cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.01.13 Справа № 5010/146/2012-15/6
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддів Желік М.Б.
Малех І.Б.
представники сторін - не з'явилися.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу за вих..№ 04-12/12 від 04.12.12 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело", с.Кропивище, Івано-Франківська область
на рішення Господарського суду Івано - Франкіської області від 03.04.12
у справі № 5010/146/2012-15/6
за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", м.Київ
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело", с.Кропивище, Івано-Франківська область
про стягнення коштів на суму 5 325 520 грн. 82 коп.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.12 (суддя Деделюк Б.В.) позов задоволено, стягнуто з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» 3 250 082 грн. 42 коп. основного боргу згідно умов кредитного договору № 123-090708 від 09.07.08, 837 902 грн. 94 коп. процентів за користування кредитними коштами, з розрахунку 25 % річних, за період з 09.07.08 по 08.07.11, 1 049 981 грн.72 коп. процентів за користування кредитними коштами, з розрахунку 50% річних, за період з 09.07.11 по 29.02.12, 356 746 грн. 40 коп. пені за прострочення повернення кредиту з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ(15,5% річних), за період з 11.05.10 по 01.03.12 179 234 грн. 36 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (15,5%), за період з 11.05.10 по 01.03.12, 64 380 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.12 та відмовити у позові.
Зокрема, скаржник зазначає про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, судом не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також здійснені ним висновки не відповідають обставинам справ.
Скаржник зазначає про те, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків встановлених законом.
Виходячи з вищевказаного, як зазначає скаржник, банком неправомірно нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 50% річних з 09.07.11 по 29.02.12 на загальну суму 1 049 981,72 грн., оскільки договором встановлений розмір відсотків за користування кредитом - 25%.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що в резолютивний частині оскаржуваного рішення зазначено про стягнення 356 746,40 грн. пені за прострочення повернення кредиту з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (15,5%) за період з 11.05.10 по 01.03.12 та 179 234,36 грн. пені за прострочення повернення кредиту з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (15,5%) за період з 11.05.10 по 01.03.12, тобто за один і той самий період двічі стягнуто пеню в різних розмірах.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.12 колегією суддів Кузь В.Л. (головуючий) Малех І.Б., Желік М.Б. справу № 5010/146/2012-15/6 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 22.01.13.
Сторони участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином відповідно до ст. 98 ГПК України були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
На момент розгляду справи в судовому засіданні 22.01.13 будь - яких письмових заяв та клопотань від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, оскільки наявних матеріалів справи є достатньо для правильного вирішення даної справи.
Відповідно до ч.2 ст. 85 та ч.1 ст.99 ГПК України у судовому засіданні 22.01.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 09.07.08 між Відкритим акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (Банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Джерело» (Позичальник) укладено кредитний договір № 123-090708, згідно якого позичальнику було надано кредит траншами на загальну суму 3 768 182 грн. 42 коп., строком з 09.07.08 по 08.07.11 включно, із сплатою 25 % річних (а.с.8).
30 червня 2009 року державним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва зареєстровано зміну до установчих документів позивача, згідно з якою у відповідності до вимог розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства», з метою приведення у відповідність до вимог вказаного закону, установчі документи Відкритого акціонерного товариства «Європейський газовий банк» викладено в новій редакції та змінено назву товариства на Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (а.с.59).
З метою забезпечення повернення кредиту, між позивачем та відповідачем укладено договір застави транспортних засобів № 104-141008/ОЗ від 17.10.08, посвідчений приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Дорошенко О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 5128 (а.с.12-13). Згідно з вказаним договором, в заставу було передано належну відповідачу сільськогосподарську техніку.
05 січня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 123-090708 від 09.07.08, яким встановлено графік зменшення ліміту кредитування (а.с.11).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.6.1. кредитного договору № 123-090708 від 09.07.08 (зі змінами внесеними договором від 05.01.10) відповідач зобов'язався до 08.07.11 повернути кредит платежами в розмірах та в строки визначені договором.
Крім того, відповідно до п.п. 1.1 та п.п. 6.5.кредитного договору № 123-090708 від 09.07.08 відповідач зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 25 % річних щомісяця не пізніше першого числа місяця наступного за місяцем нарахування, а за користування коштами понад встановлений п.п.1.1. кредитного договору строк, сплачувати відсотки в подвійному розмірі.
Згідно п. 2 ст.11 ЦК України , підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності із ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .
Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України , яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено місцевим господарським судом, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, відповідач у свою чергу, порушив встановлені вимогами п.п.1.1. кредитного договору № 123-090708 строки, кредит не погасив.
Враховуючи невиконання відповідачем умов кредитного договору починаючи з 11.07.11, за ним рахується заборгованість по кредиту на суму 3 250 082 грн. 42 коп., що підтверджується випискою по особових рахунках з 09.07.08 по 22.01.12 (а.с.16).
Крім того, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами належного виконання свого зобов'язання щодо сплати відсотків.
Згідно з п.п. 6.6 кредитного договору № 123-090708 при недотриманні строків повернення кредиту та/або недотриманні строків сплати процентів відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1 , 3 ЗУ «Про відповідальність несвоєчасне виконання грошового зобов'язання» з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період, за який обчислюється пеня.
Як правильно зазначено місцевим господарським судом, розмір облікової ставки НБУ за період прострочення складає 7,75 %.
Листом від 11.11.11 позивач вимагав від відповідача погашення простроченої заборгованості за кредитним договором №123-090708 (а.с. 49), лист отриманий відповідачем 19.11.11(а.с.50), проте оплата боргу ним не здійснювалася.
З матеріалів справи вбачається, що 13.03.12 позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про збільшення та уточнення позовних вимог (а.с.69), згідно з якою заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 123-090708 від 09.07.08 на час вирішення справи у місцевому господарському суді, становить 5 673 947 грн. 84 коп., а саме: 3 250 082 грн. 42 коп. основного боргу за кредитом, 837 902 грн. 94 коп. процентів за користування кредитними коштами, з розрахунку 25 % річних за період з 09.07.08 по 08.07.11, 1 049 981 грн. 72 коп. процентів за користування кредитними коштами з розрахунку 50% річних за період з 09.07.11 по 29.02.12, 356 746 грн. 40 коп. пені за прострочення повернення кредиту з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ(15,5% річних) за період з 11.05.10 по 01.03.12, 179 234 грн. 36 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (15,5%) за період з 11.05.10 по 01.03.12. Одночасно, у поданій заяві позивач не ставив вимоги про звернення стягнення суми боргу на заставлене майно відповідача.
Як встановлено Львівським апеляційним господарським судом, розрахунок суми боргу та відсотків за користування кредитом відповідає обставинам справи та проведений позивачем правомірно, оскільки п.6.5. кредитного договору № 123-090708 від 09.07.08 сторони погодили сплату позичальником подвійної ставки процентів за користування кредитом при простроченні його повернення.
На спростування доводів апеляційної скарги, виходячи з вищевказаного суд апеляційної інстанції зазначає, що таке нарахування не здійснювалося позивачем в односторонньому порядку, а було погоджено умовами кредитного договору № 123-090708 (п.п. 6.5.).
Щодо доводів скаржника про стягнення пені судом першої інстанції за один і той самий період, причому в різних розмірах, Львівський апеляційний господарський суд зазначає про те, що дане твердження спростовується наявними у справі матеріалами та умовами кредитного договору, оскільки пеню нараховано окремо за прострочення повернення кредиту з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (15,5%) в сумі 356 746 грн. 40 коп. та за прострочення сплати процентів за користування кредитом з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (15,5%) в сумі 179 234 грн. 36 коп., як передбачено п.п 6.6 кредитного договору від 09.07.08 і за весь період, за який нараховується пеня. Тобто пеня стягнута за два окремі види невиконання договірних зобов'язань.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що представником відповідача позовні вимоги визнані у повному обсязі під час розгляду справи у суді першої інстанції, що підтверджується протоколом судового засідання від 03.04.12, який відповідачем не оскаржувався, та рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.12.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо необґрунтованості доводів апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.12 у справі № 5010/146/2012-15/6 залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 28.01.13
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Малех І.Б.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2013 |
Оприлюднено | 29.01.2013 |
Номер документу | 28873818 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Кузь В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні