Ухвала
від 17.01.2013 по справі 2а-17326/11/2670
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2013 р. м. Київ К/9991/39528/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 17.01.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012

у справі № 2а-17326/11/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства „Спортивно -оздоровчий

комплекс Монітор"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

Державної податкової служби

за участю Прокуратури Подільського району

про скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Спортивно -оздоровчий комплекс Монітор" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000502320 від 30.06.2011 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 3425899 грн. та № 0000492320 від 30.06.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010 та складено акт № 156/23-205-30437959 від 02.06.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000502320 від 30.06.2011, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3591251 грн.; № 0000492320 від 30.06.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 2778990 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 694748 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.32. ст. 1 , п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 , пп. 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 , п. 18.3 ст. 18 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на загальну суму 3591251 грн.; порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 2 ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні", занижено податок на додану вартість на загальну суму 2778990 грн.

В порядку адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з 01.07.2009 по 31.12.2010 позивач мав взаємовідносини з ПП „Клімента" та ТОВ „БК" Тайлінг".

Взаємовідносини позивача та ПП „Клімента" ґрунтувалися на договорах: поставки продукції № 01/12/1-09 від 01.12.2009, за яким контрагент як постачальник, зобов'язувався передати у власність позивачу як покупцю, за його замовленням товар відповідно до специфікації, а останній, зобов'язувався прийняти та оплатити відповідний товар № 17/12/1-09; від 17.12.2009, за яким контрагент як продавець, зобов'язувався продати (доставити за адресою знаходження покупця), а позивач як покупець зобов'язувався купити товар - обладнання згідно специфікації (прийняти, оплатити, розгрузити та доставити обладнання на місце монтажу); № 12/01/1-10 від 12.01.2010 за яким контрагент як продавець, зобов'язувався продати (доставити за адресою знаходження покупця), а позивач як покупець зобов'язувався купити товар - обладнання згідно специфікації (прийняти, оплатити, розгрузити та доставити обладнання на місце монтажу); підряду № 18/03-10 від 18.03.2010, за яким контрагент як підрядник, зобов'язувався своїми силами та на висланий ризик виконати і здати у встановлений строк роботи з улаштування волейбольної площадки для позивача, відповідно до проектної документації, а позивач як замовник, зобов'язувався надати виконавцю обсяг робіт, прийняти та оплатити виконані роботи; № 02/03/4-10 від 02.03.2010, за яким, контрагент як виконавець, зобов'язувався виконати на основі власних дизайнерських розробок та художніх пропозицій озеленення живими рослинами територію позивача як замовника, а останній, зобов'язується прийняти та оплатити відповідні роботи.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, включення витрат на придбання товару (робіт, послуг) до складу валових витрат та амортизаційних відрахувань позивача, а також сплати ним податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (виконані роботи, надані послуги), ПП „Клімента" були видані позивачу акти виконаних робіт та видаткові накладні, податкові накладні, які були досліджені судами попередніх інстанцій.

19.07.2010 було анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість ПП „Клімента".

Взаємовідносини позивача та ТОВ „БК" Тайлінг" ґрунтувалися на договорі підряду № 03/07-09 від 03.07.2009, за яким, контрагент як виконавець, зобов'язувався виконати на користь позивача як замовника, роботи по реконструкції покрівлі на відповідній території замовника, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити відповідні роботи.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення витрат на оплату робіт до складу валових витрат та амортизаційних відрахувань позивача, а також сплати ним податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи, ТОВ „БК" Тайлінг" були видані позивачу: акт прийому виконаних підрядних робіт, податкова накладна.

24.01.2011 анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ „БК " Тайлінг".

Відповідач вважає, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача - ПП „Клімента" та ТОВ „БК" Тайлінг", здійснювалась ними поза межами правового поля, що свідчить про не набуття ними належним чином цивільної право - дієздатності, а укладені за їх участю правочини вчинені удавано, з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, без наміру створення юридичних наслідків, отже мають ознаки нікчемності - недійсності в силу закону, а формування позивачем валових витрат, податкового кредиту та амортизаційних відрахувань за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

Відповідно до п. 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість (далі - Свідоцтво) діє до дати його анулювання.

Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Згідно пп. 25.2 Положення №79 підставою для виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва може бути рішення суду про скасування державної реєстрації платника податку, яке вступило в законну силу.

Відповідно до пп. "ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість" реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Скасування установчих документів, припинення юридичної особи постачальника судовим рішенням з підстав державної реєстрації з порушенням закону саме по собі не виключає можливість здійснення цією юридичною особою господарських операцій до дати її припинення та не у всіх випадках позбавляє її контрагента в господарських відносинах на відтворення в податковому обліку результатів цих операцій.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Отже, висновок суду про відсутність операцій з поставки товарів (послуг), на які виписані податкові накладні, може вважатися таким, що відповідає фактичним обставинам справи, якщо він обґрунтований відповідними доказами, що підтверджують факт безтоварності операції, а отже і факт обізнаності платника податку покупця з фіктивністю підприємницької діяльності постачальника, припиненого судовим рішенням з підстав державної реєстрації з порушенням вимог закону.

Первинні бухгалтерські документи, підтверджують фактичне здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством, зокрема, господарських операцій з придбання товарів, що були використанні в подальшій господарській діяльності, в тому числі дія виконання договірних зобов'язань за договорами, укладеними з позивачем.

Посилаючись на вимоги ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України, ч. 1 ст. 207 ГК України, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що правочини, укладені між позивачем та ПП „Клімента", ТОВ „БК" Тайлінг" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

При цьому встановлено, що за спірними угодами контрагенти виконали повністю взяті на себе зобов'язання, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок.

При визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано вищезазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги доводи відповідача про те, що податок на додану вартість не сплачений до бюджету контрагентом позивача, оскільки, згідно з нормами Закону України „Про податок на додану вартість", не встановлено обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Відповідно до положень Закону, сума податку на додану вартість, що включена в ціну товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок щодо сплати цього податку до бюджету.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 у справі № 2а-17326/11/2670 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення17.01.2013
Оприлюднено29.01.2013
Номер документу28892974
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-17326/11/2670

Ухвала від 15.03.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Ухвала від 19.12.2012

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Федоров М.О.

Ухвала від 17.01.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Федоров М.О.

Ухвала від 28.05.2012

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Межевич М.В.

Постанова від 26.04.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні