Постанова

від 22.01.2013 по справі 5002-3/984-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року Справа № 5002-3/984-2012 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Гонтаря В.І.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивач не з'явився, фізична особа-підприємець Поляков Володимир Миколайович;

відповідача не з'явився, агропромислове сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг";

розглянувши апеляційну скаргу агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 25 жовтня 2012 року у справі №5002-3/984-2012

за позовом фізичної особи-підприємця Полякова Володимира Миколайовича (вул. Лексіна, буд.42, кв.10, Сімферополь, 95040)

до агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" (вул. Шкільна, 2, Перове, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97560)

про стягнення 304000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Поляков Володимир Миколайович звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" про стягнення неустойки у сумі 304000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну. Однак орендоване майно повернуто не було, у зв'язку з чим позивач нараховує неустойку за період з 17 серпня 2010 року по 17 березня 2012 року на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.12 у справі № 5002-8/984-2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.06.12, позов фізичної особи-підприємця Полякова Володимира Миколайовича до агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" задоволений; за рішенням з відповідача стягнуто 304 000, 00 грн. неустойки.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.08.12 у справі № 5002-8/984-2012 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.12 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.06.12 у справі № 5002-8/984-12 скасовано, справу спрямовано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення та постанову судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України вказав, що судами попередніх інстанцій не досліджувались листи-претензії на предмет їх датування (тобто, стосовно дотримання установлених законом строків щодо повідомлення сторони договору про не продовження договору на наступний строк).

Крім того, суд касаційної інстанції вказав, що висновок судів попередніх інстанцій про припинення дії договору оренди з 01.03.10 ґрунтується на наслідках застосування судовими інстанціями при розгляді справи №5002-23/4155-2010 статті 785 Цивільного кодексу України, а не на встановленому у судових рішеннях у справі №5002-23/4155-2010 факті припинення дії договору оренди від 26.02.2009 (адже мотивувальні частини судових рішень у вказаній справі не містять такого висновку судів), що не може вважатися встановленням факту припинення дії договору оренди з 01.03.10 при розгляді справи №5002-23/4155-2010.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 жовтня 2012 року у справі №5002-3/984-2012 позов задоволено, стягнуто з відповідача 304 000, 00 грн. неустойки.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник вважає невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення у справі та які визнані судом першої інстанції встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального права.

Так, заявник посилається на відсутність заперечень позивача з приводу подальшого користування об'єктом оренди протягом місяця після закінчення строку договору найму, а отже договір вважається відновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.01.13 підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Позивач та його представник у судовому засіданні 08.01.13 заперечували проти апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розпорядженням від 18.12.12 суддів Сотула В.В. та Рибіну С.А. замінено у складі колегії на суддів Плута В.М. та Дмитрієва В.Є.

Розпорядженням від 22.01.13 суддю Плута В.М. замінено у складі колегії на суддю Гонтаря В.І.

З 08.01.13 по 22.01.13 у судовому засіданні оголошувалась перерва.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

26 лютого 2009 року між агропромисловим сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг"(орендар) та фізичною особою - підприємцем Поляковим Володимиром Миколайовичем (орендодавець) було укладено договір оренди транспортного засобу (т.1,а.с.8-9).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.1.1. договору орендодавець надає, а орендар отримує у платне користування наступний транспортний засіб: марка: ДЗ-42; № маш. 01-05402; № шасі: 18411; № двигуна: 0175109; рік випуску: 1986, в подальшому "Предмет оренди".

Орендар був зобов'язаний повернути предмет оренди по закінченню строку дії договору (пункт 1.1. договору).

Пунктом 1.3 договору встановлений строк оренди один рік - з 01 березня 2009 року по 01 березня 2010 року.

Предмет оренди вважається переданим до оренди та поверненим з оренди з моменту оформлення відповідного акту приймання-передачі (пункт 1.4. договору).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 договору орендна плата складає 8000,00 грн. на місяць. Перерахування грошових коштів здійснюється орендатором щомісячно, не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяця, шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця.

Актом приймання-передачі від 26 лютого 2009 рок до договору оренди транспортного засобу від 26 лютого 2009 року орендодавець передав, а орендар прийняв згідно даного договору транспортний засіб (т.1,а.с.10).

Фізична особа - підприємець Поляков Володимир Миколайович звертався до відповідача з листами-претензіями, у яких вимагав повернення орендованого майна у зв'язку з закінченням строку дії договору (т.1,а.с.11,12-14,15,16,17,18,19).

Згідно акту прийому-передачі орендоване майно, було повернуто позивачеві 10.05.12 (т.2,а.с.32).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.10 у справі № 5002-23/4155-2010 було стягнуто з агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная -Холдінг" 78000,00 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01 березня 2009 року по 01 березня 2010 року, 88000,00 грн. - неустойки за прострочку повернення орендованого майна за період з 01 березня 2010 року по 16 серпня 2010 року, 6257,00 грн. - збитків від інфляції, 2361,00 грн. -3% річних., 7007,00 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами (т.1,а.с.21-22)

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.11 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.11 було частково скасовано, позов задоволено частково з відповідача стягнуто 176 558, 90 грн., у тому числі 78 000,00 грн. основного боргу з орендної плати, 88 000, 00 грн. - неустойки за прострочення повернення орендованого майна за період з 01 березня 2010 року по 16 серпня 2010 року, 6257,00 грн. - збитків від інфляції, 2361,00 грн. -3% річних ( т,1.а.с.22-26).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.11 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.11 у справі № 5002-23/4155-2010 залишено без змін (т.1,а.с.27-29).

Отже, вважаючи, що договір оренди від 26 лютого 2009 року припинив свою дію з 01 березня 2010 року, фізична особа - підприємець Поляков Володимир Миколайович звернувся з позовом про стягнення з агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" неустойки у сумі 304 000, 00 грн. за період з 17 серпня 2010 року по 17 березня 2012 року.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення орендованого майна за період з 17 серпня 2010 року по 17 березня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 наведеної статті встановлено наслідки неповернення орендованого майна, а саме: якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Зі змісту наведених норм випливає, що для правильного вирішення спору у даній справі необхідно встановити факт припинення договору оренди та факт неповернення майна.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором найму.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статті 764 Цивільного кодексу України та опосередковано нормою частини 4 статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України .

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 03.06.08 у справі №2-11/9948-2007).

Пунктом 1.3 договору встановлений строк оренди один рік - з 01 березня 2009 року по 01 березня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа - підприємець Поляков Володимир Миколайович звертався до відповідача з листами-претензіями (т.1,а.с.11,12-14,15,16,17,18,19).

З наведених листів-претензій вбачається, що орендодавець вимагав сплатити орендну плату, відремонтувати об'єкт оренди та повернути орендоване майно у зв'язку закінченням строку дії договору 01 березня 2010 року.

Проте, позивач звертався до відповідача з зазначеними з листами-претензіями після спливу строку, встановленого статтею 764 Цивільного кодексу України на подання заперечень проти продовження договору.

У претензії від 16.05.10 (т.1,а.с.11) зазначено, що орендодавець звертався з усною вимогою до орендаря. Проте, зазначена усна вимога стосувалася ремонту орендованого майна та зі змісту претензії від 16.05.10 не вбачається, що позивач в усній форми заперечував проти продовження договору. Крім того, з претензії від 16.05.10 не вбачається коли саме позивач звертався з усними вимогами до відповідача.

Отже, вбачається, що на дату закінчення строку договору оренди (01 березня 2010 року) і протягом місяця після закінчення цього строку позивач не заперечував проти поновлення договору на строк, який був раніше встановлений, тобто договір був поновлений на наступний період.

Аналізуючи наведені листи-претензії (т.1,а.с.11,12-14,15,16,17,18,19) судова колегія дійшла висновку про те, що зазначені листи не містять заперечень проти продовження договору і на наступні періоди, тобто не містять заперечень щодо поновлення договору на наступні періоди після 01 березня 2011 року, оскільки позивач вважав договір оренди припиненим саме з 01 березня 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач продовжував користуватись орендованим майном після 01 березня 2010 року (т.2,а.с.32).

Таким чином, у силу приписів статті 764 Цивільного кодексу України договір оренди транспортного засобу від 26 лютого 2009 року був поновлений на наступні періоди.

Посилання на те, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.10, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.11 та постановою Вищого господарського суду України від 05.04.11 у справі № 5002-23/4155-2010 встановлено факт припинення строку дії договору саме з 01 березня 2010 року, судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір (п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 №18).

Отже, виходячи із наведеного, лише факти, встановлені, зокрема, рішенням господарського суду мають преюдиціальне значення при вирішенні іншого спору між тими ж сторонами.

З судових актів, прийнятих за наслідками розгляду справи №5002-23/4155-2010 вбачається застосування судовими інстанціями статті 785 Цивільного кодексу України.

Проте мотивувальні частини судових рішень у вказаній справі не містять висновку судів про припинення договору оренди саме з 01 березня 2010 року.

Таким чином, застосування судовими інстанціями статті 785 Цивільного кодексу України не може вважатися встановленням факту припинення дії договору оренди з 01.03.10 при розгляді справи №5002-23/4155-2010, а відтак, й мати преюдиціальне значення при розгляді даної справи.

Як зазначалося вище, у силу приписів статті 764 Цивільного кодексу України договір оренди транспортного засобу від 26 лютого 2009 року був поновлений. Тому нарахування позивачем неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення орендованого майна, є безпідставним.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" неустойки у сумі 304000, 00 грн. задоволенню не підлягають.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не вважав строк договору оренди від 26.02.09 продовженим та не мав бажання його продовжувати, про свідчить те, що протягом 2009 р - 2011 р. відповідач жодного разу письмово не повідомляв позивача про продовження терміну договору на той же строк та на тих же умовах. Проте судом першої інстанції не наведено жодної норми чинного законодавства, яка встановлює обов'язок орендаря звертатися до орендодавця з повідомленням про продовження договору оренди.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звертався до відповідача з усною вимогою про припинення дії договору оренди та повернення предмету оренди з 01.03.10 та прибув для його огляду, в результаті якого була встановлена несправність бульдозеру. Проте такі висновки мають характер припущення та не підтверджуються матеріалами справи.

Наведене призвело до прийняття неправильного рішення, тому воно підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 3,4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 жовтня 2012 року у справі №5002-3/984-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В позові відмовити.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді В.І. Гонтар

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Фізична особа-підприємець Поляков Володимир Миколайович (вул. Лексіна, буд.42, кв.10, Сімферополь, 95040)

2. Агропромислове сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг" (вул. Шкільна, 2, Перове, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97560)