Постанова

від 06.03.2015 по справі 1570/5373/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/5373/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина Л.В., Зуєвої Л.Є.

за участю секретаря - Мамедової С.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Технотест» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Технотест» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо встановлення ознак нікчемності правочинів з купівлі-продажу лабораторного обладнання та комплектуючих для обладнання, укладених з контрагентами ТОВ «Дельта Плюс Юг» і ТОВ «Флорена-Плюс», просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 17 травня 2012 року №0008522301, яким приватному підприємству «Технотест» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 404 933 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 48 501 грн.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 23 січня 2013 року ухвалено постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Технотест».

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог первинні документи не відповідають вимогам первинного документу та не підтверджують здійснення господарських операцій по придбанню товарів у суб'єктів господарювання TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс», керівники яких не могли займатися фінансово-господарською діяльністю підприємств, укладати будь-які договори та підписувати первинні документи, оскільки не перебували на території України. Відповідно, вказані документи не могли бути підставою для податкового обліку. Суд дійшов висновку, що складання первинних документів мало метою штучно створити податковий кредит та мінімізувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

В апеляційній скарзі приватне підприємство «Технотест», посилаючись на порушення Одеським окружним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове - про задоволення його позову в повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом не враховано, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не вимагало від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтв платника ПДВ, сплату до бюджету податків, ведення бухгалтерського та податкового обліку своїми контрагентами, а також здійснювати перевірку повноважень керівників контрагентів на підписання первинних документів та ідентифікацію їх підписів. Справжність підписів ОСОБА_3 від імені TOB «Дельта Плюс Юг» та ОСОБА_4 від імені TOB «Флорена-Плюс» судом не перевірялась, а суд виходив лише з припущень, що вказані особи не перебували на території України та не могли підписати податкові накладні. Апелянт, також, зазначив, що його контрагенти задекларували та сплатили свої податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ПП «Технотест», чим підтвердили реальність господарських операцій. Будь-які докази неможливості поставки товару контрагентами ПП «Технотест» до суду не надавалися.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 27.03.2012р. №195, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у період з 18.04.2012р. по 24.04.2012р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Технотест» (код за ЄДРПОУ 31370471) з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по взаєморозрахунках та правових відносинах з TOB «Флорена-Плюс» (код за ЄДРОПУ 35851839) та TOB «Дельта Плюс Юг» (код за ЄДРПОУ 37113986) за період з 01.01.2011р. по 30.11.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №93/22-213/31370471/600 від 28 квітня 2012 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.1, п.5 ст. 203 , п.1, п.2 ст. 215 , ст. 216 ЦК України , в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, здійснених ПП «Технотест» з TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс» на загальну суму ПДВ 404 933 гривень, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, та є нікчемними;

- п.п.14.1.191, п.п.14.1.202 п.14.1 ст. 14 , п.198.3 ст. 198 ПК України щодо взаєморозрахунків та правових відносин з ТОВ «Дельта Плюс Юг» за період січень - червень 2011 та взаєморозрахунків та правових відносин з TOB «Флорена-Плюс» за липень, серпень, жовтень, листопад 2011 року, заниження податку на додану вартість всього у сумі 404 933 грн. (в тому числі: за січень 2011 року в сумі 30543 грн., за лютий 2011 року в сумі 5459 грн., за березень 2011 року в сумі 47753 грн., за квітень 2011 року в сумі 6467 грн., за травень 2011 року в сумі 52055 грн., за червень 2011 року в сумі 68359 грн., за липень 2011 року в сумі 62681 грн., за серпень 2011 року в сумі 71319 грн., за жовтень 2011 року в сумі 40000 грн. та листопад 2011 року в сумі 20000 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2011р. по 30.11.2011р. ПП «Технотест» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 404933 грн. щодо здійснення взаєморозрахунків та правових відносин з контрагентами ТОВ «Дельта Плюс Юг» (січень-червень 2011 року) та TOB «Флорена-Плюс» (липень, серпень, жовтень, листопад 2011 року). Згідно даних додатку 5 до Декларації та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України дана сума сформована підприємством внаслідок здійснення операцій купівлі-продажу з ТОВ «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс». На адресу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси надійшов від ДПІ у Оболонському районі м.Києва акт №187/23-6/37113986 від 07.03.2012р. позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Дельта Плюс Юг» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 07.06.2010р. по 31.12.2011р., згідно якого: стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; свідоцтво платника ПДВ анульовано 30.06.2011р.; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємцям-покупцям за період з 07.06.2010р. по 31.12.2011р.; директором підприємства являється громадянка РФ ОСОБА_3, яка не має дозволу на працевлаштування в Україні. Також, зазначено, що відповідачем від ДПІ у Печерському районі м.Києва отримано акт №103/22-9/35851839 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Флорена-Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2009р. по 29.02.2012р.», в якому зазначено, що: ст.слідчим з ОВС СУ ДПС у м.Києві порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами TOB «Флорена-Плюс» з метою прикриття незаконної діяльності за ч.2, ч.4 ст.205 КК України, а також порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів невстановленими слідством особами TOB «Флорена-Плюс» за ч.2, ч.4 ст.358 КК України; за результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення операцій TOB «Флорена-Плюс» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг); директором та головним бухгалтером TOB «Флорена-Плюс» являється громадянин РФ ОСОБА_4, який на території м.Києва та Київської області зареєстрованим не значиться, відомості щодо місцезнаходження вказаної особи на території України відсутні, дозволу на працевлаштування в Україні немає.

На підставі вказаних обставин податковий орган дійшов висновку, що підприємством ПП «Технотест» безпідставно сформовано податковий кредит у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих на придбання товарів від ТОВ «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс» на загальну суму ПДВ 404933 грн., які не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, не відповідають вимогам п.п.14.1.36, п.п.14.1.191, п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПК України та порушують п.198.3 ст.198 ПК України. В порушення п.1, п.5 ст. 203 , п.1, п.2 ст. 215 , ст. 216 ЦК України угоди між ПП «Технотест» та підприємствами-постачальниками ТОВ «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс», укладені без мети настання реальних наслідків та мають ознаки нікчемності.

17 травня 2012 року, на підставі акту перевірки №93/22-213/31370471/600 від 28.04.2012р., ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення №0008522301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 404 933 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 48 501 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову ПП «Технотест» про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №93/22-213/31370471/600 від 28.04.2012р., а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань є правомірним. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу .

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення витрат підприємства до складу валових та сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов'язкові реквізити.

З матеріалів справи вбачається, що 10 січня 2011 року між ПП «Технотест» (Покупець) та ТОВ «Дельта Плюс Юг» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №0288, за умовами якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує лабораторне обладнання і комплектуючі для обладнання; загальна кількість та ціни товару згідно вказаного Договору оговорюються сторонами додатково і вказуються у видаткових накладних.

На підтвердження виконання сторонами умов зазначеного договору в матеріалах справи містяться:

- видаткові накладні: №РН-11001 від 10.01.2011р. на суму 151261 грн. (в т.ч. ПДВ 25210,17 грн.), №РН-12601 від 26.01.2011р. на суму 31996 грн. (в т.ч. ПДВ 5332,67 грн.), №РН-10102 від 01.02.2011р. на суму 32754 грн. (в т.ч. ПДВ 5459 грн.), №РН-10303 від 03.03.2011р. на суму 24878 грн. (в т.ч. ПДВ 4146,33 грн.), №РН-11803 від 18.03.2011р. на суму 146640 грн. (в т.ч. ПДВ 24440 грн.), №РН-13003 від 30.03.2011р. на суму 115000 грн. (в т.ч. ПДВ 19166,67 грн.), №РН-40104 від 01.04.2011р. на суму 4200 грн. (в т.ч. ПДВ 700 грн.), №РН-30104 від 01.04.2011р. на суму 36385 грн. (в т.ч. ПДВ 6064,17 грн.), №РН-20405 від 04.05.2011р. на суму 119057 грн. (в т.ч. ПДВ 19842,84 грн.), №РН-10605 від 06.05.2011р. на суму 14180 грн. (в т.ч. ПДВ 2363,33 грн.), №РН-11005 від 10.05.2011р. на суму 42252 грн. (в т.ч. ПДВ 7042 грн.), №РН-11805 від 18.05.2011р. на суму 83945 грн. (в т.ч. ПДВ 13990,83 грн.), №РН-23005 від 30.05.2011р. на суму 52895,40 грн. (в т.ч. ПДВ 8815,90 грн.), №РН-70106 від 01.06.2011р. на суму 43950 грн. (в т.ч. ПДВ 7325 грн.), №РН-50606 від 06.06.2011р. на суму 32707 грн. (в т.ч. ПДВ 5451,17 грн.), №РН-41006 від 10.06.2011р. на суму 115200 грн. (в т.ч. ПДВ 19200 грн.), №РН-21706 від 17.06.2011р. на суму 81484 грн. (в т.ч. ПДВ 13580,67 грн.), №РН-92506 від 25.06.2011р. на суму 136816 грн. (в т.ч. ПДВ 22802,67 грн.);

- податкові накладні: №11001 від 11.01.2011р., №12601 від 26.01.2011р., №10102 від 01.02.2011р., №10303 від 03.03.2011р., №31803 від 18.03.2011р., №30104 від 01.04.2011р., №40104 від 01.04.2011р., №12 від 04.05.2011р., №148 від 18.05.2011р., №276 від 30.05.2011р., №5 від 01.06.2011р., №95 від 10.06.2011р., №55 від 06.06.2011р., №165 від 17.06.2011р., №263 від 25.06.2011р.;

- платіжні доручення: №1139 від 24.01.2011р., №1171 від 11.02.2011р., №1191 від 28.02.2011р., №1208 від 14.03.2011р., №1209 від 14.03.2011р., №1229 від 24.03.2011р., №1240 від 31.03.2011р., №1241 від 01.04.2011р., №1281 від 28.04.2011р., №1282 від 28.04.2011р., №1294 від 10.05.2011р., №1320 від 20.05.2011р., №1324 від 23.05.2011р., №1336 від 30.05.2011р., №1346 від 31.05.2011р., №1362 від 10.06.2011р., №1366 від 14.06.2011р., №1384 від 17.06.2011р., №1407 від 29.06.2011р., №1415 від 30.06.2011р., №1418 від 30.06.2011р., №1433 від 06.06.2011р.

01 червня 2011 року між ПП «Технотест» (Покупець) та TOB «Флорена-Плюс» (Продавець) було укладено договір поставки №201165, за умовами якого Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує лабораторне обладнання і комплектуючі для обладнання; загальна кількість та ціни товару згідно вказаного Договору оговорюються сторонами додатково і вказуються у видаткових накладних.

На підтвердження виконання сторонами умов зазначеного договору в матеріалах справи містяться:

- видаткові накладні: №РН-10702 від 01.07.2011р. на суму 96771 грн. (в т.ч. ПДВ 16128,50 грн.), №РН-10703 від 01.07.2011р. на суму 68380 грн. (в т.ч. ПДВ 11396,66 грн.), №РН-60701 від 06.07.2011р. на суму 61567 грн. (в т.ч. ПДВ 10261,17 грн.), №РН-130702 від 13.07.2011р. на суму 98472 грн. (в т.ч. ПДВ 16412 грн.), №РН-200704 від 20.07.2011р. на суму 50892 грн. (в т.ч. ПДВ 8482 грн.), №РН-10802 від 01.08.2011р. на суму 107853,80 грн. (в т.ч. ПДВ 17975,61 грн.), №РН-10803 від 01.08.2011р. на суму 63151 грн. (в т.ч. ПДВ 10525,18 грн.), №РН-30801 від 03.08.2011р. на суму 115800 грн. (в т.ч. ПДВ 19300 грн.), №РН-150802 від 15.08.2011р. на суму 85209 грн. (в т.ч. ПДВ 14201,50 грн.), №РН-260801 від 26.08.2011р. на суму 55902 грн. (в т.ч. ПДВ 9317 грн.), №РН-261006 від 26.10.2011р. на суму 240000 грн. (в т.ч. ПДВ 40000 грн.), №РН-171102 від 17.11.2011р. на суму 120000 грн. (в т.ч. ПДВ 20000 грн.);

- податкові накладні: №12 від 01.07.2011р., №13 від 01.07.2011р., №61 від 06.07.2011р., №132 від 13.07.2011р., №204 від 20.07.2011р., №3 від 01.08.2011р., №2 від 01.08.2011р., №41 від 03.08.2011р., №242 від 15.08.2011р., №441 від 26.08.2011р., №426 від 26.10.2011р., №342 від 17.11.2011р.;

- платіжні доручення: №1460 від 12.07.2011р., №1464 від 14.07.2011р., №1466 від 14.07.2011р., №1468 від 15.07.2011р., №1477 від 20.07.2011р., №1483 від 22.07.2011р., №1495 від 29.07.2011р., №1496 від 29.07.2011р., №1516 від 05.08.2011р., №1517 від 05.08.2011р., №1529 від 09.08.2011р., №1549 від 19.08.2011р., №1554 від 23.08.2011р., №1566 від 30.08.2011р., №1572 від 31.08.2011р., №1587 від 06.09.2011р., №1605 від 14.09.2011р., №1613 від 19.09.2011р., №1720 від 27.10.2011р., №1721 від 27.10.2011р., №1794 від 21.11.2011р.

В матеріалах справи, також, містяться документи щодо подальшої реалізації ПП «Технотест» придбаного в ТОВ «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс» товару іншим суб'єктам господарювання.

Вказані договори підписані директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, однак зазначено, що податкові накладні оформлені із порушеннями Податкового кодексу України, зокрема, підписані особами - керівниками ТОВ «Дельта Плюс Юг» ОСОБА_3 та TOB «Флорена-Плюс» ОСОБА_4, які на час їх підписання не були працевлаштовані на території України та перебували за її межами. Суд першої інстанції погодився з такими висновками ДПІ у Малиновському районі м.Одеси та дійшов висновку, що надані документи не відповідають вимогам первинного документу та не підтверджують здійснення господарських операцій по придбанню товарів позивачем саме у суб'єктів господарювання TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс», відповідно вказані документи не могли бути підставою для податкового обліку.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду, оскільки позивачем доведено, що при укладенні договорів він переконався у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали право на видачу податкових накладних. При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не вимагало від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтв платника податку на додану вартість, сплату до бюджету податків, ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів, а також здійснювати перевірку повноважень керівників контрагентів на підпис первинних документів, податкових накладних та ідентифікацію їх підписів.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Більше того, матеріали справи не містять доказів в підтвердження підписання первинних документів не директорами TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс», справжність їх підписів податковим органом не перевірялась, що, на думку колегії суддів, свідчить про припущення відповідача про підписання накладних невстановленими особами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи, містять всі необхідні реквізити, підписані особами, які на час виконання договірних відносин були керівниками TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс», їх підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто первинні документи відповідають вимогам п.201.1 та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу .

ПП «Технотест» було виконано всі зобов'язання за договорами: отримано товар та сплачено Постачальникам грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи; договори укладені позивачем з метою використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Зазначені обставини суду апеляційної інстанції відповідачем спростовані не були.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо не буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Суд вважає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Водночас, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс».

Більше того, контрагенти позивача задекларували та сплатили свої податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ПП «Технотест», чим підтвердили реальність договірних відносин.

Анулювання свідоцтва платника ПДВ TOB «Дельта Плюс Юг» в червні 2011 року не впливає на формування позивачем податкового кредиту за результатами договірних відносин з вказаним контрагентом, оскільки вони відбувалися у часі раніше, до анулювання його статусу платника податку на додану вартість.

В акті перевірки, серед іншого, податкова інспекція посилається на те, що ст.слідчим з ОВС СУ ДПС у м.Києві порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами TOB «Флорена-Плюс» з метою прикриття незаконної діяльності за ч.2, ч.4 ст.205 КК України, а також порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів невстановленими слідством особами TOB «Флорена-Плюс» за ч.2, ч.4 ст.358 КК України. Однак, під час розгляду справи ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби не надала доказів прийняття вироку суду у вказаній справі. Таким чином, до винесення судом вироку, що вступив у законну силу, не можна однозначно стверджувати про доведеність вчинення тих чи інших дій, що призвели до порушення кримінальної справи за ст.ст.205, 358 КК України , так як кримінальна справа порушується за наявності ознак вчинення того чи іншого злочину, і лише вирок суду дає чітке визначення винуватості чи невинуватості осіб, відносно яких порушено кримінальну справу.

Крім того, порушення прямими контрагентами позивача порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки будь - яка юридична відповідальність особи, згідно до ст.61 Конституції України , має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентом (іншими особами - учасниками господарських операцій з контрагентами позивача в ланцюгу постачання товару) добросовісного платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього.

Що ж до висновків акту перевірки на укладення ПП «Технотест» угод без мети настання реальних наслідків колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону , а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Оскільки встановлено, що виконання договорів з контрагентами TOB «Дельта Плюс Юг» та TOB «Флорена-Плюс» підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими доводи апелянта, що сторони договорів діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України . Укладені договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України , не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

В акті перевірки №93/22-213/31370471/600 від 28 квітня 2012 року, серед іншого, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси посилається на відомості, що містяться в акті ДПІ у Печерському районі м.Києва №103/22-9/35851839 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Флорена-Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2009р. по 29.02.2012р.». Однак, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може вважатися належним доказом допущення позивачем порушень, так як зазначений акт свідчить лише про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання. Вказаний акт взагалі не є перевіркою, а викладені в ньому висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Заперечуючи проти позову ДПІ зазначає, що контрагенти позивача не могли здійснювати господарську діяльність через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з поставки товарів. Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки такі висновки взято відповідачем з податкової звітності контрагентів позивача, без самостійної перевірки таких обставин та без наявності жодного документального підтвердження таких доводів. Більше того, сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів вважає, що факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань. У справі, що розглядається, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених позивачем та його контрагентами, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Як наслідок, суд апеляційної інстанції скасовує податкове повідомлення -рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 17 травня 2012 року №0008522301, яким приватному підприємству «Технотест» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 404 933 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 48 501 грн., як таке, що прийнято без передбачених на те законом підстав.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, а також порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, постановлене судове рішення, на підставі ст.202 КАС України , підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ПП «Технотест».

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріалами справи документально підтверджено понесені ПП «Технотест» судові витрати по справі в розмірі 3293 грн., а тому на підставі ст.94 КАС України , з Державного бюджету України вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 185 , 195 , 196, 198 , 202 , 205 , 207 , 254 КАС України , апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Технотест» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов приватного підприємства «Технотест» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 17 травня 2012 року №0008522301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Технотест» (код ЄДРПОУ 31370471) понесені ним судові витрати в сумі 3293 грн. (три тисячі двісті дев'яносто три гривень).

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Зуєва Л.Є.