Постанова

від 27.11.2012 по справі 2а-2540/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.11.12Справа №2а-2540/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Кравченко М.М.;

при секретарі - Коваль К.М.,

за участю:

представник відповідача (ДПІ у Гагарінському р-ні м. Севастополя) Таточенко Інна Віталіївна довіреність № 10/9/10-025 від 12.03.12 на підставі посвідчення;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форнит" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень та визнання протиправним і скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форнит» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС № 464 від 19.06.2012 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Форнит» з моменту його прийняття, а саме з 19.06.2012, визнання відсутності компетенції посадових осіб ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя ДПС щодо визнання у висновку акту від 25.06.2012 №516/22-212/31156263/18 нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Форнит»з постачальником ТОВ «Трейд Траст» за грудень 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Податкового кодексу України в частині проведення перевірки, оскільки, на думку позивача, відповідачем не дотримано вимог статтей78,79 Податкового кодексу України при проведенні перевірки. З приводу позовних вимог про відсутність компетенції позивач зазначає, що відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України перевищив надані йому законодавством повноваження та визнав в акті перевірки правочини між позивачем та ТОВ «Трейд Траст»нікчемними.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.10.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначено до судового розгляду.

Представник позивача позов підтримав, надав суду пояснення, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, просив у позові відмовити з підстав вказаних у запереченнях, а саме зазначив, що перевірка проведена податковим органом у спосіб та порядку, передбачені Податковим кодексом України, з приводу позовних вимог про визнання наказу протиправним зазначив, що оскільки він не породжує для платника податків настання певних юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки, тому такий наказ не може бути предметом розгляду у адміністративному процесі. Також, відповідач вказує, що при перевірці встановлено, що операції з поставки товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «Форнит»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. Тобто встановлено, що правочини, вчинені ТОВ «Форнит»з ТОВ «Трейд Траст» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і мають ознаки недійсних.

Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю ''Форинт" пройшло процедуру державної реєстрації та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ідентифікаційним кодом 31156263, а відтак є юридичною особою, що обліковується в Державній податковій інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя як платник податків. Основним видом діяльності TOB "Форнит" є оптова торгівля паливом.

19 липня 2012 року уповноважений представник TOB "Форнит" отримав від посадових осіб Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя копію наказу № 464 від 19.06.12 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Форнит".

Як підставу для проведення перевірки в наказі Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя № 464 від 19.06.12 вказано підпункт 78.1.1. пункту 78.1 ст. 78, п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Даний наказ є протиправним та таким що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005р. № 34/5 термін "наказ" вживається у такому значенні: "наказ - вид розпорядчого документа, який видається від імені суб'єкта нормотворення". В свою чергу "розпорядчий документ - акт, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо - розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та на виконання Конституції та законів України, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання".

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Наказ №464 від 19.06.2012, яким призначено позапланову документальну перевірку призводить до виникнення певних обов'язків та прав у 'ГОВ «Форнит», у т.ч. що до цієї перевірки, тобто він є актом індивідуальної дії, який має прийматися з чітким додержанням встановленого порядку.

Додержання цього порядку будь-яким суб'єктом владних повноважень є вимогою ст.19 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Наказ № 464 від 19.06.2012 був прийнятий з порушенням норм права, встановлених Податковим кодексом України виходячи з такого.

Пунктом 2 наказу № 464 "Про проведення документальної позапланової перевірки TOB "Форнит" була встановлена дата початку перевірки -20.06.12 та термін перевірки -5 робочих днів.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В порушення даної норми Відповідач не повідомив належним чином Позивача про проведення перевірки, а саме наказ № 464 від 19.06.12 та письмове повідомлення про дату початку перевірки TOB "Форнит" не отримувало. 19 липня 2012 року за усною вимогою Позивача податковим органом було надано останньому копію наказу № 464 від 19.06.12, про що свідчить відмітка в копії наказу "19 июл 2012". Таким чином суб'єктом владних повноважень було порушено приписи пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та позбавлено Позивача прав, які регламентовані підпунктами 17.1.6, 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, а саме право бути присутнім під час проведення перевірок, вимагати від контролюючого органу проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Із наведеної норми слідує, що перевірка може бути проведена з таких підстав: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Таким чином був порушений порядок проведення документальних позапланових перевірок, визначений статтею 78 ПКУ, а саме до початку перевірки Позивачем не було отримано обов'язкового запиту від Відповідача на який би він не надав пояснення та документального підтвердження.

Порушення цих задекларованих вимог виключає можливість проведення зазначеного виду перевірки.

За результатами вказаної перевірки Відповідачем було складено акт від 25.06.12 № 516/22-212/31156263/18, яким встановлено наступні порушення Позивача: п.1.5 ст.203, п.1,2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини не мають ознак фактичного здійснення господарських операцій в силу припису закону. Правочини, укладені TOB "Форнит" з контрагентами -постачальниками та контрагентами -покупцями порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб; у зв'язку з тим, що отримані від TOB "Трейд Траст" товари та послуги, що мають ознаки нереальності здійснення, надані у подальшому на адресу ТОВ "Атан -Крим" ЄДРІЮУ 32085677, визнання господарських операцій як нереально здійснених з TOB "Трейд Траст" призводить до правових наслідків для TOB "Атан -Крим" у частині відсутності права на формування податкового кредиту з ПДВ у грдні 2011р. на суму 158977,24 від TOB "Форнит".

В акті перевірки від 25.06.12 № 516/22-212/31156263/18 Відповідач посилається на використання, як підстави для визнання правочинів, укладених TOB "Форинт" з постачальником TOB "Трейд Траст" за листопад 2011 року нікчемними, висновків акту Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС від 17.05.12 № 678/22-00/37058412 про результати позапланової невиїзної перевірки TOB "Трейд Траст" та комп'ютерній інформаційній системи АС "Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів ".

Відносно використання акту Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС від 17.05.12 № 678/22-00/37058412 про результати позапланової невиїзної перевірки TOB "Трейд Траст" суд зазначає наступне.

TOB "Трейд Траст" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування наказів про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Трейд Траст" за листопад -грудень 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.10.12 по справі № 2а- 9636/12/0170/4 визнані протиправними та скасовані накази № 189 від 20.04.12 та № 218 від 28.04.12, згідно з якими була проведена перевірка TOB "Трейд Траст" з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад -грудень 2011 року по взаємовідносинам з TOB "Ріаліз Ойл".

Пунктом 2.20 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України № 266 від 18.04.08 (далі - Методичні рекомендації) встановлено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням -рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким, завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення -рішення.

Всупереч пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України по висновкам акту перевірки від 05.10.12 № 1133/22-212/31156263/37 Відповідачем не були прийняти та узгоджені відповідні податкові повідомлення-рішення щодо зменшення податкового кредиту та податкових зобов'язань у TOB "Форнит" за листопад 2011 року.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не має правових підстав на коригування результатів автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ, щодо TOB "Форнит ".

Згідно з пунктом 5.9 розділу 5 Методичних рекомендацій при виявленні договору, що суперечить інтересам держави та суспільства і є нікчемним з'ясовується факт подальшого використання платником ПДВ (отримувачем) у господарській діяльності товар), який був предметом зазначеного договору, встановлюється платник ПДВ -наступний покупець вказаного товару. Інформація про виявлену нікчемність направляється до органу ДПС, в якому такий платник обліковується, з метою визначення підстав визнання договору, укладеного між другою парою контрагентів, нікчемними та відповідно зменшення суми податкового кредиту.

З урахуванням зазначеного Відповідач зобов'язаний направити акт перевірки від 05.10.12 N9 1133/22-212/31156263/37 до органів ДПС де обліковуються наступні покупці.

Приймаючи до уваги викладене для позивача виникають негативні наслідки у разі надіслання акту перевірки від 25.06.12 № 516/22-212/31156263/18 до контрагентів Позивача та використання його з метою коригування задекларованих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань у контрагентів Позивача.

Викладений в акті перевірки від 25.06.12 № 516/22-212/31156263/18 висновок суб'єкта владних повноважень про нібито встановлені порушення Позивачем статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України зроблено за відсутністю компетенції органів державної податкової служби України виходячи з наступного.

Пункт 18 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», N 9 від 06.11.2009 встановлює перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України. Такими є, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Узагальнюючи наведене слід зазначити, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Частина 2 статті 1 Цивільного кодексу України визначає серед майнових відносин такі, які не містять ознак цивільних правовідносин, а відтак не входять до предмета цивільно-правового регулювання і не підпадають під дію норм ЦК. Такими майновими відносинами є ті, що засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також податкові, бюджетні та інші фінансово-правові відносини. Це означає, що, відносини, пов'язані зі справлянням податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, хоча за своїм змістом і є майновими, але за своєю природою належать до адміністративно-правових, а тому регулюються нормами податкового права.

За загальним принципом компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань. Функції, права та обов'язки органів державної податкової служби регламентуються статтями 19-1, 20, 21 Податкового кодексу України. Системний аналіз цих статей Податкового кодексу України дає змогу зробити висновок про відсутність компетенції органів державної податкової слулсби, щодо витання нікчемними правочинів.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії. не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Актом перевірки від 25.06.12 № 516/22-212/31156263/18 Відповідач фактично зробив перерахунок доходів та витрат TOB "Форнит" по взаємовідносинам з TOB "Трейд Траст" за листопад 2011 року.

Але згідно з пунктом 140.2 статті 140 Податкового кодексу України перерахунок доходів та витрат за правочином, визнаним недійсним, проводиться лише у разі визнання судом правочину недійсним як такого, що порушує публічний порядок, є фіктивним. Однак, зі змісту Акту перевірки слідує, що податкові органи не зверталися до суду з позовом до TOB "Форнит" та TOB "Трейд Траст" про визнання угод недійсними.

Протиправне визнання Відповідачем в акті від 25.06.12 516/22-212/3 J156763/18 правочинів нікчемними матиме для TOB "Форнит" певні негативні економічні наслідки, які передбачені частиною 3 статтею 228 ЦК України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно аналізуючи докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, а заперечення відповідача на позов спростовуються фактичними обставинами, які були досліджені у судовому засіданні.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Форнит" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби № 464 від 19.06.2012 р. "Про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Форнит".

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби щодо реалізації результатів документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Форнит" шляхом надіслання акту перевірки від 25.06.2012 р. № 516/22-212/31156263/18 до інших податкових органів та внесення його результатів до АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА"

У решті вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форнит" судові витрати у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Повний текст постанови складений 03.12.2012 р.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя підпис М.М. Кравченко

З оригіналом згідно.

Суддя М.М. Кравченко