Постанова

від 23.01.2013 по справі 2а-17133/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 січня 2013 року 10:15 справа № 2а-17133/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14 грудня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Імпел Гріффін Груп") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 грудня 2012 року №0013522202 та №0013532202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-17133/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25 грудня 2012 року.

В судовому засіданні 25 грудня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги; відповідач свого представника не направив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 25 грудня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва 05 грудня 2012 року №0013522202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Імпел Гріффін Груп" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 840 376,00 грн., у тому числі за основним платежем на - 1 893 584,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 946 792,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва 05 грудня 2012 року №0013532202 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Імпел Гріффін Груп" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 222 171,00 грн. за червень 2012 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 111 086,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 16 листопада 2012 року №1027/22-2/3564872 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Імпел Гріффін Груп" (код ЄДРПОУ 35634872) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ТФМ-Груп" (код ЄДРПОУ 37242144) за червень та липень 2012 року" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1 893 384,00 грн., у тому числі за червень 2012 року на 1 162 272,00 грн., за липень 2012 року на 731 312,00 грн., та завищено від'ємне значення, що було враховано у сумі зменшення податкового боргу, за червень 2012 року на 222 171,00 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані наявністю порушень податкового законодавства з боку підприємств-постачальників контрагента позивача ТОВ "ТФМ-Груп", а саме: ДПІ у Печерському районі м. Києва складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТФМ-Груп" з його контрагентом ТОВ "ТПК "Еліт-Буд" та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТПК "Еліт-Буд" щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання; у згаданих актах зазначено про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ "ТПК "Еліт-Буд" та його контрагентами, останнє виступає вигодо транспортуючим суб'єктом (транзитером), а його діяльність здійснюється поза межами правового поля; так само зазначено про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ "ТФМ-Груп" та ТОВ "ТПК "Еліт-Буд", що свідчить про відсутність у ТОВ "ТФМ-Груп" об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Виходячи з наведеної а Акті перевірки інформації відповідач дійшов висновку, що "віднесення ТОВ "Імпел Гріффін Груп" до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ТОВ "ТФМ-Груп", які визнано "недійсними", є необґрунтованим".

Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, мотивуючи позовні вимоги наступним: на момент здійснення господарських операцій ТОВ "ТФМ-Груп" було зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість; податковий кредит підтверджений відповідним первинними документами та належним чином оформленими податковими накладними; придбані послуги/роботи використані у власній господарській діяльності позивача; висновки Акта перевірки про нікчемність укладених правочинів не підтверджуються жодними доказами. Відповідач письмового заперечення проти позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Імпел Гріффін Груп", виходячи з наступних мотивів.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та ТОВ "ТФМ-Груп", обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як підтверджують матеріали справи, 01 липня 2011 року між ТОВ "Імпел Гріффін Груп" (замовник) та ТОВ "ТФМ-Груп" (виконавець) укладено договір №1012/1-11 про надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується якісно, у відповідності до вимог замовника, власними силами надавати послуги, обумовлені договором, сприяти здійсненню інших функцій, пов'язаних з діяльністю замовника, а також надавати інші послуги за згодою сторін.

Згідно з пунктом 1.3 договору замовник може замовляти роботи/послуги з прибирання приміщень, необхідність яких виникатиме у замовника протягом терміну дії договору. Замовлення на виконання робіт/надання послуг оформлюється за десять календарних днів до бажаної дати початку виконання робіт, шляхом надання виконавцеві заявки на виконання робіт, форма якої вказана у додатку №1 до договору.

Відповідно до заявок на виконання робіт від 25 травня 2012 року та від 23 червня 2012 року замовник визначив перелік робіт з прибирання та об'єктів, на яких їх необхідно провести, як от прибирання внутрішніх приміщень та прибудинкової території, прибирання приміщень і площ замовника в регіонах України, що належать іншим суб'єктам господарської діяльності, зокрема: ДП "Альфатер Київ", ТОВ "Донбас Арена", ТОВ "Дтек Сервіс", ПрАТ "МТС Україна", ТОВ "Омега", ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ", ТОВ "Яндекс", ПАТ "Альфа Банк", ПАТ "АКБ "Аркада", ТОВ "Унікредит Банк", ПАТ "УкрСибБанк", ПАТ "Укртелеком", Державне підприємство з обслуговування повітряного руху України, ПАТ з ІІ "Дніпропетровський маслоекстраційний завод".

Згідно актів прийому-передачі виконаних робіт, що датовані червенем та липнем 2012 року, виконавець виконав роботи з прибирання внутрішніх приміщень та прибудинкової території, прибирання приміщень і площ замовника в регіонах України на загальну суму 12 694 530,00 грн.

За червень та липень 2012 року ТОВ "ТФМ-Груп" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 12 694 530,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2 115 755,00 грн.

В оплату за виконані роботи позивач перерахував на рахунок виконавця грошові кошти, що підтверджується виписками банку, які долучено до матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень та липень 2012 року відобразив, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ТФМ-Груп", у зв'язку з придбанням послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ "ТФМ-Груп" - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкова накладна, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копія якої знаходяться в матеріалах справи, відповідає вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з надання послуг по прибиранню та питання використання їх у власній господарській діяльності позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що видами діяльності ТОВ "Імпел Гріффін Груп" є загальне прибирання будинків, іншу діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів, інші види діяльності з прибирання (є клінінговою компанією), інформація про що занесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статуту підприємства та міститься в мережі Інтернет на сайті http://www.griffin.ua/.

Так само й ТОВ "ТФМ-Груп" здійснює діяльність з прибирання, про що вказано у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та статуті підприємства.

Матеріали справи підтверджують, що послуги з прибирання, надані ТОВ "ТФМ-Груп", замовлялись позивачем на виконання взятих на себе договірних зобов'язань з ДП "Альфатер Київ", ТОВ "Донбас Арена", ТОВ "Дтек Сервіс", ПрАТ "МТС Україна", ТОВ "Омега", ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ", ТОВ "Яндекс", ПАТ "Альфа Банк", ПАТ "АКБ "Аркада", ТОВ "Унікредит Банк", ПАТ "УкрСибБанк", ПАТ "Укртелеком", Державне підприємство з обслуговування повітряного руху України, ПАТ з ІІ "Дніпропетровський маслоекстраційний завод" та іншими суб'єктами господарювання.

На підтвердження реальності спірних операцій позивач надав у матеріали справи копії господарського договору, заявок до нього, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних по взаємовідносинах з ТОВ "ТФМ-Груп", виписки банку; копії господарських договорів та додатків до них, актів надання послуг, податкових накладних по взаємовідносинах з підприємствами-замовниками; документи бухгалтерського обліку.

Доказів на підтвердження того, що ТОВ "ТФМ-Груп" не мало можливості на виконання господарських зобов'язань по прибиранню або доказів відсутності фактичних дій ТОВ "ТФМ-Груп", спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

При цьому суд звертає увагу, що в Акті перевірки відповідачем не ставиться під сумнів реальність господарських операцій між ТОВ "Імпел Гріффін Груп" та ТОВ "ТФМ-Груп".

Крім того, відповідачем не доведено, яким саме чином господарські операції контрагентів ТОВ "ТФМ-Груп" та далі по ланцюгу постачання, пов'язані із наданням позивачу послуг з прибирання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції ТОВ "Імпел Гріффін Груп" з ТОВ "ТФМ-Груп" здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "ТФМ-Груп" було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Суд також звертає увагу, що ймовірні порушення податкової дисципліни підприємствами, що контрагентами підприємства-виконавця робіт, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Необґрунтованими є висновки Акта перевірки про порушення позивачем вимог статті 185 Податкового кодексу України, яка визначає перелік об'єктів оподаткування податком на додану вартість, оскільки у межах спірних правовідносин позивач не здійснював поставку товару чи послуг.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ "Імпел Гріффін Груп" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТФМ-Груп", а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, заниження податку на додану вартість та завищення розміру від'ємного значення є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05 грудня 2012 року №0013522202 та №0013532202 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Імпел Гріффін Груп" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 05 грудня 2012 року №0013522202 та №0013532202.

3. Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок) шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко