Рішення

від 07.07.2006 по справі 12/172

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/172

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

06 липня  2006 року                                                   Справа № 12\172

За позовом:   Товариства з обмеженою  відповідальністю  „Квестор ЛТД”  14000, м. Чернігів, пр. Миру,14\20

До відповідача:          Сільськогосподарського товариства з обмеженою  відповідальністю   „Криниця”

 Чернігівська область, Чернігівський район  с.Андріївка  

Про стягнення  9170 грн 32 коп  

                                                                                   Суддя      Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:  Леоненко О.І. –директор, Соколова В.Г. –довіреність  № 90 від 05ю07.06р.

Від відповідача: Федорок В.К. –директор  

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача  7637 грн 80 коп  боргу за отримані нафтопродукти та надані послуги по доставці ,   згідно договору  №  5-01\2003 від 10.01.03р., 731 грн 34 коп пені за прострочку  оплати за період з 21.07.05р. по 21.01.06р., 222 грн 90 коп трьох відсотків річних  за період з   29.03.04р. по 15.06.06р. та 578 грн 28 коп інфляційних втрат за період з 29.03.04р. по 15.06.06р.

Представники сторін  в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

          Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача  в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали,  вислухавши пояснення повноважних представників сторін , з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору,  господарський суд  встановив:

          10 січня 2003 року між сторонами було укладено договір на поставку нафтопродуктів.     

          Відповідно до  п. 1.1 зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати  відповідачу нафтопродукти , а відповідач  приймати ці нафтопродукти  та своєчасно здійснювати оплату на умовах  цього договору.

          Пунктом 2.1 договору сторони передбачили , що ціна на нафтопродукти  і вартість партії нафтопродуктів , яка підлягає поставці  і оплаті , узгоджується сторонами  додатково і фіксується  в рахунках для оплати на момент поставки.

          Також п.4.2 договору передбачено, що в разі поставки нафтопродуктів транспортом  позивача. Відповідач здійснює оплату  вартості доставки.

          У відповідності до пункту 9.1 зазначеного договору  сторонами визначено  строк його дії до 31.12.2005р.      

         Позивач  на виконання  умов договору поставив відповідачеві згідно накладних  № РН-0000308 від 23.03.2004р., № БВ –0000084 від 30.04.2004р., № БВ –0000104 від 04.06.04р., № РН -0001595 від 22.09.04р., № БВ -0000182 від 23.09.04р.,  № РН -0000859 від 15.07.05р. , які знаходяться в матеріалах справи,    нафтопродукти  та надав послуги по доставці  на загальну суму 17078 грн 06 коп.

          Факт отримання  відповідачем нафтопродуктів підтверджується довіреностями  серії ЯЖЧ  № 420134 від 23.03.04р.,  серії ЯЗА  № 271633 від 21.09.04р..  серії ЯКВ  № 603430 від 14.07.05р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

У відповідності до п. 5.1. договору відповідач за   отримані нафтопродукти та послуги по доставці   зобов'язаний був здійснити розрахунки протягом 3 банківських днів з дня отримання товару, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця .

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів , договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших  актів цивільного законодавства , а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог , що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи  відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, сплативши 9440 грн 26 коп  ( 30.04.04р. –2000 грн, 04.06.04р. –1911 грн 66 коп, 23.09.04р. –5528 грн 60 коп)

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем  за отримані нафтопродукти  та послуги по доставці  становить 7637 грн 80 коп, що також підтверджується актом звірки розрахунків який підписаний сторонами.

Позивач просить стягнути з відповідача  222 грн 90 коп трьох відсотків річних  за період з  29.03.04р. по 15.06.06р. та 578 грн 28 коп інфляційних втрат за період з 29.03.04р. по 15.06.06р.

          Враховуючи, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування індексу інфляції за весь час прострочки і матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов”язань, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних в сумі 222 грн 90 коп за період прострочки оплати  з  29.03.04р. по 15.06.06р. та 578 грн 28 коп інфляційних втрат за період з 29.03.04р. по 15.06.06р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Позивач просить стягнути також з відповідача пеню  в сумі 731 грн 34 коп  за прострочку  оплати за період з 21.07.05р. по 21.01.06р.

          Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

          Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у Договорі.

Пунктом  6.1  договору  від 10.01.03р.  передбачено, що при порушенні  строків оплати, визначених п.5.1  договору, відповідач  сплачує позивачу пеню за  кожний день прострочки  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період,  за який нараховується пеня.

          Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка оплати відповідачем отриманих нафтопродуктів та послуг по доставці , а тому вимоги позивача щодо стягнення пені є також обгрунтованими і підлягають задоволенню.

         Приймаючи до уваги , що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отримані нафтопродукти і послуги по доставці  своєчасно в повній сумі не розрахувався і вимоги позивача не оспорив, суд, з урахування  вищезазначеного,  доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню  в повному обсязі.

          Зважаючи, що спір виник у зв”язку з неправомірними діями відповідача то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. та  витрати в сумі 118 грн  за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526,546,549, 625   Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230,231,232  Господарського кодексу України., ст.ст. 49, 82-85   Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд  

                                                      ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити  повністю.

2. Стягнути з  Сільськогосподарського товариства з обмеженою  відповідальністю   „Криниця”   Чернігівська область, Чернігівський район  с. Андріївка   (р/р 26008051487061 в ЧФ „Приватбанк” , МФО 353586, код 31337151)  на користь   Товариства з обмеженою  відповідальністю  „Квестор ЛТД”  14000, м. Чернігів, пр. Миру,14\20 (р/р 26005301830543 в Центральному відділенні ПІБ м. Чернігова, МФО 353456, код 22821016)  7637 грн 80 коп.  боргу,  731 грн 34 коп пені, 222 грн 90 коп. трьох відсотків річних,  578 грн 28 коп інфляційних  втрат, 102 грн. держмита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після  набранням  судовим рішенням законної сили.

             Суддя                                                  Л.М.Лавриненко