Постанова

від 23.01.2013 по справі 1570/5373/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5373/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Катаєвої Е.В.

секретаря Шкроби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТЕХНОТЕСТ» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Приватне підприємство «ТЕХНОТЕСТ» (далі ПП «ТЕХНОТЕСТ») з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ), в якому, уточнивши позовні вимоги (т.4 а.с.22 -25) просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача №0008522301 від 17.05.2012 року, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 453434,00 гривень (404933,00 гривень за основним платежем, 48501,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач зазначив, що оскаржуємі податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту позапланової перевірки №93/22-213/31370471/600 від 28.04.2012 року, в якому стверджується про відсутність фактів реального здійснення його господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ «Дельта Плюс Юг» та ТОВ «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» з посиланням на нікчемність правочинів з вказаними контрагентами. Проте до повноважень податкового органу не відноситься встановлення недійсності правочинів, такими вони можуть бути визнані тільки в судовому порядку.

Висновки перевіряючих стосовно безтоварності господарських операцій не ґрунтуються на реальних обставинах справи, зроблені виключно на підставі результатів перевірки TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та TOB «Дельта Плюс Юг», натомість беззаперечні докази, надані ПП «ТЕХНОТЕСТ» в спростування таких висновків, були повністю проігноровані та до уваги не взяті.

Також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ним до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, та відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, наявні у ПП «ТЕХНОТЕСТ» первинні документи підтверджують факт сплати сум податку в ціні придбання продукції зазначеним вище постачальникам, а реальність операцій з купівлі-продажу товарів у TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та TOB «Дельта Плюс Юг» крім видаткових, податкових накладних та виписок з рахунків підтверджується документами про подальшу реалізацію зазначених товарів.

Позивач також зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Оскільки відомості щодо керівників TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та TOB «Дельта Плюс Юг» містяться у Єдиному державному реєстрі, то укладення із зазначеними посадовими особами господарських договорів, а також здійснення господарських операцій з оформленням первинних документів в межах зазначених договорів є правомірними.

Норми чинного законодавства не ставлять виникнення у платника податку права на податковий кредит в залежність від виконання вимог податкового законодавства його контрагентом, та він не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства контрагентами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також зазначив, що суб'єкт господарювання не зобов'язаний перевіряти громадянство керівників інших суб'єктів господарювання. Крім того, представник позивача вважав, що відсутність керівників TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та TOB «Дельта Плюс Юг» на території України в період часу, коли були складені документи щодо господарських операцій, не є доказом того, що вказані документи підписані не цими особами, оскільки документи могли бути підписані шляхом їх передачі для підпису.

Представник відповідача вважав, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі акту перевірки, висновки якого позивачем не спростовані. В акті перевірки не заперечується наявність товару у позивача та його продажу іншим суб'єктам господарювання, а перевіркою встановлено відсутність господарських операції по придбанню цих товарів саме у контрагентів TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та TOB «Дельта Плюс Юг», керівниками яких є громадяни Росії, які не знаходились на території України в період, в якій підписані ними первинні документи. Тому висновок акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, в податкове повідомлення-рішення правомірним.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ПП «ТЕХНОТЕСТ» зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.03.2001 року, знаходиться на податковому обліку в ДПІ з 11.03.2001 року, є платником ПДВ відповідно до свідоцтва №22321823 від 13.06.2005 року (т.1 а.с.200-218).

З 18.04.2012 року по 24.04.2012 року ДПІ провело перевірку позивача, за результатами якої складений Акт №93/22-213/31370471/600 від 28.04.2012 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «ТЕХНОТЕСТ» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по взаєморозрахунках та правових відносини з TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та TOB «Дельта Плюс Юг» за період з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року» (т.1 а.с.13-28).

На підставі Акту перевірки №93/22-213/31370471/600 від 28.04.2012 року ДПІ 17.05.2012 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0008522301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 453434,00грн. (404933,00 грн. за основним платежем, 48501,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 а.с.29).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішенням про результати розгляду первинної скарги №19110/10/10-2007 від 20.07.2012 року ДПС в Одеській області та рішенням про результати розгляду скарги №755/0161-12/10-2115 від 22.08.2012 року ДПС України скарги ПП «ТЕХНОТЕСТ» залишені без задоволення (т.1 а.с.31-41).

У висновку Акту №93/22-213/31370471/600 від 28.04.2012 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п.1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, здійснених ПП «ТЕХНОТЕСТ» з TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» на загальну суму ПДВ 404 933 гривень, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, та є нікчемними (п.1);

- пп.14.1.191 п.п. 14.1.202. п.14.1 ст. 14 п. 198.3. ст.198 ПК України щодо взаєморозрахунків та правових відносин з «Дельта Плюс Юг» за період січень - червень 2011 р. з TOB «Дельта Плюс Юг» та взаєморозрахунків та правових відносин з TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» за липень, серпень, жовтень, листопад 2011 року, заниження податку на додану вартість всього у сумі 404 933 грн. (п.2).

Суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо відсутності у органів державної податкової служби повноважень на визнання правочинів нікчемними, про що зазначено в п.1 висновків акту перевірки, оскільки правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Проте суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0008522301 від 17.05.2012 року задоволенню не підлягають, оскільки висновки акту про порушення позивачем норм податкового законодавства щодо правових взаємовідносин з контрагентами TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та заниження податку на додану вартість на суму 404933 грн., які зроблені на підставі досліджених первинних документів, наданих до ДПІ позивачем, суд вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що постачання товарів- це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж товарів. Продаж товарів (пп.14.1.202 ПК України) - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки відносно позивача №93/22-213/31370471/600 від 28.04.2012 року, зазначено, що на адресу ДПІ надійшли з ДПІ у Оболонському районі міста Києва та ДПІ у Печерського району міста Києва акти щодо контрагентів позивача - TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» згідно яких вказані суб'єкти господарювання відсутні за місцем знаходження, керівниками їх є громадяни Росії, які не мали дозволу на працевлаштування в Україні (що свідчить про відсутність у них необхідного обсягу цивільної дієздатності), та які фактично на території України не перебували, у цих підприємств відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по виконанню договорів, тобто договори не спрямовані на реальне настання наслідків, такі угоди носять фіктивний характер, у зв'язку з чим відсутні об'єкти оподаткування. Також в акті відносно контрагента позивача TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» зазначено, що під час проведення досудового слідства відносно посадових осіб ПАТ КБ «Інтербанк» було встановлено, що TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» має ознаки фіктивності та використовувалось як інструмент мінімізації податкових зобов'язань (т.1 а.с.1-16 , т.4 а.с.6-18).

У зв'язку з отриманням вказаної інформації керівництву ПП «ТЕХНОТЕСТ» надано запити про надання первинних документів щодо взаєморозрахунків та правових відносин з вказаними контрагентами.

Згідно акту перевірки, а також досліджених в судовому засіданні первинних документів, у ПП «ТЕХНОТЕСТ» наявний договір купівлі-продажу лабораторного обладнання та комплектуючих до нього №00288 від 10.01.2011 року з TOB «Дельта Плюс Юг», в особі директора ОСОБА_3 (т.1 а.с.42-43), а також договір поставки лабораторного обладнання та комплектуючих до нього №201165 від 01.06.2011 року з TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_4 (т.1 а.с.117-118).

ПП «ТЕХНОТЕСТ» також надало видаткові та податкові накладні за період з січня по червень 2011 року, на яких міститься від TOB «Дельта Плюс Юг» підпис керівника ОСОБА_3, а також видаткові та податкові накладні за період з липня по листопад 2011 року, на яких міститься від TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» підпис керівника ОСОБА_4 (т.1 а.с.44-79, а.с.119-146).

В акті перевірки зазначено, що за даними системи «Арктан» громадянин Російської Федерації ОСОБА_4 на час виписки документів від ТОВ «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» на території України не знаходився, що підтверджує виписку документів від імені ТОВ «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» не уповноваженою особою та неможливість здійснення ним господарських операцій.

Обставини щодо наявності суб'єкта господарювання та місця реєстрації (мешкання) його засновника (керівника) у Росії є загальнодоступними відомостями, які містяться в ЄДР (т.5 а.с.55-58).

Представником відповідача ДПІ надана в судовому засіданні інформація щодо перетину державного кордону громадянами Росії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно якої ОСОБА_4 на території України перебував з 31.03.2011 р. по 21.04.2011р. та з 05.06.2011р. по 24.06.2011р., ОСОБА_3 - з 05.07.2011р. по 10.07.2011р. (т.5 а.с.92-93).

Таким чином, у договорах від 10.01.2011 року, від 01.06.2011 року та у всіх первинних документах, наданих позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, містяться дати їх складання керівниками контрагентів позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в період незнаходження їх на території України.

В обґрунтування позовних вимог щодо наявності товару позивач надав документи щодо подальшої реалізації цього товару іншим суб'єктом господарювання (т.2 а.с.90-250, т.3,т.4 а.с.27-250).

Між тим, в акті перевірки, як і представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалась наявність у позивача товару та його реалізація, а стверджувалось про відсутність реальності угод та придбання товару саме у контрагентів позивача - TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС», документи щодо правовідносин з цими контрагентами складались лише з метою штучного створення податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні не надав жодного належного та допустимого доказу щодо придбання, поставки йому товару саме цими контрагентами.

Суд вважає неспроможними доводи представника позивача, що відсутність керівників TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та TOB «Дельта Плюс Юг» на території України в період часу, коли були складені документи щодо господарських операцій, не є доказом того, що вказані документи підписані не цими особами, оскільки документи могли бути підписані шляхом їх передачі для підпису, оскільки згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем до суду надані реєстри отриманих ним податкових накладних від своїх контрагентів. В цих реєстрах фіксуються дати виписки та отримання податкових накладних. У всіх податкових накладних від TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та TOB «Дельта Плюс Юг», які містять підпис керівників цих підприємств, співпадають дати їх виписки контрагентами і реєстрація в реєстрі отриманих накладних позивачем (т.2 а.с.4-89). Тобто податкові накладні виписані контрагентом та надані позивачу і зареєстровані ним в один день. Проте керівники TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та TOB «Дельта Плюс Юг» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не могли складати ці документи та брати участь у здійсненні зазначених господарських операцій.

Оцінуючи досліджені первинні документи позивача по взаємовідносинам з TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС» та TOB «Дельта Плюс Юг» суд також враховує вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року. Згідно п. 2.4, 2.16 вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Таким чином, дослідивши первинні документи надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов до висновку, що надані документи не відповідають вимогам первинного документу та не підтверджують здійснення господарських операцій по придбанню товарів позивачем саме у суб'єктів господарювання TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «ФЛОРЕНА-ПЛЮС», керівники яких не могли займатися фінансово-господарською діяльністю підприємств, укладати будь-яких договорів та підписувати первинні документи, оскільки не перебували на території України. Відповідно вказані документи не могли бути підставою для податкового обліку. Суд вважає, що складання вказаних документів мало метою штучно створити податковий кредит та мінімізувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Суд критично ставиться до доводів представника позивача щодо відсутності у нього обов'язку перевіряти всі дані свого контрагента, оскільки відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно зі ст.44 ГК України принципами підприємницької діяльності є, зокрема, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Таким чином, при виборі своїх контрагентів та необхідності перевірки добросовісності їх діяльності суб'єкт господарювання дії на свої власний розсуд та свій власний ризик.

При таких обставинах суд вважає, що позивач не спростував обґрунтованості висновків акту перевірки та не довів протиправності прийнятого на його підставі податкового повідомлення рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ТЕХНОТЕСТ» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.05.2012 року №0008522301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 453434,00 гривень (404933,00грн. за основним платежем, 48501,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у порядку ст.160,167 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ТЕХНОТЕСТ» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.05.2012 року №0008522301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 453434,00 гривень (404933,00грн. за основним платежем, 48501,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

23 січня 2013 року

.