Постанова

від 15.01.2013 по справі 12829/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 січня 2013 р. Справа № 2-а-12829/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Кабановому Д.С.,

за участю:

представника позивача - Онищенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвестмаркет" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвестмаркет" (надалі за текстом - ТОВ "Харвестмаркет", відповідач), в якому просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвестмаркет" на користь державного бюджету України суму податкової заборгованості з податку на прибуток на р/р 34120999700009 УДКСУ у Орджонікідзевському районі м. Харкова банк ГУДКУ у Харківській області, код отримувача 37999701, МФО 851011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 2886,00 грн., яка виникла внаслідок несплати суми, нарахованої податковим повідомленнями-рішеннями № 0000951510 від 01.04.2010 року та № 0000211510 від 28.01.2011 року, винесених на підставі актів невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся повістками з поштовими повідомленнями на адресу, що внесена до відповідного державного реєстру. На адресу суду повернулося поштове відправлення у зв'язку з неможливістю вручення. У відповідності до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України зазначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши представника позивача, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ "Харвестмаркет", місцезнаходження: 61000, м. Харків, вул. Плиткова, 1, м. Харків, ЄДРПОУ 25190065, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 12.01.1998 року та взято на облік до Державної податкової інспекції у Оржонікідзевському районі м. Харкова (надалі за текстом - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова), правонаступником якого є Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області як платника податків з 10.03.1998 року за № 665 кн. 3.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 року № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" постановлено: "Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши шляхом злиття, перетворення і приєднання державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. державні податкові інспекції у районах, містах (крім мм. Києва та Севастополя), районах у містах, спеціалізовані державні податкові інспекції, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, за переліком згідно і додатками 1 - 3. Установити, що зазначені органи державної податкової служби, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, які утворюються згідно з цією постановою."

Згідно розрахунку заборгованості станом на 23.01.2012 року ТОВ "Харвестмаркет" має заборгованість перед бюджетом України, яка складає 2886,00 грн., яка виникла внаслідок несплати суми, нарахованої податковим повідомленнями-рішеннями № 0000951510 від 01.04.2010 року та № 0000211510 від 28.01.2011 року, винесених на підставі актів невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності.

Фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, правонаступником якої є Індустріальна МДПІ у м. Харкові Харківської області ДПС, проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за період І-ІІІ квартал 2010 року, за наслідками якої встановлено порушення п.п. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), а саме: не подання податкових декларацій за період І-ІІІ квартал 2010 року - граничний строк - 11.05.2010 року, 09.08.2010 року та 09.11.2010 року відповідно, про що 21.01.2011 року складено відповідний акт за № 78/15-25456612, другий примірник якого надіслано відповідачеві поштою у зв'язку з неявкою відповідача на підписання акту перевірки, про що складено відповідний акт від 26.01.2011 року за № 89/15-25456612.

Крім того, фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, правонаступником якої є Індустріальна МДПІ у м. Харкові Харківської області ДПС, проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за період І квартал 2007 року по 2009 рік, за наслідками якої встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, п. 22.13 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), про що 24.03.2010 року складено відповідний акт за № 525/15-2519006, другий примірник якого надіслано відповідачеві поштою у зв'язку з неявкою відповідача на підписання акту перевірки, про що складено відповідний акт від 30.03.2010 року за № 385/15-25190065.

На підставі зазначених актів начальником ДПІ у Орджонікіджевському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0000211510 від 28.01.2011 року та № 0000951510/0 від 01.04.2010 року відповідно на загальну суму штрафних санкцій 2886,00 грн., які було направлені на адресу відповідача та у зв'язку з неотриманням відповідачем 28.01.2011 року та 01.04.2010 року відповідно розміщено на дошці оголошень.

Згідно ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання даної норми ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було направлено керівнику підприємства першу податкову вимогу № 1/139 від 26.04.2010 року та другу податкову вимогу № 2/399 від 19.08.2010 року, згідно яких загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 2376,00 грн.. Обидві податкові вимоги були направлені відповідачеві поштою, проте повернути установою зв'язку з відміткою "за спливом терміну зберігання".

Відповідно до п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України зазначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України зазначено, що у разі, коли у платника податків, яким надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суд звертає увагу, що в ході розгляду адміністративної справи сторонами по справі не надано доказів оскарження прийнятих податковою установою рішень, а тому суд приходить до висновку, що вони є узгодженими.

Відповідно до положень ч. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином суд приходить до висновку, що Індустріальна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС наділена правом щодо звернення до суду, однак порядок такого звернення визначений безпосередньо ПК України, з огляду на те, що позивач звернувся до суду 16.11.2012 року, тобто під час дії саме ПК України.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 20.1.18, п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України зазначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 95.1 та 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, позивачем не надано доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу, зважаючи на норми Податкового кодексу України.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавець з 01.01.2011 року встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень, і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 2 КАС України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи зміст ст. 2 КАС України та кореспондуючи його з заявленими позовними вимогами податкового органу, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у спосіб, не передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвестмаркет" про стягнення податкового боргу - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21.01.2013 року.

Суддя Ю.О.Супрун