Рішення

від 24.01.2013 по справі 5015/5100/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.13 Справа№ 5015/5100/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Манускрипт», м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м. Львів

про стягнення 83 727 грн. 86 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Іванів Н.С.

Представники сторін:

від позивача: Кротов В.Є. - представник

від відповідача: Возняк В.А. - представник

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 24.01.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 29.01.2013 року.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Манускрипт» до Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» про стягнення 96 822 грн. 13 коп. (з яких 95 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 518 грн. 44 коп. - пені, 303 грн. 69 коп. - 3% річних).

Ухвалою суду від 05.12.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 03.01.2013 р.

02.01.2013 р. позивачем через канцелярію суду подано уточнення до позовної заяви та клопотання про припинення провадження у справі в частині оплаченого основного боргу в сумі 15 000,00 грн. у зв'язку з тим, що 03.12.2012 р., 07.12.2012 р., 11.12.2012 р. відповідачем частково погашено заборгованість, яка є предметом позову в розмірі 15 000,00 грн., та станом на 03.01.2013 року сума основного боргу становить 80 000,00 грн., а також про те, що ним за період з 03.12.2012 р. по 03.01.2013 р. донараховано 3% річних та пеню. Таким чином позивач просив стягнути з відповідача 82 901 грн. 63 коп. (з яких 80 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 483 грн. 60 коп. - 3% річних, 2 418 грн. 03 коп. - пені).

Ухвалою суду від 03.01.2013 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 24.01.2013 р.

24.01.2013 року на адресу суду від позивача надійшло уточнення до позовних вимог в частині зменшення позовних вимог щодо основного боргу та збільшення нарахувань пені та 3% річних. Одночасно у вказаному уточненні позивач повідомив, що відмовляється від уточнення до позовної заяви та клопотання про припинення провадження у справі в частині оплаченого основного боргу в сумі 15 000 грн. 00 коп. (надійшло до суду 02.01.2013 р.), натомість зменшує позовні вимоги. Таким чином здійснивши перерахунок пені та 3% річних позивач просить стягнути з відповідача 83 727 грн. 86 коп. (з яких 80 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 621 грн. 30 коп. - 3% річних, 3 106 грн. 56 коп. - пені).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, матеріалах справи та у розмірі згідно уточнення до позовних вимог поданого до суду 24.01.2013 року. Зокрема зазначив, що на виконання укладеного 17.08.2012 р. договору поставки №120816, позивач згідно видаткових накладних на підставі довіреностей передав у власність відповідачу товар на загальну суму 399 890,76 грн. Оскільки відповідач за отриманий товар розрахувався частково, позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути поставлену йому продукцію. Згідно платіжних доручень відповідач за отриманий товар оплатив позивачу 173 370,76 грн. та згідно видаткових накладних (повернення) повернув частину продукції на суму 146 520,00 грн. Таким чином станом на дату судового засідання позивач просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 80 000,00 грн. Окрім стягнення основного боргу позивач просить стягнути відповідно до ст. 625 ГПК України 3% річних в розмірі 621,30 грн., а також відповідно до п. 5.4 договору пеню в розмірі 3 106,56 грн. (згідно уточнення позовних вимог, поданого до суду 24.01.2013 року).

Відповідач у поданому суду письмовому поясненні, а його представник в судовому засіданні проти наявності основної заборгованості в розмірі 80 0000,00 грн. не заперечує, однак вважає, що оскільки при укладанні договору від 17.08.2012 р. сторонами не було досягнуто усіх істотних умов, відповідач не визнає той факт, що заборгованість виникла на підставі саме договору поставки. В частині стягнення решти суми вимог відповідач заперечив повністю, оскільки вважає що сторонами письмовий правочин про сплату неустойки за неналежне виконання зобов'язань не укладено, а тому нарахування пені за прострочення оплати поставки по видатковим накладним є безпідставним, а нарахування 3% річних від простроченого платежу є правомірним лише після виникнення факту прострочення платежу, тобто з 21.12.2012 р. з моменту одержання позовної заяви, оскільки грошове зобов'язання у відповідача виникає з моменту пред'явлення вимоги про оплату отриманої продукції, яку відповідачу не виставляли.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манускрипт» (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Львівський холодокомбінат» (покупець, відповідач) 17.08.2012 року було укладено договір поставки №120816, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар - соєвий текстурат, соєвий ізолят, вітацель (натуральна клітковина). Загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого визначена сторонами у Специфікаціях або Замовленнях, що є додатками до договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 3.7 договору передбачено, що товар вважається таким що поставлений (переданий) покупцю з моменту його прийняття покупцем по кількості та якості згідно умов поставки, визначених п. 2.1 договору.

З долучених до матеріалів справи видаткових накладних №РН-0000409 від 21.08.2012 р. на суму 808,80 грн., №РН-0000428 від 28.08.2012 р. на суму 539,52 грн., №РН-0000440 від 31.08.2012 р. на суму 560,40 грн., №РН-0000443 від 03.09.2012 р. на суму 2 802,00 грн., №РН-0000446 від 03.09.2012 р. на суму 2 521,00 грн., №РН-0000449 від 04.09.2012 р. на суму 33 522,00 грн., №РН-0000454 від 05.09.2012 р. на суму 9 740,00 грн., №РН-0000460 від 11.09.2012 р. на суму 26 976,00 грн., №РН-0000467 від 14.09.2012 р. на суму 32 296,32 грн., №РН-0000472 від 19.09.2012 р. на суму 18 889,20 грн., №РН-0000504 від 04.10.2012 р. на суму 127 968,00 грн., №РН-0000506 від 05.10.2012 р. на суму 46 906,56 грн., №РН-0000509 від 08.10.2012 р. на суму 70 728,00 грн., №РН-0000518 від 15.10.2012 р. на суму 25 632,00 грн. вбачається, що позивач поставив відповідачу товар (визначений у накладних) на загальну суму 399 890,76 грн.

Факт поставки позивачем товару та отримання його відповідачем підтверджується підписами повноважних осіб сторін на вказаних накладних та довіреностями №1713 від 29.08.2012 р., №1754 від 31.08.2012 р., №№1764, 1758 від 03.09.2012 р., №1773 від 04.09.2012 р., №1786 від 05.09.2012 р., №1839 від 11.09.2012 р., №1847 від 13.09.2012 р., №1893 від 19.09.2012 р., №1953 від 28.09.2012 р., №1998 від 08.10.2012 р., №2032 від 15.10.2012 р., виписаними на повноважну особу відповідача для отримання відповідного товару від позивача. Зазначений в накладних товар позивач оплатив частково в сумі 173 370,76 грн., також частину товару на суму 146 520,00 грн. відповідач повернув позивачу, що підтверджується видатковими накладними (поверненнями) №ВП-35421 від 15.11.2012 р. на суму 32 040,00 грн. та №ВП-35452 від 15.11.2012 р. на суму 114 480,00 грн. Таким чином неоплаченим залишився товар на суму 80 000,00 грн. (згідно уточнення до позовних вимог поданого до суду 24.01.2013 року).

Пунктом 2.2. договору покупець зобов'язався своєчасно і належним чином прийняти товар від постачальника та оплатити його протягом 21 календарного дня після поставки товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач проти наявності основної суми боргу 80 000,00 грн. не заперечив, доказів погашення вказаної заборгованості суду не надав, таким чином заявлена позивачем сума основного боргу в розмірі 80 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до поданого позивачем розрахунку за період з 26.10.2012 року по 23.01.2013 року складають 621,30 грн., то дана сума розрахована відповідно до ст.625 ЦК України, і позовні вимоги про її стягнення є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Підпунктом 5.4 договору передбачено, що покупець за порушення обов'язку, визначеного у п. 2.2 договору, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення із урахуванням обмежень, встановлених чинним Законом України від 22 листопада 1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ЦК України, ГК України щодо максимального розміру пені та загального строку стягнення.

Нарахована відповідачу пеня за період з 26.10.2012 р. по 23.01.2013 р., яка відповідно до розрахунку складає 3 106,56 грн., розрахована позивачем у відповідності до пункту 5.4 договору, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та з врахування вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, а відтак підлягає до стягнення.

Твердження відповідача про те, що з моменту укладання договору від 17.08.2012 р. сторонами не було підписано жодних додатків у відповідності до п. 1.1 договору, а тому усі поставки товару здійснено позивачем на підставі окремих договорів укладених згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України, у спрощений спосіб шляхом прийняття до виконання замовлень відповідача (наданих в усній формі), визнаються судом безпідставними, оскільки у представлених суду видаткових накладних, а саме №РН-0000443 від 03.09.2012 р., №РН-0000454 від 05.09.2012 р., №РН-0000504 від 04.10.2012 р., №РН-0000506 від 05.10.2012 р., №РН-0000509 від 08.10.2012 р., №РН-0000518 від 15.10.2012 р. є посилання на те, що замовлення здійснюється на підставі договору №120816 від 17.08.2012 р.

Щодо пояснень відповідача, що ним було здійснено п'ять замовлень без жодного посилання на договір, а позивачем було здійснено 14 поставок товару при цьому жодна фактична поставка не співпадала з замовленням, суд відзначає, що пунктом 3.3 договору передбачено, що у разі якщо постачальник передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це визначено згідно п. 1.1 договору покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника. На протязі 3 календарних днів після одержання такого повідомлення, якщо постачальник не розпорядився товаром, покупець має право на власний розсуд або прийняти весь товар або повернути товар постачальнику за його рахунок та його силами.

Докази про більшу кількість поставленого товару чи невідповідність поставленого товару умовам договору(згідно п.3.3 договору) в матеріалах справи відсутні.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. При поданні позивачем позовної заяви, платіжним дорученням №4 від 03.12.2012 р. було сплачено судовий збір в розмірі 1 936 грн. 45 коп., що становило 2 % ціни позову відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року. 24.01.2013 року позивач подав на адресу суду уточнення позовних вимог, які за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог (позивач зменшив первинно заявлену суму 96 822,13 грн. до 83 727,86 грн), тобто нова ціна позову складає 83 727,86 грн. з якої сума судового збору становить 1 674,56 грн. Відтак, частина сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 4 від 03.12.2012 року в сумі 261,89 грн. (різниця між 1 936,45 грн. та 1 674,56 грн.) підлягає поверненню позивачу.

Судовий збір в розмірі 1 674,56 грн. покладається на відповідача, так як спір в цій частині виник з його вини.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 611,612,625,629,692 ЦК України, п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» (79025, м. Львів, вул. Повітряна, 2, ідентифікаційний код 01553706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манускрипт» (79013, м. Львів, вул. Київська, 40/6, ідентифікаційний код 20774850) - 80 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 621 грн. 30 коп. - 3% річних, 3 106 грн. 56 коп. - пені та 1 674 грн. 56 коп. - судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Манускрипт» (79013, м. Львів, вул. Київська, 40/6, ідентифікаційний код 20774850) 261 грн. 89 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 4 від 03.12.2012 року, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Морозюк А.Я.