Постанова

від 12.03.2013 по справі 5015/5100/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5015/5100/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желік М.Б.

Матущак О.І.

За участю представників сторін:

від позивача - Кротов В.Є. - представник;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги від 08.02.13 Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат", м. Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.13

у справі № 5015/5100/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манускрипт", м. Львів

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат", м. Львів

про стягнення 83 727,86 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП "Документообіг господарських судів" від 14.02.13, справу № 5015/5100/12 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.13 у склад колегії для розгляду справи № 5015/5100/12 Господарського суду Львівської області введено суддів - Желіка М.Б. та Матущака О.І.

Представнику позивача права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України, роз'яснено, заяви про відвід суддів та клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.01.13 (суддя Морозюк А.Я.) позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ «Львівський холодокомбінат» на користь ТОВ «Манускрипт» - 80 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 621 грн. 30 коп. - 3% річних, 3 106 грн. 56 коп. - пені та 1 674 грн. 56 коп. - судового збору.

Повернуто ТОВ «Манускрипт» 261 грн. 89 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 4 від 03.12.2012 року, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПАТ «Львівський холодкомбінат» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 24.01.13 в частині стягнення пені на суму 3 106 грн. 56 коп. та 3 % річних на суму 621, 30 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Скаржник посилається на те, що з моменту укладення договору поставки №120816 від 17.08.12 ПАТ «Львівський холодомбінат» надало п'ять замовлень товару від 03.09.12, 04.09.12, 07.09.12, 01.10.12 та 04.10.12, проте такі замовлення надавалися без будь - якого посилання на договірні відносини, а саме на договір поставки №120816 від 17.08.12.

Також скаржником зазначено про те, що оскільки з моменту укладення договору поставки №120816 від 17.08.12 сторонами не було підписано жодних додатків, в яких відповідно до п.1.1 вищевказаного договору повинні були бути визначені предмет, строки та ціна поставки, то відсутній факт погодження усіх істотних умов договору №120816 від 17.08.12, тому згідно з нормами ч.2 ст.180 ГК України та ч.1 ст.638 ЦК України це є наслідком неукладення зазначеного правочину.

Посилаючись на вищевказане, скаржник вважає таку поставку позадоговірною, а тому 3% річних відповідно до норм ч.2 ст.530 та ч.2 ст.625 ЦК України повинні були нараховуватися лише після виникнення факту прострочення, тобто - з 21.12.12.

Також судом першої інстанції не застосовано вимоги ст.180 ГК України, які підлягають застосуванню у даних правовідносинах. Враховуючи вищенаведене, скаржник зазначає про те, що висновки суду першої інстанції щодо безпідставності його пояснень не ґрунтуються на нормах законодавства та не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, як зазначає апелянт, оскільки сторонами письмовий правочин про сплату неустойки за неналежне виконання зобов'язання не укладався, то вимога про стягнення пені за прострочення оплати поставки є безпідставною.

11 березня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якій він зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, таким, що прийняте у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу - безпідставною та необґрунтованою.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином відповідно до ст. 98 ГПК України повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 21.02.13.

На момент розгляду справи в судовому засіданні 12.03.13 будь - яких письмових заяв та клопотань від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи те, що відповідача не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, оскільки наявних матеріалів справи є достатньо для її правильного вирішення.

Відповідно до ч.2 ст. 85 та ч.1 ст.99 ГПК України у судовому засіданні 12.03.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.13 у справі № 5015/5100/12 відсутні, зважаючи на таке:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 17.08.12 укладено договір поставки №120816 між ТОВ «Манускрипт» (постачальник) та ПАТ «Львівський холодокомбінат» (покупець), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар - соєвий текстурат, соєвий ізолят, вітацель (натуральна клітковина). Загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого визначена сторонами у Специфікаціях або Замовленнях, що є додатками до договору (а.с.10).

Відповідно до п.2.1 договору поставки від 17.08.12 постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцеві товар разом із усіма його належностями та документами, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавства України в строк 5 (п'ять) календарних дні з моменту отримання замовлення покупця постачальником на умова DDP. Пунктом 3.7 договору передбачено, що товар вважається таким, що поставлений (переданий) покупцю з моменту його прийняття покупцем по кількості та якості згідно умов поставки, визначених п. 2.1 договору ( а.с. 10).

Як вбачається з долучених до матеріалів справи видаткових накладних №РН-0000409 від 21.08.2012 р. на суму 808,80 грн., №РН-0000428 від 28.08.2012 р. на суму 539,52 грн., №РН-0000440 від 31.08.2012 р. на суму 560,40 грн., №РН-0000443 від 03.09.2012 р. на суму 2 802,00 грн., №РН-0000446 від 03.09.2012 р. на суму 2 521,00 грн., №РН-0000449 від 04.09.2012 р. на суму 33 522,00 грн., №РН-0000454 від 05.09.2012 р. на суму 9 740,00 грн., №РН-0000460 від 11.09.2012 р. на суму 26 976,00 грн., №РН-0000467 від 14.09.2012 р. на суму 32 296,32 грн., №РН-0000472 від 19.09.2012 р. на суму 18 889,20 грн., №РН-0000504 від 04.10.2012 р. на суму 127 968,00 грн., №РН-0000506 від 05.10.2012 р. на суму 46 906,56 грн., №РН-0000509 від 08.10.2012 р. на суму 70 728,00 грн., №РН-0000518 від 15.10.2012 р. на суму 25 632,00 грн. позивач поставив відповідачу товар (визначений у накладних) на загальну суму 399 890,76 грн. (а.с.12-21).

Факт поставки позивачем товару та отримання його відповідачем підтверджується підписами повноважних осіб сторін на вказаних накладних та довіреностями №1713 від 29.08.2012 р., №1754 від 31.08.2012 р., №№1764, 1758 від 03.09.2012 р., №1773 від 04.09.2012 р., №1786 від 05.09.2012 р., №1839 від 11.09.2012 р., №1847 від 13.09.2012 р., №1893 від 19.09.2012 р., №1953 від 28.09.2012 р., №1998 від 08.10.2012 р., №2032 від 15.10.2012 р., виписаними на повноважну особу відповідача для отримання відповідного товару від позивача (а.с.22-33).

Як вбачається з матеріалів справи за перші дев'ять поставок відповідач розрахувався у повному обсязі. Останні чотири поставки за видатковими накладними №РН-0000504 від 04.10.2012 р. на суму 127 968,00 грн., №РН-0000506 від 05.10.2012 р. на суму 46 906,56 грн., №РН-0000509 від 08.10.2012 р. на суму 70 728,00 грн., №РН-0000518 від 15.10.2012 р. на суму 25 632,00 грн. відповідачем оплачені не були.

За видатковими накладними (повернення) №ВП-35421 від 15.11.2012 р. на суму 32 040,00 грн. та №ВП-35452 від 15.11.2012 р. на суму 114 480,00 грн. відповідач повернув позивачу частину товару у зв'язку із неспроможністю вчасно провести розрахунки. Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 90 000,00 грн.

Позивачем подано до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог від 24.01.13 (а.с.80), оскільки в процесі слухання справи відповідачем перераховано на рахунок позивача кошти на суму 10 000 грн. за отриманий товар по договору поставки, що підтверджується виписками по особовому рахунку (а.с.59-61).

Таким чином, неоплаченим залишився поставлений та прийнятий відповідачем товар на суму 80 000,00 грн. (згідно уточнення до позовних вимог поданого до суду 24.01.13).

Як встановлено місцевим господарським судом, ПАТ «Львівський холодкомбінат» проти наявності основної суми боргу 80 000,00 грн. не заперечив, доказів погашення вказаної заборгованості суду не надав, таким чином заявлена позивачем сума основного боргу в розмірі 80 000,00 грн. є обґрунтованою та підставно стягнута місцевим господарським судом.

Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, відповідач не погоджується з нарахованою та присудженою до стягнення пенею та 3% річних на загальну суму 3727,86 грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина друга ст.193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором. Відповідне положення містить ст.216 ГК України.

Відповідно до п.6 ст.265 ГК України до відносин поставки неврегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі - продажу. Згідно з нормою ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Твердження відповідача про те, що з моменту укладення договору від 17.08.12 сторонами не було підписано жодних додатків у відповідності до п.1.1 договору поставки, а тому поставка товару здійснена позивачем на підставі окремих договорів, укладених згідно з ч.1 ст.181 ГК України у спрощений спосіб шляхом прийняття до виконання замовлень відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними №РН-0000443 від 03.09.12, №РН-0000454 від 05.09. 12 , №РН-0000504 від 04.10.12№РН-0000506 від 05.10.12, №РН-0000509 від 08.10.12 №РН-0000518 від 15.10.12 у яких є посилання на договір поставки від № 120816 від 17.08.12, а у довіреностях на отримання товару, виданих представнику Верблянській М.В. та посвідчених підписом керівника ПАТ «Львівський холодкомбінат», є посилання на видаткові накладні (а.с.24-33). Таким чином, сторони погодили предмет, ціну та вартість продукції, що підлягала поставці.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, поставка і прийняття товару за видатковими накладними №РН-0000443 від 03.09.12, №РН-0000454 від 05.09. 12 , №РН-0000504 від 04.10.12№РН-0000506 від 05.10.12, №РН-0000509 від 08.10.12 №РН-0000518 від 15.10.12 здійснювалася на виконання умов договору поставки від № 120816 від 17.08.12.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 1 , 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання» з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період, за який обчислюється пеня.

Доводи апелянта про неукладення письмового правочину, щодо стягнення неустойки спростовуються підпунктом 5.4 договору поставки від № 120816 від 17.08.12. в якому зазначено, що покупець за порушення обов'язку, визначеного у п. 2.2 договору, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення із урахуванням обмежень, встановлених ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ЦК України, ГК України щодо максимального розміру пені та загального строку стягнення (а.с.11).

Як встановлено Львівським апеляційним господарським судом, розрахунок оскаржуваної суми відсотків та пені за договором поставки відповідає нормам чинного законодавства, обставинам справи та проведений позивачем правомірно.

Крім того, слід зазначити, що апелянтом не виконано вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.13 та не подано суду доказів доплати судового збору на суму 804,75 грн. за подання апеляційної скарги. Відтак недоплачена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку, враховуючи вимоги ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу від 08.02.13 Публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.13 у справі № 5015/5100/12 залишити без змін .

3. Стягнути з ПАТ «Львівський холодкомбінат» (79025, Львівська область, місто Львів, вулиця Повітряна,2 ідентифікаційний код01553706) 804,75 грн. судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України за перегляд судового рішення в апеляційному порядку (Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006).

3. Місцевому господарському суду видати наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 15.03.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Матущак О.І.