ «Фронтект», ТОВ «Реал Альянс» порушено також кримінальні справи.

У ході досудового слідства встановлено, що одним із підприємств, яке за рахунок відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства проведення взаєморозрахунків із вищевказаними суб'єктами господарювання, що мають ознаки «фіктивності», незаконно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість, є ТОВ «Скорпіон» .

Оскільки ТОВ «Скорпіон» мав взаємовідносини з ТОВ «Фронтект» та ТОВ «Реал Альянс», які мають ознаки «фіктивності», перевіряючі дійшли висновку, що надані Позивачем до перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Фронтект» та ТОВ «Реал Альянс» не мають юридичної сили та доказовості.

Судом встановлено, що в основу податкових повідомлень-рішень, що оскаржується в даній справі, податковим органом покладено обставини включення до складу валових витрат та включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями, які не мають реального характеру, на підставі правочинів, які податковий орган вважає нікчемними.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Фронтект» суд зазначає наступне.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд ухвалою від 24.09.2012 витребував у Позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт отримання товарів (робіт, послуг) та оплату їх вартості.

На підставі наданих документів та інших зібраних по справі матеріалів судом встановлено, що 01.10.2008 між Позивачем та ТОВ «Фронтект» був укладений договір №30/10, предметом якого є надання послуг з інформаційно-консультаційного забезпечення та обслуговування, у перелік яких входять: проведення перевірки фінансового та господарсько-економічного стану вказаних замовником підприємств; стану юридичної практики, судових справ, внутрішніх розслідувань та інших порушень у сфері господарської діяльності вказаних замовником підприємств; аналіз оперативної та економічної обстановки, потенційних та діючих клієнтів та партнерів; проведення роботи у сфері економічної безпеки, стан основних засобів та дебіторсько-кредиторських боргів.

Відповідно до пункту 3.2 вищевказаного договору 50 % вартості робіт перераховується на рахунок виконавця після затвердження бюджету витрат по кожному замовленню. Остаточна вартість послуг оплачується згідно «Актів виконаних робіт», але не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання «Акту».

Як вбачається з матеріалів перевірки та не заперечувалось представниками сторін у судових засіданнях, ТОВ «Фронтект» видано Позивачеві наступні податкові накладні: за жовтень 2008 року: податкова накладна від 16.10.2008 № 46 на суму 52000,00 грн. в тому числі ПДВ 8666,67 грн.; податкова накладна від 22.10.2008 № 48 на суму 53000,00 грн. в тому числі ПДВ 8866,67 грн.; податкова накладна від 31.10.2008 № 3110/1 на суму 49800,00 грн. в тому числі ПДВ 8300,00 грн.; за листопад 2008 року: податкова накладна від 21.11.2008 № 211101 на суму 52000,00 грн. в тому числі ПДВ 8666,67 грн.; податкова накладна від 23.11.2008 № 231102 на суму 53000,00 грн. в тому числі ПДВ 8866,67 грн.; податкова накладна від 28.11.2008 № 281101 на суму 49800,00 грн. в тому числі ПДВ 8300,00 грн.

Судом встановлено, що сума податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними включена Позивачем до податкового кредиту за жовтень 2008 року у сумі 25833,34 грн. та листопад 2008 року у сумі 25833,34 грн. Податкові накладні відображенні у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, який відповідає даним додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2008 року.

Як зазначено у Акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, між Позивачем та ТОВ «Фронтект» були підписанні наступні акти здачі-приймання робіт: від 16.10.2008 №ФР-0000001 на суму 43333,33 грн. в тому числі ПДВ 8666,67 грн. за надання послуг у сфері забезпечення охоронної діяльності; від 22.10.2008 № 15 на суму 44333,33 грн. в тому числі ПДВ 8866,67 грн. за розробку посадових інструкцій в рамках протидії можливим рейдерським захопленням з використанням інших охоронних структур; від 31.10.2008 № 16 на суму 41500,00 грн. в тому числі ПДВ 8300,00 грн. за розробку схем спільної діяльності товариства з правоохоронними органами з метою уникнення нанесення матеріальних та фінансових збитків замовнику; від 21.11.2008 № 211101 на суму 43333,33 грн. в тому числі ПДВ 8666,67, грн. за надання послуг у сфері забезпечення охоронної діяльності; від 23.11.2008 № 231102 на суму 44333,33 грн. в тому числі ПДВ 8866,67 грн. за розробку посадових інструкцій в рамках протидії можливим рейдерським захопленням з використанням інших охоронних структур; від 28.11.2008 № 281101 на суму 41500,00 грн. в тому числі ПДВ 8300,00 грн. за розробку схем спільної діяльності товариства з правоохоронними органами з метою уникнення нанесення матеріальних та фінансових збитків замовнику.

Факт проведення розрахунків за придбані роботи, послуги підтверджується відповідними банківськими виписками, а саме: від 06.11.2008 № БВ-0000095 на суму 38750,00 грн.; від 07.11.2008 № БА-0000095 на суму 77500,00 грн.; від 27.11.2008 № БВ-0000099 на суму 193750,00 грн., які наявні у матеріалах справи та були досліджені перевіряючими.

Станом на 01.12.2008 дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Фронтект» у Позивача відсутня.

Таким чином, факт надання Позивачеві робіт (послуг), від ТОВ "Фронтект" та оплати їх вартості підтверджується документально, а результати господарської операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку Позивача та його податковій звітності.

Щодо взаємовідносин Позивача з ТОВ «Реал Альянс» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Реал Альянс» був підписаний договір від 05.05.2008 № 05/05, предметом якого є надання послуг з проведення закупівлі та робіт з монтажу обладнання системи відеоспостереження та охоронної сигналізації замовнику (Позивачеві).

Як вбачається із Акта перевірки на виконання умов договору ТОВ «Реал Альянс» було виконано роботи, надано послуги Позивачеві, про що були підписанні акти здачі-приймання робіт та виписані податкові накладні, а саме: акт здачі-приймання робіт від 26.05.2008 № ОУ 26\05 на суму 38541,67 грн., в тому числі ПДВ 7708,33 грн. - податкова накладна від 26.05.2008 № 550; акт здачі-приймання робіт від 28.08.2008 № Ра-973 на суму 41000,00 грн., в тому числі ПДВ 8200,00 грн. - податкова накладна від 28.08.2008 № 08\28-2; акт здачі-приймання робіт від 22.09.2008 № Ра-22\09 на суму 13416,67 грн., в тому числі ПДВ 2683,33 грн. - податкова накладна від 22.09.2008 № 22\09\1069; акт здачі-приймання робіт від 18.09.2008 № Ра-18\09 на суму12991,67 грн., в тому числі ПДВ 2598,33 грн. - податкова накладна від 18.09.2008 № 18\09\1060; акт здачі-приймання робіт від 13.09.2008 № 13\09-1 на суму 20325,00 грн., в тому числі ПДВ 4065,00 грн. - податкова накладна від 03.09.2008 № 13\09-1\1047.

Сума податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними включена Позивачем до податкового кредиту за травень 2008 року у сумі 7708,33 грн., серпень 2008 року у сумі 8200,00 грн. та вересень 2008 року у сумі 9346,66 грн. Податкові накладні відображенні у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, який відповідає даним додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з податку на додану вартість за травень, серпень та вересень 2008 року.

Факт проведення розрахунків у безготовіковій формі у розмірі 151530,00 грн., в тому числі ПДВ 25254,99 грн. підтверджується дослідженими у ході проведення перевірки та наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 26.05.2008 № БВ-0000044 на суму 46250,00 грн.; від 28.08.2008 № БВ-0000071 на суму 49200,00 грн.; 03.10.2008 № БВ-0000087 на суму 56080,00 грн.

Станом на 01.12.2008 дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Реал Альянс» у Позивача відсутня.

Таким чином, факт надання Позивачеві робіт (послуг), від ТОВ "Реал Альянс" та оплати їх вартості підтверджується документально, а результати господарської операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку Позивача та його податковій звітності.

Крім цього, у ході розгляду справи Позивачем надані суду матеріальні носії наданих послуг, а саме тендерна документація для участі у торгах по забезпеченню послуг охорони території та службових приміщень, організації перепускного режиму ВАТ ПБК «Славутич», Концепцію організації охорони і безпеки об'єкта, Інструкції по організації роботи, тощо (том І а.с.118-133, 207-228, том ІІ а.с. 1-87).

Суд не приймає до уваги твердження Відповідача про те, що надані на вимогу ухвали суду документи, які підтверджують факт виконання робіт, надання послуг контрагентами Позивача з визначенням переліку послуг, їх обсяг, тощо не було на дату проведення перевірки, оскільки Відповідачем не надано суду жодного документу про те, що у ході проведення позапланової виїзної перевірки посадові особи податкового органу їх витребовували у Позивача.

А відтак, суд констатує, що Позивачем Відповідачеві у ході проведення перевірки були надані усі документи саме первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання робіт (послуг) у ТОВ "Реал Альянс", ТОВ «Фронтект» та їх оплати, оскільки іншого у Позивача Відповідачем не вимагалось.

Крім цього, відповідно до пояснень представника Позивача, перед укладенням договору з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктом господарювання він учинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності у ТОВ "Реал Альянс" та ТОВ «Фронтект», а саме, Позивачем було запитано та отримано від контрагентів документи про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; Довідки зі статистики щодо видів діяльності; наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість.

У зв'язку з чим, судом встановлено, що Позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності у ТОВ "Реал Альянс", ТОВ «Фронтект», наявності дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість, що ведеться Державною податковою службою України.

Суд звертає увагу, що Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Реал Альянс" та ТОВ «Фронтект» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду як на дату укладання чи виконання договорів так і на дату складання податкових накладних.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено Позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за рахунок сум податку, сплачених контрагентам в складі вартості придбаних робіт (послуг). Оскільки, на думку податкового органу, роботи фактично не надавались, а учасниками правочину переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, дані угоди є нікчемними, а тому формування податкових зобов'язань вчинено Позивачем незаконно.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

В силу положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, для визнання правочину нікчемним на тій підставі, що його укладено з метою порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суд досліджує в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення правочину, якою із сторін і в якій мірі виконано правочин, а також вину сторін у формі умислу.

Під наявністю умислу у сторін правочину суд розуміє те, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали протиправність правочину, який укладався, і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, передбачали настання протиправних наслідків і бажали або свідомо допускали їх настання.

Проте, Відповідачем на підтвердження позиції щодо нікчемності правочину не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського обліку, податкового обліку та договори містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять назву замовника та виконавця, перелік виконаних робіт, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції.

Всі наявні податкові накладні та акти виконаних робіт дають змогу визначити, які саме роботи були виконані, за якою ціною та між якими контрагентами.

Відповідачем не доведено того факту, що зазначені правочини були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, а з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що вони спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, спрямований на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею, її надрами, іншими природними ресурсами, укладені щодо відчуження викраденого майна або порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

При цьому, суду не надано жодного доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів Позивача.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, Відповідачем не надано суду жодних доказів визнання договорів, укладених Позивачем з ТОВ "Реал Альянс" та ТОВ «Фронтект» у судовому порядку недійсними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Разом з цим, факт виконання (надання) ТОВ "Реал Альянс" та ТОВ «Фронтект» робіт (послуг) на користь Позивача підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку Позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних робіт (послуг) у ТОВ "Реал Альянс" та ТОВ «Фронтект», посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Крім цього, у ході розгляду справи Позивачем надані докази використання придбаних робіт, послуг у власній господарській діяльності.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Суд також зазначає, що правовідносини з приводу укладання та виконання договору, який Відповідач вважає нікчемним, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, які Відповідач вважає нікчемними, та здійснення господарських операцій, обидві сторони правочину були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Оскільки зобов'язання за договором, укладеним між Позивачем та ТОВ "Реал Альянс", ТОВ «Фронтект», мали реальний характер (роботи, послуги були отримані і оплачені), відсутність взаємних претензій свідчить про те, що укладення правочину відповідало волі сторін договору (юридичних осіб).

За наведених обставин, твердження податкового органу про порушення позивачем вимог частини п'ятої статті 203, частини першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України, що виявилось в недодержанні вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є безпідставними.

Разом з цим суд звертає увагу сторін і на інший аспект.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 Податкового кодексу України.

Так, як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача була проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (наказ № 111 від 17.02.2012), відповідно до якого, документальна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Як доказ щодо правомірності призначення та проведення перевірки Відповідач надав суду постанову від 05.10.2011 про порушення старшим слідчим з СВ ПМ ДПА у Житомирській області старшим лейтенантом податкової міліції ОСОБА_6 кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого положеннями частини третьої статті 212 Кримінального кодексу України (а.с.71) та постанову про призначення по даній кримінальній справі документальну позапланову перевірку на підставі статей 130, 66 Кримінального процесуального кодексу України , підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ПП «Фактор» з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період діяльності з 01.11.2008 по теперішній час.

Тобто перевірку Позивача було призначено відповідно до кримінально-процесуального закону та об'єктом злочину є податки та збори.

Суд звертає увагу на ту обставину, що в силу положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Однак, як на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, так і на дату розгляду справи по суті заявлених позовних вимог суду не надано доказів набрання законної сили рішення суду по кримінальній справі №11/039004 у ході провадження якої була призначена перевірка.

У зв'язку з чим, дії Відповідача щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, що складені за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, є такими, що не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства.

Суд не приймає до уваги твердження Відповідача про те, що оскільки об'єктом злочину по даній кримінальній справі №11/039004 не є податки та збори, дії податкового органу є такими, що ґрунтуються на положеннях пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу, з огляду на те, що дане твердження спростовується змістом самої постанови про порушення кримінальної справи, відповідно до якої справу порушено за ознаками злочину, передбаченого положеннями статті 212 Кримінального кодексу України.

Суд звертає увагу на ту обставину, що приписи пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України безальтернативно визначають обов'язок податкового органу не приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, не встановлюючи при цьому взаємозв'язок між його прийняттям (неприйняттям) та об'єктом (предметом) злочину, що розслідується.

Дана норма права є чіткою, безальтернативною та не допускає неоднозначного чи множинного тлумачення.

В той же час, законодавець визначає, що матеріали такої перевірки з висновками про порушення платником податків податкового законодавства та визначеною сумою податкового зобов'язання приєднуються до матеріалів кримінальної справи як відповідний доказ наявності об'єктивної сторони злочину та з метою визначення кваліфікації такого злочину. Остаточне рішення за результатами такої перевірки приймається судом у кримінальній справі шляхом ухвалення обвинувального або виправдувального вироку.

Разом з цим, положення пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України встановлюють обов'язок відповідного контролюючого органу, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є саме податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, з урахуванням вироку суду, визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами та прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Тобто, у разі наявності рішення суду у кримінальній справі, предметом якої є саме податки та збори (грошові кошти, які підлягають сплаті як податки і збори (обов'язкові платежі), прийняття податкового повідомлення - рішення є обов'язком, а не правом податкового органу.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 1754/7/23-8017, остання надала роз'яснення про те, що за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (стаття 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення - рішення не приймається.

Як вже зазначалось судом, перевірка позивача була проведена у зв'язку з наявністю кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

А відтак, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, Відповідач також діяв всупереч роз'ясненням та вказівкам Державної податкової служби України.

За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами того, що приймаючи оскаржувані рішення він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі і з урахування правової позиції вищестоящого органу - Державної податкової адміністрації України, яка викладена у листі від 25.01.2011 №1754/7/23-8017.

Крім цього, суд вважає, що порушення Відповідачем приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими, у зв'язку з чим, його вимоги такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 15.12.2011 № 0001252300 та № 0001262300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 січня 2013 р.