Рішення

від 03.12.2006 по справі 9/400-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/400-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.06р.

Справа № 9/400-06

За позовом  Комунального підприємства "Нікопольське міжміське бюро технічної                  інвентаризації", м. Нікополь Дніпропетровської області 

до   Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровське автотранспортне

                     підприємство 11228", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 23558 грн. 73 коп.

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

  Від позивача - Сириця І.Ю. - представник, довіреність від 04.08.06 р. Від відповідача - Гринько М.О. - заступник директора, довіреність № 173 від 14.04.06 р.

                              Шепелев А.В. - юрисконсульт, довіреність № 99 від 02.03.06 р.

В судовому засіданні прийняв участь – Проценко Р.Є – судовий експерт з правом

проведення авттоварознавчих експертиз, свідоцтво №570 від 26.10.01р. 

СУТЬ СПОРУ:

КП "Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" звернулося у вересні 2006 року із позовом до ВАТ "Дніпропетровське АТП 11228”, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 23558,73 грн., в тому числі: відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 13824,69 грн., 510 грн. франшизи, 9224,73 грн. не отриманого прибутку від оренди ушкодженого автомобіля за період квітень –грудень 2006 року, а також судові витрати у справі.

Відповідач позов не визнає частково на суму 13824 грн. –різниці між поновлювальним ремонтом і сумою матеріальної шкоди, яка була визначена судовим експертом Проценко Русланом Євгеновичем. Вказує у відзиві на позов, що автомобіль „Мазда-6” державний номер 31001АЕ раніше приймав участь у ДТП і мав бути взятий до уваги його амортизаційний знос. Також не визнає вимоги про стягнення 9224,73 грн. не отриманого прибутку за оренду автомобіля в період квітень-грудень 2006 року, через відсутність доказів, з якого часу автомобіль знаходився у ремонті.

          В судовому засіданні 01.12.06р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та судового експерта, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

06.03.06р. на 175 км автодороги Харків-Сімферополь близько 17-00 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулось зіткнення автобуса марки „Ікарус-250” державний № 245-54 АА, що є власністю ВАТ „Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228" (далі –Відповідача) із автомобілем „Мазда-6" державний № 310-01 АЕ, що є власністю Комунального підприємства „"Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації (далі –Позивача).

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.06р. водій Продай В.М., який керував автобусом „Ікарус 250” державний № 245-54 АА, був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Згідно з висновком спеціаліста № 227 експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста по визначенню матеріальної шкоди ушкодженого транспортного засобу від 14.03.06р., проведеного судовим експертом Проценко Русланом Євгеновичем, вартість матеріальної шкоди, якої зазнав власник пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді автомобіля „Мазда-6" № 310-01 АЕ, складає 23399 грн.

Відповідно до гарантійних зобов'язань, встановлених умовами договору №171 від 16.07.2003р., що був укладений між Позивачем і ТОВ „Сервіс-центр „Альфа” офіційним дилером ДП „АВТО Інтернешнл”, гарантійне обслуговування належного Позивачу автомобіля „Мазда 6” має здійснюватись на СТО „Сервіс-центра „Альфа”,  а обслуговування і ремонт автомобіля, не пов”язані із гарантією, а також постачання запчастинами здійснюється за окрему плату.

Згідно з рахунком ТОВ „Сервіс-центр „Альфа" № 177/06 від 13.03.06р. дійсна вартість відновлювального ремонту складає 36713,69 грн.

Оскільки автобус „Ікарус-250” № 254-45 АА був застрахований відповідно до Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Дніпропетровською обласною дирекцією ВАТ Українська страхова компанія „Гарант-АВТО" цим страховиком було здійснено Позивачу виплату, яка частково відшкодувала завдану ДТП шкоду.

Так, згідно з довідкою № 523 від 02.06.06р. страховою компанією за полісом №Б/4281319 від 01.04.05р. платіжним дорученням № 908 від 26.05.06р. на рахунок ТОВ „Сервіс-центр „Альфа" (яке проводило відновлювальний ремонт) було перераховано 22889 грн. При цьому сума страхової виплати була зменшена на розмір франшизи за договором - 510 грн., відповідно до ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, понесені Позивачем витрати на відновлювальний ремонт перевищують суму отриману у рахунок страхового відшкодування на суму 13824,69 грн.

На момент пошкодження в ДТП що автомобіль „Мазда-6" № 310-01 АЕ знаходився в оренді у виконавчого комітету Нікопольської міської ради згідно з договором № 1 від 01.03.06р. Термін дії договору з 01.03.06р. по 31.12.06р., розмір орендної плати складав 1024,97 грн. на місяць.

Внаслідок пошкодження автомобіля та тривалої затримки з його відновлювальним ремонтом, листом від 29.03.06р. виконавчий комітет Нікопольської міської ради повідомив Позивача, що зазначений договір оренди розірваний з 01.04.06р.

Позивач, вважаючи, що внаслідок пошкодження зазначеного автомобіля ним не був отриманий прибуток від орендної плати, додатково нарахував Відповідачу та вимагає сплатити суму 9224,73 грн. неотриманої орендної плати за період з квітня по грудень 2006 року включно.

Після пред'явлення позову до суду Відповідач здійснив часткове відшкодування Позивачеві спричиненої шкоди у розмірі утриманої страховиком франшизи, перерахувавши Позивачу платіжним дорученням №1174 від 19.09.06р. суму 510 грн. Доказів відшкодування решти шкоди на час розгляду справи Відповідачем суду не надано.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1172 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 1187 ч.3, 1188 ч. 1 п.1 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки (зокрема транспортним засобом), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

          Згідно до приписів ст. 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

          В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Як зазначено в пункті 9 постанови Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.92р. №6, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Таким чином, оскільки Позивач здійснив відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, а не вимагає стягнення з Відповідача загальної вартості пошкодженого автомобіля, Відповідач не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин.

          Відповідач неналежним чином виконав свої встановлені вищенаведеними законодавчими нормами зобов'язання щодо відшкодування шкоди, яка спричинена за його вини майну Позивача, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 13824 грн. збитків на відшкодування шкоди спричиненої майну Позивача внаслідок вказаного ДТП –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем були надані докази про часткове відшкодування збитків на суму 510 грн. –утриманої страховиком франшизи, ці його грошові зобов'язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

          Решта позовних вимог Позивача про стягнення суми 9224,73 грн. неотриманого прибутку від оренди автомобіля у зв'язку із його ушкодженням задоволенню не підлягають, як такі що не відповідають загальним положенням про відшкодування шкоди, встановленим ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, за змістом яких фізичній або юридичній особі підлягає відшкодуванню шкода, що завдана безпосередньо майну (майнова шкода), а не неотриманий прибуток.

          Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 80 ч.1 п.1-1, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11228” на користь Комунального підприємства „Нікопольське міжміське бюро технічної експлуатації” суму 13824 грн. збитків на відшкодування шкоди, 143 грн. 34 коп. витрат на держмито, 71 грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В частині позовних вимог на суму 510 грн. провадження у справі припинити.

          В решті позовних вимог відмовити.

          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобед

Рішення підписано - 04.12.06р.