Постанова

від 27.11.2012 по справі 2а-2506/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.11.12Справа №2а-2506/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Кравченко М.М.;

при секретарі - Коваль К.М.,

за участю:

представник позивача (ТОВ "Престиж-Авто") Новікова Інна Василівна довіреність № б/н від 07.11.12 на підставі паспорту;

представник відповідача (ДПІ у Гагарінському р-ні м. Севастополя) Рогів Надія Михайлівна довіреність № 3/10-025 від 12.03.12 на підставі посвідчення;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Авто" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж-Авто" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають фактичним обставинам, що порушує права позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22 жовтня 2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2506/12/2770. Іншою ухвалою від 22 жовтня 2012 р. підготовче провадження по справі закінчене, справа призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов з підстав, що у ньому наведені.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов - таким, що підлягає задоволенню виходячи з такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Авто»( далі - TOB «Престиж- Авто»зареєстроване 30.07.1996 року Ленінською районною державною адміністрацією, про що видано свідоцтво № 10771200000001571, код суб'єкта господарювання в ЄДРПОУ 24027624.

TOB «Престиж-Авто»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.08.1996р. за № 10308. На сьогодні перебуває на обліку в ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя як платник податків і зборів. Платником податку на додану вартість підприємство зареєстровано з 02.12.2003 року.

З 10.09.2012 року по 14.09.2012 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB „Престиж-Авто" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з БВП „Строитель-Плюс " (код ЄДРПОУ 31263808), КП «Альянс»(код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Ротонда-Торг»( код ЄДРПОУ 36165656) за період 01.01.2009-31.03.2012.

За результатами перевірки складено акт від 21.09.2012р. № 1062/22- 212/24027624/34, відповідно до висновку якого (з урахування відповіді на заперечення до акту перевірки) встановлено порушення позивачем:

1. пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, у результаті чого занижено ПДВ у сумі 194953,79 грн.;

2. п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, п.138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, у результаті чого завищено валові витрати у сумі 82 594,01 грн.;

3. п.п.5.2.10, п.п 5.3.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями занижено податок на прибуток у сумі 20760,00 грн., а саме: 2009 рік - 15391,00 грн. 2010 рік - 5369,00 грн.,

4. п.п. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 4118,00 грн. (І квартал 2011 - 4118,00 грн.);

5. Завищення амортизаційних відрахувань, а саме: 2010 рік - 450,00 грн., І квартал 2011 - 16 473,21 грн., 2 квартал 2011р. - 16 126,82 грн., З квартал 2011р. - 15 788,39 грн., 4 квартали 2011р. - 15 457,67 грн., І квартал 2012 - 15 134,47 грн.

Зазначені порушення виразились у безпідставному, на думку податкового органу, включенню до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, виписаних БВП „Строитель-Плюс», КП «Альянс», ПП «Ротонда-Торг», і безпідставному включенню до складу валових витрат сум по операціям з цими контрагентами, через те, що правочини з переліченими суб'єктами господарювання є «нікчемними»і не підлягають відображенню в податковому обліку.

На підставі зазначеного акту податковим органом 08 жовтня 2012 року було прийнято:

1. податкове повідомлення-рішення № 0000220222 про нарахування позивачу податкового зобов 'язання з ПДВ у загальному розмірі 210588,11 грн., в тому числі за основним платежем -168470,49 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42117,62 грн.;

2. податкове повідомлення-рішення № 0000230222 про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 30069,00 грн., в тому числі за основним платежем - 24878,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5191,00 грн. .

З урахуванням фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що прийняті податкові повідомлення - рішення є незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Так, до перевірки був наданий договір підряду від 01.12.2009 року, який був укладений між БВП «Строітель-Плюс», в особі директора Трещева О.Р. (Підрядник) та TOB «Престиж Авто», в особі директора Чебикіна І.В. (Замовник). Згідно з договором Підрядник зобов'язується виконати і здати в строк будівельні роботи (благоустрій прилеглої території та планування, будівництво підпірних стінок), а Замовник зобов'язується надати Підрядникові будівельний майданчик, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Руднєва, 35-Г, прийняти Роботи та оплатити їх. Термін виконання робіт за договором - з 01.12.2009 року до 31.08.2010 року.

У виконання умов Договору між сторонами було складено, складено документи, що підтверджують фактичне виконання Договору, а саме:

- Довідку про вартість виконаних робіт від 31.12.2009 року на суму 111,72 тис.грн.;

- Довідку про вартість виконаних робіт від 31.01.2010 року на суму 124,7748 тис.грн.;

- Довідку про вартість виконаних робіт від 28.02.2010 року на суму 17,8 тис.грн.;

- Довідку про вартість виконаних робіт від 31.03.2010 року на суму 60,0 тис.грн.;

- Довідку про вартість виконаних робіт від 30.04.2010 року на суму 60,018 тис.грн.;

- Довідку про вартість виконаних робіт від 30.05.2010 року на суму 188,600 тис.грн.;

- Довідку про вартість виконаних робіт від 30.06.2010 року на суму 148,00 тис.грн.;

- Довідку про вартість виконаних робіт від 31.07.2010 року на суму 107,00 тис.грн.;

- Довідку про вартість виконаних робіт від 31.08.2010 року на суму 145,100 тис.грн.

Сплата наданих послуг здійснювалась у безготівковій та готівковій формі, що під тверджується самим актом перевірки.

Крім того, на виконання зазначеного Договору БВП «Строітель-Плюс»на адресу позивача були видані податкові накладні на загальну суму 963012,8 грн. (в тому числі податок на додану вартість у розмірі 160502,13 грн.): № 6220 від 31.12.2009 року на суму 111720,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 18620,00; № 347 від 29.01.2010 року на суму 124774,80 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 20795,80; № 551 від 26.02.2010 року на суму 17800,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2966,67; № 1236 від 31.03.2010 року на суму 60000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 10000,00; № 1619 від 30.04.2010 року на суму 60018,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 10003,00; № 2178 від 31.05.2010 року на суму 188600,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 31433,33; № 2994 від 30.06.2010 року на суму 148000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 24666,67; № 3400 від 31.07.2010 року на суму 107000,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 17833,33; № 3795 від 31.08.2010 року на суму 145100,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 24183,33;

Крім того, в ході перевірки також встановлено, що відповідно до усної Угоди, укладеної між ПП «Ротонда-Торг»та TOB «Престиж-Авто», ПП «Ротонда-Торг»надало позивачу послуги з технічного обслуговування обладнання. Фактичність виконання зазначеної угоди підтверджується Актами прийому-передачі виконаних робіт від 31.07.2009 року та 30.11.2009 року, які містять в собі детальний перелік таких робіт. Оплата послуг здійснювалась у готівковій формі та підтверджується належними розрахунковими документами, дослідженими в ході проведення перевірки.

У виконання умов зазначеної Угоди ПП «Ротонда-Торг»на адресу позивача були виписані податкові накладні. У період, за який нараховано суму податкового зобов'язання, увійшла податкова накладна № 1667 від 30.11.2009 року на суму 22595,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 3765,83;

Також, в ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до усної Угоди, укладеної між TOB «Альянс»та TOB «Престиж-Авто», TOB «Альянс»надало позивачу послуги з надання друкарської продукції, технічного обслуговування СТО, виготовлення Пілона. Фактичність виконання угоди підтверджується Актами прийому-передачі виконаних робіт від 30.11.2009 року, 31.07.2010 року, 31.12.2010 року, які містять в собі детальний перелік таких робіт. Оплата послуг здійснювалась у готівковій формі та підтверджується належними розрахунковими документами, дослідженими в ході проведення перевірки.

У виконання умов зазначеної Угоди TOB «Альянс»на адресу позивача були виписані податкові накладні. У період, за який нараховано суму податкового зобов'язання, увійшла податкова накладна № 5000/0 від 31.12.2010 року на суму 25233,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 4205,5 грн..

Відповідно до акту перевірки вбачається, що ніяких зауважень до первинних та розрахункових документів за зазначеними Договорами податковий орган не висуває.

Однак, в акті перевірки, відповідачем наведено зміст статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Бюджетного кодексу, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, на підставі яких відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції позивача з вищевказаними контрагентами не спричинили настання реальних наслідків та є нікчемними.

Такий висновок на Думку податкового органу є обґрунтованим з огляду на те, що відповідно до інформації, отриманої від інших податкових інспекцій, Слідчим органом ОВС ГСУ ДПС України порушено: 1. кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків за ознаками злочину, передбаченого ч.З ст. 212 КК Ураїни, в якій ТОВ «Строітель-Плюс»та ПП «Ротонда Торг»«фігурують»як «транзитні»підприємства через які здійснювались операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, та 2: кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва КП «Альянс», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України.

Саме ці обставини, на думку відповідача, є підставою позбавлення позивача права на включення до складу валових витрат та податкового кредиту сум за угодами із зазначеними контрагентами.

Така думка податкового органу є незаконною з огляду на наступне:

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що діяв на момент укладення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст, 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 зазначеної статті, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Аналогічні вимоги містяться і в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037). Згідно із пунктом 5 вказаного Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Інших обмежень щодо визнання податкової накладної недійсною в вищезазначених нормативних актах не міститься.

На момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних БВП «Строітель-Плюс», КП «Альянс»та ПП «Ротонда-Торг»були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтво платника податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не були анульовані.

Таким чином, будь-яких підстав, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», які б виключали право позивача на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не вбачається.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на момент укладення спірних відносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається за змістом цієї норми законодавства, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Відповідно до п.5.11 ст.5 зазначеного Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім тих, що відмічені в цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Усі досліджені в ході проведення перевірки первинні документи підтверджують реальність спірних господарських операцій, а тому будь-яких підстав, які б виключали право позивача на віднесення до складу валових витрат витрат за такими операціями також не вбачається.

Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались такими правочинами. Втім, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України, такий правочин є фіктивним, фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних. Частиною 2 зазначеної статті визнання таких правочинів недійсними відносить до прерогативи судових органів.

Також, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від

06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: - правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; - правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини. що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини. спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, відповідачем без законних на те підстав зроблено необгрунтований висновок про нікчемність Угод укладених між позивачем з контрагентами БВП "Строитель-Плюс" (код СДРПОУ 312638081 КП «Альянс»(код ЄДРПОУ 32468182). ПП «Ротонда-Торг»( код ЄДРПОУ 36165656) за період 01.01.2009-31.03.2012.

Так, чинним законодавством України не передбачено обов'язок контрагента, а також не надано йому права, перевіряти достовірність даних, які вказуються іншим контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Натомість, ст.19 Конституцією України передбачає, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його Контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків, а не для його Контрагентів.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 09.08.2012 року по справі № К/9991/29174/12, Постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справах; №21-42а10 та 21-47а10).

Більше того, вказана позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»№ 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В свою Чергу, відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Так, усі висновки податкового органу, щодо наявності в діях посадових осіб контрагентів ознак відповідних складів злочину, які робить податковий орган на підставі лише порушених кримінальних справ, по яким відсутній обвинувальний вирок суду, що набрав чинності, є незаконними.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно аналізуючи докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, а заперечення відповідача на позов спростовуються фактичними обставинами, які були досліджені у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року № 0000220222 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Престиж-Авто»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 210588,11 грн., в тому числі за основним платежем -168470,49 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42117,62 грн.;

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року № 0000230222 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Престиж-Авто»податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 30069,00 грн., в тому числі за основним платежем - 24878,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5191,00 грн.;

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Авто»суму судового збору в розмірі 2146,00 грн. на р/р 26004962503486 Севастопольська Філія ПАТ «ПУМБ»м. Донецьк, МФО 334851 ОКПО 24027624.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 03.12.2012 р.

Суддя М.М. Кравченко